13. Чужі руки

Я хвилювалася через те, що Аліса зараз повернеться і побачить нас. Хотілося швидше завершити цю розмову. 

— Хороша дівчинка, — прошепотів він мені в губи і я подумала, що зараз це таки станеться, він поцілує мене. 

— Не треба так зі мною поводитися, — я дивилася йому в очі і відчувала, що моє серце от-от вискочить з грудей. 

— А як з тобою поводитися? — його губи зараз були в міліметрі від моїх, здавалось, якщо я зараз поворухнусь, то торкрусь їх. Від однієї думки про це мене кинуло в жар.

Раптом я почула, що в двері стукають і відсахнулась від нього. 

 — Це Аліса! — прошепотіла. 

Адам насупився щойно почув її голос, але теж відсторонився від мене.

— Заходь, — сказав нейтральним голосом. 

Аліса відчинила двері і увійшла, тримаючи в руці чашку кави і з підозрою дивлячись на нас. 

— Ось ваша кава, — вона заусміхалась, повернувшись до Адама. 

— Дякую, — він теж усміхнувся і взяв каву. — Отже, вам потрібен хтось для тіктоку. Я подумав і вирішив, що добре, я оплачу це. Але займатися пошуками людини і тому подібним будете ви, не я, у мене на це немає часу. І я хочу бачити результат. Тому я вже сказав Єві, щоб ви все підготували і показали мені цифри і план. Жоден бізнес не працює без плану.

— Єва зробить план, — Аліса навіть не поглянула на мене. — У мене є подруга, вона може цим зайнятися. Ну, знімати, монтувати…. Я попрошу її.  Звичайно, безкоштовно вона не працюватиме, але, може, зійдемося на якійсь не нажто великій сумі… Дам їй безкоштовні квитки на вистави на додачу…

— Якщо ви хочете результатів, це має бути не просто аби-яка людина, — Адам похитав головою. — Ну, покажете ваш план, там буде видно, — він відпив свою каву. — Все, ідіть. Я випʼю каву і теж піду. 

— Дякую, — Аліса знову усміхнулась. — Єва напише план, а я завтра принесу вам. О котрій годині буде зручно?

— Раз Єва писатиме, хай сама і приносить. Поправимо на місці, якщо щось мене не влаштує, — він знову поглянув на мене і я, здається, почервоніла, бо одразу згадала, що сталось щойно, коли ми залишились вдвох. 

Аліса насупилась, але вдала, що її не дуже зачепили його слова. 

— Тоді ми підемо, дякую вам, що пішли назустріч! До завтра! — солодким голосом проспівала вона. 

— До завтра, — він ледь усміхнувся. 

Аліса відчинила двері і вийшла першою, а я за нею. Як тільки я зачинила двері кабінету Адама, вона озирнулася до мене і зашипіла:

 — Хочеш втертись йому в довіру? В тебе нічого  не вийде!

 — Ти помиляєшся, — відповіла я так, щоб вона не зрозуміла, до якої частини її тиради це відноситься. 

— Я ніколи не помиляюсь і ніколи не програю! — вона задерла носа. — Він буде моїм! 

Я лише знизала плечима, хоча в моїй душі бушувала справжня буря емоцій. Хотілося вигукнути їй в обличчя, що Адам цікавиться мною, а не нею. Але це було б не в моєму стилі, а в стилі самої Аліси. Я не хотіла бути схожою на неї. 

— Я піду, бо треба написати той план, — сказала я. 

— Я теж йду! — вона сама розвернулась від мене і пішла першою до роздягальні…

***

У роздягальні дівчата оточили Алісу і почали розпитувати її про те, що сказав Адам. 

 — Мені вдалося його вмовити, він усе профінансує! — заявила вона. — Тепер наш театр отримає нове дихання!

— Ого, це так круто, ти така молодець! — одразу почала нахвалювати її Катя. — Не дарма ти наша прима! На тебе можна покластись!

 — Ну, я дуже стараюся, — Аліса усміхнулась. Потім ніби згадала про мене. — Єво, завтра вранці принесеш мені той план, я почитаю, а тоді вже понесеш Адаму! 

 — Добре, — сказала я.  Спеціально вдягалася повільно, щоб не виходити одночасно з Алісою, вона пішла першою, а за нею і її “свита”. Вже після них я теж пішла до виходу. 

Щоб пройти до зупинки, вирішила скоротити шлях і звернула в маленький провулок, де чомусь не горів ліхтар. Але до центральної вулиці було рукою подати, її було видно попереду, тож я не боялася, вже не один раз тут ходила. 

Але сьогодні щось пішло не так. Коли я проходила повз кіоск, з-за нього вискочила темна тінь і кинулась до мене. Я не встигла навіть нічого зрозуміти, як чиїсь сильні руки схопили мене і потягнули вглиб чужого двору…

буде ще одна глава в 21, за вчора, щось не виклалась