82. ФІНАЛ

АДАМ 

Мені було життєво необхідно дізнатись, хто був моїм ворогом. Я не міг більше ризикувати Євою. Для мене Єва була променем світла, який змусив мене ожити, який дав бажання жити взагалі. До зустрічі з нею я скоріше існував, ніж жив. Весь світ здавався сірим, у мене не було нічого дорогого і важливого, я жив просто щоб комусь щось довести.

Довести, що людина без звʼязків може всього досягти.

Довести, що таланту і бажання достатньо, щоб зробити неможливе можливим. 

Але в якусь мить я просто став гнатись за результатами, забуваючи про реальне життя.

Єва допомогла мені повернутись в реальність, побачити, наскільки цей світ може бути прекрасним, коли поруч є людина, яку ти кохаєш, і яка, на щастя, також кохає тебе. 

І я був готовий зробити будь-що, аби тільки захистити її. 

Єва стала моїм новим сенсом. Вона і її щастя, її успіх. Я хотів, щоб Єва отримала в цьому житті все, чого вона забажає. 

Але допоки був цей ворог, ми не могли жити спокійно. 

Ми провели в театрі пару годин, Єва навіть задрімала на лавочці, я накрив її своїм піджаком.

— Ну що там? — запитав я у копів дещо нетерпляче. Мені не хотілось, щоб Єва спала тут, на лавочці. 

— Наші спеціалісти відновили стерті записи, ось, ви можете їх переглянути, — він простягнув мені телефон. — Тут якраз частина запису, де з’являється зловмисник… 

Мені навіть не треба було збільшувати картинку, щоб впізнати Даню. Сволота!

Він щось зробив з машиною. 

— Ми якраз зіштовхнулись з ним, коли заходили в театр після аварії, він тоді поспішав. Він був закоханий в мою дівчину, — сказав я. — І можливо саме він дарував їй анонімні подарунки і переслідував. Це ж можна теж перевірити камерами, певно. Правда, навряд він світився в театрі.

В цю мить до нас підійшла Єва, вона вже прокинулась:

 — Не можу повірити, — тихо промовила вона. Було видно, що вона в шоці. — Що тепер буде? Його судитимуть?

— Так, ви маєте дати свідчення, пригадати всі випадки сталкерства, якщо такі були. Якщо прикладете записи чи ще якісь підтвердження, це також допоможе справі, — кивнув поліцейський. — Авжеж, його в будь-якому разі притягнусь за замах на ваше вбивство. Але в ідеалі дати максимально повні свідчення, щоб він був притягнутий не тільки за замах. 

— Ви зможете дати їх зараз? Принаймні, почати… Я так розумію, історія буде довга? — він поглянув на Єву. 

 — Так, можу… Але є один нюанс, він брат моєї колеги по трупі… Я боюся, що його арешт негативно вплине на Алісу… Вона дуже вразлива…

— Вразлива чи ні, але він намагався нас вбити, — сказав я, ледь насупившись. — Алісі доведеться з цим впоратись. Як і Вітольду. Як і нам з тобою, Єво. Але залишати Даню безкарним ніхто не буде. Це твоя безпека в першу чергу. 

 — Може, нам сказати Вітольду, щоб він її попередив? Бо коли вона дізнається від когось стороннього, наслідки можуть бути непередбачуваними, — Єва зітхнула, глянувши на поліцейського. — Можна нам розповісти нашому режисеру, дядьку Дані і Аліси, про те, що сталося?

— Так, чому ні, можете розповісти, — кивнув поліцейський. — А ми зараз же розпочнемо пошуки цього хлопця…

***

Коли ми показали Вітольду відео і розповіли йому про все, він був шокованим не менш, ніж Єва, але швидко взяв себе в руки. 

 — Треба викликати адвоката, — зітхнув він. — Можливо, Даня був у психічно неврівноваженому стані? Останнім часом він поводився якось дивно… Хоча це не виправдовує те, що він накоїв…

— Можете повідомити про це Алісі? — звернулась до нього Єва. — Я хвилююся за неї, вона зараз почувається дуже вразливою…

— Так, авжеж, — він знову зітхнув. — Я теж дуже хвилююсь за неї. Спочатку ваші змагання, потім той режисер… Тепер ще це. Вона дуже тендітна дівчинка насправді. І у неї ніколи не було хороших друзів. Вона з усім завжди поралась сама. Тільки на брата і покладалась. Я ж уже розповідав, що її батьки були проти занять балетом.

 — Мені дуже шкода, що все так сталося, — сказала Єва. 

— Ну, твоєї провини в цьому зовсім немає, — Вітольд похитав головою. — Насправді я думаю, що саме завдяки тобі Аліса стала ще більш наполегливою. І що вона зможе розкрити свій талант на максимум саме коли змагатиметься з тобою. Бо поки в неї не було сильних суперниць, їй і не треба було так старатися, стрибати вище голови. 

— Так, ви обидві стали танцювати краще за цей час, — погодився я. 

 — Мені дуже хочеться, щоб усе налагодилося, може Дані потрібне лікування, а не в’язниця? В будь-якому випадку я розповім про все, що знаю, а там уже хай суд вирішує, — сказала Єва. — А Алісу я постараюся підтримати, якщо, звісно, вона не буде відштовхувати мене…

ЄВА

Наступні дні були доволі важкими.

Репетиції на деякий час відмінили.

Вітольд поговорив з Алісою. Вона не виходила на звʼязок ні з ким, окрім нього, але йому справно писала щодня, що вона в порядку.

Даню впіймали в той же день в його квартирі. У нього знайшли мої фотографії, які він робив, коли за мною стежив. І він практично одразу в усьому зізнався. Після обстеження у психіатра йому призначили лікування.