5 990
Анотація до книги "Дар"
Життя рідко попереджає про повороти. Воно не зупиняється, не дає часу озирнутися — лише раптово змінює напрям течії, залишаючи нас сам-на-сам із реальністю, про яку ми ще вчора й не здогадувалися. Саме так починаються історії, що змінюють долю: із випадкових зустрічей, давніх таємниць і вибору, якого неможливо уникнути.
Світ холодного блиску аристократичних салонів тут межує з теплом маленької книгарні, а магія ховається не лише між сторінками, а й у поглядах, дотиках і мовчанні.
Він жив обов’язком і честю. Вона шукала спокою серед книг. Та коли їхні шляхи перетнулися, минуле озвалося шепотом, а майбутнє — покликом, який неможливо ігнорувати.
Це роман про таємниці, ціну вибору і кохання, здатне кинути виклик самій долі.
Світ холодного блиску аристократичних салонів тут межує з теплом маленької книгарні, а магія ховається не лише між сторінками, а й у поглядах, дотиках і мовчанні.
Він жив обов’язком і честю. Вона шукала спокою серед книг. Та коли їхні шляхи перетнулися, минуле озвалося шепотом, а майбутнє — покликом, який неможливо ігнорувати.
Це роман про таємниці, ціну вибору і кохання, здатне кинути виклик самій долі.
кохання проти обовязкутаємниці пригоди аристократіяциганка і граф
Зміст книги: 59 глав
41 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую усім, хто зазирнув до цієї книги. На історичну достовірність не претендую, тому не сильно кидайте в мене тапками. Художній жанр дає можливість для вільного відступу від правил і я нею впевнено користуюся.
Цікаво виходить-я теж живу в Westmoreland тільки це р-он Портленда штат Орегон
Vladi Chepiga, Дійсно цікаво) Мої вітання землякам)
Твір просто неперевершений!Люба авторко,ви маєте справжній дар до письма,а сама історія заслуговує на екранізацію.Творіть,бо саме такі історії приносять промінчик сонця і надії в наше непросте сьогодення.
Ирина Скляренко, Ваш коментар розчулив мене до сліз. Безмежна подяка за такий теплий відгук❤️
Не розумію,навіщо називати її постійно циганкою? Відчувається як матюк. Тільки прочитала, уявила, відчула,і раз -,,циганка,,.Вся ілюзія розвіялися, як ляпаса даєте цією циганкою.Невже неможливо було писати Зара або дівчина?( Я нічого не маю проти циган.)
Svitlana, Дякую за доречне зауваження. Так, можливо дійсно я забагато вживала це слово. Але я це робила виключно для урізноманітнення словникового запасу книги. Бо слова "Зара", "дівчина", "вона" швидко приїлися і захотілося використати ще один іменник. Дуже шкода, що це вплинуло на Ваше загальне враження
Перший ранок роботи, коли сніданок пройшов під читання новин, а не нової глави. А рука так і тягнеться перевірити, чи не вийшло продовження
С Осте, Розумію) сама ніяк не можу звикнути, що все закінчилося
Дякую! Рідко читаю історичні романи Нового часу, але була знайома з творчістю авторки до цього, тому наважилась - і, чесно, не шкодую. Читала ongoing'ом по главі-дві на день. По мірках Букнету глави великі, але написані смачно: з перших абзаців уява підкидає яскраву картинку (у блог теж заглядала, там візуалізації є), тому читалося легко.
Два слова про сюжет і героїв. Як на мій смак, цілком класичний троп у книзі обіграно досить оригінально - і стосовно самої героїні, і стосовно її дару. Принаймні, у більшості випадків я вірила й співчувала дівчині.
А от Кріс, як виявилося, не мій тип чоловіка. ? Вибішував мене чи не всю книгу (хай простить мене авторка за такі слова) своєю нерішучістю та інфантильністю. Не хочу робити спойлерів, скажу тільки, що таких чоловіків, здається, треба постійно штовхати в спину, бо інакше вони довго тупцюватимуть на місці в режимі «йа абіженка». ? Тому особисто на мій читацький смак Зара заслуговує на когось трохи рішучішого. Але то вже таке: якби всі персонажі були вилизані, то й читати було б нецікаво.
С Осте, Дякую, що наважилися на такий щирий коментар. Мені дуже приємно, що мої книги не залишають читачів байдужими. І тим більше я рада, коли останні залишають свій відвертий відгук. Кожен має право на власну думку і я повністю підтримую спонукання її озвучити
Дякую автору за таке щасливе закінчення історії. Було дуже цікаво читати. Натхнення вам та успіхів вам та вашим книгам.
Ольга Скоба, І Вам дякую за увагу. Дуже рада, що моя книга знайшла відгук у Вашій душі❤️
Прекрасне завершення! Гарне, неспішне, щемливе. Дуже душевне. Інколи люди ходять околяса слухаючи не власні серця, а тупі думки, спровоковані власною уявою. І на жаль йдуть різними шляхами все життя жаліючи, що не було зроблено. На щастя тут не сталося так. І стара графиня і вся прислуга, дім — намагалися зробити все, щоб не сталося фатальної помилки. Кріс керувався благородними думками, але вони йшли в розріз серцю. Інколи треба й відпускати. Коли цього чекають і просять. Але інколи треба зробити крок, щоб остаточно впевнитися в планах долі. Бо може вона сама цього чекає. І на жаль не зробивши цього кроку, ти можеш і не дізнатися наскільки та доля була прихильною. Вітаю з завершенням ще раз. Бажаю нових душевних історій, а також прихильників і читачів✨✨✨
Ромул Шерідан, Ви праві на всі 100%! Щиро дякую за увагу, такі детальні коментарі та рекомендацію!❤️
43-53. От же й закрутили)) Дивовижно! Фостер — той хто зробив замах і той, хто забрав крамниць в Зари і чоловік Амалії — одне лице. Але ж і гидкий тип. Прекрасно, що Зара все відчуває. Добре, зрештою все скінчилося. Але ж... граф Ланкастер! Ну це точно її батько. Вона значить не безрода зовсім! Ланкастер випромінює благородство, на відміну від Мальборо))) А ця — Адамс — таке. Навіть коментувати не варта. Нажахали дитину лише. Ниці люди погрожувати використовуючи дитину. Дуже гарно і атмосферно читалися ці розділи. Напевно, все веде до щасливого кінця. Щиро вболіваю.✨
Ромул Шерідан, Дякую❤️ До фіналу лишилося вже зовсім трішки) сьогодні була остання глава, завтра - епілог. Рада, що Ви так прониклися книгою)
Ще мені як читачці здалося надто частим повторювання слова “циганка” у моментах, коли сюжет не вимагав наголосу на етнічну приналежність головної героїні, і, як не дивно – що графа Вестморленда надто швидко почали називати Кріс) Поясню чому – особисто мені повне ім'я Кристофер саме додавало вайбу англійського роману часів Джейн Остін, тоді як скорочення радше раптом нагадувало сучасний американський фільм)
Загалом мені сподобалося, ставлю зірочку і бажаю успіхів та натхнення авторці!
Марі Лі, Ну так, часто-густо мені здалося, що достатньо було б просто "дівчина" чи Зара. Щодо імені – ну це моє особисте враження)
Вітаю, я з марафону Уляни! Твір дуже теплий, атмосферний, ніжний та романтичний, нагадав мені чомусь “Капітана Фракасса”. Зара – стійка і мужня дівчина з добрим серцем, лорд Крістофер схожий на хорошу людину, що потрапила в біду, і мені подобається, як поступово зароджується між ними почуття. Дуже цікаво показаний власне дар Зари, загадка замаху на Крістофера, щодо походження головної героїні – припускаю, що вона може виявитися за родоводом не нижчою за графа Вестморленда, якщо виявиться якийсь таємний шлюб тощо)
Стиль легкий, читається швидко, нема якихось явних граматичних помилок, але здивувало вживання “Ви” з великої літери: наскільки я розумію, таке написання передусім характерне для ввічливого звертання в листуванні та офіційній комунікації, тоді як у художньому тексті воно радше може бути стилістичним прийомом для підкреслення особливої дистанції чи тону.
Марі Лі, Зрозуміло)
31-42 Хочу підкреслити психологічний фон героїв, як сильно відкрито їхне сприйняття, вагання, внутрішній конфлікт. І навіть після першого поцілунку Зара і Кріс знаходять в собі місця терпінню, не махнути рукою, а намагатися зрозуміти. Зрозуміти, чому саме так. І це розуміння приходить. Міс Адамс виправдовує далі підозри. Тішить, що Кріс виявився стійким, і глибоко порядним. До речі, як і Зара — ладна пожертвувати своїм особистим щастям та добробутом заради майбутнього коханого чоловіка, розуміючи, що через неї він наражається на небезпеку нерозуміння, через усталені погляди та традиції. І знову ж таки — його внутрішня дилема між догодити бабусі і власним серцем. Він не робить вибір згоряча, а намагається скласти, так би мовити, кінці. І думаю, йому вдасться. Приємно бачити і участь Алекса. Його підтримку. Те, що Зара знайшла у собі сили відкритися. Але ж, як тут не відкритися, при такій лушевносиі родини? Ліз, Кеті, а тепер і Алекс — усі вони напрочуд щирі. Це і буде переможним. Дуже цікаво, що буде далі. Маю власні передбачення. Але все ж.))
Ромул Шерідан, Далі буде ще цікавіше) Ви зуміли так точно передати переживання героїв. Дякую за відгук!
Вітаю! Прийміть рекомендацію)
Ромул Шерідан, Дякую за пораду. Я розумію наскільки важливим є просування своїх робіт у соцмережах. Проте, на жаль, мій напружений робочий графік не дозволяє мені здійснювати часті публікації. Сподіваюся, що той прекрасний день колись обов'язково настане)
13-30 Як же це захопливо читати! Дуже люблю такі сердечні історії. Кріс місця собі не знаходив, поки не знайшлася фіалкоока красуня. А коли знайшлася — ще менше. Дуже добре, що ще так обійшлося, і вона знайшлася виснаженню, але неушкодженою. Важко Зарі в палаці. Звісно, вона розуміє своє становище, докірливі погляди покоївки, а ще й тиск вдови графині. Але як же гарно вони знайшли мову з малою Кеті. До речі, та міс Адамс, підозрюю — не тільки пробувала просто зі спортивного інтересу закадрити нашого графа, а думаю, що вона напряму пов'язана з замахом на його життя. Її реально треба стерегтися. І навіть малій Кеті. Коли Зара зібралася тікати — я не вірив, що втече. Чому? Бо вона не взяла Софі.)) Яку навіть Кріс полюбив. Принаймні згадки, що вона її взяла наче не було. Гадаю, що ще все зміниться. І навіть погляди вдови. А ідея з новою компаньйонкою до Ліз — дуже обнадійлива. Дуже люблю такий описовий характер, як у цьому романі. Ритм — прекрасний. Загалом — прекрасно написано. Читаю далі ✨
Ромул Шерідан, Як глибоко Ви вникаєте у деталі! Це вказує на дійсно сильний інтерес до книги, що не може мене не тішити
8-12 Це неймовірно! Мені треба робити свій блог про публікацію чотриох глав власного твору, а я не можу відірватися!)) Ну гад же цей Фостер! Ниций, жадібний, ну який є він джентельмен? Він недостойний цього звання. Навіть не уявляю, що Крістофер зробить з ним. Дуже шкода Зару. Відчувається сильна прив'язаність її до свого вітчима і його справи життя. Він був справжнім батьком. Маленька Кеті — справжня відрада для Кріса, попри справи й проблеми з пиятикою Алекса. Але новина від Кірбі підкосила. Гра з маленькою не зможе забрати тривоги, коли він на самоті, допоки не дізнається, що Зара в безпеці. Сподіваюся, Кірбі не підведе, і в Скотленд ярді знайдуться хороші констеблі))
Ромул Шерідан, Дякую, що продовжуєте слідкувати за історією❤️
Вітаю! Обрав Ваш твір в марафоні Уляни, оскільки бачив, що ніхто довго не обирав. І я в захваті! Ні разу не пошкодував. Наразі ковтнув сім глав на одному подиху. Дууже класна історія. Когось напевно лякає обсяг. Але зміст — неймовірно чарівний і теплий. Не думайте, що я просто розпливаюсь в лестощах. Ні! Я описую свої емоції від прочитаного. І вони дуже приємні і щемкі. Повністю поринкув у атмосферу Англії 19 століття. Зара — дуже щира дівчина. Ви так гарно описали тогочасні погляди й норми, щодо родинного походження, ставлення до інкаших, труднощі, які доводилося долати тим, хто долав упередженя — образом дівчини Зари, яка має ромське походження, що мимоволі задумаєшся про загальні людські цінності. Звісно, зустріч з графом Торнтоном задала іншого тону почуттям Зари. Дуже зворушливим було спостерігати за внутрішньою боротьбою серця й розуму дівчини. Як вона відчайдушно, послідуючи усталеним стереотипам, намагається приборкати почуття. Дуже приємно, що грав Крістофер теж відчув у собі поклик. І хоч обов'язки і життя розвело їх у різні сторони, це на момент 7 глави, — далі, думаю, все зміниться. З захватом читаю далі. ✨
Ромул Шерідан, Ви мене зворушили своїм відгуком. Дуже рада, що ця історія Вас зачепила. Дякую за підтримку❤️
Анотація заінтригувала))) люблю таке))) Вашій книзі вподобайка. Підписалась на вас. Бажаю вам натхнення. Ви цікаво пишете)
Ані Мортем, Дуже дякую за підтримку❤️
Дякую за продовження. Над самооцінкою Зарі ще працювати і працювати. Але мабуть чи не в кожного були такі моменти, коли все не так і хочеться виплакатись і виговоритись
С Осте, Так, це правда. Дякую за увагу!
Дуже атмосферна анотація! Особливо зацікавило поєднання холодного блиску аристократичного світу з теплом маленької книгарні та магією, яка ховається у, здавалося б, звичайних речах. Відчувається, що на героїв чекає не лише кохання, а й непростий вибір між обов’язком, минулим і власними почуттями. Хочеться дізнатися, яку саме таємницю приховує ця історія.
Лайк книзі і бібліотека )) буду рада взаємності ))
Natalia Borysova, Щиро дякую за Ваш відгук! Мені дуже приємно, що моя книга Вас зацікавила. Обов'язково загляну на Вашу сторінку)
Вітаю! Підписалась на вашу сторіночку. Буду дуже вдячна за взаємну підписку. Успіху!
Лора Любомирська, Дякую! І Вам успіху! Обов'язково загляну
Вітаю! Цікаво! Підписався. Запрошую до себе на сторінку)
Олександр Ісаєнков, Дякую! Обов'язково загляну
Вітаю!!! Успіху! Підписався, буду радий взаємності.
Peter Cooper, Дякую! Обов'язково загляну
Дякую усім, хто зазирнув до цієї книги. На історичну достовірність не претендую, тому не сильно кидайте в мене тапками. Художній жанр дає можливість для вільного відступу від правил і я нею впевнено користуюся.
дуже гарна книга.
Лідія Мельник, Щиро дякую за увагу!
Вітаю! Дуже приємно було познайомитися з вашою історією. Початок справді захоплює: цікава атмосфера, живі герої й бажання одразу перегорнути наступну сторінку. Уже додав книгу до бібліотеки.
Бажаю вам натхнення, вдячних читачів і безлічі сердечок! Якщо матимете бажання, завітайте й на мою сторінку. Завжди радий знайомству з талановитими авторами та новими цікавими історіями.
Hrigorii Panchuk, Дякую за увагу. Обов'язково загляну
Хочу подробиць про діда-спідничника
Марі Лі, ахахах..
Класна обкладинка. Успіхів, натхнення і багато читачів. Від мене - вподобайка і підписка)
Вікі Дрейк, Дуже дякую за увагу!
Вітаю, успіхів та натхнення вам, підписалась на вас, ставлю ❤️ надіюся навзаєм ❤️
Іванна Турецька, Дякую! Обов'язково загляну на Вашу сторінку❤️
сюжет такий, як треба. Не несеться впереді не тупцює на місці. Розкриває героїв, спочатку Зару. потім Кріса. Головне--щоби всі родичі і знайомі Кріса далі вписалися в сюжет і не випадали з нього
Пацюк Червоній, Постараюся цього дотриматися
заворожує.Так тримати!
Пацюк Червоній, Дякую!
Дякую за продовження. Який у Кріса тип темпераменту? Бо я вагаюсь між меланхоліком і флегматиком
Марі Лі, Он воно як. Цікаво, дякую!
Вітаю з новинкою! Успіхів та вдячних читачив книзі! запрошую вас і до своєї історії♥️
Юлія Куліш, Дякую! Обов'язково загляну!
Дякую. Таке тепле возз'єднання
С Осте, Вам дякую за увагу)
Вау! Як цікаво? Що далі? Забігатиму. і ви до мене, будь ласка, Марі. В мене теж не заскучаєте. Не забудьте жмакнути стежити і бібліотеку. Буду вдяча.
Ольга Оленіч, Дякую за увагу! З радістю загляну на Вашу сторінку!
Неймовірна обкладинка!)
Залишаюсь з вами)
Запрошую вас і до моєї історії♥️
Мар Тен, Дякую! Обов'язково завітаю на Вашу сторінку
Багатообіцяючий початок, дуже гарно) запрошую оцінити і мій твір)
Ніа Нейтер, Дякую! Обов'язково відвідаю Вашу сторінку
Вітаю з новинкою! ✨ Дуже атмосферний початок — одразу хочеться читати далі. Додаю книгу до бібліотеки та підписуюсь на вас, щоб не загубити оновлення.
Буду рада, якщо й ви зазирнете до мене. Взаємна підтримка справді надихає
Anaid, Підтримую! Дякую за відгук. Обов'язково відвідаю Вашу сторінку)
Дуже гарно! Чекаю продовження)
Вень Чжулун, Дякую, що читаєте)
Досить інтригуючий початок. І дуже живі описм. Прямо картинка перед очима.
Дякую
С Осте, Дякую за увагу)
Вітаю з новинкою! Успіхів та натхнення! ❤️❤️❤️
Крісті Ко, Дякую!
Вітаю з новою публікацією))
Катерина Винокурова, Дякую!
Вітаю з новинкою)))
Віккі Грант, Дякую!)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати