81.

Коли я підбігла до Адама, то побачила, що він підводиться на ноги. На його обличчі та руках були подряпини, але, схоже, серйозних травм він не мав. 

 — З тобою все добре? — я кинулася йому в обійми. — Адаме, я так злякалася за тебе! 

— Все нормально, — він теж обійняв мене. — Бляха, це хтось спеціально зробив. Пошкодив гальма і щось там задетонував. 

 — Тоді треба викликати поліцію, — я здригнулася від страху. — Як ти гадаєш, хто це міг зробити?

— Не знаю, — він похитав головою. — Але моя машина стоїть під камерами біля театру. Має бути видно порушника. Давай зараз дійсно викличемо поліцію, я скажу, де була машина, і хай розбираються. 

Він дістав з кишені мобільний і набрав поліцію. 

За короткий час ми почули звуки сирени, і незабаром справді побачили пожежну машину, а за нею поліцейську машину, що наближалася.  Пожежники почали гасити вогонь, в двоє поліцейських  підійшли до нас.

— Розповідайте все по порядку, — звернувся один із них до Адама. 

— Ми виїхали, машина показала несправність, гальма не спрацювали. Я сказав Єві вистрибнути. Потім вистрибнув сам і тоді машина вибухнула.  

— Вам пощастило, — промовив він. — А коли востаннє проводився технічний огляд автівки, не було несправностей? 

— Ні, — Адам похитав головою. — Машина регулярно проходила техогляди і гальмівні колодки я міняв буквально місяць тому. Не знаю, чи вийде розібратись, що сталось, за машиною, коли вона вже вибухнула. Але є в мене підозра, що хтось поліз мені під капот сьогодні до того, як ми сіли в неї. Я зараз же попрошу охоронця зберегти відео з камер театру. Там є камера на парковці для співробітників.

— Якщо ви підозрюєте стороннє втручання, то потрібно неодмінно переглянути записи, адже це можна розцінити як замах на життя, — сказав поліцейський. — У вас є якісь вороги? 

— Ну, можуть бути по бізнесу, — припустив Адам. — Давайте поїдемо до театру по гарячих слідах. Може хтось з вас поїхати зі мною туди? А інші хай займаються обстеженням місця ДТП.

— Добре, поїдемо зі мною, а мій колега залишиться тут, щоб оформити протокол, — він вказав нас на свою автівку. — Сідайте, будь ласка. 

Ми з Адамом сіли досередини, і машина швидко рушила назад до центру міста, за кілька хвилин доставивши нас до театру. Побачивши поліцію, з театру вийшов охоронець.Він здивовано поглянув на наш брудний одяг і подряпини на обличчі Адама:

— Щось сталося? Ви потрапили в аварію? Потрібна допомога? 

— Так, була аварія, але все нормально, — Адам похитав головою. — Ми йдемо дивитись записи з камер спостереження. 

— Так, звичайно, заходьте, — охоронець посторонився, пропускаючи нас досередини, і раптом в холі театру ми побачили Даню. 

Він швидко пішов повз нас до виходу, якось дивно при цьому на нас поглянувши. В принципі, в цьому не було нічого дивного, Даня міг приїхати до сестри, але мені все одно здалося це дивним.

Я поглянула на Адама, він, схоже, ніби прочитав думки, написані на моєму обличчі.  

— І що він міг тут забути? Аліса вже давно поїхала, — Адам насупився. 

— Я теж про це подумала, — тихо сказала я. — Все це якось дивно…

— Ходімо швидше, поглянемо, що з відео.

Ми пройшли до кімнати охоронця і він почав пропонувати відео в зворотному порядку. 

— На самий ранок? — уточнив у Адама при цьому. 

— Я приїхав десь о десятій. Знайдіть, як я приїхав. І з того моменту будемо дивитись на перемотці. До сьогодні гальма нормально працювали. 

— Добре, зараз зроблю…

Я уважно дивилась на екран. Якоїсь миті охоронець спантеличено глянув на Адама: 

— Схоже, частина запису стерта…

— Якщо її видалили мануально, її можна відновити, — сказав поліцейський. — Зараз я викличу нашого спеціаліста. 

— Давайте, — кивнув Адам. — Я хочу знати, хто це зробив. Ця людина в будь-якому разі небезпечна, її треба знешкодити…

***

гортай далі, там продовження ------------>