Розділ 21.1. Око Ворона

Це ім’я гострим клинком увійшло в полуденні чари, розриваючи їх, немов павутину. Магія полудниці затремтіла, задрижала, втрачаючи первісну силу. Те, що найсильніше у світі, прийшло їм на допомогу. Почуття, що приходить тоді, коли його найменш очікуєш, розірвало заввиграшки первісні сили.

Яромир, прориваючись крізь чаклунський туман, різко випрямився. Зір став яснішим. Серце забилося рівніше. Громило й Ядвина, відчувши його відунську силу, почали видиратися з трав’янистих тенет.

Полудниця, зашипівши, відступила від нього на крок. Очні западини немов розширились, випускаючи назовні темну магію. Та Яромир був готовим. Сформувавши зв’язувальне закляття, він накинув тоненьку світлу павутину, яка кайданами обплела темні чари та розсипала їх на порох.

- Цікаавоооо... - протягнула полудниця, і голос її був шелестом спекотного дня. - Твоє серце обрало не соооон, а жииитяяя... Не зовнішнєєє, а внуууутрішнєєє... Хоча нутро твоє пустеее, відчуваю я цеее...

Вона схилила свою моторшну голову вбік, вдивляючись впадинами у Яромира:

- Та душа твоя вгоооруу рооостее... мандрівникууу...

Пальці полудниці зімкнулись, з повітря матеріалізувалось щось світле, прозоре, тремке. Вона схилилась до Яромира, торкнувшись на диво прохолодними пальцями його щоки і знову прошелестіла:

- Відповіссси - підете дааалллі. Помилишшся - навіки залишшшитесь тут, допокиии світиллла не падуууть.

Краєм ока слідопит побачив як здригнулась у напівмаренні Ядвина, а тоді знову почув шелестливий голос полудниці:

- Ссслухай сссюди, слідопитеее...

Вона повільно підняла руку, трави зашелестіли голосніше, щільніше обплітаючи Громила та Ядвину. Тоді мовила:

- Не ввидно мене в темррряві, та й у сссвітлі я неввидима. Легггка я, мов свввітлоо і ввважче я камменя. Випалллюю зсеррредини, та не ллишшшаю попелллууу. Веду я сліпця і тогооо, хххто зрячииий. Хххто ж яяя?

Повисла тиша. Гостра, напружена, доповнена нестерпною спекою. Яромир стояв мовчки, щось обдумуючи. Він не знав відповіді. Гадки не мав, що саме загадала ця істота, наділена древньою магією, що одним порухом пальця придавила його до землі. Єдине, про що він жалкував - це Лукава. Дівчина не виходила у нього з думок, з серця, з душі. Так легко і так важко водночас він ніколи себе ще не почував. Немов сліпець блукав у темряві, не знаючи як знайти вихід і водночас бачив шлях. Раптовий здогад, немов блискавиця, прошив його наскрізь. Він прошепотів:

- Любов.

Полудниця завмерла. Навіть, вітер стих і трави застигли. Тоді істота простягнула до нього свою худющу руку, в якій світився тремкий артефакт. Яромир відчув як у грудях щось стисло. Тієї ж миті в руки йому впав невеличкий предмет - круглий кришталевий талісман, всередині якого плавала тоненька золота нитка.

- Око Воооррона. - прошелестіла полудниця. - У ньому - сила ясссного роззумууу й правдивввого баченнняя. Коли шшшлях твій стрінннетьсяяя з темрррявою, коли той, кого боїшшшшся найбільшше, сстане перед тобою... Око покажжже іссстину, яку не пррриховає жжжодна тінь.

Вона торкнулась плеча слідопита, і звуки світу повернулись - шум трав, вітерець, спів птахів-метеликів у рожевій блакиті. Тієї ж миті древня істота розтанула, мов полуденне марево.

Яромир стиснув артефакт та оглянувся на друзів. Громило, голосно буркаючи, виплутувався з трав. Ядвина вже стояла на ногах, злякано озираючись навколо.

- Як ти це зробив? - здивовано мовила вона. - Я вже гадала нам кінець.

Яромир стиснув плечима, піднімаючи артефакт перед собою. Громило ахнув:

- Ти розгадав її загадку!

- Саме так. Тому вона нас і відпустила та спорядила в дорогу цінною річчю.

- Що ж, не спокушатимемо долю. Рушаймо негайно. - мовив лісовик, хвацько збираючи залишки харчу. - Нам ще потрібно ліс Тіней пройти до вечора.

- А якщо не встигнемо? - мовила Ядвина, закидаючи свою торбину на плече.

- Тоді заночуємо в полі. Але туди ні ногою.

- Там теж живуть перевертні? - спитав Яромир.

Громило глянув на нього і промовив з усією серйозністю:

- Ліс Тіней ковтає живцем.

Любий читачу, підтримай мою творчість вподобайкою та коментарем, щоб я знала чи варто продовжувати цю історію ))