Я не очікувала, що Адам зробить щось подібне. Ніколи ще не почувалась такою відкритою перед кимось, ніколи ще не відчувала нічого схожого. Здається, всі мої думки просто вийшли з голови і залишилась лише насолода, яку він мені доставляв. Я продовжувала тремтіти в ліжку вже після того. А Адам, як спеціально, легенько гладив мене, знову і знову викликаючи муражки по шкірі і подовжуючи цей ефект.
На ранок я прокинулась вже сама. Адам вставав рано, я це знала. Я прийняла душ і спустилась вниз, і знайшла його на кухні. Він вже приготував сніданок.
— Привіт, — він усміхнувся, щойно побачив мене. Поставив на стіл тарілки і чмокнув мене в губи. — Як спалось? Готова до насиченого дня?
— Так, почуваюся дуже бадьорою, — відповіла я. — А ти?
— Я теж, — він усміхнувся. — Правда, треба їхати в офіс сьогодні. Я вже і так багато чого пустив там на самотік. Але я обовʼязково прийду ввечері, на ваше "побачення".
— Добре, буду чекати, — відповіла я. — Насправді я б хотіла, щоб це було побачення з тобою…
— Я теж цього дуже хотів би, але маю звикати, що ти в мене — публічна особа, так би мовити, — Адам зітхнув. — Ну, все буде добре, я не буду ревнувати. Це ж буде просто якийсь рандомний хлопець. Ну, посидиш ти з ним, чай попʼєш.
— Так, тим більше ми ж не наодинці будемо, а з дівчатами і іншими переможцями, — сказала я. — Хоча я не дуже люблю компанії незнайомих людей, почуваюся завжди трохи скуто. Мабуть. я інтровертка…
— Я теж там буду, — нагадав Адам. — Ну, спостерігатиму трохи зі сторони.
— Тоді я буду спокійна, що все під котролем, — я підійшла до Адама і обійняла його. — Кохаю тебе!
— І я дуже сильно кохаю тебе, Єво…
***
Репетиції сьогодні не було, тож Адам відвіз мене додому, щоб я підготувалась до вечора з фанатами.
Я трохи позаймалась розтяжкою, все одно не можна було зовсім не навантажувати тіло, а потім вирішила зайнятись стравою, яку готуватиму на імпровізований пікнік.
Я, як і казала Адаму, була не дуже вправною в кулінарії, на відміну від моєї мами. Та колись дуже багато всякого смачненького робила. Хоч і сама те їсти не могла через свою дієту. Але зараз і у мене, і у дівчат теж була дієта, нам не можна було набирати навіть зайвих триста грамів, це б заважало на репетиціях і виступах.
Я вирішила погуглити корисні і малокалорійні десерти і побачила, що можна приготувати желейний торт. Він містить зовсім мало калорій, це те, що треба. Правда, я сумнівалась, що Адам таке буде їсти… Якось воно не дуже вписувалось в те, що може йому сподобатись.
Але печиво чи щось подібне нам їсти точно не бажано, тільки розізлю дівчат такою спокусою.
Ще в варіантах потраплявся чіа-пудинг. Але я сумнівалась, що я нічого не зіпсую і все вийде як треба.
Загалом, зупинилась на желейному торті і почала його робити. І окрім великої форми, залила ще окрему маленьку формочку-сердечко….
***
Я прийшла в театр трохи заздалегідь, але не сильно. Треба було поставити желе в холодильник, щоб воно не розтануло поки що. І тоді разом з дівчатами прикрасити все для нашого імпровізованого пікніку.
Коли я зайшла до потрібної кімнати, Аліса і Катя вже були там. Всі разом ми почали робити це місце достатньо затишним для невеликого пікніку і ніби залишились задоволеними тим, що вийшло.
— У мене виграв хлопець, який весь час писав під моїми відео, що я красуня. Сподіваюсь, він не якийсь страшко, — сказала Катя. — Може, нам варто було попросити їхні фото перед тим, як допускати до цього пікніку?
— Може, це твоя доля, — усміхнулась я. — Якщо людина кохає тебе, і ці почуття стають взаємними, то відходить на задній план те, чи він писаний красень, чи звичайний хлопець…
— А раптом він якийсь старий збоченець, — пробурмотіла вона. — Всяке ж може бути… Ну добре, що тут принаймні буде Вітольд.
— Дівчата, пришвидшуйтесь, хлопці будуть за півгодини….
***
Ось і чергова глава!
Якщо книга вам сподобалась, але ви ще не зареєстровані на букнет, це можна зробити за один клік і тоді ви зможете додати книгу до бібліотеки, щоб вона точно не загубилась! Реєстрація на букнет безпечна і безплатна) Дяка за ваші сердечка книзі і коментарі!