Нагримати на генерального директора, сплутавши його з черговим нахабою? Можу, вмію, практикую.
Тільки замість розрахункового листа Олександр Маркович видає мені переведення... на посаду його особистої помічниці.
Він думає, що зламає мене своїми примхами та холодним поглядом. Але я не з тих, хто здається без бою.
***
А в мене в животі холоне. Олександр… Маркович? Як генеральний директор? Чи це він і є?! Боже, оце я вляпалася…
— Марто, зніміть вакансію особистого помічника, — все ще витріщаючись на мене, спокійно промовляє чоловік. — Я знайшов кандидатуру.
Брюнетка здивовано переводить на мене погляд, сканує з ніг до голови та тяжко зітхає.
— Вона? — невпевнено перепитує, кривлячись.
— Так. — Дивиться мені просто у вічі, від чого я важко зковтую. — Чекаю завтра о восьмій в моєму кабінеті.