48

— Але ти краще виступила, — не погодився Адам. — Ти мала перемогти. Блін, я думав, ти станеш примою сьогодні, ти гідна цього, ти була кращою за неї, — він стис мою долоню і зазирнув мені в очі.

 — Можливо, він таким чином хоче, щоб я змінилася, стала більш сильною, — я зітхнула. — І прагнула до перемоги, як це робить Аліса.

— Таке може бути, — відповів Адам замислено. — Добре, тоді я поки що не буду до нього йти з цим питанням. Давай увімкнемо фільм, не будемо про це. Для мене ти вже прима цього театру. 

 — Я дуже рада, що в мене є ти, — тихо сказала я. — І що ти віриш у мене…

— Зараз я думаю, що закохався в тебе ще тоді, коли вперше побачив, — він обійняв мене за плечі і пригорнув до себе. — Одразу, при першій зустрічі поглядів, при першому діалозі. В момент, коли ти кинула мені виклик. Ти не боялась дивитись мені в очі, ти була готова боротись зі мною. Якщо ти була готова боротись зі мною, то ніяка Аліса не стане у тебе на заваді.

 — Я страшенно боялась тебе, — при цих словах я усміхнулась. — Навіть подумати тоді не могла, що ти станеш для мене найдорожчим у світі…

— Хоч і боялась, але не спасувала, — він погладив мене по щоці. — Ти дуже смілива і сильна, Єво.

 — Дякую тобі, що повірив у мене, — я обійняла його. — Якби не ти, я б не стала сильною…

— Єво… — Адам подався вперед і торкнувся губами моїх губ. Його долоні опустились на мою талію. 

Я відповіла на поцілунок, відчуваючи, як по всьому моєму тілу біжать мурашки від його дотиків.

 — Я кохаю тебе, — прошепотіла я. 

— І я кохаю тебе… — його губи торкнулись моєї щоки, а потім опустились нижче, на мою шию. 

Він взяв мене за руку і поклав мою долоню собі на груди і я почула, як швидко бʼється моє серце. 

Я відчувала цієї миті таку ніжність до нього, що її неможливо висловити словами. Була готова розчинитися в ньому. Він став для мене магнітом, який притягував ближче і ближче, і я не могла противитись цьому потягу… 

— Божеволію від тебе… — Адам раптом встав з дивану, підхоплюючи мене на руки. 

Його губи торкнулись моїх і ми рушили. Він поніс мене на руках вглиб будинку. Я заплющила очі і відповідала на поцілунки.

Потім відчула, що ми піднімаємось сходами. 

А ще за мить почула, я відчиняються двері. В останню секунду Адам поклав мене на ліжко і навис згори. 

А ще за секунду його губи накрили мої. Я вся тремтіла у передчутті того, що мало зараз статися…

Але раптом за вікном щось блимнуло. Здавалося, насувалася гроза, але я подумала про того фотографа, раптом це він? Мимоволі сіла на ліжку, відсторонюючись від Адама. 

Він важко дихав, його зіниці були розширені, а коли я опустила погляд нижче, то і зовсім почервоніла. 

— Щось не так? — запитав він неголосно.

 — Нічого… Просто я… Мені здається, я ще не готова… — пролепетала я, готова від сорому провалитися під землю. 

Адам якось важко зітхнув і відвів погляд. 

— Пробач, я надто поспішив… Піду в душ, — він встав з ліжка. 

— Вибач, — я мало не плакала від того, що все зіпсувала. Якби ж не той альбом зз фотками… Це він так на мене подіяв…

— Все нормально, Єво. Тобі немає за що вибачатись, — він похитав головою. — Мені можна буде лягти з тобою? Ну, просто лягти, — додав він. — Після душу… 

 — Так, звичайно, — я кивнула. Відчула, що на душі стало тепло, коли я зрозуміла, що він не ображається на мене…

Ось і чергова глава!

 Якщо книга вам сподобалась, але ви ще не зареєстровані на букнет, це можна зробити за один клік і тоді ви зможете додати книгу до бібліотеки, щоб вона точно не загубилась! Реєстрація на букнет безпечна і безплатна) Дяка за ваші сердечка книзі і коментарі!