4 280
“Химерні казки”
Анотація до книги "Сновида з Червоного замку"
У всій нескінченності світів нема такого, де б не було міфів і легенд. Або хоча б маленької казки про принца, який завітав до вікна торговки на ринку запропонувати свою руку та серце. Але може все це їй лише наснилося?
Сни не беруться з нічого - вони живляться людською уявою, яка може почути рев тисячорічного дракона у завиванні вітру в пічній трубі і побачити пегаса з героєм на спині в зефірних хмаринках на заході сонця.
Серед Черлених гір причаїлось одне невелике місто де оживають міфи, а легенди приходять на чай один до одного. В ньому пророцтва і таємниці переплітаються зі снами і підступною правдою. Разом з горами оживає магія.
Вона довго спала за ширмою забуття. Може вже прийшов час прокидатися?
PS: обкладенка та всі ілюстрації згенеровані за допомогою ШІ
Сни не беруться з нічого - вони живляться людською уявою, яка може почути рев тисячорічного дракона у завиванні вітру в пічній трубі і побачити пегаса з героєм на спині в зефірних хмаринках на заході сонця.
Серед Черлених гір причаїлось одне невелике місто де оживають міфи, а легенди приходять на чай один до одного. В ньому пророцтва і таємниці переплітаються зі снами і підступною правдою. Разом з горами оживає магія.
Вона довго спала за ширмою забуття. Може вже прийшов час прокидатися?
PS: обкладенка та всі ілюстрації згенеровані за допомогою ШІ
“Ця історія — справжня знахідка для тих, хто цінує якісне фентезі. Тут пригоди, загадки й колоритні персонажі оживають в уяві. Книга реально затягує. Сюжет тримає в напрузі і постійно кортить дізнатися, що ж буде далі!)”
Зміст книги: 38 глав
28 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти35-37 розділ та Епілог. Чесно, мені дуже сумно прощатися з героями, бо вони у тебе неперевершені, неоднозначні й точно запам'ятовуються. Всі клубки потроху розматалися всі точки над «ї» наче розставлені, але помак такий інтригуючих, ніби все тільки починається) Четвірка героїв молодці — всі гідно справилися. Втім якби не люди, які їм допомогали чи їхня згартованість, то все можливо пішло не так.
Доля Еви була трохи неочікувана дя мене) Проте цей поворот відкриває нові горизонти. То ми з нею ще побачимося в наступних книгах?
Маджері — взагалі підкупила мене своєю харизмою, неоднозначність та загадками. Однозначно хочу знати про неї більше!)
Кіт Анатолій, Прошу) Писала від щирої душі! Книга крутезна, варта уваги!
Не хочу спойлерити щодо розв'язки, тому просто скажу — дякую за книгу! (人 •͈ᴗ•͈)Читала з цікавістю й із задоволенням поверталася кожного разу, до кожного нового розділу, бо сюжет не відпускав до останньої літери. Ви прекрасний автор, Кіт Анатолію! Не зупиняйтеся! Від усього серця бажаю купу натхнення, можливостей писати та багато-багато «своїх» читачів, які проживуть цю історію разом з Вами! Гарного настрою! Мирного неба!
п.с. Чекаю на завершену книгу про Маджері!) Ну і звісно, нову книгу про пригоди алхіміка!)
Лекса Т. Кюро, Велике спасибі за такі щирі слова й підтримку!
Мені надзвичайно приємно знати, що історія тримала тебе у напрузі до останньої літери й дарувала задоволення від кожного розділу. Твоє побажання - це справжній подарунок для автора, і я дуже ціную його.
Обіцяю, що Маджері матиме свою завершену книгу (вона вже майже написана), а пригоди алхіміка неодмінно продовжаться. Твоє очікування й довіра надихають мене працювати далі й творити нові історії.
Дякую за тепло, добрі побажання й за те, що проживаєш цю історію разом зі мною та з четверкою друзів, які знайшли в собі сили пройти весь шлях книги. Мирного неба!
Продовжую, бо не влізло.
Щиро радію, що хранителька замку з ними) Мені ця тітонька, як і Ева, сподобалася. Я ціную відданість.
Також щиро радію за Мірайю та Дієго. І сподіваюся, що ми їх ще побачимо в наступних книгах.(人 •͈ᴗ•͈)
Алхімік разом з Маджері насправді неперевершений тандем. Добре що вони поразумілися))
Сподобалося, як алхімік сказав про Летіцію та велике місто. Насправді все так і є. Ну а те як викрили старого «трунаря» з його намаганням втекти з Шарта — просто апладую стоячи. Взагалі сюжет — весь час тримає в напрузі, і коли пазлики починають складатися, то приходиш у щирий захват і хочеться вигукнути «Та це ж геніально!»
Лекса Т. Кюро, Мені дуже приємно, що ти відчула симпатію до хранительки замку та Еви — їхня відданість справді має особливе значення для сюжету. Сім'я алхіміків мені самому дуже сподобалася, тому принаймні один з них з'явиться в наступній книзі і зможе проявити себе. А можливо і вони обидва? Хто знає куди приведе їх доля (◠‿◕)
Алхімік і Маджері — це тандем, який мені самому було цікаво розвивати, адже їхня взаємодія відкриває нові грані історії. Вони відображають дві сторони людської натури - інтуїція і логіка. І коли вони знаходять спільну мову, виходить завжди дуже цікаво.
А викриття «трунаря» стало для мене ключовою сценою, тому дуже цінно чути, що вона викликала у вас такий відгук.
Щиро вдячний за підтримку й за те, що ти так уважно й захоплено читаєш! ʕ ꈍᴥꈍʔ
31-32 розділ. Неймовірно цікаво було побачити одні й ті події з різних ракурсів. Вистава була яскравою, як і феєрверк алхіміка. А от деталі, які зауважив кожен з гг зі свого боку — на нові роздуми надихають. Ще й гаргуйль. Це було ВАУ! Цікава істота.
А знайомий рон Кальма все більше й більше геть дивним здається. Демони?.. Я теж користувалася цією ж ієрархію демонів з «Ґоатії» в своїй книзі) В мене Аґарес та Елігос — батьки головних героїв. Проте в мене в книзі все ж таки більше сімейної психології, ніж містики чи жахів.
А щодо котів і жаб — дуже цікаво. Ропухи вже зустрічалися нашим гг, як і різноока кішка — алхіміку.
Цікаво, що колода таро все ж таки в нього залишилася. Що ж вона йому покаже?..
Добре, що Дієго забрали з цього міста — думаю, це було правильне рішення, бо хлопцю дісталося б. А ще хочеться вірити, що алхімік якось допоможе Мірайї вчитися далі, щоб отримати наступну печатку. Бо вона справді здається дуже талановитою алхімікинею. І стільки разів вже допомагала йому)
Лекса Т. Кюро, ♡(≧◡≦)♡
27-30 розділ. Які надзвичайні пригоди були у Гийома. Динаміка та несподіванки — просто неперевершено! А те, що він поцупив в тому замку — взагалі вище всяких похвал!) Класний персонаж, звісно, не без тарганів в голові, але те, що він відданий друг — я це оцінила. Його щира прив'язаність до Кальма дуже зворушує, бо не кожен так ризикнув би заради друга.
Не можу сказати, що доля Фіори була для мене несподіваною, втім, як все це обіграно — моє Вам щире Браво!
Взагалі про владу, короля й всіх інших дуже класно у Вас сказано. І про війну, яку всі проспали.
Ігуменя теж тут із нового боку постала, і розділ від неї дуже цьому допоміг. Та й її розмови з Лі й сивим:) вельми цікаві речі про неї відкрили. Якісь такі підозри в мене щодо неї були, але деталі виявилися набагато цікавішими (намагаюся, сильно не спойлерити, тому, вибачайте, що так розмито кажу).
Лекса Т. Кюро, ʕっ•ᴥ•ʔっ♥️
33-34 розділ. Буду намагатися максимально не спойлерити. Але ці два розділи були ЩОСЬ. Такі цікаві два ракурси, така неймовірна динаміка. Чесно, я в захваті. Тепер я точно хочу прочитати окрему книгу про нашу «ігуменю»). Тож, будь ласочка, пишіть і пам'ятайте, що я буду дуже чекати на її завершення (人 •͈ᴗ•͈)
Алхімік просто героїчний герой тут) Подобається, як вони спілкуються з Маджері) Ще й Гийом додав своїх барв) А цікавенький такий сон в нього був — сновида явно на нього око поклала... Гм.
Окрема Вам дяка за горлуйла. Звісно, щодо нього багато питань, але думаю, вони поступово всі розкриються. Якщо ні — я в кінці Вам їх задам !)
Лекса Т. Кюро, Мені дуже приємно, що ці розділи справили на Вас таке враження (˵⭐ᴗ⭐˵)
Саме динаміка й ракурси від різних героїв були важливими для створення ефекту об'єму. Я постійно себе сварю, що мало дав горгулью книжкового часу, як і палугам... Сподіваюся, більше розкрити ці міфічні істори в наступних творах.
Ігуменя в мене вийшла складним, багатошаровим персонажем з великим потенціалом. Коли я почав писати продовження пригод алхіміка і його друзів "Під гребнем хвилі", то десь на десятому розділі зрозумів - я хочу розказати окрему історію цієї жінки. Сподіваюсь, в мене вийшло (◕‿◕)
Дякую Вам за такий теплий і захоплений відгук (◍•ᴗ•◍)✧*。
22-26 розділи. Доброго часу доби! Подію починають ставати дедалі насиченими, а для наших героїв — навіть дуже небезпечними. Фіора виявилася ще тією підступною зміюкою, втім, кожен із тих кого назвав далі алхімік (викладаючи їх у вигляді фруктів на столі) так чи інакше мають свою користь в цьому містечку й, можливо, не тільки в ньому. Тож я щиро тішуся, що моя логіка мене не підвела), як і логіка — алхіміка, і все не те чим здавалося, а всі ці події пов'язані між собою. Проте поки не до кінця розумію: навіщо було наймати нашу четвірку?.. Тобто бургомістр вірить в хворобу своєї доньки?.. Чи це теж все для відводу очей?.. Чи є ще якісь цьому причини?.. Буду чекати, коли це поступово відкриється.
До речі, драма, що відкрилася про минуле Лі та Кальма, робить їх більш живими, більш справжніми. Це сильний хід.
Отже, з рудою німою дівчиною теж все не так просто виявилося, і не дарма її всі бачили по-різному, і на кожного вона вплив мала... Але поки не відомо — хто вона?.. Хоча список вже дуже скоротився. Танок монахинь й справді був напрочуд запальним, особливо як для монахинь.)
Лекса Т. Кюро, Турнір я прагнув описати максимально реалістично, без прикрас, адже бій — це завжди більше про напругу й брутальність, ніж про естетику. Радію, що ви це відчули.
Ваші слова про книгу — безцінні. Так, хибодруки ще трапляються, і я обов’язково буду працювати над вичиткою, але те, що ви думаєте про героїв навіть поза читанням — це найкращий знак для автора.
Дякую й за відгук про нову обкладинку та ілюстрації — вони для мене теж особлива частина світу книги.
Ваші побажання натхнення й мирного неба — це найбільша підтримка.
19-21 розділ. Добридень! Ось чомусь мене все більше не полишає відчуття, що все насправді не те, чим здається. Якось ці амулети дивно працюють, наче, навпаки, якісь марення спричиняють у наших гг. І зі статуєю гаргулії щось теж все геть не просто. Як Лі і Кальм змогли побачити одні й ті самі речі в різних місцях?.. Щось було у воді, чи все ж таки в амулетах?.. До речі, цікавий хід: показати одну й ту ж ситуацію з різних ракурсів!)
Мені подобається вміння алхіміка мислити логічно й не піддаватися емоціям та впливу інших. Часом це дуже корисно.
Цікаві передбачення вони почули від старшої жінки-ронів. Але питання з'явилися: Чому вона не змогла побачити майбутнє? Що або хто все це блокував? І ккому була корисна її смерть? Хто в кімнаті зміг отруїти її? Невже її наступниця?... Хоча наче їй це геть не потрібно було... Проте чомусь я не думаю, що це Лі була... Наче спеціально наших гг хтось зіштовхує чолами... Гм...
З близнюками-помічницями Летиції теж щось дивне відбуваєтся, як з тією дівчиною, через яку весь час старший чоловік навесніє. Невже пані Августа справді помилилася сказавши, що вона дочка конюха? Чи та була не пані Августа? Чи щось на неї теж вплинуло?
Лекса Т. Кюро, Дякую за такий уважний і щирий відгук! ?
Мені дуже цінно знати, що загадки й деталі історії змушують замислюватися та відкривати нові грані сюжету. Алхімік і гра в бібліотеці справді мають особливе значення, і приємно, що ви це відчули. Ви, мабуть, найуважнійший мій читач.
Карти на початку розділів я добирав як ключі до світу книги, і радію, що вони допомагають зануритися ще глибше в атмосферу. Я просто в захваті від того, як ви помічаєте всі деталі \(★ω★)/
Дуже інтригує все: від обкладинки до тексту! Успіхів цій книзі й автору!
Марія Залевська, Дякую за ваш схвальний відгук ʕっ•ᴥ•ʔっ♥️
15-18 розділ. Вітаю! Події починають набирати обертів і виблискувати новими відтінками. Щиро співчуваю Лі з усіма тими примірками, і добре, що знайшли їй досить оригінальний вихід із нарядами. Проте далі вже видно, що її за цей короткий час встигли цьому навчити, і наче вона поки не погано справляється зі своєю роллю небоги бургомістра. Принаймні, вона старається).
Цікаво, що вже у трьох гг спрацював цей дивний камінець. Проте в різних місцях та за різних обставинах.
Левина, яка врятувала, Кальма дуже розчулила. Таке віддане створіння, і тут я Кальма розумію — до неї неможливо не прив'язатися. Добре, що в нього тепер новий друг з'явився, і класно, що він не відкинув пропозицію рона, і що в нього є тепер мета, куди після цієї роботи рухатися далі. Сподіваюсь, що для нього все так і буде.
Лекса Т. Кюро, Радий, що структура оповіді від різних облич здалася вам вдалою. Я справді намагався зробити кожного з них особливим зі всіма вадами, минулим, бекграундом та світоглядом. Дякую, що оцінили описи (✿ ^‿^) Мені радили їх порізати, бо декому вони здалися надмірними, та я залишив задля збереження атмосфери.
п.с. Осболиво дякую, за вказівки на помилки (◕‿◕) Як я не стараюсь, все рівно на одну виправлену помилку, потім знаходяться десять (ó﹏ò｡)
Розділ 13-14. Вітаю! Далі все цікавіше й цікавіше з цією ігуменією) Добре, що у алхіміка та Кальма теж є підозри щодо неї. І вони не зупиняються й шукають відповіді. І які ж надзвичайно корисні речі про неї й рослини дізнався наш алхімік від своїх нових колег. Тепер зрозуміло чому всі в її кімнаті таки дивні були, особливо Гийом.
Ті маленькі відбитки біля вікна та лушпайки... ох, що ж так в тому монастирі коїться... Ким же може бути та істота, що залишила їх?.. Або вона не одна там?..
Нарешті прозвучало ім'я алхіміка) Дуже оригінальне, спробую запам'ятати, але поки іншим читачам спойлерити не буду!)
Дієго й його сестра здаються досить привітною парочкою, але в цьому місці все якесь не те, чим здається. Тож ще треба до них придивитися добре.
Лекса Т. Кюро, Ні, (спойлер) скелетів там немає. Але для мене писати цого героя було чомусь дуже важко. Я довго не міг зловити вайб Кальма, побачити світ його очима і зрозуміти напрям думок. Проте, згодом зрозумів - він саме такий, яким він повинен бути ( ͡~ ͜ʖ ͡° )
4-8 розділ. Події починають набирати обертів... і з'являються нові цікаві персонажі. Софіко — якась мені геть не проста, як і руда ігуменя з Густавом...
Добре, що гг вдалося врятуватися від цієї примари (чи що воно таке), проте якби не його подорожній — лицар, я навіть не уявляю, що було б... А ще добре, що вдалося врятувати палуга, а то він би біди наробив. Та й просто тваринку шкода, навіть якщо вона й є звіром-вбивцею. До речі, дуже оригінальні істоти, клас!
Ваші детальні описи — неймовірні, дуже якісні, часто такі вишукані, особливо те що стосується зовнішності, одягу чи інтер'єрів.
Діалоги — теж мають свою особливу «родзинку», цікаво розкриваються персонажі.
Дякую за чудову книгу, читаю з задоволенням (人 •͈ᴗ•͈)
Лекса Т. Кюро, Згоден. Зворотний зв’язок — це не лише комплімент, а й місток між двома світами: світом того, хто пише, і того, хто читає. І саме це робить літературу живою. Тому такі коментарі, як ваш, надихають ♥️
9-12 розділ. Доброго часу доби! Як де мені подобається те, що час від часу зустрічаються розділи від інших персонажів. Це нових відтінків історії додає. Дуже круто! Читати розділи від Лі та від Гийома дуже цікаво. До того ж у Вас так круто виходить їхні ракурси передати, що занурюєшся повністю. Ви молодець!
Тепер трохи про персонажів і сюжет. У мене все більше й більше таке відчуття, що той монастир не простий. Що ігуменя зі своєю люлькою і дивним впливом на оточуючих, що її друг Гюстав, що дівчата-мохині, — всі вони якісь дивні. Навіть те, що Юся руку відсмикнула, коли брала ніж у Лі... Щось з ними й сріблом геть не так. Навіть виникли думки, що може, ті дівчата — Афродезія з подругою — не просто так на Юсю напали, і не просто так не ходять на нічні вечірки? Гм... До речі, Ви дуже класно від Лі про життя дівчина в монастирі розповіли, дуже слушні в неї зауваження щодо всього. І щодо булінгу також.
Лекса Т. Кюро, ( ꈍᴗꈍ)
Глава1-3. Доброго часу доби! Почала читати Вашу книгу й, чесно кажучи, дуже-дуже вражена! А Вас настільки високий рівень, що можна сміливо порівнювати з відомими класиками. Світ, що Ви створили неймовірний, дуже якісно пропрацьований і такий різноманітний. Персонажі досить оригінальні, колоритні, цікаві. Карти та пояснення до них на початку кожного розділу — дуже унікально, це прямо тепер для мене стало Вашою візитівкою!)
Гг — дуже цікавий персонаж, і те, як Ви розповідаєте його історію, кожного разу доповнюючи якимось цікавезними деталями — справді круто!
Розумію, що я поки лише на початку пригод алхіміка, проте зав'язка сюжету вже зачепила. Цікаво, на що ж так реагують тварини? І навіщо бургомістр хоче зібрати в одному місці настільки різних найманців?
Буду періодично писати Вам коментарі про свої враження!)
Бажаю Вам не зупинятися й вірити в свої сили та в себе! Ваша книга заслуговує бути на полицях книгарень — кажу від усього щирого серця. Ви молодець! Нескінченного натхнення та різних успіхів!
Кіт Анатолій, Це доводить те, що треба слухати своє серце) Добре, що залишили карти й передбачення!)
І я рада, що почала читати Вашу книга — бо кожна хвилина проведена з Вашими героями варта того часу. Поки читаю, з головою занурююся у Ваш світ. Дуже цікавезно вийшло!)
Старі рани важко заживають
Босорка, Згоден (◕‿◕)
Ви любите птахів?
Босорка, Тільки в запеченому вигдяді
Цікава історія біля вогнища
Босорка, ♥️♥️♥️
Схожа на Червону Цитадель
Босорка, так, дещо можливо є ♥️
Яка цікава анотація☺️
Христина Вілем, Дякую ❤️❤️❤️
Ух цікавезно ж! ❤️
Неба Крайчик, Радий, що вам сподобалося ❤️❤️❤️
Іноді так не хочеться прокидатися, особливо коли снився приємний сон❤️❤️❤️
Анна Лір, ❤️❤️❤️
Йой боже! Яка обкладинкааа ❤️❤️❤️
Mary J, Дякую (✿ ^‿^)
❤️❤️❤️Вітаю
Соломія Вейра, (◍•ᴗ•◍)❤
Хороша порада від карти, бо інколи самопожертва — це не добре.
Нікнейм, і це правда ʕ☆ᴥ ~ʔ
Вітаю з завершенням книги!!! Бажаю творчого натхнення для інших книг!
Аліна Шапошник (Аліса Кін), Ось тепер закінчив ʕ☆ᴥ ~ʔ
Привіт, Котику Анатолію, у мене є пропозиція стосовно членства у невеличкій спільноті фантастів/фентезистів, де ми всіляко допомагаємо один одному. Тут можна багато і довго писати, але якщо цікаво, то маякни мені у особисті. Там всі подробиці.@VERDIS_QUE
P.S. це не спам, і я не бот. Не продаємо косметику і т.д. ;)
Валерій Калінов (Demolition), Дякую за запрошення, пане) Я подумаю (^_~)
Неймовірна книжка. Написано дуже цікаво, що захоплює з перших сторінок. Світ справді відчувається живим та не картонним як і персонажі. Автор молодець і чекаю на продовження))
Деревяний Гуль, Дуже дякую за приємні слова) Радий, що вам сподобалося. Сподіваюсь не збавлю обертів до кінця)
Цей твір створює магічну атмосферу, де межа між реальністю і фантазією розмивається, а міфи та легенди оживають у свідомості героїні. Ідея того, що сни і реальність переплітаються, дозволяє читачеві відчути загадковість і неймовірність світу, в якому існують і міфічні створіння, і звичайні люди. Принц на білому коні, який зустрічає торговку, і її відмова від нього — це не тільки цікава гра у вигадку, а й метафора, яка дозволяє глибше роздумувати про бажання, кохання і вибір у житті.
Усю історію пронизують елементи магії та несподіваних подій, що з'являються з темряви і змушують героїню і читача сумніватися в тому, що є справжнім, а що — лише плодом уяви. Такий сюжет тримає в напрузі, змушуючи глибше зануритись у містику та філософію про реальність і вигадку.
До речі, як Ви оціните мою книгу за посиланням у цьому коменті нижче? Якщо сподобається буду вдячний підписці! Просто реально цікаво почути Вашу думку після прочитання мною Ваших творів!
Моя книга за посиланням знизу:
https://booknet.ua/book/dolina-krizhanih-slz-b431367?open_details=1
Кіт Анатолій, Я теж дуже радий! :0
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати