899
“S.C.P. Фанфікшин”
Анотація до книги "У полоні Фонду"
Ця доволі дивна історія розкаже вам про втечу з Фонду. Вибратися з ув'язнення вирішують старі друзі 049 та 035, ведмедик 1048 та його клони а ще... Дівчина Емілі та її приятель Марк. Їм доведеться працювати разом, аби покинути це місце повне ліквідаторів та кетерів.
Зміст книги: 23 глави
8 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти3.Підсумок
Дочитав учора, а коментар писав близько чотирьох годин, щоб нічого не пропустити: книга атмосферна, тривожна і глибока, з нестандартними персонажами, постійною напругою, цікавими переходами між точками зору, але з деякою перевантаженістю об'єктами, нечіткою гранню між реальністю та галюцинаціями і різкими обривами сцен — моя оцінка 7–8 із 10.
ZeroUA, У другій трохи краще з цим. До того ж там майже немає спогадів та галюнів, а якщо є, то воно зрозуміло. Щиро дякую вам за відгук.
2.3.Гумор серед жахів — кілька сцен викликають посмішку навіть у найнапруженіші моменти.
4.Динаміка — постійно щось відбувається, без затягнутих описів.
5.Оповідання від об’єктів — погляд не лише людей, а й 1048, 035, 049 додає глибини.
Мінуси (що я бачу як читач)
1.Місцями важко зрозуміти, що реально, а що галюцинація.
2.Сцени часом різко обриваються, хочеться більше завершеності.
3.Складність в орієнтації в просторі — у деяких сценах важко зрозуміти, де хто знаходиться, який це рівень або локація (лікарня, психлікарня, зона, підвал тощо).
4.Стиль мовлення персонажів дуже схожий — іноді важко відрізнити, хто саме говорить чи думає, бо фрази подібні за тоном і формою.
Це історія виживання у світі SCP, де все навколо розвалюється, електрика вимикається, а монстри — не єдина загроза. Головна героїня, Емі, не просто виживає — вона бореться зі своїм минулим, спогадами, галюцинаціями, вченими, які вважають її загрозою, і об’єктами, яких боїться навіть сам Фонд.
Там є Плюшевий Ведмедик 1048, який шукає друга. Є Чумний Лікар, одержимий ідеєю лікувати. Є Маска, що постійно змінює тіла, маніпулює, тримає всіх в напрузі. Є Вільям — типовий ботанік з мискою на голові, що вірить у протигаз більше, ніж у людей. А ще — Рептилія, Статуя, багатоніжки, зубні феї, які висмоктують душу, і всі вони або полюють, або ховаються, або щось планують.
Сюжет скаче між персонажами, але в хорошому сенсі — від Емі до ведмедика, від лікаря до маски, від сцени з дитячим шоу до психлікарні. Все живе, змінюється, а відчуття небезпеки не зникає ні на мить.
Плюси (що мені сподобалось)
1.Атмосфера — глибока, тривожна, постійне відчуття, що от-от щось станеться.
2.Герої — нестандартні й запам’ятовуються: ведмедик, що шукає друга, тіні-порадники, Маска, що ніби зло, але не до кінця, і змучена, людяна Емі.
Прочитав 10 розділів. Дуже сподобалося. Спочатку не знав, що чекати. Але затягнуло. Особливо подобається атмосфера. Вона важка, темна і напружена. Прямо як у грі. Є сцени, де навіть мурашки по шкірі.
Головна героїня Емі викликає співчуття. Вона не супергерой, але сильна по-своєму. Видно, що їй важко. Але вона не здається. Дуже зачепила сцена, де вона боїться знову опинитися в лікарні.
Ведмедик теж крутий. Наче монстр, а водночас такий щирий. Сцена з малюнками — дуже емоційна. Хочеться, щоб у нього з’явився справжній друг.
Багато цікавих моментів з SCP. Все виглядає логічно. Об'єкти вписані круто. Особливо сцени з 173, Ящіркою і багатоніжками. Було страшно. Але цікаво.
Маска й Чумний лікар теж дуже атмосферні. Один — злий, інший — фанатик. Їхні діалоги добре читаються. Інколи навіть хочеться більше про них.
Є місця, де трохи заплутався. Де флешбеки або галюцинації. Не одразу зрозуміло, що це. Але, можливо, так і треба. Це додає дивного відчуття.
Текст не дає засумувати. Постійно щось відбувається. Часом навіть хотілося б трохи повільніше, щоб перевести дух.
Але загалом — класно. Не банально. Цікаво. І місцями навіть емоційно.
Crown Horror, Єдине, що мене по-справжньому заспокоює — це те, що тут мене ніхто не знає. Я не показував і не збираюся показувати своє справжнє ім’я, прізвище чи фото. Тож можу писати все, що хочу.
Ще три роки тому, коли мені було 13, я боявся навіть записувати те, що крутилось у голові. Але, здається, через це проходять майже всі. І в цьому навіть є щось круте — можна згодом повернутись до старих записів, згадати, що саме тоді писав, як писав, про що думав... І особливо цікаво — через багато часу оцінити: яким був тоді і яким став зараз.
Якщо ви не проти, трохи зроблю лорні зауваження:
Клас-Д - це злочинці, яких попередньо обробили амнезіаками їхнього класу, від чого вони забувають, хто вони, їхнє минуле і імена.
Люди не знають про існування фонду, бо це найсекретніша організація, і якщо хтось дізнається - то людина, фактично, мобілізують в ряди класа-Д.
А загалом, якщо дивитись, що то фанфік - то доволі цікаво)
Crown Horror, Обовʼязково!
Вітаю з новинкою! Успіхів автору та книзі.
Вітаю вас з новинкою. Нехай книга буде успішною ❤️❤️❤️
Мої вітання з новинкою. Натхнення і багато читачів.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати