4 901
Анотація до книги "Віднайти себе"
Колоніальний корабель зазнає катастрофи на межі невідомої аномалії. Звичайний технік Руслан має лише кілька хвилин, щоб урятуватися — і робить фатальну помилку, яка викидає його на чужу планету, непридатну для життя.
Тепер він сам на сам із отруйною атмосферою, обмеженими ресурсами й тишею, що тисне сильніше за страх. Щоб вижити, Русланові доведеться думати холодно, діяти точно й не зламатися там, де немає ні допомоги, ні права на слабкість.
Чи справді він готовий? Чи збереже ясність розуму перед викликами чужого світу? І найголовніше — чи існує шанс на порятунок?
Тепер він сам на сам із отруйною атмосферою, обмеженими ресурсами й тишею, що тисне сильніше за страх. Щоб вижити, Русланові доведеться думати холодно, діяти точно й не зламатися там, де немає ні допомоги, ні права на слабкість.
Чи справді він готовий? Чи збереже ясність розуму перед викликами чужого світу? І найголовніше — чи існує шанс на порятунок?
Зміст книги: 42 глави
Останнє оновлення: сьогодні
81 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиКинув рекомендацію. За бажанням можете її ввімкнути.
Вітаю! На цей раз я не сам, а з марафону Ріни Март. Я слідкую від самого початку за Вашою історією й наразі прочитав усе. В чергове повторю — мені дуже подобається, й твір є одним з моїх фаворитів. Перед усім психологічне навантаження, яке постійно присутнє в діалозі Руслана з самим собою. Особливо чипляє до болю знайоме відчуття злетів і падінь від успіхів й безвиході ситуації. Саме такі зміни примушують героя постійно знаходити сили, проявляти кмітливість й винахідливість долати випробування, які немов з рогу достатку сиплються на нього. Поява "рою" — невідомої істоти — взалі можна, як на мене розглядати двояко. Так, згідно тексту — це якась технологічна істота, розумна, щось таке як наш ШІ чи щось подібне, що несе відбиток в собі своїх творців — якоїсь позаземної цивілізації. Але можна й метафорично. А саме — як розширення свідомості людини на межі "здорової шизофренії". Де це не відхилення, а спосіб порятунку в кромішній самотності. Взагалі, вважаю, що обидва трактування можуть спокійно співіснувати. Адже бути Робінзоном Крузо зовсім не легко, напевно. Сподіваюся їм з роєм все ж вдасться знайти бодай когось вцілілого з кріокапсул, що впали. Бажаю успіхів твору на конкурсі.✨
Почала читати ваш твір. Це цікаво. З першої глави ми вже поринаємо у вир подій.
Додала до бібліотеки, поставила вподобайку, підписалася.
Сподіваюся на взаємність і запрошую до своєї книги "Код Всесвіту: Чорна діра"
Анастасія Коваленко, Дякую, загляну.
Де можно купити повну версію книги?
Оксана Куринная, Нажаль ніде. Книга в процесі.
Це було страшно читати, але і обнадійливо... Дякую за чергову "дозу" оновлення ☺️❤️⭐
Дякую вам за проду ♥️
Вітаю з марафону! Така собі сучасна версія "Робінзона Крузо". Однак, тут герой залишається сам на сам на чужій планеті та намагається вижити. Ніби й тема цікава, але я, мабуть, не цільова аудиторія, адже ловила себе постійно на думці, що не можу ніяк перейнятися емоціями до героя. Це не провина автора, який пише професійно та грамотно. Просто не моє. Я до речі, "Робінзона" теж ледь дочитала, при тому, що книга - світовий бестселлер))) Успіхів Вам у творчості!!!
Андре Буко, блін, не дочитала до 30) може, ще повернуся і дам книзі другий шанс)
Не буду спойлерити... але... дякую за не менш емоційне продовження☺️ тепер чекатиму наступної дози з нетерпінням))
Оксана Павелко, Дякую.
Ура! Черговий дозняк породи❣️☺️
Дякую вам за проду ♥️. Це дало новий поштовх існування.
Який жах, сподіваюся він зможе себе зібрати до купи після цього. Дякую ♥️♥️♥️
Це найважчий розділ з усієї книги... Я наче переживала всі ті емоції та розпач разом з ним... Мені навіть не хочеться уявляти все те, що він в цей момент переживав... Але... може є хоч малесенька надія на те, що там хоч хтось вижив? Адже Руслан якось та вцілів на маленькому модулі... Дякую за довгоочікувану проду.
Коментар видалено
Що не день, то нове випробування, із кожним днем все важче і складніше. Добре, що він вже не сам. Дякую за проду☺️❣️✨
Оксана Павелко, Прошу :)
Йому потрібно перейти в корабель рою ,бо модуль виявився незахищеним місцем. Дякую вам за проду ♥️
Аня Осадчук, Не все так просто.
Ойой...8| тільки з цяцькою розібрався, як тут нова напасть... Ця планета дійсно наче йому мститься, за те що він вижив(( сподіваюся він викрутиться, або його новий друг йому допоможе...
Проблеми більшають. Дякую вам за проду ♥️
Коли він впустив мерехтливого гостя — я переживав, що той без дозволу почне гризти корпус модуля. Але обійшлося))
Ромул Шерідан, Тішуся тим, що вийшло не передбачувано :)
І знову проблеми. Дякую вам за проду ♥️
Ну от... Все наявне з'їла, як(без спойлерів) дещо металеву стружку)) І от що я не люблю в процесниках, так це чекати чергової дози)) Тож чекатиму на продовження з нетерпінням ☺️❤️✨
Оксана Павелко, to be continued... :)
Почитаємо.
Підписався на вас. Буду радий підписці навзаєм.
Оце він поїв так поїв свіжатіни :))
Пане Андре, дякую за «Віднайти себе».
Це щільний, зібраний текст, який читається як щоденник виживання. Ритм чіткий і майже аскетичний: проблема — осмислення — рішення — дія. І знову по колу. Простота цієї конструкції працює напрочуд ефективно: історія не розпадається, не буксує, а впевнено рухається вперед.
Окремо тішить наукова основа. Вона не перевантажує, але створює відчуття переконливості. Світ не здається умовним — він тримається логіки, а це для жанру принципово важливо.
Текст не намагається вразити масштабом чи гучними ефектами. Його сила — у напрузі й постійному очікуванні: що станеться далі? Кожна сторінка підштовхує до наступної. І навіть тим, хто не є фанатом наукової фантастики, може бути цікаво саме через цю внутрішню динаміку. Так що сміливо можете радити цей твір як екзальтованим панянкам, так і свідомо самотнім панам.
Тут сюжет — головний двигун. Він працює чесно й без зайвих прикрас. І в цьому є своя привабливість: історія про впертість, про небажання здаватися, про рух уперед навіть тоді, коли обставини проти тебе.
Дякую за цю концентровану, напружену подорож. Бажаю твору знайти якомога більше вдумливих читачів.
Андрій Шерстюк, Щиро дякую за такий змістовний відгук. Навзаєм бажаю вдячних читачів.
Дякую вам за проду ♥️
Ого, то йому там ще й... доволі було весело, весела флора, виходить))
Шостий розділ був доволі важким і напруженим, іноді ледь не сама затамовувала подих, сподівалася до останнього, що в нього все вийде, і все ж хоч щось... таки отримав невеличку перемогу, але чи є в цьому сенс, це вже інше питання.
Оксана Павелко, У боротьбі є сенс. І хоча здатися це зажди найлегше, але завжди програш.
Щось мені за нього страшно((
Тож він таки не зовсім сам?)) Чи це галюніки?))
З кожним його днем починаєш розуміти, на скільки він далеко в невідомості((
То він таки можливо ще й не зовсім самотній на чужій кам'янці брилі в безмежному космосі? Напевно в наступному розділі дізнаюся))
Оксана Павелко, :)
Початок прикрашений буденною рутиною, яка і в наші часи доволі правдива... Тут знову той самий людський фактор зіграв злий жарт... А от що з рештою екіпажа, сподіваюся дізнаюся в наступному розділі, не люблю спойлерів))
Оксана Павелко, Не буду спойлерити :)
Дякую вам за проду ♥️
Аня Осадчук, І вам дякую за інтерес.
Чудово, з нетерпінням на продовження! Наснаги.
Василь Мельник, Щиро дякую.
Навіть не знаю, радіти йому чи плакати... Щось мені підказує, що він ще не раз плакатиме... через те що вижив...
Коли буде продовження?
Оксана Куринная, Кожні 2-3 дні
Як багато у останньому реченні. Дякую вам за проду ♥️♥️♥️
Аня Осадчук, ♥️
Дякую вам за проду ♥️
Яке цікаве продовження. Здається, цей твір — вагома заявка на перемогу. Щиро бажаю Вам перемоги ✨
Ромул Шерідан, Я звісно поки всі не прочитав але наразі Стійкий до майбутнього, та Нульова траекторія.
Дякую вам за проду ♥️
На самому цікавому закінчили. Дякую вам за проду ♥️
Яке у нього жахлива депресія, сподіваюся що вона закінчується. Дякую вам за проду ♥️
Вітаю з публікацією, успіхів на конкурсі, легкого пера ❤️
Міра Шип, Дякую.
Так,ще однієї ампули немає. Дякую вам за проду ♥️
Радіація це велика проблема. Дякую вам за проду ♥️
Аня Осадчук, Дякую.
Дякую вам за проду
Це було страшно, страшно за нього,що не встигне доповзти. Дякую.
Дякую вам за проду ♥️
Дякую вам за проду ♥️
Аня Осадчук, Прошу
От тут пастка для читача — це марення, чи откровення? Здається, на межі між тим і тим. Але відповідь — філософська. І психологічна. Дуже сильно!
Ромул Шерідан, Дякую, такий був задум.
Якщо це марення, то дуже цікаве. Дякую вам за проду ♥️♥️♥️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати