20. Ідеальна роль.

Дні до наступного виступу пройшли швидко. Ми все так само ставили "Лебедине озеро", але вчора в коментарях до одного з тіктоків хтось написав, що Аліса виглядає недостатньо крихкою і ніжною для того, щоб грати Одетту. Власне, про це і шепотілись всі дівчата сьогодні перед фінальною репетицією. 

Аліса запізнювалась. 

Вперше в житті вона запізнювалась на прогон перед репетицією.

Коли до нас зайшов Вітольд, вона все ще так і не прийшла.

— Щось я не розумію, а де наша прима? — він обвів поглядом залу театру. — Вона ще в роздягальні?

— Може, зараз прийде, — швидко сказала Катя.

— Певно, це через ті коментарі, — сказала Віка, яка також, як і Катя, зазвичай ходила за Алісою. 

— Тс! — шикнула на неї Катя.

— Якщо чесно, Аліса останнім часом все менше працювала над собою, — сказала Віка, знизавши плечима. — Може, вона вже й не може бути примою. 

— Добре, дівчата, немає коли ляси точити, давайте репетирувати, роль Одетти поки що гратиме Єва, — сказав Вітольд. 

Я відчула, як моє серце сильніше забилося в грудях. Поглянула на режисера з вдячністю. 

— А хто тоді гратиме Одиллію? — запитала Катя. 

— Спробуй ти, — запропонував Вітольд. — Все одно це тільки репетиція. Будемо сподіватись, Аліса прийде врешті-решт. 

— Добре, — сказала Катя, її очі засяяли, вона, здається, перестала навіть хвилюватися за подругу. 

Ми почали репетицію, мені було незвично грати Одетту, але ця роль все ж була мені ближчою, ніж роль Одиллії, тому все вдалося, як треба.

Коли ми прогнали весь виступ, режисер зааплодував:

— Єво! Ця роль підходить тобі ще краще, ніж роль Одиллії! Як я раніше цього не бачив? Може, тому що Аліса блондинка, мені здавалось, що це краще передає образ, але… Твій танець довів, що я помилявся!

 — Дякую, — мені було страшенно приємно це чути.

 — Єво, у тебе справді вийшло просто неймовірно, — сказала Віка, і і інші дівчата закивали. 

— А в мене? — спитала Катя. 

— Ну, ти танцюєш краще за інших, але все ж, коли Аліса повернеться, вони з Євою продовжать стояти в парі. І це не тому що вона моя племінниця, — сказав Вітольд. — Аліса теж дуже талановита. Я хочу, щоб головні ролі грали найкращі. Але якщо хтось впорається краще за Єву чи Алісу — я заміню будь-яку з них! — рішуче додав він. 

Я подумала, що це вперше колектив не противився мені так, як раніше. Все тому що головної зачинщиці сварок і конфліктів не було в театрі. 

—  Я буду дуже старатись, — сказала Катя. — Дуже! Я завжди мріяла стати примою!

 — У тебе все вийде, — усміхнулась їй я. 

— Ти це просто так кажеш, — сказала Катя з сумнівом. — Точніше, з якимось таємним задумом. Ти не можеш хотіти мені успіху. 

— Чому? — здивувалась я. — Я не маю нічого проти тебе, якщо ти досягнеш успіху, то тільки зрадію. 

— Але я дружу з Алісою, — сказала Катя так само недовірливо. 

 — Аліса мене недолюблює, але я не бажаю їй нічого поганого. Зрештою, я не женуся за роллю прими, як вона вважає. Для мене тільки важливо, щоб наш театр продовжував працювати і його не закрили, — сказала я. 

— Аліса теж не хоче, щоб театр закрили, — кивнула Катя. — І я не хочу цього. 

Саме в цю мить телефон Вітольда, який стояв біля сцени, з якої ми вже спускались, задзвонив. Він взяв слухавку і ми почули його здивований голос:

— Що? Де вона? Я зараз приїду!.... 

Ось і чергова глава!

 Якщо книга вам сподобалась, але ви ще не зареєстровані на букнет, це можна зробити за один клік і тоді ви зможете додати книгу до бібліотеки, щоб вона точно не загубилась! Реєстрація на букнет безпечна і безплатна) Дяка за ваші сердечка книзі і коментарі!