— Отже, говоріть імʼя тієї, за кого голосуєте, — сказав Вітольд.
Дівчата перезирнулись між собою, потім мало не половина з них поглянула в наш з Алісою бік.
— Катю, почнемо з тебе, — продовжив він. — Кого ти бачиш примою?
— Я… — вона поглянула на Алісу, а потім на Вітольда. — Насправді я сама хочу бути примою. Але якщо я маю обирати між Євою і Алісою, я оберу Алісу.
— Добре, один голос за Алісу, — Вітольд поглянув на наступну учасницю трупи, Настю. — Далі.
— Я за Єву, — сказала Настя несподівано для мене.
— Аліса і Єва, один-один. Далі… — продовжив Вітольд.
Всі дівчата голосували по черзі і до моменту, як нас з Алісою залишилось двоє, голоси вирівнялись.
— Єво, за кого голосуєш ти? — спитав Вітольд.
— Може, нам з Алісою не голосувати? — запитала я. Подумала, що Аліса точно проголосує за себе, а мені було якось незручно теж назвати власне ім’я. Чому я була такою нерішучою?
— Ні, голосувати будуть всі, — не погодився він. — Отже, твій голос?
— За себе, — сказала я, відчуваючи, що червонію.
— Я теж голосую за себе, — рішуче сказала Аліса одразу після мене. — Примою не має стати людина, яка не зосереджена на театрі.
Я ледь насупилась. Я була зосереджена на театрі. Те, що він не був для мене важливішим за Адама не означало, що я не зосереджена.
— Отже, голоси вирівнялись, — прокоментував Вітольд замислено.
— Але ви ще не голосували, — зауважила Катя. — Значить, ваш голос буде вирішальним.
— Але ж ти проголосуєш за мене? — запитала Аліса, дивлячись на дядька.
— Ні. Не хочу я обирати, — раптом сказав Вітольд. — Раз ви не змогли обрати, значить це змагання між Алісою і Євою має продовжитись. Вони будуть чергуватись ще два місяці. І через два місяці ми проведемо ще одне голосування. Тоді все і вирішиться.
— Що? Ще два місяці? — обурилась Аліса. — Я думала, це був разовий експеримент! Мене таке не влаштовує!
— Не хочеш чекати? Готова здатись прямо зараз? — запитав він, поглянувши на неї серйозним поглядом. Я ніколи ще не бачила у Вітольда такого погляду.
— Я й не подумаю здаватись! — вона виглядала розлюченою. — Єва для ролі прими не годиться! Подивись на неї, вона якась перелякана! Яка з неї прима?
— Тоді доведи нам всім, що ти краща, — він знизав плечима. — Коли голосування буде однозначним, хтось з вас стане примою, так ми і зробимо. А до того моменту ви будете чергуватись. Так як вчора була Єва, сьогодні виступиш ти, Алісо. А наступного разу Єва і так по колу.
— Доведу, — вона вперто стисла губи.
Я весь цей час мовчала. Подумала, що мені потрібно мати більше впевненості в собі. Адже я досі не вірила, що дівчата проголосують за мене. Але це сталося, і у нас з Алісою нічия, хоча я була впевнена, що я програю з розгромним рахунком…
***
Виступ пройшов добре, Аліса станцювала набагато краще, ніж минулого разу, в пʼятницю. І все ж я відчувала деяку несправедливість через те, що мій виступ все ж глядачі сприйняли краще… Невже я все ж засмутилась, що мене не вибрали? Я думала, що мені достатньо того, що я мала, але виявилось, ні… Все ж, мені цього недостатньо.
Мені не вистачало впевненості, це було моє слабке місце порівняно з Алісою, але все одно я вирішила, що не буду здаватися.
Адам цього разу також сидів на першому ряді з квітами, але коли підійшов до сцени і я вже думала, що він знову вручить їх Алісі, він підійшов прямо до мене.
— Ти молодець, — сказав він неголосно.
— Дякую, — я усміхнулась. Подумала, що всі ці проблеми такі не важливі, коли він поруч зі мною. — Які гарні квіти…
— Хочу поцілувати тебе прямо зараз, — прошепотів він. — Але не можна. Тож буду чекати в машині на нашому місці, — додав Адам, підморгнув мене і відійшов, після чого до мене стали підходити інші фанати.
Коли я вже прийшла до роздягальні, то на моїй шафці знову лежав пакунок…
Ось і чергова глава!
Якщо книга вам сподобалась, але ви ще не зареєстровані на букнет, це можна зробити за один клік і тоді ви зможете додати книгу до бібліотеки, щоб вона точно не загубилась! Реєстрація на букнет безпечна і безплатна) Дяка за ваші сердечка книзі і коментарі!