73 530
“Максим Темний”
Анотація до книги "Максим Темний. Володар Заборонених Земель."
Того, хто прагне жити життя часто б’є. Дуже боляче і дуже нестерпно. Але нестерпним є не сам біль, нестерпним є те, що зруйнувались сподівання і віра. Бо найболючий удар – саме у відкрите серце, туди де живе душа. Що робити? Як жити? Кому вірити? Що поробиш - якщо тобі багато видано, то багато прийдеться й терпіти…
І ось – якщо ти не вмер від того болю одразу, вихід є один – вставати та йти далі. Шукати те, що вкрай необхідно. Те, що залікує твої рани. Чи тих, заради кого твоя душа знов оживе. Йти вчитись, щоб нарешті оволодіти тією цікавою штукую, що називається магія. Розібратися, нарешті, хто ж з тобою усе це утнув…. А життя… воно підкине чим зайнятися… З ким боротися, чи кому допомогти, поверне тих, кого загубив, та прибере зайвих, дасть відповіді, та поставить нові питання…
І ось – якщо ти не вмер від того болю одразу, вихід є один – вставати та йти далі. Шукати те, що вкрай необхідно. Те, що залікує твої рани. Чи тих, заради кого твоя душа знов оживе. Йти вчитись, щоб нарешті оволодіти тією цікавою штукую, що називається магія. Розібратися, нарешті, хто ж з тобою усе це утнув…. А життя… воно підкине чим зайнятися… З ким боротися, чи кому допомогти, поверне тих, кого загубив, та прибере зайвих, дасть відповіді, та поставить нові питання…
Зміст книги: 68 глав
213 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДоброго дня усім! Хочу привітати Вас усіх з наступаючим Новим роком. Хай закінчится ця треклята війна! Хай наші люди повернуться нарешті по домівках... Хай збудуться Ваші бажання, хай радість прийде до ваших сердець, Дякую Вам усім за підтримку. Без Вашої зацікавленості я не зміг би зробити те, що зробив. Хай щастить!
Уряяя! Добре що я вирішила пошукати продовження . Ну не міг Макс отак по дурному загинути . Із нетерпінням чекаю на його пригоди
Ольга Басараб, )))) Звісно, що не міг) Ще стільки цікавого... А очі оті зелені...я й сам не знаю чиї вони були... чи будуть.
Співчуваю вашому горю. У мене братик зараз у тому пеклі, 4ий тиждень без зв'язку. Правду ви сказали, рідні весь час в напрузі, чекаємо і молимося. Що ще лишається. Перед цим не виходив на зв'язок 5 тижнів. Аж плакала, коли подзвонив і сказав, що живий. І ось знову. Звикнути до цього не можна, серце все одно болить і переживаєш. Тримаймося, бо вони там захищають нас.
Аня Осадчук, Дякую, вам велике! Сподіваюсь, що з вашим братом буде усе добре)
Вітаю. Невимовно рада наступній історії! З нетерпінням чекаю кожної частини! Творчої наснаги, вам, невтомного пера, злету фантазії! Як вже писала, давно не отримувала такого задоволення від книг!
Легких хмаринок вашому товаришеві, світла память тим хто не з нами, нехай Микола спочиває з миром!
Вікторія Тарасюк, Дякую, Вам, читайте з задоволенням!
Співчуваю. В мене в телефоні багато номерів побратимів і друзів які вже ніколи не зателефонують мені. Сумно.
Олександр Авраменко, Дякую, друже... мабуть усе проходить, до усього звикаєш... тільки не закінчується це лайно ніяк...
Їм зараз належить відпочинок у мирі, нам - нести памʼять. Памʼять та болить, як холєра, і померти деколи здається легше. А дзуськи, виживемо попри все і памʼять збережемо.
Zilly, Дякую, пані... Ми тут... а вони там... а близькі - і не тут і не там...
Світла пам'ять тим, хто не з нами. На жаль, проклятуща війна забирає найкращих. Спочивайте з миром, побратими.
Володимир Брат, Дякую, друже... Не можу більше нічого сказати... все завмерло в душі...
дякую за продовженя натхненя та снаги
Саша Гатило, Дякую Вам, читайте далі з задоволенням
Лайк відразу за продовження, дуже не хотілося б такого туманного фіналу історії як в минулій книзі.
Дякую.
Костянтин Шелест, Чесно кажучи, такі історії хотілося щоб не мали кінця. Адже гарно ховають свідомість від реалій сьогодення, і хоч не надовго стає легше, та й знову з'являється інтерес до дій та руху в перед.
Як на мене, то краще по главі а не відразу, історія затягує сильно, а відпочивати також іноді потрібно
Костянтин Шелест, З дому точно не виженуть) можна й більше звичайно, але це вже від Вас залежить)
Бачу Максим починає збирати камені. Натхнення вам і легкого пера. Дякую, з задоволенням читатиму і з нетерпінням чекатиму кожну проду.
Костянтин Шелест, Я про ті камені допомоги, які він роздавав до цього, а тепер перевірить, що вийшло .
Ви створили дуже зворушливий та глибокий опис переживань! Такий текст одразу торкається душі, бо знайомий багатьом – удари долі, що б’ють прямо в серце, руйнують сподівання й віру. Але сила вашого героя не лише у здатності терпіти, а й у рішучості знайти сенс, незважаючи на біль. Його внутрішній шлях сповнений викликів і випробувань, що є одвічною боротьбою кожної людини, яка прагне зрозуміти й опанувати «магію» життя, здобути знання та знайти тих, заради кого варто йти далі.
Ваш стиль передає ці емоції, і здається, що шлях героя сповнений не лише боротьби, але й маленьких промінчиків надії, які ведуть його вперед. Ця історія обіцяє багато роздумів про долю, сенс життя і важливість любові. Це подорож, у якій не обов’язково знайти всі відповіді, але важливим є сам пошук і те, що він означає для душі героя. Чудова робота!
До речі, як Ви оціните мою книгу за посиланням у цьому коменті нижче? Якщо сподобається буду вдячний підписці! Просто реально цікаво почути Вашу думку після прочитання мною Ваших творів!
Моя книга за посиланням знизу:
https://booknet.ua/book/vyaznicya-svtv-b428152
Дякую за роботу. Натхнення вам. Читаю із задоволенням.
Andrii Ikin, Дякую Вам) Задоволення - дуже приємна річ... хай буде якнайбільше)
Та ну наааафіг, ух. Тільки від назви та обкладинки стільки пафосу шо капець просто, а це я ще книжку не відкривав то
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати