25 488
Анотація до книги "Люся хотіла заміж"
Немає нічого бажанішого від любові.
Дев"ять історій, дев"ять різних доль. Проте є між ними дещо спільне: головна героїня – чи то пещена красуня, навколо якої вертиться усе життя її рідних, чи ненависна дитина від нелюбого чоловіка, чи закомплексована калічка, чи звичайна собі дівчина, яка вийшла заміж за іншого, та шкодувала про свій вибір – усі вони в якийсь момент чують слова кохання, які до них промовляє той єдиний, якого могло й не бути.
Вони примхливі чи виховані надто строго, до чогось прагнуть або ж пливуть за течією, досягають вершин чи падають в безодню; а ще – чекають, плачуть, радіють, народжують, йдуть ва-банк, отримують те, що визначила для них доля.
Засновано на реальних подіях.
Дев"ять історій, дев"ять різних доль. Проте є між ними дещо спільне: головна героїня – чи то пещена красуня, навколо якої вертиться усе життя її рідних, чи ненависна дитина від нелюбого чоловіка, чи закомплексована калічка, чи звичайна собі дівчина, яка вийшла заміж за іншого, та шкодувала про свій вибір – усі вони в якийсь момент чують слова кохання, які до них промовляє той єдиний, якого могло й не бути.
Вони примхливі чи виховані надто строго, до чогось прагнуть або ж пливуть за течією, досягають вершин чи падають в безодню; а ще – чекають, плачуть, радіють, народжують, йдуть ва-банк, отримують те, що визначила для них доля.
Засновано на реальних подіях.
Зміст книги: 61 глава
96 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЧудова книга,дякую))))Хоча деякі історії читаються дуже важко,але і відірватися не можна))
Дякую :) приємно, що сподобалися
Істина що батьки не розуміють що діти то окремі особистості а не іграшки.Не вміють розділити своє життя від життя дітей і так руйнують їхні долі.Шкода мені Фаю не з добра вона так поринула з головою в школу,бо у дома всі чекають від неї ідеальності.Сеперація так і не відбулася і відсутня повага до особистих кордонів...Вона просто ідеально виліплений витвір і здобуток як медалька якою варто похвалитись...
Пінчук Олександра Хомяк, Так, батьки зруйнували долю єдиної дитини
Ох і історії, батьки так спаклюжили життя Лариси,аж зло брало і образа за Матвія.Але кінець повеселив,швецька сім'я))))))
Пінчук Олександра Хомяк, Історія реальна! :)
Чудова історія про Валерію,щаслива що у неї все гарно склалося)))
Дякую Дуже цікаві оповідання мені сподобались і бажаю творчих успіхів натхнення
Nadya, Дякую за відгук та побажання! Надіюся, що у мене вийде.
Супер! Дуже захоплюючі історії. Чесно кажучи, назва книги спочатку дещо насторожила, але тішуся, що не пройшла повз. Надзвичайно цікаві, реалістичні і життєві розповіді, без пафосу, "мажорщини", мільярдів і еротичних збочень.
Дякую!
Людмила Андрощук, Дякую Вам ❤ це так приємно! І несподівано.
Ось і закінчилися усі оповідання. Так жваво і яскраво написані, залишили у серці та пам'яті слід. Читаєш і віриш. І сльози іноді на очі.
Часи змінилися, погляди вже інші, і матір-одиночку вже не цькують звідусіль, і розлучення вже справа звична. І міське життя все ж відрізняється від сільського. А проблеми ті самі. І тебе, у рідних, у знайомих, у кожного своя історія за плечима, у кожного свої помилки, свої жалі і радощі.
Дякую за Ваш талант! Мені надзвичайно сподобалось!
Татьяна Шевченко, Дякую! Згодом очікуйте на нові , ще більш колоритні твори: маю потужне джерело інформації:))))
Мені сподобалися Ваші оповідання.Щось новеньке,а то ці міліонерт і міліардери аже трішечки приілися.Мало хто пише про життя звичайних людей,а вонл не менш цікаве.Дякую за цікаві розповіді,хай удача посміхається Вам завжди.
Галина Бородавка, Дякую за такий приємний відгук. Дійсно, справжнє життя набагато цікавіше від вигадки. Дякую!
Оксано, дякую! Не уявляєте, як солодко!
Зінаїда Луценко, Дуже приємно це чути, спасибі!)
Чудові оповідання. Життєві, повчальні, із змістом. Дякую. Натхнення на подальшу творчість.
Ольга Гурц, Дякую за теплий відгук.
Любі читачі! Запрошую в нову історію - "Моя свекруха - дракон".
Відредагувала останню історію.
Дякую! Це ж треба так махнути на себе рукою.( Доглядати за собою слід для себе впершу чергу. Шкода Оксану.(
Valentina, Так. На жаль, так воно було - перфекціоністка-господиня не мала часу доглянути за собою. Тобто, не вважала за потрібне. І в селі я не раз чула таку диструктивну примовку від старших жінок: спочатку прибери хату, а тоді вмивайся сама :( дякую за коментар
Неймовірно, що на таку складну тему так багато читачів! Я приємно вражена. Українці - думаюча нація.
А зараз повітряна тривога... Усіх обіймаю.
Вітаю із завершенням. Беру до бібліотеки. Дякую за вашу працю.
Рауль Коразон, Дуже дякую за відгук! Нехай буде цікаво.
Плачу...
Щаслива, що корівку не вбили, а забрали! Відплатила вона сповна своїй захисниці!
Дякую за таку чудову історію, я дуже вдячна за її викладку і те, що маю змогу її читати.
Ви неймовірна, скажу вкотре!
Avisk, Дякую від усієї душі! Сьогодні викладу частинами увесь твір, аби книга була завершена.
Щодо моєї діяльності на цьому сайті... сподіватимуся, що воно моє :))))
Я пробую себе, мені цікаво. Та чи буде цікаво читачам, чи вистачить у мене часу та сил - залежить від цього.
Все ж сподіваюся, що Боженько не марно обдарував мене цим хистом.
ДЯКУЮ!
Щойно дописала останнє оповідання для цієї збірки - почала об 14:10 - закінчила щойно, о 17:30.
Трохи робота :))))
Дякую за дуже цікаву збірку. З нетерпінням чекатиму Ваших нових творів.
Vera Kuba, Мені дуже приємно. Дякую!
Дякую вам , цікаві життєві історії.
Наталя Ярицька, Вам дякую за коментар, за позитивний відгук!
Прочитала на одному диханні. Мене більше вразило, що всі історії на реальних подіях, це приголомшливо, життя пише неймовірні сценарії. Чекаю з нетерпінням на інші останні глави. В долях цих жінок побачила і долі деяких знайомих. Окреме дякую за вашу іншу книгу "Необдумана Міловиця", читала раніше, прекрасна книга
Марина Орлова, Як мені приємно зустріти на Букнет свою читачку! Щиро Вам дякую і за відгук про цю книгу, і що згадуєте про надруковані раніше романи. Так, життя неймовірно цікаве. Є такі історії, що навіть напишеш - і рахуватимуть за вигадку. Та й ще ж не все можна писати. Дякую!
Дякую за коментар. Так, життя вигадує такі сюжети.
Назва у вас дуже інтригуюча) бажаю успіху на букнет)
Зінаїда Луценко, :))
Ви зробили мій день назвою Вашого твору ❤️ Успіху!)
Христина Лі Герман, Втішена.... надіюся, і сам твір здасться на ласку бути вподобаним :)
Дякую! В мене немає слів... Вершителі долі.(((
Valentina, Щиро дякую за коментар!
Пишаюсь нею!!! Щиро, від душі!
Змогла!!!)
Ось це аншлаг повний...)
Avisk, Йой....
Ох...
По-особливому важко буде читати цю історію.
Теж дитячі травми через вагу були, ножем по серці..
Зінаїда Луценко, Ой як цікаво)))
Чекатиму блог з деталями!
Дякую! Мама своє забула.(
Valentina, А, це я забігла наперед - про уривок, який назавтра
Ой
Тяжко, коли батьки не розуміють своїх дітей, ба, більше, навіть не намагаються цього зрозуміти(
Сподіваюсь, у Головної героїні в житті все буде добре, не зважаючи ні на що!
Дякую! Як жорстоко. І мама туди ж.(
Valentina, О, мами - наша найбільша підтримка, але й найбільша кривда та 99% психотравм - теж саме від них. Хай і ненавмисно, і несвідомо, і з гарними намірами - та від того не менш травматично.
Охх. Мурашки по шкірі.
Не частр вдається побачити таке сильне кохання.. І не за щось, а попри все
Зінаїда Луценко, Клас!!)
Що далі, тим незрозуміліше, але від Того не менш цікавіше, дякую!!!)
Avisk, Дякую Вам :)
Глухий кут...
Навіть не можу уявити як далі буде
Зінаїда Луценко, Заінтригували!
Чекаю продовження
Дякую! То ця Олеся шахрайка, чи стане для Аркадія розрадою.
Valentina, А от несподівана розв'язка :) взагалі історія - голівудський сюжет, можна брати для великого роману, але я її - так стисло :)
Дякую! Шкода Олена, з'їла сама себе. Пішла за обрій такою молодою. А Аркадій хоча і сумував, а життя бере своє.
Valentina, Так, її доля сумна. Попри те, що поряд завжди був люблячий та турботливий чоловік, Олена не справилася. Їй би знайти заняття до душі, коли донька виросла, але, мабуть, не вистачило сил. Дякую за коментар.
Дякую! Що ж сталося з Оленою? Тривожно. А в сестри скільки яду.(
Valentina, Такі вже люди :(
Боже...
Невже вона...?
Avisk, Змучилася душа....
Дякую! От так від безпечності пожинає наслідки. Навіть не знаю, чи в даній ситуації допоможе дівчинка. Хоча б дитині не була психологічна травма. Щось Олена не всиляє довіри. Хоч Аркадій і носиться з нею, як з писаною торбою.
Valentina, Так, Олена не витримала напруги. У кожної з нас свій поріг та точка неповернення. Дякую Вам!
Дуже сподіваюсь, що балі все буде добре у них!
Avisk, Не сподівайтесь :(((
Невже під впливом сестрички чоловіка зробила таке рішення??...
Avisk, Просто була занадто безпечна та необізнана із наслідками.
Дякую! От дурбеля... Навіщо.
Valentina, А от не читала ГГ таких оповідань :(((
Дякую за книгу!
Ви неймовірна!
Avisk, Дякую за яскраві рефлексії. Це Ви неймовірна!
До сліз... Мурахи по шкірі...
Вкотре в житті переконуюсь.
Любити в першу чергу треба себе, бо якщо ти себе не любиш, то ніхто не полюбить, а як і зможе, то невпевненість в собі не дасть прийняти дароване кохання.
Жінка навчила сина, що вона ніхто, і все тільки йому. Ось він егоїстичним і виріс, думаючи лише про себе. В цьому є велика доля провини матері...
І зараз ось думаю, що я така ж. Вск для всіх, а свої бажання подалі в скриню, на потім. Тільки ось те "потім" дуже рідко настає. Треба міняти світогляд
Avisk, Щиро дякую за такі емоції. Ми дійсно можемо користуватися минулим власним досвідом, аби не розчаровуватися, не робити непоправних помилок. А можемо позичити досвід чужий, так би мовити "швидко проглянути прожитий відрізок людини". В цьому мета моїх творів. І я буду втішена, коли комусь згодиться.
Дякую! То ж правду кажуть людина коваль свого щастя, а Люба погано старалася.
Valentina, Так, історія сумна, але правдива, є чому повчитися.
Дякую! Ти ба.) Яка Люба перебірливо, а вчили очі.) Якщо дійсно подіяло, то я рада, що розворожилося.
Valentina, Люба просто затуркана :(
Вітаю усіх зі світлим Великоднем! І дякую за 36-ту зірочку-вподобайку!
При згадці про Донбас мурахи табунок пробіглись шкірою... Так ось чиїм непосильним трудом відбудовувався..
А чи жива іще головна героїня?
Знаю, що це дууууже сумнівно, але все ж таки
Avisk, Бабуся була жива, коли я записала цю бувальщину - 2019 року. Тепер - не знаю.
Мабуть, я продовжую - 25 підписників та 60 постійних читачів для такої теми на Букнет - це круто! Дякую!
Дякую! Таки і Світлані перепав свій кусочок щастя. Таки Олексій дійсно її кохав.)
Valentina, Закінчилилось, як в казці) дякую за відгук
Дякую!!! Жах. Це ж треба було потрапити під руки такого коновала. Оце і клятва Гіппократа.
Чоловік не криється, сволота. От не розумію я її батьків, геть. Невже можна бути такими байдужими до долі своєї дитини. Вони ж не алкаші пропащі, щей батько такий богомільний, де ж його доброта та участь.
Valentina, Дуже вас розумію... Так, люди є всякі. На жаль, і в лікарі іноді потрапляють ті, хто в якийсь момент втрачає совість. Але є багато тих - переважна більшість, хто залишаються людьми попри все. Я в своєму житті стикалася із тими й іншими.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати