Цвіт Полумʼя

farculitsa · автор

Читати

Опис
Зміст книги
Коментарі · 15

Квіти у Вогні

Цвіт Полумʼя

Серія (2 книги)

“Квіти у Вогні”

Анотація до книги "Цвіт Полумʼя"

Скориставшись смертю короля Хотаку, уліадці підіймають повстання на півдні. І хоча Ріна не хоче мати нічого спільного з Алітером, їй доведеться повернутись у прокляте королівство, щоб врятувати тих, кого вона любить. А в Алітері на неї вже давно чекають розчарування і старі друзі, кохання і смерть.

“— Ти хворий, якщо вирішив прожити так своє життя.
— Як добре, що приїхала лікарка, яка може мене врятувати, — пожартував Юндер, але дівчина лише сильніше розізлилась.
— З мене досить, — і вона розвернулась, щоб піти.
Юндер легко схопив її за долонь, ледь торкаючись, але Ріна зразу ж висмикнула руку наче обпеклась.
— Вибач, я знаю, я просто хочу, щоб ми з тобою ще трохи подивились на захід сонця.
— Ми дивимось не в ту сторону.”

Друга книга циклу "Квіти у Вогні". Наразі редагую цю книгу.

сильна героїня кохання пригоди

Зміст книги: 54 глави

Розділ 1. I. Сонячні промені

II. Драматична вечеря

III. Гроза

IV. Ена

V. Давній друг

VI. Та сама мегінка

VII. Джина

VIII. Листи

IX. Плітки

X. Первісток

XI. Вибух

Розділ 2. XII. Зустріч

XIII. Домовленість

XIV. У таборі

XV. Вечеря

XVI. Перед тим, як закрити очі

XVII. Джон

XVIII. Любов пошепки

XIX. Наступ

XX. На південь

XXI. Повстанці

XXII. Зламане пророцтво

Розділ 3. XXIII. Світанок наступає все одно

XXIV. Дерева без коріння

XXV. Відповідь на молитви

XXVI. Різна правда

XXVII. Обмін

XXVIII. Повернення

XXIX. Розплата за гріх

XXX. Безсоромна юність

XXXI. Смертельні помилки

XXXII. В пошуках союзників

XXXIII. Бенкет під час чуми

Розділ 4. XXXIV. Розмови у темряві

XXXV. Честь чи кохання

XXXVI. Обіцянка

XXXVII. Заради тебе

XXXVIII. Найдовший день у житті

XXXIX. Влитись в суспільство

XL. Змова

XLI. Король

XLII. Примирення

XLIII. Темні куточки душ

XLIV. Прощання і поразка

Розділ 5. XLV. Втеча

XLVI. Початок перемовин

XLVII. Суперечки

XLVIII. Провокація

XLIX. За лаштунками

L. Хворий король

LI. Розгадка

LII. Запізно

LIII. Вижити

LIV. Вкрите зорями небо

15 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Віталій Береза

10.04.2024, 22:32:34

Дякую. Друга книга МЕГА ....
Вразила дуже сильно.
Натхнення чи музи все щоб Ви мали бажання писати.

farculitsa

11.04.2024, 00:24:06

Віталій Береза, Дякую! Натхнення, муза, музика, ідеї - все є, тільки часу не вистачає)) Але я сумлінно просуваюсь потроху вперед кожен день з третьою книгою.

Светлана Герасимюк

01.04.2024, 09:13:02

Дякую! Бажаю Вам натхнення та успіху!
З нетерпінням чекаю на продовження.

farculitsa

01.04.2024, 13:09:24

Светлана Герасимюк, Дякую!

Ірина Величко

08.03.2024, 18:37:14

Вау!!! На першу книгу не стала писати розгорнутий коментар, бо для мене стиль написання на початку першої книги був незвичний. Але книга дуууже заінтригувала!!! З нетерпінням і великим задоволенням читала другу книгу!!! Вона просто ВАУ!!! Я так розумію планується продовження? Буду чекати!!! Дууууууууже чекати!!! Серія просто бомба!!! Щиро дякую вам за вашу творчість!!!

farculitsa

08.03.2024, 20:10:48

Ірина Величко, так, третя книга буде, я над нею зараз працюю) Рада, що вам сподобалась історія!

OLENKA LOVE

01.03.2024, 08:55:20

Дуже цікава книга!Без солодкої вати і рожевих поні- все як в житті!Дуже перекликається з сьогоденням : не справидлива війна,підступ,брехня і зрада і звичайно кохання,як сонячний промінчик серед темряви! Знаю ,що не можна підганяти автора ,але так хочеться продовження!Надхнення вам!

farculitsa

01.03.2024, 16:26:00

OLENKA LOVE, дякую за ваш відгук :3 Теплі слова про те, що я не одна, кому подобаються такі історії, надихають писати більше)

Юлія Шумило

28.02.2024, 15:57:20

Гарне продовження чудової книги. Було одночасно і приємно повернутися до вже знайомих персонажів, і сумно від того, що випало на їхні долі. Ріна - її вміння нариватися захоплює. Юндера хотілося побільше, зате кожна його поява, наче промінчик сонця серед сірих хмар. Ялі - чогось такого від нього й очікувала з часів фіналу першої частини.Сподіваюся, він зрештою отримає те, на що заслужив. А ще заітригувало пророцтво умлани. От чому провидці ніколи не можуть сказати нормально?:)
Тож тепер із нетерпінням чекаю продовження, а Автору бажаю натхнення та побільше вільного часу, щоби його написати.

farculitsa

29.02.2024, 13:07:53

Юлія Шумило, дякую за ваші теплі слова) Я рада, що вам сподобалась моя історія, вже працюю над наступною книгою)

Тетяна Костишин

25.02.2024, 09:30:51

А чому Кінець ????

farculitsa

26.02.2024, 18:40:52

Тетяна Костишин, Буде ще третя книга, заключна в цій трилогії)

Олеся Александрова

21.02.2024, 08:07:24

Дуже цікава історія. Велике Вам дякую, читала на одному подиху. З нетерпінням чекатиму продовження. Натхнення Вам на його скоріше написання)

farculitsa

22.02.2024, 18:49:54

Олеся Александрова, Дякую за ваші добрі слова) Вже пишу продовження)

Вікторія Воронюк

13.02.2024, 01:04:04

з нетерпінням чекатиму на продовження. Дуже шкода Джеймса і Астрі... от гад безрогий, не думала ,що він зайде так далеко .добре казала провидиця,щоб його не спасати...

farculitsa

13.02.2024, 10:14:15

Вікторія Воронюк, Ну тут вже або пан, або пропав) В королівських справах свідків не лишають. Рада, що історія вам сподобалась)

Юлія Компанец

11.02.2024, 15:06:33

Дякую,і як зрозуміла цє не кінець а буде третя частина?

farculitsa

11.02.2024, 15:47:57

Юлія Компанец, Третя книга буде (остання в цій трилогії), але пізніше, бо я лише розпочинаю роботу над нею. Підписуйтесь, щоб не загубити мене) Я намагатимусь ділитись своїм прогресом в блозі)

Олексій Ізотенко

11.02.2024, 13:03:01

Прочитав із задоволенням. Дякую щиро! На жаль, дуже багато помилок і русизмів.
Хотілося побажати автору: Напишіть історію не якогось мвфічного краю, а історію України. Подивіться навколо, з історії ми бачимо, України завжди була матріархальною країною. Як приклад, Княгиня Ольга; козачки, які були й матерями- виховательками дітей, і господарями на хуторі, і воїнами, які захищали свої сім'ї... Сучасність: воїни одної із бригад на шевронах написали: "Залізо - в сталь! Народ - в Націю!!!" Ось Вам шановна Авторка - сюжет для майбутнього твору. Бажаю успіхів!!

farculitsa

11.02.2024, 15:34:07

Олексій Ізотенко, Дякую за ваші побажання, але я свідомо ухвалила рішення не писати про реальні події(тим більше сучасності). Автор - людина зі своїми поглядами й вподобаннями. Ви обираєте, який жанр читати, автор - в якому жанрі писати.
І Україна ніколи не була матріархальною країною(принаймні з часів, коли в нас є реальні історичні записи). Княгиня Ольга фактично була регентом при своєму маленькому синові, а прикладів козачок я не знаю зовсім, жодного імені. Важко назвати матріархальною країну, яка має лише одну відому жіночу історичну постать.
Знайшла цікаву статтю стосовно козацького фольклору і козачок:
https://genderindetail.org.ua/news/kozachky-folklor.html
Жінкам доводилось перевдягатись в чоловічий одяг і голити голову, щоб їх прийняли у військо. Це не матріархат. Як і те, що вони майже всі були неосвіченими (бо батьки не віддавали дівчаток у школи, вважаючи це непотрібним), а без освіти дуже важко стати кимось іншим, не "господинею і вихователькою дітей".