7 550
“Химерні казки”
Анотація до книги "Їх розлучила смерть"
Чи кохала я колись? Вже не пам’ятаю — це було давно.
Чи кохала я колись його? Не знаю. Завжди подобалося в ньому те, що він божеволів від мене.
Чи може це бути причиною, через яку в нас нічого не вийшло? Авжеж, ні. Його почуттів вистачило би на нас обох. Навіть на десятьох вистачило би, якби це було необхідно.
Чи бажала я його? Абсолютно. Більше за все на світі.
Тоді що сталося? Чому вогонь, який ти так майстерно контролюєш, спалив не тільки твоє майбутнє, а й зламав долю багатьох інших? Бо це — вогонь. Його сутність нікому не змінити.
Це не відповідь, і ти це знаєш.
То що тоді сталося, Маджері? Чому вас змогла розлучити Смерть?
Саме в цьому мені й потрібно розібратися.
Чи кохала я колись його? Не знаю. Завжди подобалося в ньому те, що він божеволів від мене.
Чи може це бути причиною, через яку в нас нічого не вийшло? Авжеж, ні. Його почуттів вистачило би на нас обох. Навіть на десятьох вистачило би, якби це було необхідно.
Чи бажала я його? Абсолютно. Більше за все на світі.
Тоді що сталося? Чому вогонь, який ти так майстерно контролюєш, спалив не тільки твоє майбутнє, а й зламав долю багатьох інших? Бо це — вогонь. Його сутність нікому не змінити.
Це не відповідь, і ти це знаєш.
То що тоді сталося, Маджері? Чому вас змогла розлучити Смерть?
Саме в цьому мені й потрібно розібратися.
“«Їх розлучила смерть» — атмосферне темне фентезі, яке зачаровує з перших сторінок. Магія, відьми, сильні почуття та загадки створюють історію, що тримає в напрузі й не відпускає до фіналу.”
Зміст книги: 51 глава
Останнє оновлення: 4 дн. тому
101 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЗараз прочитавши понад половину наявного, таки вирішила залишити свої п'ять копійок, щоб хотіла тут побачити... її реакцію на тіло, в якому вона знаходиться останнім часом. Ні ну я то розумію, що в її становищі не до експериментів, і ні, я не про пошлятину, якщо що))) Це ж скільки досліджень можна зробити при обкатці нової тушки... Хоча подібне бачила у фільмах не раз, але прочитати, та ще й про пережиті емоції при цьому, це зовсім інше, напевно)))
Оксана Павелко, У цій історії я свідомо зробив акцент не на фізичних експериментах, а на внутрішньому світі. Особливо на тому, як чужа оболонка впливає на її відчуття себе, пам’ять і вибір. Це більше про психологічний і містичний досвід, ніж про тілесні дослідження.
А ще для нормального опису досвіду треба було б вішати ярлик 18+ (˶ˆᗜˆ˵) А одну мою книгу це вже поховало і пришйлося переписувати...
Я зараз на сьомому розділі, і ваша фантазія не перестає дивувати: стільки деталей! А пісні — це взагалі окрема тема, дуже атмосферно.♥️
Олена Мисак, Величезне дякую за коментар ♥️ Радий, що пісні припали вам до душі ♥️ Далі події будуть лише закручуватися, тож сподіваюся, що наступні розділи здивують вас ще більше!
Дякую за продовження, візуали неймовірні♥️
Лана Сетман, Радий, що вам сподобалося ♥️ Зараз пишу фінал. Сподіваюсь, він вас не розчарує ≧◠ᴥ◠≦
Боже... Якби і я побачила такого кістяного дракона, то б там би і впала на місці, але перед тим напевно наробила б під собою лужу)))
Оксана Павелко, Чудово вас розумію (✿☉｡☉)Не виключено, що героїня зробила те саме, але в катакомбах темно і тому ніхто не побачив (. ❛ ᴗ ❛.)
Перші шість розділів прочитала на одному подиху, автор класно передає атмосферу, що панує в цій історії , однозначно продовжу її читати✨☺️❤️
Уляна, Щиро дякую за ваш коментар ʕっ•ᴥ•ʔっ♥️
Ех, знову поразка, навіть мертві хитрі(( І питається, нащо жмурам ті побряцялки, якщо вони і так одні з найзаможніших покійників? То може хоча б з в хозяйці прокинеться жіноча солідарність?
Щось, я дивлюся, мене в коментарях забагато, тре мінімізувати свою присутність тут)))
Оксана Павелко, Померлі тому і не можуть йти далі, бо тримаються за матеріальний світ. У когось це скраби, у когось будинок чи інша важлива його серцю річ. Такі вже ми люди... як живі, так і мертві не можемо вчасно сказати віджитому прощавай..
Ого. Оце вже цікавий домовик)) Так кумедно проглядається з опису)). А ще на що звернула увагу, на початку читалося якось трохи складно, місцями перечитувала по два три рази абзац, чи речення, щоб краще зрозуміти про що мова, часто спотикалася на незрозумілих словах, але то таке))) щось я з'їхала... Зараз же, шкода не бачу на якому розділі, темп читабельності більш менш вирівнявся і читається досить легко. Проскакують незначні одруківки та сліди злісного ворога письменника — т9, який не завжди згоден з тим, що ти хочеш написати))) Книга доволі цікава, тож читаю далі))
Оксана Павелко, Радий, що ви помітили, що мій стиль та одруківки покращуються з кожним розділом ( ꈍᴗꈍ) Сподіваюсь і далі вас не розчарувати ≧◠ᴥ◠≦
Так, чим далі в ліс тим більше дров. Щось Мардж нічого так і не дізналася від тієї Соломе, тільки очі дарма натерла))) Такий собі детектив у фентезійному стилі, але цікаво))
Оксана Павелко, Куди ж без загадок? Якби таємницю так легко було розкрити, то книга вийшла би дуже сумною (☆_@)
Та що ж вона вічно голодна? Невже німа кому її нагодувати?)))
Оксана Павелко, Часи немає, бо пригоди кличуть (◕‿◕)
Оце так так! Я думала, вони методом намацного тику всього лиш влаштували гармидер невдалим експериментом, а виявилося ще й щось, чи хтось, проявилося))
Оксана Павелко, Коли я починав писати, то ще не знав до кінця всіх правил гри з розділами, тому - як вже вийшло) Далі будуть трохи лаконічніші розділи, але не менш цікаві і насичені подіями (っ˘ω˘ς)
Чомусь в мене чорнобильник асоціюється не з їхнім світом, в мене в голові одразу — а чим чорнобильська полинь відрізняється від інших? Хіба що світиться вночі)))
Оксана Павелко, Ну, амброзію я би не став їсти, а чорнобильник — це один з видів полину, але чогось саме його полюбляють деякі окультисти через незвичайні властивості (◍•ᴗ•◍)✧*。
Ох і імена ж ви вигадали своїм персонажам, якби в голос спробувала прочитати, то і язика б зламала)))
Оксана Павелко, Розумію. Алхіміки люблять унікальні імена, щоб виділитися серед своєї строкатої братії. Коли я вперше побачив в своїй уяві, іншого ім'я окрім "Зігфрід" для нього не знайшлося ☺️
Що ж Белла не поділила з Анатолєм, що так часто згадує його "не злим тихим словом"? Майже весь розділ шипить, як змія при згадці його імені)))
Кіт Анатолій, Важко не погодитися))
Ого! То від Соломе окрім образ і прокльонів таки може й буде користь?))
Сподіваюся з очима Мардж все буде гаразд((
Оксана Павелко, Коли магія і алхімія діють пліч-о-пліч, про щось неможливе можна забути (✯◡✯)
Хм.. хазяйка цвинтаря доволі цікаво особа, личину відьми одягла. А ще сирени птахи, дуже незвично
Неба Крайчик, Дякую, що відмітили образ, в якому постала хазяйка цвинтаря. Вона - дзеркало, що відображає внутрішній біль, тугу та журбу людини до якої приходить. Цей дух може забрали біль, але забере й надію.
З русалками та сиренами взагалі цікава тема. Зобразивши сирен, я спирався на античні міфи. Сирени — це давньогрецькі міфічні істоти, які зображалися як напівптахи з жіночими обличчями. Вони жили на скелястих островах та підступно заманювали моряків співом.
Цей образ відрізняється від традиційного зображення русалок. Русалки, чи правильніше сказати, морскі діви (mermaid) - це вже хвостаті жіночки з більш пізньої европейської міфології. А ще є наші, українські русалки, які потопельниці, тому немають ані хвоста, ані крил..
Ого, так це вона своїми рибними смаколиками завоювала серце, та ще й напевно не аби кого)))
Оксана Павелко, Одним словом - відьма ✧*｡٩(ˊᗜˋ*)و
Граф Альфонсо... і чому це ім'я в мене викликає дивне враження)))
Оксана Павелко, В мене з іменами буває складно, тому іноді і Альфонсо можна зустріти (*ᴗ͈ˬᴗ͈)ꕤ*.
Цікава (не)живність водиться в катакомбах, в самої мурахи по тілу пробігтися)))
Оксана Павелко, Радий, що вас пройняло≧◠ᴥ◠≦ Далі буде ще багато різних видів (не)живності (✿ ^‿^)
Схоже на підставу, а точніше на замах((
Оксана Павелко, Абсолютно вірно. Саме так і було /•᷅•᷄\੭
Поки що питань все більше й більше, що ж там таке трапилося? Читаю далі, щоб дізнатися))
Оксана Павелко, Радий, що вас заінтригував початок ⸜(｡˃ ᵕ ˂ )⸝♡
Початок цікавий. Цікаво, вона такою лишиться на довго? Аж поки не виправдають? Бо ж це напевно неабияк незвично ходити в тілі, навіть фізіологія якого зовсім інша, краще промовчу)))
Оксана Павелко, Не буду спойлерити, а лише натякну, що вона міцна дівчина і з усім впорається ʕ☆ᴥ ~ʔ
Що ж хазяїн кладовища, це цікаво!
Неба Крайчик, О, це, мабуть, моє найулюбленіше потойбічне створіння з усієї книги (. ❛ ᴗ ❛.) На його створення мене надихнули українські оповідки про духів кладовищ. За переказами, мерці також підпорядковуються сталій ієрархії, як і янголи, чи демони, але не в таких маштабах.
Яка незвична балакуча миша))
Неба Крайчик, Порившись в міфології, я таки відкопав його ≧◠ᴥ◠≦ Легенди про кобольдів доволі цікаві, хоча і двоякі... Як і будь-який дух він може приносити багато проблем, але й може стати захисником дома (◠‿◕)
Цікавий ранок був в минулому, і чудово що Саломе все ж вирішила допомогти.
Кіт Анатолій, ❤️❤️❤️
Ого, а ця стара шкапа Саломе ще та жіночка, добрі манери не про неї
Неба Крайчик, Так, вона ще та стара шкапа (. ❛ ᴗ ❛.)
Які ці алхіміки занудні, їй богу)) я б вже щось цікавеньке хімічила. Розумію і Арабеллу, з її допомогою свого часу. Іноді потрібно мислити ширше.
Неба Крайчик, Ви праві, вони ще ті пережічки (＾▽＾)
Яке дивне знайомство було з Алкі
Неба Крайчик, Дякую, що звернули на це увагу ♥️ Гадаю, воно виявиться загадковіше, ніж здається ʕ☆ᴥ ~ʔ
Дякую за рекомендацію!
Олена Мисак, І я вам також дякую ～(つˆДˆ)つ｡☆
Анотація дуже насичена і цікава)) Додала в бібліотеку!
Приємно познайомитися ☺️
Кіт Анатолій, ♥️
♥️♥️♥️
Останній розділ дуже вдалий. Прочитала на одному подиху, дякую!
Кіт Анатолій, напруга є, не хвилюйтеся і просто пишіть. Ви відчуваєте героїв, і це головне.
О, таємниці алхімії, це так незвично для відьом
Неба Крайчик, Магія буває різною і головна героїня врешті це зрозуміє (◠‿◕)
Дуже насичений початок у в'язниці, хочеться одразу зануритись у цей світ далі.
Бажаю книзі успіху!
Алекс Хантер, Дякую ☺️ Сподіваюсь, подоріж крізь мерехтливі тіні приведуть вас разом з героїнею до зірок (◍•ᴗ•◍)✧*。
Кістяний дракон, це щось моторошне напевне
Неба Крайчик, Кістяний дракон - породження хаосу та смерті, який виникає на місцях масових поховань невпокоєних мерців. Він - антипод захяїну цвинтаря, який уособлює порядок та систему в світі мертвих.
/ᐠ｡ꞈ｡ᐟ\
О, мені дуже сподобалась Арабелла, павучиха. Як соковито.
Неба Крайчик, Я теж від неї в захваті ⸜(｡˃ ᵕ ˂ )⸝♡ Історія її кохання, втрати та боротьби надихає ≧◠ᴥ◠≦
Охохо, перший розділ відразу затягує у вир подій, захоплює, та залишає післясмак. Однозначно цікаво та незвично.
Неба Крайчик, Так і задумано ❤️ Перший крок у темний вир завжди повинен бути інтригуючим. Це лише початок. В кожному розділі ховається нові пригоди та таємниці (◠‿◕)
Анатолію, вітаю! З нетерпінням чекаю на продовження – щодня перевіряю бібліотеку. Коли плануєте додати новий розділ?
Кіт Анатолій, з днем народження! Цифри то таке – пусте. Значно важливіше як ви себе почуваєте. Гарного настрою і натхнення!
В мене чомусь коментарі викликають саме картинки і не зовсім пристойні)
Босорка, Це погано чи добре? ｡◕‿◕｡
Неймовірно захопливий сюжет! Затягує просто з перших сторінок. З нетерпінням чекаю на кожне оновлення) Дуже подобається ваш стиль письма)
Бажаю натхнення ♥️♥️♥️
Mary J, Мені неймовірно приємно, що історія вам відгукунулася. Обіцяю, попереду ще багато цікавого (і місцями моторошного)(｡•̀ᴗ-)✧
Дякую, що ви зі мною ❤️
Кіт вийшов крутий привіт)
Босорка, Привіт) Радий, що сподобалося ♡ ᓚ₍ ^. .^₎
Цікавий сюжет, і окремо, мій відгук про світлини в творі, вони неймовірні.
Лана Сетман, Дякую ♥️ Радий, що вам сподобалося ♥️ Сподіваюся, що фінал вас здивує (✿ ^‿^)
Сердечко для підтримки автора! ♥️
Ася Кас, Красно дякую ❤️
Гарний стиль написання! Лайк і підписка від мене, буду рада взаємності ❤️
Джулія Вор, Дякую ≧◠ᴥ◠≦ Відповів взаємністю ❤️
Захоплює з перших строк!
Зодча Тіней, Дякую ❤️ Радий, що вам сподобалося ❤️
Вітаю, додала в бібліотеку.
Куранда Валерія, Дякую (˵⭐ᴗ⭐˵)
Сподіваюся вам сподобається ❤️
Колись давно я любила серіал "Зачаровані" саме через те, що вчила на пам'ять ті заклинання) ви вчасно прописала застереження)
Кіт Анатолій, Аха-ха))
Анатолію, цей розділ просто неймовірний! ✨
Ти так майстерно передаєш атмосферу, що здається, ніби я сама стою поруч із героями й відчуваю кожен їхній подих. Особливо зачепило те, як тонко ти прописав внутрішні переживання — це справжній психологізм, який змушує серце битися частіше.
Дякую за ці емоції! Після таких розділів хочеться ще довго роздумувати над долею персонажів. З нетерпінням чекаю, куди ти поведеш їх далі. Твоє натхнення — це справжня магія!
Ася Рей, Саме заради таких моментів і хочеться писати далі. Ваша підтримка — це і є те саме натхнення, яке дає сили створювати цю "магію". Дякую за вашу увагу до деталей та за таку високу оцінку моєї праці! (✿ ^‿^)
Кожна нова історія — це окремий всесвіт, і я неймовірно рада бачити, як твій авторський світ розширюється. Знаючи твій хист створювати глибокі образи, я впевнена, що читачі отримають справжнє задоволення від кожного рядка.
Бажаю тобі невичерпного натхнення, щоб герої самі підказували сюжети, а «легке перо» ніколи не знало втоми. Нехай ця книга знайде шлях до тисяч сердець, даруючи їм затишок і ті самі емоції, заради яких ми й пишемо. Тільки вперед, до нових творчих вершин!
Ася Рей, Дякую за такі щирі й натхненні слова! Особливо цінно відчувати, що цей світ знаходить відгук у серцях людей (✯◡✯)
Почала читати, зачаровує з перших рядків ❤️
Додала в бібліотеку)
Лія Лісова, Дякую ʕっ•ᴥ•ʔっ♥️
Коханка відьми й демона)
Босорка, Кохання не обіцяю. Але демони будуть)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати