14 342
Анотація до книги "Віднайти себе"
Колоніальний корабель зазнає катастрофи на межі невідомої аномалії. Звичайний технік Руслан має лише кілька хвилин, щоб урятуватися — і робить фатальну помилку, яка викидає його на чужу планету, непридатну для життя.
Тепер він сам на сам із отруйною атмосферою, обмеженими ресурсами й тишею, що тисне сильніше за страх. Щоб вижити, Русланові доведеться думати холодно, діяти точно й не зламатися там, де немає ні допомоги, ні права на слабкість.
Чи справді він готовий? Чи збереже ясність розуму перед викликами чужого світу? І найголовніше — чи існує шанс на порятунок?
Тепер він сам на сам із отруйною атмосферою, обмеженими ресурсами й тишею, що тисне сильніше за страх. Щоб вижити, Русланові доведеться думати холодно, діяти точно й не зламатися там, де немає ні допомоги, ні права на слабкість.
Чи справді він готовий? Чи збереже ясність розуму перед викликами чужого світу? І найголовніше — чи існує шанс на порятунок?
“Історія Руслана, який дивом вижив, після того як аномалія зжерла й перемолола їх корабель. На отруйній планеті йому довелося боротися за кожен подих і краплю води, а згодом і проти свого ж, який став одержимим знахідкою.”
Зміст книги: 55 глав
133 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю всіх читачів. Твір пишется в рамках конкурсу "Код Всесвіту - Фантастика на Букнет". Оновлюватиметься тричі на тиждень. В процесі написання зрорзумів, що твір виходить обємним, тому буде дві частини, з логічним завершенням. Тож підписуйтесь ставте оцінки та слідкуйте за продовженням. ☺️
Окрема подяка за коментарі, вони надихають!
Чудова книга! Бажаю успіхів у конкурсі❤️❤️❤️
Неонілла, Щиро дякую.
От не хоче мене ця книга відпускати, тож ось посилання на мою аматорську рецензію)))
https://booknet.ua/blogs/post/429678
Оксана Павелко, Щиро дякую.
Супер
Перевірте "кореспонденцію". Я кинула на вашого Руслана рекомендацію, він на це заслуговує ☺️❤️✨
Оксана Павелко, Ще раз дякую.
Вітаю з завершенням ❤️✨ Чекаю на продовження історії ☺️
Оксана Павелко, Щиро дякую ☺️
Прочитала поки 8 частин. Технік з відповідальністю за екіпаж потрапив в аномалію. Було цікаво яку саме аномалію. Але поки не розповідалося. Самотність без надії , як намагання вижити без розуміння сенсу: навіщо? Жахливе ситуація, якщо вдуматися. Читалося легко, плавно, приемно. Але не полишало мене питання, що то за аномалія. Що з людьми в капсулах? У цій главі згадалося про чорну діру. Але тут для мене є дивина. 1. Чому він не урятував корабель? Якщо технік у рятувальному модулі зміг пройти крізь кільце діри, то чому він не направив у це кільце весь корабель? І це мала б бути діра Керра. Але в ній треба знати ще під яким кутом ввійти. Або надвелика чорна діра, тоді всі могли б теоретично вижити. В моїй книзі про чорну діру це є. 2. І ще мене здивувало, що він з планети дивився на чорну діру. Як це? Якщо уявімо, що він пройшов через діру Керра під правильним кутом, тоді він мав би пройти кротовий тунель і вистрібнути крізь білу діру. А вона наче спалах. Викидає все із себе. І в неї не можна потрапити. То чи мав би він взагалі її бачити?
В цілому читати сподобалося. Поставила всі 5*, не зважаючи на деякі питання.
Анастасія Коваленко, Дякую за чудовий відгук. Так багато питаня зніметься після прочитання всієї книги але ще більше з`явиться. :) Що до чорнох діри слушне зауваження це не всетаки не вона. Тут малася на увазі гравітаційна аномалія, штучна кротовина.
Шановний авторе у вас крута книга . як би можна було зняти фільм по вашій книзі був би крутий голлівудський блокбастер
Лідія Верхогляд, Щиро дякую.
ВІтаю з марафону від автора до автора , Катерина Вінокурова, Анна Лінн чекають на відповіді по Вашому твору. Також перевірте будь ласка, по 3му автору
Ірина Бібік, Дякую всім відповів.
Неймовірне завершення! Вже з нетерпінням чекаю на другу книгу. Страшенно цікаво, що за гігантський корабель бореться з аномалією і хто врешті решт організував цю клоаку з захоплення кораблів.
Дуже захоплююча історія.
Микола Дудар, Щиро дякую.
Захоплююче ! Дякую. Що ж далі???
Тетяна Мирончак, Дякую.
у новій книзі оповідач теж Руслан чи новий космонавт?
Пацюк Червоній, В другій книзі всі тіж герої, що і в першій.
Класна книга! Наснаги автору! Із нетерпінням на продовження.
Василь Мельник, Дякую. Працюю :)
Я до вас з марафону. Мала можливість познайомитися з вашою творчістю за іншою книгою, але ця мене точно вразила.
З перших сторінок відчувається таке приємне "десь це вже було", але з дуже теплим відтінком. Ми всі чимось надихаємося, і коли зустрічаєш улюблені тропи, які так гарно вписані в сюжет — це великий плюс. Також дуже добре прописаний внутрішній голос героя, його відчай і самотність. Читається легко й приємно.
Тому хочу побажати автору успіхів з книгою та в цьому жанрі ♥️♥️♥️
Катерина Винокурова, Щиро дякую за теплі слова.
Це просто велика д..а, а не ситуація. Як Руслан розбереться з цим апокаліпсисом навіть не уявляю. Дякую, тримали в напрузі на протязі всієї книги, ще й кінець першої частини багатообіцяючий. Чекатиму на продовження.♥️♥️♥️
Аня Осадчук, Дякую.
Дяка за книгу. Тримала в напрузі до останньої строчки. Успіху з подовженням, бо вже чекаю!
Людмила Гриценок, Прошу. Вже є "скелет" другої частини. Тож робота триває.
Це просто... капець!!! Чекатиму другу частину з нетерпінням ✨
Дякую вам за проду ♥️
От не розумію я іноді деяких людей. Їх лишилося зовсім нічого, "три каліки", окрім них в них нікого немає на всій планеті, то нащо ще "ніж в спину встромляти"?! Тому можливо нас(людей) інші розумні і ігнорять, бо ми самі себе готові знищити, або через банальні тваринні інстинкти, жадібність, заздрість, або через своє гіпертрофоване его, або ще через якусь дурість.
Дружині дуже сподобалась ваша книга, тож вона порекомендувала мені, та як шо чесно кажучи і назва заінтригувала, тож хочу прочитати, легкого вам пера✌️✍️
Ваня Павелко, Дякую. Приємного читання.
Борис точно збожеволів. Дякую вам за проду ♥️
Аня Осадчук, Погоджуюся
Вітаю! До Вас питання на марафоні по я вашому твору https://booknet.ua/blogs/post/428107, надайте будь ласка відповіді, дякую
Ірина Бібік, Відписав, дякую.
Вітаю з марафону! Така собі сучасна версія "Робінзона Крузо". Однак, тут герой залишається сам на сам на чужій планеті та намагається вижити. Ніби й тема цікава, але я, мабуть, не цільова аудиторія, адже ловила себе постійно на думці, що не можу ніяк перейнятися емоціями до героя. Це не провина автора, який пише професійно та грамотно. Просто не моє. Я до речі, "Робінзона" теж ледь дочитала, при тому, що книга - світовий бестселлер))) Успіхів Вам у творчості!!!
Ньюбі Райтер, далі ще гірше
Андре Буко — (Фантастика) Віднайти себе
Соляріс
Фрази:самотність--не тоді,коли нічого нема.Це коли нема навіть надії
Коли є рукам робота.то нема про що хвилюватися голові
50%не прогноз,а підкидання монети.Але монета краща,ніж іти напомацки
мій настрій піднявся,як аеростат
Вітер мене лякав.А коли я зробив вітряк,то вітер піднімав мені настрій
Повно привітів Лему--назва станції,двосонячна система,іноді прослизають інтонації Йона Тихого.Цікаві форми життя.І копії,повністю аналогічні з соляристичними,точніше,з Непереможеним.А виявляється,там таки є ще й Океан.Тут є ще й натяки на Боба Шоу.
Я рекомендую кінематографістам звернути увагу на сюжет,а зіграти там має Павло Скороходько
Питання до автора:яких фантастів цього століття(які живуть після Станіслава Лема)ви вважаєте найкращими?
Спочатку книга сприймалася як своєрідна солянка з різних творів: тут тобі і самотність на кораблі, як у фільмі «Пробудження», і навіть прізвище, що співпадає з героєм із «Ти — космос», а далі — піски, що явно навіюють «Дюну». А ще… втім, про дещо я краще промовчу =)))
Здається, автор надихався багатьма речами — і це відчувається.
Але далі історія розгортається у щось більш самостійне. Перед нами — виживання на чужій для людини планеті. Інше середовище, інші умови і доволі жорстка перспектива: прожити всього пів року. Рятувальна модель не передбачає тераформування, тож людині доводиться пристосовуватися самій.
І ось тут починається найцікавіше — трансформація героя. Якщо раніше його життя було механічно одноманітним, без необхідності справді думати чи боротися, то тепер, залишившись сам на сам із небезпекою, він відкриває в собі нові ресурси. Усі сили організму ніби концентруються в одному — вижити.
Окремо хотілося б зазначити, що іноді трапляються неточності з узгодженням часів у дієсловах — місцями теперішній час з’являється раніше за минулий, що трохи вибиває з читання.
Андре Буко, Ну скажемо так статистически Мельник (прізвище героя фільма) та Мельничук - самі поширені в Україні ))
Дякую вам за проду ♥️, здається Борис на нього напав.
Ойой... Тільки зраділа черговій порції проди, як тут такий поворот 8( Навіть не знаю, як дочекатися наступної порції, щоб дізнатися, що з Русланом((
Оце вже цікаво, те що він виявив. Можливо вони дійсно дослідять ті штукенції і можливо таки зможуть "докричатися" крізь ту аномалію?
Дякую вам за проду ♥️
Аня Осадчук, Прошу.
Чудова книга. Чекаю продовження. Планується бути платною? Я бачу її досить непогано читають. Надіюсь, буде не дуже дорога)))
Вікуся Дудик, Дякую. Ця частина скоріше ні.
На мить я було подумав, що та пробоїна була спричинена зондом, що запускав Руслан на орбіту. Але й так — події розгортаються трагічно. Ви описали неймовірну напругу між людьми. У мене аж виникло філософське питання: невже без людей інколи в екстремальних умовах легше?
Ромул Шерідан, Сам собі задаю це питання.
Дякую вам за проду ♥️
Дякую за вашу роботу, авторе !
Avt-Ka, Щиро дякую.
Дякую вам за проду ♥️
Дякую за проду ☺️❤️⭐
як одну команду головних героїв розглядати важко. навряд чи вони стануть однодумцями. може перемогти жага виживання і надії на повернення до людей на землі або іншій планеті. шанси на те щоб покинути планету на якій вони опинились на мою думку можливі лише при допомозі рою. а отже співпраці різних цивілізацій
Serg, Час покаже, як будуть розвиватися події , дякую за коментар
Успіху на конкурсі)
Юлія Богута, Дякую навзаєм )
Це просто неймовірно. Я в повному захваті. Якщо колись буде друковано. Скажете. Бажаю вам перемоги. Чекаю продовження. Дякую вам, це неймовірно...
Настя Читач, Щиро дякую за теплі слова :)
Дякую вам за проду ♥️, моторошна ситуація.
Сподіваюся внутрішня атмосфера між ними вирівняється. Дякую за проду ☺️❤️⭐
Виходить крутіше за Марсіаніна
MaDik Makiavelly, Дякую за відгук :)
Яке кохання це сподіваюся, вони знайдуть одне одного. Дякую вам за проду ♥️
Кожний розділ це випробування як для персонажів, так і для читача. Але на місці Сергія напевно вчинив би так само кожен.
Я сподівалася рій якось зможе можливо допомогти когось оживити, або хочаб навчиться комунікувати з більш примітивними формами життя...
Дякую за проду ☺️❤️⭐
Блін... Мені самій хотілося плакати... Дякую за проду✨⭐✨
Вітання з марафону Ріни Март! Твір на початку нагадав мені фільм “Пасажири”, потім – “Марсіанина”) Рівний, але не монотонний темп, чимало цікавих моментів, пов’язаних з дослідженнями головного героя Руслана, що робить атмосферу навколо нього не порожньою. Руслан показаний сухим, неемоційним – це загалом виправдано випробуваннями, що випали йому на долю, коли космічна подорож обернулася зіткненням із таємничою аномалією…
Загалом стиль мені сподобався, хоча інколи, зважаючи, що оповідь йде від першої особи, могло бути більш індивідуалізовано, меньше загальних слів на кшталт “мене охопила паніка”, бо ж прояви та відчуття у кожного свої)
Андре Буко, ✨✨
Це жахливий удар. Дякую вам за проду ♥️
Тримаю кулаки. щоб усе вийшло)
Ромул Шерідан, :)
Життя це дорога з вибору, ми майже перестали це помічати. Кожну секунду життя ти вибираєш. Дякую вам за проду ♥️♥️
Аня Осадчук, Щиро дякую.
Трохи спробувала уявити їхню "радість" та "подяки" за пробудження в "раю". Тут питання моралі дуже важке і двояке... але, напевно, кожен на його місці прийняв би таке рішення. Можливо пощастить і ще когось воскресити? Бо одна "п'ятниця" для трьох "Ромбінзонів"... якось малувато для колонізації))
Дякую за проду☺️❣️⭐
Ну, хоч три. Але й тих ще питання не втратити. Дуже цікаво)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати