56. Єва

Адам підвіз мене до мого будинку, а потім ми довго цілувались в машині. Та врешті-решт він відсторонився від мене і сказав:

— Пообіцяй, що ввечері не будеш нікуди ходити сама. Ні в магазин, ні ще кудись. 

 — Обіцяю, — сказала я. Тепер мені й самій вже було не по собі. 

— Добре, — Адам кивнув. — Я постараюсь з цим розібратись якнайшвидше. Все буде добре, Єво, не бійся, я обовʼязково тебе захищу, — сказав він серйозно. 

 — Коли ти поруч, мені ніщо не страшне, — відповіла я. — Все буде добре, може, то взагалі Аліса вирішила пожартувати наді мною. 

— Ну, я дізнаюсь, хто це, якщо вона, то… Блін, може, звільнити її? — запитав він. — У мене є на неї один компромат. Зовсім нещодавно вона лежала в клініці.

— Не треба. я не хочу, щоб її звільнили, — я похитала головою. — Мен її шкода, вона страждає через свій страх, що вона втратить місце прими. 

— Ти надто добра… Але це я в тобі теж люблю, — Адам погладив мене по щоці і коротко поцілував. — Добре, йди додому, тобі треба відпочити…

***

Наступного дня репетиція проходила, як зазвичай. А от Адама в першій половині дня в театрі не було. На перерві дівчата стали це обговорювати.

— А він раніше щодня тут був. Може, йому вже набрид наш театр? У нього купа інших бізнесів, — зауважила одна з дівчат, Настя. 

— Або він просто мав гарячу ніч і втомився, — знизала плечима Катя. 

— У нього точно має хтось бути, — кивнула Аліса. — Такий чоловік має мати регулярний секс.

— Алісо, ти що, не кажи це так прямо! — Настя почервоніла. — Хоча в інтернеті немає нічого про його дівчину. Тож, якщо в нього хтось і є, то тільки для ліжка. 

Я відчула, що червонію, добре, що на мене ніхто не дивився. Хотілося сказати їм, що це неправда, що ми з Адамом кохаємо одне одного і у нас все серйозно, але, звісно ж, я не могла так видати себе. 

— Він мені подобався, тому я про нього трохи розвідала інформації, — продовжила Аліса. — Про його особисте життя майже нічого не відомо. Мені довелось дуже довго шукати, щоб знайти один цікавий факт, і то… — вона обвела нас поглядом. — Я дізналась про це буквально вчора, бо вперше попросила допомоги у спеціаліста. Ну, нічого такого, це просто мій… знайомий, — сказала вона врешті-решт. 

— Ну, кажи швидше, нам же цікаво! — вигукнула Катя. — Не тягни!  Що там з його особистим життям? Може він нетрадиційної орієнтації?

— Ні, — Аліса похитала головою. — Адам цілком традиційної орієнтації, але у нього є наречена! І вона за кордоном зараз! Хоча більше про неї ніде немає згадок, це якось так дивно… Ніби цю інформацію спеціально підчистили… — вона чомусь поглянула на мене. — Єво, а що ти щодо цього думаєш? 

— Про наречену Адама? — запитала я, відчуваючи, як моє серце ніби завмерло в грудях. — Чому б тобі не запитати в нього самого? 

— Та ну, я не буду його про це питати… Ясно ж, що скоріш за все він сам приховав всю цю історію, що в мережі це практично неможливо знайти, — вона махнула рукою. 

— Може, вони розійшлися, тому він прибрав усю цю інформацію? — припустила Катя. 

— Можливо, — кивнула Аліса. — Було б добре.

Я все ж почувалась не дуже добре. Не могла навіть припустити, що у Адама була наречена. В усіх джерелах, які бачила я, він був тільки з Джеком… З іншого боку, Адам же не хлопчик, він вже дорослий чоловік, зрозуміло, що в нього є якесь минуле… І все одно чомусь мені було неприємно.

Чи варто мені запитати у нього про ту дівчину? Але я не хотіла, щоб Адам думав, що я не довіряю йому, або щось про нього рознюхую… З іншого боку, не запитати і труїти цим себе теж не хотілося…

Ось і чергова глава!

 Якщо книга вам сподобалась, але ви ще не зареєстровані на букнет, це можна зробити за один клік і тоді ви зможете додати книгу до бібліотеки, щоб вона точно не загубилась! Реєстрація на букнет безпечна і безплатна) Дяка за ваші сердечка книзі і коментарі!