79.

Я побачила, що режисер повалив Алісу на підлогу і намагався зняти з неї одяг, закриваючи їй рота рукою, а вона відбивалась від нього. 

 — Відпустіть її негайно! — вигукнула я, і підбігла до нього, намагаючись відтягнути його від Аліси. Але Стас мене випередив.

Він одразу вмазав йому по щелепі і той прямо відлетів від Аліси.  Стас підбіг до нього знов і став бити його ногами.

— Наволоч, я вбʼю тебе!

Я вирішила втрутитися, бо злякалася, що Стас спересердя може покалічити свого суперника. 

— Перестань, Стасе, йому вже досить, — стала просити я. 

Аліса весь цей час стояла і плакала, я обійняла її і почала заспокоювати. І в цей момент до кімнати увійшов Адам, мабуть, він почув шум. 

— Що тут відбувається? — здивовано запитав він. 

 — Треба викликати поліцію, — сказала я. — Алісу хотіли згвалтувати!

— Гей, ти, зупинись! — Адам все ж схопив Стаса за плечі, щоб не дати йому дійсно вбити режисера. — Єво, викликай поліцію! 

 — Не треба поліцію, — озвалась Аліса.  — Просто хай знає, що ми його ославимо в соцмережах, якщо він ще хоч раз до мене доторкнеться! 

— Алісо, треба, щоб його покарали! — вигукнув Стас. — Якщо не буде поліції, я його грохну, клянусь!

Я взяла телефон і набрала “102”.

 — Добрий день… — почала говорити в слухавку. 

— Ні, це зіпсує театру репутацію.. .Я хочу те шоу! — Аліса благально поглянула на Стаса і на мене. — Єво, ти ж теж хочеш нам успіху! 

 — Хочу, але не такою ціною для тебе, — я відбила виклик, так і не сказавши дівчині-поліцейській, що сталося. — Ти впевнена, що це не повториться? Адже це вже не вперше, я бачила у тебе ті синці!  

— Після шоу, хай вийде все. Після шоу… Або якщо він знову причепиться…

— Здається, він свідомість втратив, — зауважив Адам. 

 — Треба викликати швидку? — я глянула на Адама.

— Якщо викличемо, копи теж приїдуть потім, бо лікарі їм точно подзвнять. І копи запитають, хто його так, — Адам кивнув на Стаса. — А Стас явно не виглядає як людина, яка захищалась. Доведеться сказати правду. Вам вирішувати, як вчиняти. Алісі зокрема. 

 — Не треба поки нікого викликати, Катя закінчувала курси медсестер, може, попросити її поглянути, а там, якщо вже дійсно щось серйозне, то все ж доведеться звернутися до “швидкої”, — сказала Аліса. 

— Добре, я зараз покличу Катю, — сказала я і побігла в роздягальню. На щастя, Катя була там. Пояснивши, в чому справа, я привела її до того кабінету, тим часом Адам від себе приніс аптечку, і спільними зусиллями ми привели режисера до тями. 

— Якщо ти, сволото, наблизишся до Аліси ще раз, я тебе обовʼязково прибʼю! — вигукнув Стас, щойно той прийшов до тями.

 — Вона не казала, що в неї є хлопець, — пробелькотів той. — Я думав, вона вільна…

 — А навіть якщо й вільна, то це не значить, що можна так поводитись, — сказала я. — Тут була купа свідків, достатньо, щоб посадити тебе до в’язниці! 

— Та пофіг чи вільна, сволота, бляха, я хочу знову його вирубити! — вигукнув Стас.

— Стасе, не треба… — Аліса взяла його за руку. І тільки зараз я помітила, що одяг на ній був розірваний в деяких місцях, і взагалі Аліса виглядала кепсько. Була дуже бліда і на руках та шиї проявились нові синці, але зараз вони ще були червоні.

 — Як ти почуваєшся? — запитала я в неї. — Може, тобі потрібно до лікаря? Ми з Адамом можемо відвезти…

— Я не хочу нікуди… Хочу додому. Але нам все одно треба дозняти все. Я не хочу, щоб театр постраждав… 

Ось і чергова глава!

 Якщо книга вам сподобалась, але ви ще не зареєстровані на букнет, це можна зробити за один клік і тоді ви зможете додати книгу до бібліотеки, щоб вона точно не загубилась! Реєстрація на букнет безпечна і безплатна) Дяка за ваші сердечка книзі і коментарі!