Його обов'язок

З кабінету батька лунають підвищені голоси. Я прямую туди й застигаю на півдорозі, не вірячи в те, що чую.
— Моя донька вагітна від твого сина. І що тепер будемо робити? Це ганьба!
— Вибач, але я не можу повернути його з того світу, — втомлено відповідає батько.
— Тоді нехай Арсен на ній одружиться.
Удар під дих. Земля ще не встигла охолонути після смерті мого брата, а він уже говорить про весілля.
— Ти здурів, Сашо! Цього не буде!
— Тоді я зроблю так, що ваша родина не відмиється від цього сорому.
Двері різко відчиняються. Я заходжу до кабінету й, не встигаючи подумати, кажу:
— Я згоден. Я одружуся з нею.