3 189
Анотація до книги "Відун"
Відун Яромир береться за розслідування таємничих зникнень. Попри його волю, до справи долучається донька одного зі зниклих митців - дівчина на ймення Лукава. Їх пошуки перетворюються на небезпечну гру між довірою й обманом, коли Яромир починає відчувати, що дівчина приховує в собі щось нелюдське...
Межа між світами тріщить, старі артефакти прокидаються, а між Світлом та Темрявою народжується дещо, чого не змогли передбачити навіть боги, те, що приходить завжди невчасно- звичайне людське кохання...
Межа між світами тріщить, старі артефакти прокидаються, а між Світлом та Темрявою народжується дещо, чого не змогли передбачити навіть боги, те, що приходить завжди невчасно- звичайне людське кохання...
“Ця книга перенесе вас у вир історії, де магія тісно переплітається з долями героїв, а розслідування приводить до неймовірних таємниць. Тут самі герої опиняться на межі світів. ”
Зміст книги: 56 глав
300 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю з завершенням чудової книги, успіхів та натхнення на інші твори, легкого пера! ❤️
Неба Крайчик, Дякую Вам за підтримку
О, прямо не знаю, хто мені подобається найбільше: Ядвина чи Водяник, Водяник чи Ядвина. Гублюся у своїх симпатіях)))) Така Ядвина дівчина хм... смілива. Дивно, що Яромир не приліг з нею ближче до вогню. Напевно, Лукава вже надто виразно на нього не дивилася))))
Лісовець-Юкал Юлія, Усі вони доволі колоритні, кожен по-своєму))
Ха-ха. Тільки я хотіла написати: "Треба перевірити бурдюк". Думаю, дочитаю до кінця. А Водяник вже дійшов до кондиції. Ну щось наш слідопит прогавив цей момент. Напевно, розслабився у компанії дівчат.
Лісовець-Юкал Юлія, Напевно )))
Розділ 11. Ще один Хранитель зник... І хто тепер косо подивиться на Водяника? Так, має боже створіння маленьку людську слабкість, проте на місці. Нікуди не йде, не пливе. Ну, окрім трактиру.
Лісовець-Юкал Юлія, Тримається місця, спить тихенько, нікого не чіпає)))
Вітаю з завершенням книги!!!
Лісовець-Юкал Юлія, Дякую Вам))
Вітаю з завершенням! ♥️♥️♥️
Ольха Елдер, Дякую))
Чудова книга вийшла у вас, ви дуже талановитий автор! Відкладала по довше закінчення щоб посмакувати і не помилилась! Яромир і його вибір не здивував, однак подаруночок з Дівоброду, так.))) Гарна зав'язка, дуже добре пропрацьований всесвіт і герої, за що окрема подяка! Описи свят теж окремо - дякую ❤️, ну і фінал, тримайте мене міцно ❤️❤️❤️ Дякую за щире задоволення від прочитання твору
Ріна Март, Навзаєм і щиро дякую ❤️❤️❤️
Вітаю із завершенням книги! Це була дуже цікава історія, ще й про українську міфологію, про яку я мало книг читала. Хоча спочатку головний герой викликав щиру антипатію, тому мені подобалося спостерігати за тим як ви ламаєте йому світосприйняття. А ще до кінця я була впевнена, що Мара таки хороша героїня, а всі просто вважають її злом, за умовністю і те що відбулося в останніх розділах було неочікувано.
Також сподобалася в кінці поява сина Яромира і натяк на те, що він відун. (Зазвичай мене такі прийоми дратують, але тут це надзвичайно правильно і краще й не завершиш)
Елевонда Евермонт -Еливедо, Зрозуміло. Що ж, уже так і буде. Все рівно дякую дуже за Вашу підтримку ))
Епілог Взагалі — розрив очікувань! Тут і скепсис, щодо богів і неочікуване майбутнє. Історія загалом насичена і дуже різношарова. Вам дійсно вдалося гарно обіграти й міське фентезі, дохристиянську українську міфологію, та елементи етнофольку. Прекрасна вийшла книга, прекрасний експеримент. Бажаю успіхів книзі не тільки на конкурсі, а й бути опублікованою в твердому вигляді. Також дякую Вам за участь у марафоні. Вітаю Вас з Різдвом і Новим роком. Дякую за прекрасну подорож незвиданими світами✨✨✨
Ромул Шерідан, Щиро дякую за теплий відгук та підтримку. Книга дійсно вийшла насичена як подіями, так і емоціями та несподіваними сюжетними поворотами, тож радію, що змогла здивувати))
34-34,1. Ууу, як все! Яромир зробив свій вибір. Хоч і Мара його чекає й чекатиме. Він вибрав Лукаву. Він вибрав бути далі слідопитом. А він виявився більш вольовим, ніж здавалося))
Ромул Шерідан, Так, все йшло за планом - Яромир поволі психічно дорослішав
33-33,1Це все дуже неочікувано. Щодо Яву — зрозуміло, що явні себе переоцінювали. І Яромир, який вважав себе частиною його. Але все не так, як він думав. І він сам — не він. Дуже цікаво Ви закрутили.
Ромул Шерідан, Дякую))
Ох! По-перше: вітаю Вас із завершенням! По-друге: яке ж це неймовірне завершення!
Дякую Вам за цю неймовірну історію, кожен розділ змушував мене завмирати, я занурювалась у цю історію і відчувала себе її частиною
Фінал вражав, епілог лишив здивування і бажання читати продовження) Я розумію, що його скоріш за все не буде, та ця історія заслуговує на сиквели, приквели і взагалі якийсь неймовірний мультивсесвіт, бо тут стільки цікавих персонажів, про яких хочеться дізнаватись більше... Мені дуже сумно, що це фінал, не хочеться відпускати цих героїв, вони мені стали якимись рідними)
Дякую, що дозволили стати свідком всіх цих неймовірних пригод!
Спробувала проілюструвати прочитане) Не судіть суворо) https://booknet.ua/blogs/post/416875
Успіхів Вам і натхнення)❤️✨
Кайла Броді-Тернер, Ви навіть не уявляєте наскільки приємно для мене читати Ваші емоції. Найвища винагорода для автора - коли його робота так торкається серця читача. Так, швидше за все, це буде моя єдина книга про Яв та Нав. За окремий блог з візуалами - Ви мене насправді дуже розчулили, біжу дивитися і окремо дякую!!!! ))
Вітаю із завершенням! Я думала, що всі несподівані повороти вже закінчились, але ви все-таки припасли один для епілогу! Ще й який! Чудова історія, читала із задоволеннім, і бажаю книзі успіхів на конкурсі!❤️❤️❤️❤️
Анна Лір, Дякую Вам щиро за підтримку)) Щодо конкурсу, то навзаєм - Вашу історію я теж читала з задоволенням))
Тааак!!! Молодець Яромир! Я знала, що у нього вийде!❤️❤️❤️
Анна Лір, Дякую))
В мене нема слів...Скільки ж випало на долю того бідного Яромира! Ковтнула три розділи тепер сиджу і думаю чи нема чого міцнішого в хаті, аби опанувати себе...
Чекаю на продовження! Не ображайте Яромира, пані Авторко, я за нього хвилююся((
Кайла Броді-Тернер, Буду старатися )) Дякую за підтримку
Розділ 33.1. Таки вгадала щодо його батьків. Але тепер ще цікавіше, що буде далі. А ще дістав Ярило зі своїм "ти порушуєш рівновагу"
Елевонда Евермонт -Еливедо, Так, Ярило ще той токсик)))
Розділ 32. Відчувається, наче це карма Яромиру прилетіла( бо на початку він мені зі своїм характером взагалі не подобався) А взагалі цікаво спостерігати як ви поступово ламаєте його сприйняття світу.
Елевонда Евермонт -Еливедо, Яромир мені теж на початку не подобався)) Дякую за підтримку))
!!! Так... Все більше неймовірних поворотів! Гадаю, тепер задача Яромира не просто пробудити свою справжню сутність, але й зберегти при цьому свої людські спогади та емоції (і кохання в першу чергу, бо воно завжди ключ до всього), і саме це допоможе втримати рівновагу!
Анна Лір, Дякую за підтримку))
Нічого собі поворот! То он хто такий Світозар насправді! Хто б міг подумати!
Анна Лір, Рада, що змогла здивувати )) І окрема дяка, що не спойлерите в коментарях
32. епічне перенесення Яромира. Взагалі — битва вражаюча. Я аж уявив ту сокиру лісовика з шаленими очима, від якої ухилився Яромир.
Ромул Шерідан, Дякую )) Хоча, як на мене, то битву можна було б і детальніше описати, але вже як є ))
31-31,1 Ну, нарешті це сталося! Яромир наче прозрів. Він побачив нарешті що вперто не хотів бачити. Поцілунок, обійми — дуже гарно. Вінок наче доказ для нього.
Ядвина все зрозуміла й мусить прийняти. Здається, вона перемкласямна Гореслава.
Ромул Шерідан, Дякую за коментар ))
Ух, залишив дівчинку, пан.. вже чекаю продовження
Неба Крайчик, Дякую ))
Пролог вийшов атмосферним і “міфічно-широким”: у автора одразу розставлені ключові акценти (Рівновага, межа між світами, Темна Вежа/Поріг, Орден, наслідки для світу), і це добре працює як гачок — відчувається масштаб і прихована загроза.
Водночас є кілька місць, які хочеться уточнити одразу, щоб напруга стала ще щільнішою. Наприклад, фраза “Вежа впала” — сильний ударний факт, але бракує короткої причини (час, атака, зрада, ритуал?) і пояснення, чому це критично саме зараз: що саме зламалося в Рівновазі й які наслідки пішли хвилею по світах. Також про формулювання “там проживали ті, які не мали людської подоби”: з контексту зрозуміло, що йдеться про істот, але стилістично краще “ті, хто…”, або “живі створіння/сутності, що…”. “Які” — це відносний займенник, він нейтральніший і частіше “лягає” на речі чи узагальнені означення, тоді як “хто” звучить природніше саме для живих істот.
Андрей Романенко (Black Silver), Дякую) Так, звісно, що вкажу, якщо знайду))
О! Так і хочеться сказати "з повененням"))
Ну яка ж щемка сцена, я просто не можу, так і хочеться аби хтось написав реалістичну картину таких моментів і просто милуватися.
Ріна Март, Спробуйте і Ви, обговоримо у блозі)
Я сьогодні вже з усіма ШІ платформами пересварилась, три години коники викидали мені) Не в настрої бідосі
Просто любов на святі Купала, і вінок і лукава і передбачення)))
Ох, ця зустріч в темниця така мила і тепла! І лисичка ❤️❤️❤️
Свято Купала описане просто неймовірно, так захотілося там побувати! Ну, а миті дотиків і розмов так само викликають тепло і хочеться скоріше почати новий розділ)
Тож, чекаю!)
Кайла Броді-Тернер, Дякую за підтримку))
Розділ 29. Ось це так зустріч. Але я про все почала здогадуватися, ще від того як згадали Ярила.
Елевонда Евермонт -Еливедо, Дякую за коментар))
Розділ 30.1. То все було так просто усього лиш прощення. Рада, що Громило живий. А ще у мене є одна теорія після цього розділу і тепер цікаво чи вона підтвердиться.
Елевонда Евермонт -Еливедо, Дуже цікаво дізнатися чи підтвердиться ваша теорія
О так, мати таке походження, як у Яромира, то велика відповідальність. Але здається мені, що його зв'язок з Лукавою має велику роль, їхнє кохання може мати рятівну силу))
Мені теж так подобається, як аона його називає паном і звертається на "ви" ще досі)))
Анна Лір, Так, їхнє кохання ще зіграє свою роль ))
Дуже ніжний і чуттєвий розділ. Але післясмак дуже тривожний. Читаємо далі)))
Соломія Вейра, Дякую за підтримку))
26.1 Автору дуже круто передала масштаб того, що гряде. Чується мені за Яромира уже все вирішили....
Соломія Вейра, Так, він пішак у великій грі
Яромиру поки не судилося підняти свою щелепу)))То Горемлав, тепер Лукава його "просвітила")))) Лукава дуже мудра дівчина)))головне щоб він зміг прийняти її правду
Соломія Вейра, Дякую за підтримку))
Яка ж неймовірна була зустріч з богами, дух перехоплює!
Кайла Броді-Тернер, Дякую!))
Опис житла Ярила і навколишніх будівель дуже яскравий, прямо таки уявляю оті вікна з бурштину, і люди олені, взагалі у вас дуже колоритна історія.
Неба Крайчик, Дякую Вам)
Ммм, смачний опис війська, хотілось би побачити якісь візуали. І Ярила з головнокомандувачем, і рутці, і перевертнів
Неба Крайчик, Я б теж хотіла побачити такі візуали, але з ШІ ми на ви ))) можливо, спробую створити візуалізацію
29-29,1 Золотогоад дуже гарний. Деталізація вражає уяву знову і знову. Ярило могутній і звісно обпікаючий, що аж Яромир приклонив коліна. Бесіда Яромира з Живою і бесіда з богами свідчать про його не прсту кров.
Ромул Шерідан, Дякую за коментар))
Опис Золотограду вражаючий, із захопленням розглядала його разом із Яромиром
Кайла Броді-Тернер, Дякую дуже))
жах чути від 18річної про те що вона, нажаль, ще не має шестеро дітей....)))добре що це фантазія
24.1. Оу, Лукава з'яаилася дуже вчасно))) Тепер Яромир не супер-бой цього розділу))) Смішно було читати про щелепу))
Куку, виявляється боги ходять зовсім поруч, темниця не дуже приємне місце, але ж як втішилась коли до неї увійшов лісовичок!!!!
Ох, як ситуація напружується.
Відчувається неначе над героєм збираються щільні темні хмари
І як мене вжалила та фраза "тобі нікуди тікати". Сподіваюсь все буде гаразд, хвилююся за нього...
Кайла Броді-Тернер, Дякую Вам за підтримку))
28-28,1 Головнокомандувач Наву не надто радий Яріку. Я спробував уявити собі цього рогоносного полководця. І взагалі їх усіх у кірасах, наколінниках та наруччах. В моїй уяві виглядає дуже епічно. Опис дає їжу фантазії)
Ромул Шерідан, Я люблю описи в книгах, саме вони допомагають занурити читача у атмосферу книги. Саме цікаво, що коли робила вичитку тексту, то щось мені армія Наву нагадала армію Нарнії в першій частині ))) Важко вже вигадати щось оригінальне, воно все рівне буде так чи інакше переплітатися з уже десь прочитаним чи побаченим
27. Це було ніжно й поетично. Напевно таки дійсно його емоції інші. Адже йому було з чим порівняти.)
Ромул Шерідан, Дякую за коментар))
26 -26,1 дуже сподобався опис світу Наву. Два сонця, природа. Спробував уявити. Спогад дуже яскравий. Матінка, батько... Попи все, Лукава поруч. Яромиру дуже повезло. Він їй явно симпатичний. І все частіше лунає згадка про велику битву. Пророцтво, яке має стосунок до Яромира досить було несподіваним.
Ромул Шерідан, Дякую))
Напруга зросла, військовий табір, готується битва за рівновагу, і навіть серед цього всього Яромир та його лисичка знайшли момент для ніжності. Чуттєвий красивий момент поцілунку, і прийняття. Це було красиво. Дякую
Неба Крайчик, І Вам дякую за підтримку)
Нарешті Яромир наважився))) Бо я як і Лукава певно думала, що світ зникне, якщо він це зробить)))
Катерина Винокурова, Сміливий несміливий Яромир))
Розділ 28. Принаймні з Лукавою усе вирішилося. Але те, що вони його хочуть вбити просто бо він фігурує в пророцтві і це при тому, що Яромир навіть не збирається йти проти них. Хоча й їх можна зрозуміти.
Елевонда Евермонт -Еливедо, Дякую за коментар))
Підготовка до битви думаю не менш напружена за саму битву, поки читала не покидала тривога за всіх персонажів...
Аби руни спрацювали, аби обладунки витримали...
Так батько синку соромить за дочку старости, але так синку вже занадто дорослий. =( Ну сподіваюсь, що таки авторка відуну мозки трохи вправить -))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати