70.

Я одразу вирішила запитати його, що сталося.

— Що, якісь проблеми на роботі? 

— Я прибʼю ту малявку, — Адам підійшов ближче до мене і показав мені екран свого телефону.

На екрані я побачила самого Адама. Він тримав мене за руку. Мого обличчя не було видно, але… В заголовках було написано:

"Сестра сусідки Адама Рубена зробила фото на домашньому барбекю! Схоже, найзавидніший холостяк Києва завів собі дівчину! Може, через це він став менше зʼявлятись на всяких публічних заходах?"

 — Ну, в принципі, нічого страшного, тут же не видно, що це я. — спробувала я його заспокоїти. 

— Так, але все ж, це втручання в наше приватне життя, — він ледь насупився. — Якщо твої фанати дізнаються, що це ти… Я навіть не знаю, що буде.

 — Рано чи пізно все одно дізнаються, — знизала плечима я. — Я не збираюся все життя приховувати свого коханого чоловіка…

— Але ми хотіли, щоб ти до того стала примою, — не погодився він. — Я хочу, щоб все йшло за нашим сценарієм. Щоб вони спочатку визнали тебе. Щоб знали, що всі твої заслуги — лише твої заслуги. 

— А раптом я не стану примою, — сказала я. — Вітольд так і залишить цю роль розподіленою між Алісою, мною, а можливо, і ще кимось із дівчат…

— Скоро ви будете ставити новий спектакль. Там і побачимо, що він задумав, — відповів Адам. — Але я все ж сподіваюсь, що він буде чеснішим. Аліса виступала гірше за тебе.  Вона була нестабільною останній місяць. 

— Але вона його племінниця. І, на жаль, вона дуже бурхливо сприйме свою відставку. Вітольд не захоче, щоб з його родичкою сталося щось погане через нього… Він тоді буде почуватися винним…

— Значить, треба обійти Вітольда, — сказав Адам замислено. — Що як вам запустити опитування? Тоді він не буде винний. Опитування серед фанатів. Хай вони і обирають приму. 

 — А  чи не буде ризик того, що це опитування зможуть сфабрикувати? Як от зараз, на цьому розіграші, знайшлися фанати, які звинуватили нас у тому, що ми обрали своїх знайомих? Навіть не знаю, що б придумати, аби все було чесно і прозоро…

— Ну, там буде багато голосів, не десятки і навіть не сотні, а тисячі. Наймемо айтішника чи взагалі запросимо телебачення, — додав він замислено. — А що, це буде хороший піар для вас. Аліса ходила на якесь телешоу. Можна піти туди і щоб в ефірі показали, як за вас можна проголосувати. І показали ваші виступи, уривки.

 — А що, телебачення — це гарна ідея. Тоді точно ніхто не скаже, що ми “підтасували” результати, — погодилась я. 

— Треба подумати, як це подати. Я раніше не влазив в ваші розбірки. Певно, піду напряму до телевізійщиків і попрошу мого знайомого звʼязатись з Вітольдом. Я вже приводив телевізійщиків, це не буде дивно. Але попрошу, щоб ідею вони озвучили, як свою, — сказав Адам. — Думаю, мій приятель буде тільки радий видати таку ідею за його власну.

 — Так, це буде найкраще, — я чмокнула його в щоку. — Все геніальне-просте! 

— А щойно ти станеш примою, на твоїй премʼєрі я вийду на сцену з букетом і поцілую тебе, — Адам обійняв мене за талію і зазирнув мені в очі.

 — Оце буде сюрприз для всіх, — я усміхнулася йому. 

— На той момент ти вже досягнеш мети, тож думаю, це буде якраз те, що треба, правильний момент. Я буду чекати цього, Єво, — він погладив мене по щоці. 

 — Я теж буду з нетерпінням чекати цього моменту, — сказала я. — Хочу всім говорити, що ти мій! 

— Але до того моменту нам віднині треба бути обережнішими, — Адам зітхнув. — Бо все має пройти за нашим сценарієм, а не з подачки журналістів. Тож маємо постаратись в цьому плані. 

 — Добре, я нікому не скажу, що ми з тобою зустрічаємося, буду дотримуватися суворої конспірації! — пообіцяла я.  — А те фото… думаю ніхто не здогадається, що на ньому я. Можливо, просто подумають, що це якась випадкова твоя подружка, а журналісти, як вони це вміють, просто роздмухали сенсацію на порожньому місці…