Незапланована глава мого життя

Вибачте, що не по темі, але промовчати не можу. Я маю це зробити. Якщо Бог дав мені Дар володіти Словом, то я маю сказати. Це вже єдине, що я можу зробити для цього хлопця.

25/10/2024

Сьогодні дізнався, що загинув товариш. Вже все, чекати нема чого, усе остаточно з'ясовано.

Малігонов Микола Олексійович. Простий вчитель в школі, обожнюваний своїми дітьми...

22 травня йому виповнилось 27 років і він добровільно пішов у військо. Весь час казав "Хто ж, якщо не ми..." Я знав його не дуже довго - він волонтерив, а я допомагав чим міг. Хлопець робив добрі справи і став тим, кому я довіряв. Для кого мені не соромно було просити допомогу у друзів, бо знав, що він зробить саме те, що каже і гроші не пропадуть, не витратяться бо зна на що.

Будь ласка, ось, подивіться, як він жив...

https://suspilne.media/cherkasy/564389-mozu-zavtra-viizdzau-cerkasanin-poednue-vciteluvanna-i-dopomogu-vijskovim-na-nuli/

Не потрібно лайків, не потрібно нічого...просто подивіться, та згадайте добрим словом усіх тих, хто вже не з нами.

Я знаю, багатьом буде усе рівно. Ми вже звикли до війни... але та звичка губиться лише загине хтось, хто лише нещодавно був поруч. Лише тільки війна чорним, кривавим кігтем зачепить власне життя...Та дарма - мені буде досить і того, що ті, кому теж боляче, дізнаються за ще одного чудового хлопця і згадають усіх тих, хто зараз боронить нашу свободу і життя.

Сьогодні, десь о 16-й, вже збираючись до дому я передивлявся шотси на ютубі... Коли бачу... На мене дивиться і говорить людина, про яку я знаю, що вона зникла безвісті дві неділі тому... Але це відео річної давнини, коли Микола зробив ролік для збору коштів на 100 наборів для ЗСУ. Зима, потрібно було утепляти хлопців... Розумієте? Я бачу відео річної давнини, що для ютуба досить дивно, а через годину дізнаюсь, що хлопця вже нема... Як хочеться сказати - Ти потрібен нам...

Я знаю, у багатьох горе... Гинуть наші батьки, сини, дочки та матері... Тримайтесь, підтримуйте тих, хому потрібна ваша допомога... Поки ще є кому...