16 473
Анотація до книги "Тінь, що не зникає"
Стара садиба на околиці Полинного Яру стає спільним спадком для Теодори Чорторий і Романа Камінського.
Будинок, що колись належав обом родинам.
Будинок, який давно стоїть порожнім.
Будинок, про який мало хто говорить уголос.
Теодора не дозволить його зруйнувати. Роман не збирається відмовлятися від своїх планів.
І поки вони шукають спосіб вирішити долю спадку, маєток поступово відкриває те, що роками залишалося в тіні.
Це історія про одержимість, яка не зникла навіть через століття. Історія про протистояння та взаємне тяжіння, на яку лягла тінь гріхів минулих поколінь.
Візуалізація: https://www.tiktok.com/@ivanka.sokil
Будинок, що колись належав обом родинам.
Будинок, який давно стоїть порожнім.
Будинок, про який мало хто говорить уголос.
Теодора не дозволить його зруйнувати. Роман не збирається відмовлятися від своїх планів.
І поки вони шукають спосіб вирішити долю спадку, маєток поступово відкриває те, що роками залишалося в тіні.
Це історія про одержимість, яка не зникла навіть через століття. Історія про протистояння та взаємне тяжіння, на яку лягла тінь гріхів минулих поколінь.
Візуалізація: https://www.tiktok.com/@ivanka.sokil
триллер та містикародинні секретидарк_роман
“У книзі є атмосфера, загадки, містика, кохання, ревнощі, сімейні таємниці й те саме відчуття, коли хочеться читати далі, бо тобі конче потрібно дізнатися, що ж насправді відбувається.”
Зміст книги: 58 глав
63 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЗакріплю рецензії до твору. Велика подяка рецензентам ❤️
Анастасія Пармська, рецензія https://booknet.ua/blogs/post/447033
Ольга Инка, рецензія https://booknet.ua/blogs/post/445694
Вадим Сухобрус, рецензія https://booknet.ua/blogs/post/437849
Вень Чжулун, рецензія https://booknet.ua/blogs/post/431315
Важко читати ці одкровення Марти. Які ж жорстокі ігри з братами вона влаштувала. Невже Роман насправді підлив отруту?(((
Ксенія Терещенко, Я б не перекладала повністю відповідальність на Марту, Роман теж "фрукт", вони удвох це затіяли, а постраждав - найневиновніший з усіх
Щоденник Марти це щось.. цікаво чому навіть слідчий попередив Теодору не читати той щоденник.
Ксенія Терещенко, Бо щоденник Марти погано впливає на психіку її нащадків)) про це буде детальніше
Дивна ця ситуація, що Теодора неочікувано з'явилася після смерті батька, щоб отримати опікунство над братом і всі статки. Можливо тут щось не чисто. Цікаво було дізнатися, що й Макар входив в одну компанію в дитинстві з Романом і Теодором. Але поки що незрозуміло, чому так різко скінчилася дружба(((. Чи це пов'язано зі смертю матері Романа?
Ксенія Терещенко, Ну що стосується брата, то тут не дивно, він лишився сам, без батьків, вона єдина родичка. По лінії матері у Алекса нікого. Думаю, проти спадку Теодора нічого не мала, а от брат - скоріше як тягар, але обов'язок є обов'язок. Що стосується компанії...ну я думаю це тривало літо чи два до того ж в доволі ніжному віці, така дружба з плином часу забувається, хоча звісно обставини Камінських, пов'язані з Катериною теж зіграли роль
Роман ще й потай звинувачує Теодору в смерті матері. Ох і не прості ці жінки Теодора і Марта...
Ксенія Терещенко, не дарма вони родички крізь покоління)
Ого, ну і протистояння у Теодори з Романом. Атмосфера самого будинку все більше лякає, і ще сильніше хочеться дізнатися, що будинок може зробити тим, хто ніби то захоче порушити його непохитну, стародавню атмосферу.
Ксенія Терещенко, Так, вони обидва впертюхи, і кожен зі своїми аргументами) Дякую за коментар!
Гарно описали одержимість Романа. Насправді дуже важко жити з такою одержимістю, а тим паче позбутися її.
Ксенія Терещенко, Ви все чітко охарактеризували) одержимість, що маскується під кохання) це не спойлер, вже на тому етапі де Ви читаєте - це очевидно))
Вітаю! Цікаві книги . Бажаю процвітання.
Підписалася. Буду дуже вдячна за зворотню підписку
Запрошую до себе на сторінку). «ПІД ЗЛИВОЮ»
Уже відчувається протистояння Камінських і Чорториїв. Марта крутить обома синами Камінських, цікаво, чи переросте це у щось серйозне і кимось із них. Мені більше імпонує поки що Ростислав, але побачимо, як він проявиться далі.)))
Ксенія Терещенко, Ростислав найбільш адекватний з трійці з 1915, але краще б він з ними не зв'язувався)
Фраза "Марті потрібен простір" звучить доволі моторошно. А ще ця її схожість с Теодорою, яку помітив Макар...тепер цікаво чим вони ще схожі крім зовнішності..
Ксенія Терещенко, Схильністю до маніпуляцій, що мають наслідки...) Дякую, що читаєте
Звісно будинок здається загадковим, та навіть мотрошним, після деяких фраз, скільки смертей він поглинув, але й сама Теодора - суцільна загадка, яку хочеться розгадати.
Іванка Сокіл, ♥️❤️♥️
Доволі цікавий та інтригуючий початок. Роман та Теодора - явно неординарні діти, цікаво буде як розвиватимуться їхні стосунки далі...
Ксенія Терещенко, Навіть не знаю) принаймні свідомо нічого такого я в нього не закладала)) задумувався як доволі типовий хлопець, трохи задирака, але такий, який заступиться за друзів у потрібний момент.
Рецензія https://booknet.ua/blogs/post/447033
❤️
Анастасія Пармська, Щиро дякую за рекомендацію, приємно, що історія у Вашому баченні, варта того, щоб бути прочитаною іншими ❤️
Дочитала ... І в мене дуже змішані почуття.. Дякую за таку чудову історію ❤️
Анастасія Пармська, Для мене найважливіше, аби емоції були ❤️ і коли вони неоднозначні - це дуже цінно. Дякую, що читали!
16.2 . Оце так поворот, чомусь я так і думала...І що робить кохання з людьми
Анастасія Пармська, Так, одна з найболючіших сцен
Смерть Ростислав в 1915 році сподіваюся це не Марти рук діло...
Анастасія Пармська, Дякую ❤️ чекатиму на Ваш остаточний вердикт)
Гаряча сцена вночі в озері ... Я вже з нетерпінням хочу знати що буде далі...
7.1. на такий поворот я не очікувала, а ця Марта таки дійсно відьма...
Анастасія Пармська, Вітаю. Так, Марта викидатиме ще не такі витребеньки) Дякую, що читаєте.
Не хотіла спойлерити у блозі, але тут зазначу. Ясно, що Марта - героїня негативна, розбещена, у неї зовсім відсутня емпатія. Але ви створили ще образ. Огидний, бридкий, потворний, незважаючи на те, що він нібито "допомагає". Образ живий, я би сказала живучий. Не називаю його.Мені цікаво, чи визначите ви його у власному творі?
Ольга Инка, Так приємно, що ви згадали навіть другорядних персонажів. Я, знаєте, колись бідкалась, що в історії всі герої з гнильцою, із позитивних виділила хіба що Ольгу ну і, можливо, слідчого (хоча він був скоріше функціональним). Чи можу я поцікавитись Вашим висновком щодо арки Романа. Про того який з 1915 не питатиму, а як щодо сучасного? На Ваш погляд він все-таки щось зрозумів чи просто піддався почуттям до Теодори?
Закріплю рецензії до твору. Велика подяка рецензентам ❤️
Анастасія Пармська, рецензія https://booknet.ua/blogs/post/447033
Ольга Инка, рецензія https://booknet.ua/blogs/post/445694
Вадим Сухобрус, рецензія https://booknet.ua/blogs/post/437849
Вень Чжулун, рецензія https://booknet.ua/blogs/post/431315
Мій відгук, шановна пані.
https://booknet.ua/blogs/post/445694
Ольга Инка, Я Вам щиро дякую за рецензію! Неймовірно глибокий розбір ❤️
Вітаю, пані. Прочитала. Тепер нехай вложиться. Як би я не хотіла відкласти вашу книгу, щоб робити щось інше, у мене погано виходило. Дякую вам. Головне питання для мене, актуальне на всі часи: чому, щоб прийняти правильне рішення, мусить відбутися стільки страшного й часом непоправного? Чекайте на відгук незабаром. Єдине, що хочу запропонувати: краще вжити "картярський борг", замість "картковий"; і про біль сказати "біль у серці" (як варіагт) замість " в області серця". Якось мені впало, як шось штучне забігло. Може, це тільки мені так припало. Іще раз дякую)
Ольга Инка, Вітаю. Дякую за коментар, я рада, що книга Вас затягнула. З приводу зауважень, щодо вживання словосполучень - прийму до уваги і виправлю) про борг пам'ятаю, в якому розділі було, а от про серце на жаль - ні. Дуже чекатиму на відгук. Дякую, що ознайомились з історією ♥️
Вітаю вас! На зв'язку Книжкове лото! Зараз приблизно на половині вашої книги. Останнім часом , у випадкових переглядах, переслідують дивні, старі, з історією будинки.Одну таку, що трапилася вперше автора Софії Солодової ("Будинок, що їсть імена") я із захватом прочитала. А тоді ото, як з алгоритмами ютюба. Посипалося. І знову будинок. Але! Ваша книга уже близька мені тим, що ви показуєте, як важливо не зраджувати свій рід. "Це мій дім. Тут жили мої предки. Це наша земля". Ніхто не може просто вкрасти її, просто забрати для бізнесу. І крапля крові, що сочиться в підлогу, Це символ, що боротьба не діється легко. І доводиться кров'ю повертати своє. Дуже імпонує такий собі історичний підхід, з родовими деревами двох родів. Із задоволенням читаю далі.
Ольга Инка, Добрий день) Схоже, старі будинки хочуть Вам щось сказати, особливо якщо врахувати, що в лото Ви також витягнули схожу історію))
Дякую за такий розгорнутий коментар. Рада, що Ви побачили посил, пов’язаний із прив’язаністю до родового гнізда - це дійсно лейтмотив цієї історії про нездорове кохання.
Щодо історичного підґрунтя, боюся, я трохи знехтувала достовірністю. Хоча й намагалася пояснити певні нестиковки принаймні собі та читачам, які цим цікавилися. Тож сподіваюся, що маленькі неточності не зіпсують Вам враження від історії.
Буду з нетерпінням чекати на Ваші враження після прочитання)
Глибока, небанальна історія. Сподобалась. Дякую;
Тетяна Бідна, Дякую, що зазирнули також до цієї історії ❤️
Вітаю! Успіхів!
Peter Cooper, Дякую)
Вподобайка від мене! ❤️
Марі-Анна Харт, Дякую ❤️
Ой, випадково видалила свій коментар. Зазвичай про привидів і одержимість не читаю, але зацікавила сама атмосфера і психологічна сторона . Ще раз переконалась, що тема не моя, але книжку читала з цікавістю, бо і в мене в моїх детективах є певні аналогії - старі маєтки, таємниці з минулого, неподільний спадок.
Безумовно лайк ❤️
Аліс Веро, Дякую за коментар, рада, що ви поділилися своїми враженнями.
Детективна лінія тут справді не є основною. Вона побудована не стільки на логіці розслідування, скільки на помилках, зроблених під впливом сильних почуттів. Для мене ця історія насамперед про співзалежність, одержимість, кохання, неправильні вчинки та їхні наслідки, які можуть наздогнати навіть через роки.
Дякую, що ознайомилися з книгою. ❤️
Коментар видалено
Дуже атмосферна й загадкова зав’язка! Старий маєток, спільний спадок двох ворогуючих родин і таємниці, що чекали свого часу століттями, одразу створюють сильну інтригу. Особливо цікаво, що саме приховує будинок і як минуле вплине на протистояння та взаємне тяжіння Теодори й Романа.
Володимир Морвейн, О, дякую Вам за коментар) книга завершена, буду рада почути Ваше враження, коли дочитаєте)
Вітаю! Рецензія в рамках марафону:
https://booknet.ua/blogs/post/437849
Бажаю натхнення!
Вадим Сухобрус, Дякую, з рецензією ознайомлена ❤️
Сюжет мені дуже сподобався. Цікаво було читати переплетення часових ліній і намагатися розгадати таємницю цього будинку. Лінія Марти і братів Камінських жахлива і моторошна, їхні стосунки були просочені чимось хворобливим, залежним, божевільним. Марта викликала в мене подекуди жах і відразу, а отже вам вдалося передати її характер. Їхня історія закінчилась жахливо, проте я рада, що Роман зрештою отямився і обрав сім'ю. Щодо Теодори і Романа, то можливо, хотілося, щоб їхня арка стосунків була прописана більш детально, але останній епілог, здається, певною мірою її закрив і дуже логічно завершив історію. Читати було цікаво, хоч і трохи важкувато (особисто мені) через деяке перенавантаження мовними зворотами. Але загалом книга сподобалася. Дякую, успіхів вам!
Асея Мітрель, Зрозуміла) так, цей прийом теж мені спочатку здавався сумнівним, але я не змогла від нього відмовитись - за допомогою імен хотілося підкреслити їх схожість. Ну і для "прокляття" це працювало.
Від марафону п. Уляни) Дякую за старання, напевно задум мав бути космос. Поки змішане враження. Тут ідея цікава і є потенціал, атмосфера, спроба створити емоційний зв’язок із героями, місцями навіть затягує сюжет. Але є відчуття, що цьому тексту ще трохи не вистачає цілісності. Подекуди події розвиваються нерівно, деякі сцени хотілося б глибше розкрити, а щось навпаки скоротити. Персонажі часом викликають симпатію, але не завжди залишаються в пам’яті після прочитання, але загалом це той випадок, коли читати було не нудно, але й сильного бажання повернутися до історії ще раз поки що не виникло. Можливо, Ви ще докрутите, бо потенціал точно є. Можливо це не мій жанр... Але Ви молодець, продовжуйте! Якщо маєте якісь інші рекомендації, я готова щось інше глянути ;)
Хельга Сонячна, Дякую за відгук) Ви перша із читачів, у кого персонажі викликали симпатію)
Знайшла вашу книгу на марафоні пані Уляни. Початок трошки важко йшов, бо не розуміла, що відбувається, а зараз втягнулася, цікаво:)
Асея Мітрель, Добрий день, дякую, що читаєте. Так, дійсно, початкові глави надто довгі, і це важкувато для сприйняття. Згодом я виправилась. Буду рада Вашому враженню від книги.
Приголомшлива книга!
Історій про старі маєтки з привидами багато, хороших і оригінальних історій про старі маєтки з привидами — значно менше... Проте вони все ще народжуються, і від цього дуже радісно.
Переваги:
1. Чудово прописані персонажі. Жодного зайвого героя.
2. Майстерно передана атмосфера. Мені вдалось побувати у Полинному Яру: походити по скрипучим дошкам маєтку, відчути запах фіалок, перенестися в ХХ століття тощо.
3. Крутий сюжет, який логічно веде до розв'язки + інтрига, що зберігається до останньої сторінки.
Недоліки:
- ще немає екранізації та фізичної книжки, яку можна було б поставити на свою поличку))
Іванко, дякую за таку чудову історію! Бажаю натхнення, і щоб з часом недоліки, мною перераховані, перестали існувати) Пишіть ще!
Іванка Сокіл, Ооо, гарні новини!))
Вітаю, упіхів та натхнення вам, підписалася надіюся навзаєм))))
Іванна Турецька, Дякую, підписалась взаємно
Вітаю з марафону. Прочитала початок книги. Написано простою, зрозумілою мовою. Цікаво, як переплітаються різні часові лінії. Добре передано таємничу та похмуру атмосферу будинку. Не хотілося б у ньому жити. Подобається, що до всього додано тонку нотку містики, яка підсвічує загальний настрій твору. Марта прямо фатальна жінка. Її лінія поки що на початку виглядає привабливо, бо зацікавлює: а що ж вона зробить такого нехорошого? Полинний Яр, я так розумію, місто вигадане. Єдине, що незрозуміло, як земля та будинок зосталися за власниками в радянські часи. Більшовики точно б все це конфіскували та репресували власників, а в будинку влаштували б яку-небудь психлікарню. Камінські могли б викупити дім в 90-х роках. Ну то таке, моє бачення... Авторці подяка за цікаву ідею та її оригінальну реалізацію.
Лєна Міле, Дякую, буду чекати на Ваше враження. Вдалого дня ♥️
Я прочитала цю містичну пригоду буквально на одному диханні. Містична історія про привидів і одержимість захоплює з перших сторінок. А маєток - окремий персонаж, наче живий і від цього ще більш моторошно!
Анастасія Газе, ♥️ ще раз дякую ♥️
Почала читати теж, обожнюю психологічні трилери, сама пишу) починаю читати, буду вдячна за Вашу думку про свою книгу, яку я лише почала публікувати❤️
Підписка і вподобайка!
Яна Залізняк, Щиро дякую Вам за відгук ❤️ рада, що сподобалось
Почала читати в рамках марафону. Затягнуло з перших рядків. Особливо подобається сам містичний маєток, відчувається, як живий персонаж. Дуже гарно))) Читаю далі!
Анастасія Газе, Добрий вечір, дякую за коментар, сподіваюсь почути Ваші враження після прочитання ❤️
Що ж , класний сюжет, логічні зв'язки між епохами.
Отже. 2018 рік, будівля належить Чорториям, навколишня земля Камінським і Камінські хочуть знести старий будинок, але теодора Чорторий проти.
Бажано би у назві кожного розділу позначити рік, коли відбуваються події, бо заплутатися легко, про якого Романа мова.
Іванка Сокіл.Тінь,що не зникає
1915 рік, чергова стичка Камінських і Чорториїв
2018, ці прізвища знову стикаються.
Щось не дуже мені заходять монологи Романа і Теодори, якось вибиваються з колії, може переробити на розповідь третьої особи.Хоча ні, монологи теодори можна залишити.
далі повідомлення про маєток Чорториїв і Камінських,яке має дуже велике значення.Згодом усі події з цього повідомлення будуть ретельно розібраніі з'ясовано,чому кожна з них сталася
Не знаю,зрада це чи ні.Адже сама відмовилася від переїзду до Британії,так чого ж хотіла.Так що та жінка сама себе загубила.
А далі ми занурюємось у 1 світову війну,де в маєтку відбуваються не менш жаливі події.
І знову перехід у 2018 рік. Конфлікт між 2 світоглядами, таємниці минулого, таємнича Ліза
Роман боїться Теодору і хоче сестру від неї захистити.
Пацюк Червоній, Добрий день, дякую Вам за розгорнутий коментар і окремий відгук у блозі ❤️
Щодо зазначення року, перша частина відбувається у двох часових проміжках, і там рік зазначено. Події другої частини - переважно у 2018 році, там же є флешбеки - рік зазначено.
Про історичні події, зокрема, першу світову війну навмисно нічого не писала, бо історичні події не мали впливу на те, що відбувалося між героями. Хотіла пояснити, як маєток вижив у радянські часи, але по ходу написання це також здалось зайвим.
Того першого Романа можна було б і раніше вбити.Наприклад, у 1960 чи 1961. Але хай так буде
Іванка Сокіл, Ну,давайте так. Давид 1915 року народження, або 1914. Син у нього десь 1948, донька 1951. Молодший Роман міг народитись і коли батькові було 40
Неймовірно інтригуючий зав'язок! Мені подобається, як ви переплітаєте родинні таємниці з дарк-романтикою. Сцени описані дуже емоційно та чуттєво. Авторе, ви чудово працюєте з атмосферою, продовжуйте в тому ж дусі!
Ася Рей, Щиро дякую за відгук, приємно ❤️
Неймовірно захлююче, закінчила читати. Дякую за чудову історію.
Еллі Мун, Дякую за відгук, рада, що Вам сподобалось ❤️
Яка чарівна обкладинка! Успіхів книзі. ❤️❤️❤️
Крісті Ко, Щиро дякую, приємно чути ❤️
Прекрасне завершення! Тримало в напрузі до останньої сторінки!)
Вень Чжулун, Дякую, за те, що прочитали. Рада, що історія залишила приємні враження (сподіваюсь, приємні))
❣️✨️❣️✨️❣️✨️
Яна Тарасевич, ♥️
Дуже напружено і захоплююче! Чекаю продовження!
Вень Чжулун, дякую, що читаєте) ♥️ ввечері фінал
Дійшла до 9 розділу...вже є догадки...і в 8 розділі відкриваються двері авто...що? невже те що я думаю...
Еллі Мун, Я вже забула, що було в 9 розділі, якщо чесно)) а які здогадки?) приємно, що читаєте
Садиба. Містика Таємниці та пристрасті це щось неймовірне!) Візьму і бібліотеку. Дякую.
Еллі Мун, Дякую Вам за коментар) "бачились" з Вами у тік-ток ♥️
Інтригуюча анотація ❤️ Додав для читанки ❤️
Кіт Анатолій, Дякую, сподіваюсь, читання принесе приємні емоції)
вау! цікаво! чекаю продовження!
Іванка Сокіл, ❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати