Глава 11. Трійка жезлів та Сімка мечей

Глава 11. Трійка жезлів та Сімка мечей

Порада від карт: «За словами може ховатися підступність. Не беріться за справу, не переконавшись, що вона має фундамент. Покажіть усім, що ви теж тертий калач і не дасте обвести себе довкола пальця»

В мене перед очима промайнули всі двадцять чотири постаті, які зазвичай зображали на гравюрах.  Це такий жарт? Нас хочуть залякати, ввести в оману, чи щось приховати за мереживом забобонів?

- Ви серйозно? Танок Смерті, Тотентанц, Данже Макабра – це ж літературна алегорія тлінності світу. Всі ми смертні. Не залежно від нашого становища, віку чи грошей, Смерть прийде за кожним з нас і поведе за собою, - здивувався я, нагадуючи всім відому історію.

- Ви так гадаєте, юначе? – сказав сивий і через плече глянув на матір ігуменю, - Пане алхіміку, ви забагато прожили в столиці, де це лише гротескні гравюри. В інших, менш прогресивних, частинах королівства люди думають зовсім по іншому. В цьому випадку вони не помиляються.

- Танок Смерті існує не тільки в піснях бардів. Я бачив її, коли був на островах в морі Нанджи, - сказав Гийом суворим голосом. В нього зараз був саме той вираз обличчя, який перетворював його на дитину-переростка. Я не втримався від дурнуватого вигляду лицаря і пирснув сміхом. На мене осудливо подивилися всі оточуючі.

- Тобто, ти бачив, як мерці водять хороводи з живими коло пекельного вогнища, а керує їхнім танцем сама Смерть? – не вгамовувався я. Що за дурню верзуть люди в цій кімнаті?

- Все не зовсім так, юначе, - продовжив свою розповідь сивий, - Гравюри та балади справді дещо алегорично все подають, щоб додати значення людському життю і підготувати глядачів до його кінця. Але вони не гублять основну суть. Справжній Танок Смерті – це оживлення мерців, обряд чорної магії.

Я пильно вдивився в поголене обличчя сивого пана, шукаючи ознаки розумових відхилень. Його біло-блакитні очі здавалися скляними під рідкими білястими бровами, але божевільним він не виглядав, скоріше захопленим. Ну що ж, дамо шанс його історії.

- На континенті таких прецедентів майже не залишилося, але їх можна зустріти на деяких островах та в пустелі за південним морем. Зазвичай, цей обряд має явні ознаки та наслідки. Смерть – це один з основних законів природи. Коли їдуть проти цього закону, природа на це реагує і виходить зі стану спокою. Починаються піщані бурі, град розміром з кулак, прокидаються вулкани, починаються землетруси або морські шторми.

Пливли, пливли, а на березі всралися. До виючих кістлявих потвор і мерців доєдналася чорна магія. Вони що, насправді кожну негоду пов’язують з чорною магією?

- Після останньої війни, досі пів країни засипана кістками ворогів. Якщо б це було так, то чому ще не постала ця армія мерців? –засперечався я.

- Не все так просто, юначе, - розвів руками сивий пан, - Щоб підняти старі кістки і вдихнути в них подобу життя, треба мати силу і знання. А головне, треба бути в особливому стані свідомості. Якщо ти не перетнеш кордон життя і смерті, то як ти когось звідти зможеш вивести?

Я задумався. За ті гроші, що платить бургомістр треба хоч зобразити розуміння. Якщо замовнику хочеться в щось вірити – хай вірить, аби платив. Зрештою, чим вони гірші за тих, хто платить медіумам за виклик духів з потойбіччя?

- Серед алхіміків ходять легенди, що існували трактати стародавніх колег з півдня, які наблизилися до розкриття таємниці повернення з мертвих, - почав я згадувати чутки алхімічної спільноти, які розповідав мій старий вчитель після певного вжитого кухоля вогняної настоянки, - Але це тільки легенди, ніхто з нині живих ніколи їх не бачив.

- Звичайно, і не побачить ніколи. Все більш-менш маюче практичну цінність вилучається і знищується Орденом Білої Айстри, ще починаючи з таємного наказу імператора Августа-Тіберія, - посміхнувся сивий пан.

- А я чула, що особливо цінні екземпляри зберігаються в сховищі артефактів Святого престолу і в бібліотеці Акритусу. Для суто теоретичного вивчення, - невпевнено забурмотіла ігуменя. Сивий недобре на неї глянув і вона замовкла.

- Акритус далеко на півночі. Чи є там щось в бібліотеці, ми ще довго не довідаємся, бо там вже почався темний період року. Давайте по порядку, з чого ви взяли, що тут саме такий випадок? – холодно сказала Лі.

- Ви з друзями на свої очі вчора бачили бліду тінь. Це одна зі стадії повернення мерця з того світу, коли він ще не повністю має тіло.

Я не був певен, що насправді я бачив. Джин, ніч та туман можуть і не таке намалювати в уяві.

- Для того, хто не має тіла, воно дуже не погано вміє розмахувати кістками, - Гийом розстібнув сорочку та показав рани від пазурів на грудях.

Матір ігуменя відклала люльку на камін, підійшла до лицаря впритул, відгорнула пов’язку та зацікавлено почала роздивлятися поранення.

- Це тебе сестра Йошико зашивала? - тихо промовила вона, обережно обмацуючи напухлі краї ран, - Здібна дівчина, гарні шви вийшли. Шрами точно залишаться, але виглядати будуть шляхетно. Як закінчимо розмову, залишись, будь ласка. Я оброблю рани, щоб зняти запалення.

Жінка підняла погляд і пильно вдивилася в його обличчя. Лицар примружив очі і відвернувся від неї, але сперечатися не став.