21 496
“Максим Темний”
Анотація до книги "Максим Темний. Володар Заборонених Земель."
Того, хто прагне жити життя часто б’є. Дуже боляче і дуже нестерпно. Але нестерпним є не сам біль, нестерпним є те, що зруйнувались сподівання і віра. Бо найболючий удар – саме у відкрите серце, туди де живе душа. Що робити? Як жити? Кому вірити? Що поробиш - якщо тобі багато видано, то багато прийдеться й терпіти…
І ось – якщо ти не вмер від того болю одразу, вихід є один – вставати та йти далі. Шукати те, що вкрай необхідно. Те, що залікує твої рани. Чи тих, заради кого твоя душа знов оживе. Йти вчитись, щоб нарешті оволодіти тією цікавою штукую, що називається магія. Розібратися, нарешті, хто ж з тобою усе це утнув…. А життя… воно підкине чим зайнятися… З ким боротися, чи кому допомогти, поверне тих, кого загубив, та прибере зайвих, дасть відповіді, та поставить нові питання…
І ось – якщо ти не вмер від того болю одразу, вихід є один – вставати та йти далі. Шукати те, що вкрай необхідно. Те, що залікує твої рани. Чи тих, заради кого твоя душа знов оживе. Йти вчитись, щоб нарешті оволодіти тією цікавою штукую, що називається магія. Розібратися, нарешті, хто ж з тобою усе це утнув…. А життя… воно підкине чим зайнятися… З ким боротися, чи кому допомогти, поверне тих, кого загубив, та прибере зайвих, дасть відповіді, та поставить нові питання…
Зміст книги: 45 глав
Останнє оновлення: сьогодні
88 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиШановні читачі, вибачте - моя вина, трохи накосячив. Посилання на інші сайти заборонені, навіть на власний. Сподіваюсь це швидко вирішиться.
Чому заблокована книга?
Джеймс Бонд, Трохи не порозуміння. Розберемось
Мені сподобалася третя книга.
Мені сподобалася третя книга.
дуже важко коли втрачаєш рідних або друзів! тільки тоді розумієш, що частина тебе була з ним. Моя бабуся казала:,, Бог забирає найкраще, щоб ти зрозумів як далі жити. правдою чи кривдою''
Джейн, Не знаю, пані... можливо й так. Тільки найкращих забирає, а лайно усе збільшується і нічому не вчиться. дякую Вам. Добре, коли ти не один
І знову самі тільки загадки. От як у вас так виходить ? Наче щось відкриваєте , розказуєте ... І тут же нових загадок насипаєте. Тепер доведеться чекати завтра . Ех
Ольга Басараб, Але ж десь будуть і усі розгадки)))
Вони наробили всякої гидоти, а Макс має все це прибирати. Сподіваюся, що він їх знищить і вони не зможуть використати його ,як попередника. Дякую за продовження.
Аня Осадчук, Нажаль - завжди так. Хтось напаскудить, а хтось розгрібає... ще й прилітає ні за що.
Коментар до незапланованої глави..ЦАРСТВО НЕБЕСНЕ ТИМ ХТО ПІШОВ,НАС ЗАХИЩАЮЧИ!!!.ТИМ,ХТО ВСІ СИЛИ І МОЖЛИВОСТІ РЕАЛІЗОВУВАВ НА ДОПОМОГУ ЗАХИСНИКАМ І ЗАХИСНИЦЯМ!!! ЗЕМНУ ЧАСТИНУ СВОГО ШЛЯХУ ВОНИ ЗДОЛАЛИ..САМОВІДДАНО,ЩИРО,ЛЮДЯНО... А вже наша пам'ять ПРО НИХ виростить плоди, плоди для НИХ- наші справи,вчинки,осмислення,розуміння.ВДЯЧНІСТЬ.ШАНУ.Покращену версію нас самих.
Презв, Дякую Вам! Щиро вдячний за шану...
Питання до жінок - як я бачу, кількість жінок які відстежують мої твори десь близько 45%. Як на мене - це дуже добре. Хотів би дізнатися як вам ті жіночі образи які є в сюжеті? Чи достатньо вони схожі на жінок з вашої точки зору? Може є щось не натуральне? Ну і взагалі - чи достатньо в тексті такого, що милує суто жіночу душу? Хотілося б щоб окрім жорстких моментів були ще й радісні, чутливі. Чи є вони?
коментар для рейтингу! ++++++
Mariia Khrapova, Вельми дякую! Читайте з задоволенням!
Все цікавіше і цікавіше . Що ж там далі?...
Ольга Басараб, Ну от як вам хоч щось сказати, щоб нічого не сказати?)))
Уффф аж мурашки по шкірі , не буду спойлерити але круто написано .
Roman Oleinik, Дякую. "Візьми мій біль..." це важко. Хотілося б ще, щоб і якісь радісні моменти справляли сильне враження...
Теж дуже сподобався кадр чи епізод з масовою стратою і перенесенням особистості принца Леннарта до іншої людини. Яскраво вийшло!
Ростислав Брожко, Дякую, сподіваюсь вам усе ж сподобалась не саме страта, а лише її художній опис))
Прочитав Ваші слова про загиблого товариша. Хай Господь приме його душу.
Слава нашим військовим. Слава тим, хто допомагає в тилу.
Слава Україні!
Dmitry Maevsky, Дякую вам, вельми дякую. Мир Вашому Дому!
Оо вже цікаво події розгортаються .
Ух як закручено. Тож той принц від якогось часу був уже не той принц :) А може, ті телепні його не до кінця прибили, і він отямився як Макс?
Zilly, У вас дуже гарне відчуття))) Може нік не відповідний? може треба Witch? У гарному сенсі) бо від слова - відати...
Дякую за українське фентезі. Ідея гарна. Видно що автор хоче все продумати. Але мені видається, що інколи автор дуже ретельно описує другорядні і даже "третьорядні" речі, персонажі і т.п. я їх вже просто перелистую. Забагато одних і тих самих роздумів героя і автора які повторюються. А потім воно просто обривається. Наприклад дуже докладний опис ремонтах в квартирі з тим прорабем. Нащо воно було так розписувати? Можна було витратити цей час на якусь іншу пригоду героя.
А загалом книжка захоплює, хоч вже і передбачую що буде писати автор. Не сам сценарій, а його "філософію" ну і опис різних речей, вчинків і т.п.
Дякую автору за цікаву подорож цього світу.
Zilly, Сподіваюсь, я не дуже накосячив з деталями) Ще в усіх цих деталях десь мабуть криється особисте - той хто власноруч робив ремонт, чи будував свій дім, чи взагалі робив щось серйозне не обовязково прямо власними руками згадають як хочеться зробити усе в кайф, щоб усе було так, як хочеться, технологічно, сучасно, економічно і т.д. Просто уявіть, що є багато грошей і ви можете їх витрачати не задумуючись - зробити теплу підлогу на усю площу, чи поставити тільки декілька батарей по стінах... Чи може зробити дім утепленим, хай навіть занадто, енергонезалежним, не думаючи в яку вартість вийдуть ті акумулятори та панелі і чи окупляться вони взагалі... от хочу і усе. І роблю. А потім кайфувати від відчуття, що хоч би та що там видумала держава - у тебе є усе своє. Десь так і з машиною... мати таку тачку, на якій заїдеш у любий ліс і зможеш там жити хоч влітку, хоч взимку... Де усе в тебе є, усе супер надійно, міцно та якісно. Хочеш - рибалиш, хочеш -просто пташок слухаєш.. Не вдається у житті - так хоч у вигадках написав))
Дякую за книжку . Вже як традиція - зранку прокинувся , заварив кави і почитав нову главу :)
Roman Oleinik, Дякую і Вам) Хороші у Вас традиції)
Нарешті Макс вирушає шукати Силу, Знання та інші неважливі в житті речі (спасати nonstop це пріоритет, я зрозумів, без образ сподіваюсь)))) Маю надію, що його не будуть відволікати...
Ростислав Брожко, Я вас розумію) Я міркував десь до того, що аби мені самому таке трапилось, то скоріш за все я теж дуже довго не повірив би в усякі нісенітнеці. Ну закинуло тебе кудись? Хто зна -може дійсно якісь інопланетяни щось утнули... Ну який там ще принц... у цьому світі ти ніхто і ніщо, а усі видумують про тебе казна що... та скоріш за все - це помилка, бо він же не відчуває оті 500 років... Чи станеш ти там ще могутнім - хто зна, бо досі нічого ж не виходить, а суперменом доводиться працювати зараз, бо воно необхідно. Так само - не скажеш же собі - "Та нехай, пішли усі куди хочуть, хай дівчата чи ще хто там гинуть, а мені треба бігом Володарем світу ставати" тим паче, що невідомо ж що для цього треба зробити ) Ну і головне - мабуть тоді й книга закінчилась би дуже швидко, а так - ви трохи відпочиваєте
Вітаю з новинкою! Успіху вам!
Селенія, Дякую, хай і вам щастить!
Авторе, можеш пояснити чи це буде спойлер? Каган (батько Корі (орки)) сам віддав свою дочку та двох принцес до рук церкви?
Костянтин Шелест, Тут просто немає як у Author способу сховати спойлер, от і питаю чи не буде це спойлер, а так ну як зрозумів на моє запитання після крайнього розділу що відповідь на моє запитання "так" і коментарі хіба не додають у топ чи щось таке що може зробити популярною книгу? Якщо так тоді заодно вважайте що і раді цього.
Ура нова книжка :) .
Уже важко полічити усі відкриті і не завершені сюжетні лінії. І від цього страшно цікаво! Хочеться вірити, що Автор не забув про своїх героїв з попередніх книг... ;)))
Yamal, Ви такий добрий, пане))) А от не скажу тепер нічого)))
Ой, не вгадала назву наступної книги...А початок мені вже подобається) Живий! Що нас не вбиває - робить нас сильнішими)
Тетяна Мельник, Дещо ви все ж таки вгадали))
Не знаю що сказати ... Вічна Слава Герою ...Ми повинні пам'ятати якою ціною . Пам'ятати самі та вчити наших дітей . Боляче...
Ольга Басараб, Дякую, пані... Пам'яті я і волів. Доки людей пам'ятають - доти вони й живі. Не можна нікого загубити, можна лише забути.
Уряяя! Добре що я вирішила пошукати продовження . Ну не міг Макс отак по дурному загинути . Із нетерпінням чекаю на його пригоди
Ольга Басараб, )))) Звісно, що не міг) Ще стільки цікавого... А очі оті зелені...я й сам не знаю чиї вони були... чи будуть.
Співчуваю вашому горю. У мене братик зараз у тому пеклі, 4ий тиждень без зв'язку. Правду ви сказали, рідні весь час в напрузі, чекаємо і молимося. Що ще лишається. Перед цим не виходив на зв'язок 5 тижнів. Аж плакала, коли подзвонив і сказав, що живий. І ось знову. Звикнути до цього не можна, серце все одно болить і переживаєш. Тримаймося, бо вони там захищають нас.
Аня Осадчук, Дякую, вам велике! Сподіваюсь, що з вашим братом буде усе добре)
Вітаю. Невимовно рада наступній історії! З нетерпінням чекаю кожної частини! Творчої наснаги, вам, невтомного пера, злету фантазії! Як вже писала, давно не отримувала такого задоволення від книг!
Легких хмаринок вашому товаришеві, світла память тим хто не з нами, нехай Микола спочиває з миром!
Вікторія Тарасюк, Дякую, Вам, читайте з задоволенням!
Співчуваю. В мене в телефоні багато номерів побратимів і друзів які вже ніколи не зателефонують мені. Сумно.
Олександр Авраменко, Дякую, друже... мабуть усе проходить, до усього звикаєш... тільки не закінчується це лайно ніяк...
Їм зараз належить відпочинок у мирі, нам - нести памʼять. Памʼять та болить, як холєра, і померти деколи здається легше. А дзуськи, виживемо попри все і памʼять збережемо.
Zilly, Дякую, пані... Ми тут... а вони там... а близькі - і не тут і не там...
Світла пам'ять тим, хто не з нами. На жаль, проклятуща війна забирає найкращих. Спочивайте з миром, побратими.
Володимир Брат, Дякую, друже... Не можу більше нічого сказати... все завмерло в душі...
дякую за продовженя натхненя та снаги
Саша Гатило, Дякую Вам, читайте далі з задоволенням
Лайк відразу за продовження, дуже не хотілося б такого туманного фіналу історії як в минулій книзі.
Дякую.
Костянтин Шелест, Чесно кажучи, такі історії хотілося щоб не мали кінця. Адже гарно ховають свідомість від реалій сьогодення, і хоч не надовго стає легше, та й знову з'являється інтерес до дій та руху в перед.
Як на мене, то краще по главі а не відразу, історія затягує сильно, а відпочивати також іноді потрібно
Костянтин Шелест, З дому точно не виженуть) можна й більше звичайно, але це вже від Вас залежить)
Бачу Максим починає збирати камені. Натхнення вам і легкого пера. Дякую, з задоволенням читатиму і з нетерпінням чекатиму кожну проду.
Костянтин Шелест, Я про ті камені допомоги, які він роздавав до цього, а тепер перевірить, що вийшло .
Ви створили дуже зворушливий та глибокий опис переживань! Такий текст одразу торкається душі, бо знайомий багатьом – удари долі, що б’ють прямо в серце, руйнують сподівання й віру. Але сила вашого героя не лише у здатності терпіти, а й у рішучості знайти сенс, незважаючи на біль. Його внутрішній шлях сповнений викликів і випробувань, що є одвічною боротьбою кожної людини, яка прагне зрозуміти й опанувати «магію» життя, здобути знання та знайти тих, заради кого варто йти далі.
Ваш стиль передає ці емоції, і здається, що шлях героя сповнений не лише боротьби, але й маленьких промінчиків надії, які ведуть його вперед. Ця історія обіцяє багато роздумів про долю, сенс життя і важливість любові. Це подорож, у якій не обов’язково знайти всі відповіді, але важливим є сам пошук і те, що він означає для душі героя. Чудова робота!
До речі, як Ви оціните мою книгу за посиланням у цьому коменті нижче? Якщо сподобається буду вдячний підписці! Просто реально цікаво почути Вашу думку після прочитання мною Ваших творів!
Моя книга за посиланням знизу:
https://booknet.ua/book/vyaznicya-svtv-b428152
Дякую за роботу. Натхнення вам. Читаю із задоволенням.
Andrii Ikin, Дякую Вам) Задоволення - дуже приємна річ... хай буде якнайбільше)
Та ну наааафіг, ух. Тільки від назви та обкладинки стільки пафосу шо капець просто, а це я ще книжку не відкривав то
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати