Коли ми підійшли до кабінету Адама і постукали, зсередини почувся його голос:
— Хто там? Заходьте!
Я відчинила двері і увійшла пергшою, а Аліса за мною.
— Добрий день, — заговорила вона. — Нам треба ваш дозвіл щодо проведення побачень у театрі! Зі мною і Євою!
— Що, які побачення? — Адам одразу насупився. — З ким?
— З фанатами, — продовжила Аліса. — Це Ден таке придумав! Мені не дуже сподобалась ця ідея, але Єва була прямо в захваті від неї!
Я відчула, що червонію. Аліса взяла і все перевернула з ніг на голову.
— В захваті? — він підтис губи і поглянув на мене.
— Ну, це допоможе підняти продажі квитків, — почала виправдовуватись я. — Іце не прямо пробачення, а просто зустріч з фанатами, наче екскурсія по театру…
— І ви там будете кожна наодинці з якимось хлопцем? — продовжував насідати Адам.
— Ні, не наодинці, а всі разом, і Ден ще буде це все знімати, — сказала я. — Тому це скоріше просто зустріч, а не побачення. Можете й ви прийти, щось розповісти цікаве про вашу роботу…
— Хм, я теж можу прийти? Цікаво, — він перемінився в обличчі. — Добре, якщо так, то я не проти.
— Так, приходьте, — з ентузіазмом сказала Аліса. — Думаю, буде цікаво. Я спечу торт за бабусіним рецептом!
— Хіба тобі можна їсти торти? — замислився Адам. — Ну, вам взагалі…
— Ну, це для вас, — вона усміхнулась йому. — І для тих фанат ів теж.
Я відчула, як в мені всередині щось закипає. Аліса відкрито, не соромлячись мене, фліртувала з Адамом. Я була впевнена, що вона робила це спеціально, щоб допекти мені…
— А я приготую якийсь низькокалорійний десерт, — сказала я, дивлячись на Адама. — Приходьте, це буде цікавий вечір.
— Обовʼязково. Скажете мені час і день. Коли ви хочете це все організувати? Певно, треба в ваш вихідний, це тільки понеділок підходить. Але щоб переможцям було зручно, це має бути вечірній час.
— Так, у понеділок увечері, а точний час ми скажемо, коли вже все узгодимо, — я усміхнулась. — Дякую за небайдужість.
Адам теж усміхнувся мені і ледь облизнув губи.
— Без проблем, все для вас.
Коли ми вийшли з його кабінету, Аліса запитала:
— Ти бачила, як він на мене дивився? Може, хоче виграти побачення зі мною?
— Навіщо йому купувати квитки, якщо він може ходити на вистави безкоштовно, — я знизала плечима.
Хотілося додати, що дивився він таки на мене, але я не могла взяти і видати нашу з Адамом таємницю.
— Ну, квитки квитками, а побачення це побачення… Він такий класний… Я б із задоволенням сходила з ним кудись. Можна і до нього, — вона хитро усміхнулась. — Думаю, він дуже гарячий, ну, в ліжку…
Я згадала минулий понеділок і відчула, як моє серце забилося швидше.
— Ну, побачимо, чи запросить він тебе кудись, — сказала я, намагаючись не видавати свого хвилювання. — Може, в нього інші пріоритети.
— Я не бачила його з дівчиною в жодних мережах. Певно, він самотній, — усміхнулась Аліса. — Ну, мені це на краще.
Я кивнула, не бажаючи розвивати далі тему.
— Добре, наче все вирішили, тоді до завтра?
— Так, до завтра, Єво, — вона усміхнулась. Схоже, її настрій дуже покращився, коли вона дізналась, що Адам теж буде на тому побаченні…
***
Я сіла в таксі, щоб їхати додому, відкрила Тікток, де Ден уже виклав відео про наш конкурс. Побачила, що воно вже стрімко зростає в переглядах. Багато людей запитували, як купити білети, і Ден усім відповідав і пояснював. Таки це дійсно була хороша ідея. От тільки плани Аліси щодо Адама мені не подобались. Я не хотіла його ні з ким ділити, мріяла про те, що скоро ми повідомимо усім про наші стосунки, і тоді не доведеться ховатися і зустрічатися крадькома. І тоді Алісі доведеться змиритися з тим, що всі її наміри не увінчаються успіхом…
За той час, що я думала про Адама, під відео з’явилося кілька нових коментарів. Один з них був дуже дивний, такий, що я його перечитала кілька разів, відчуваючи тривогу…
Ось і чергова глава!
Якщо книга вам сподобалась, але ви ще не зареєстровані на букнет, це можна зробити за один клік і тоді ви зможете додати книгу до бібліотеки, щоб вона точно не загубилась! Реєстрація на букнет безпечна і безплатна) Дяка за ваші сердечка книзі і коментарі!