6 370
Анотація до книги "Боги з гуртожитку"
Троє випускників КНУ імені Шевченка й один молодший “нуль” з талантом наводити хаос, п’ять років будували гру-світ, де NPC мали бути не скриптами, а майже свідомими. У стартап вони вклали все, що назбирали за навчання, і купили наддорогий (для них) комп’ютер, аби запустити “неможливе”. І запустили… ну, майже.
В силу обставин після одного невинного, п’яного, але максимально впевненого натискання Enter їхній всесвіт стартує “десь там” на чужих обчислювальних потужностях — і починає жити. А на їхній станції лишається один персонаж: не “майже свідомий бот”, яких повно в цьому світі, а цифровий аватар, що “народжується” в Британій 1747 року. Він живе, навчається… помирає й знову живе, щоразу розуміючи: "я знову на старті". Так триває доти, доки до нього не звертаються Боги-“Боги з гуртожитку".
В силу обставин після одного невинного, п’яного, але максимально впевненого натискання Enter їхній всесвіт стартує “десь там” на чужих обчислювальних потужностях — і починає жити. А на їхній станції лишається один персонаж: не “майже свідомий бот”, яких повно в цьому світі, а цифровий аватар, що “народжується” в Британій 1747 року. Він живе, навчається… помирає й знову живе, щоразу розуміючи: "я знову на старті". Так триває доти, доки до нього не звертаються Боги-“Боги з гуртожитку".
програмуваннякомедійний романкодвсесвіту
“Міцна наукова фантастика, яка змушує перегортати сторінки. Історія аватара Тіма просто підкорила! Детальний розбір книги з усіма плюсами та мінусами вже виклав у своєму авторському блозі.”
Зміст книги: 68 глав
163 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиРецензії на книгу можна почитати ось тут:
https://booknet.ua/blogs/post/428506 - Вень Чжулун
https://booknet.ua/blogs/post/427565 - Марк Лис
https://booknet.ua/blogs/post/434229 - Сергій Більцан
Усім рецензентам велике дякую!
Рецензії на книгу можна почитати ось тут:
https://booknet.ua/blogs/post/428506 - Вень Чжулун
https://booknet.ua/blogs/post/427565 - Марк Лис
https://booknet.ua/blogs/post/434229 - Сергій Більцан
Усім рецензентам велике дякую!
Цікава книга. Дуже логічно вибудуваний сюжет і живі персонажі. Тім, це взагалі супер. Дуже цікавий персонаж і дуже нестандартний.
Юлія, Дякую за коментар. Радий, що Тім Вам сподобався.
От і Тімоті дістався до фіналу! :) Мої вітання!
Валеріан Надмогильний, Дякую, навзаєм :).
Вітаю у фіналі конкурсу. Бажаю Вам успіху та перемоги!✨
Андрій Романенко, Щиро Вам дякую!✨✨✨
Вітаю у фіналі.
Анастасія Коваленко, Щиро дякую за привітання! Ваш конкурсний твір, на мою думку теж доволі цікавий!
Вітаю. Бажаю успіху книзі.✨
Олександр Кваченко, Дякую, навзаєм. Вітаю в фіналі!
Вітаю у фіналі ⚡✨
Ромул Шерідан, Навзаєм :)! Поздоровляю з виходом у фінал!
вітаю у фіналі конкурсу❤️
Агнія Бурне, Дякую за привітання!
Надибав таку версію.З рукавичками історія виходила така. США не дуже хотіли торгувати з Британською короною, тому Тім Декстер налагодив торгівлю з ними через Каріби.І теплі рукавички продавалися, коли англійці робили відчутний гак, через Кариби пливли на територію нинішньої Канади. А тут ще й до Росії пішов корабель, то ще й на Сибір рукавиці попливли.
З антрацитом було так. Декстер мав продати його в Швецію, вугілля було якіснішим за ньюкаслійське, а шведи видобували і обробляли руду. А по дорозі, дізнавшись про страйк у Ньюкаслі, частину антрациту продав і там
Декстер не був супербагатієм, отже, в нього траплялися і провали
Пацюк Червоній, Дякую за те, що вирішили теж долучитись до історії. Історія - це завжди цікаво. Дивитись на взаємозв'язки між подіями через різні "призми" сприйняття і версії.
Я, до того як сісти писати цей твір витратив деякий час на вивчення геополітичної карти того періоду, де які події були, кого змістили або хто "піднявся", також побут та релігійні течії того часу, ну і звісно акцент на власне історію головного персонажа. Що де і в які роки він робив.
Я свідомо не робив акцент на кожній окремій події (за виключенням континентальних доларів), щоб не перевантажувати книгу деталями, адже вона і в такому, свідомо, трожи урізаному вигляді вийшла доволі об'ємна. :)
Ще раз дякую Вам за прочитання, ваші думки та спостереження ;).
Я підозрюю. що штучний Тім проживе недовго. Через 20 років його цифрова конструкція буде давати збої. Як ракова пухлина у тварини і людини. І потім він розсиплеться. Ну а фінал з запрошенням колишніх студентів у віртуал просто класний!
Андрій Романенко, згоден
Книга вразила. І близькою імовірністю втілення, і глибиною питань, на які варто шукати відповіді вже сьогодні. Є дрібні похибки в мові, але вони не впливають на сприйняття тексту. Подяка авторові за цікаву подорож
Андрій Романенко, Побачила інформацію про цю особу). Цікава алюзія). Легко уявити джерела його успіхів таким чином)
хуйня якась
Юрій Яворський, дякую,що представився
Наступною перенесуть у Цюрих, а згодом у Київ Елізабет!
Фінал цієї історії мені дуже сподобався, як і сама книга. Незвичний, філософський і присутнє відчуття, що всесвіт десь там продовжує існувати в моїй уяві, поки я пишу цей коментар.
Андрій, Дякую за такий чудовий коментар, дуже радий, що вам настільки сподобалась ця книга!!!
53.Помітьте,що оповідачка Марія
Пацюк Червоній, Дякую за коментар:). Вибачаюсь за неточності, які зараз є у тексті, я тільки почав чистову редактуру твору :). Твір дописувався на конкурс, тому зараз у ньому ще є дрібні помарки і стилістичні неточності.
Також до кожної глави після фінальної редактури, буде додано візуал.
Дякую за розуміння.
58.Kpaїна, де випадковість бере талончик, стоїть у черзі і тільки тоді трапляється!
Автор,фраза шикарна!
Андрій Романенко, супер!!!
55.Він почав переробляти дім під власну велич
Це прямий натяк на 47го?
Пацюк Червоній, Дякую за коментар ! Дуже влучно підмітили, але ні цього разу це лише збіг
Хоча у 47-го таки є своя "золота" статуя :).
48,49,50.Схоже,в світ доведеться витягати не тільки Тіма,а й АІ-помічника
Чудово! Прочитав не відриваючись ні на хвилину, з перервою на сон. Дуже актуально для теперішнього часу. Дякую!
Volodymyr, Щиро радий, що Вам сподобалась ця книга і мій стиль :).
Отже, трохи сепулькарію на десерт!)) Дуже несподівано. Але й круто. Дуже круто. Вітаю з завершенням. Залишаються дрібні одруківки, але то таке. Чекаю, коли застигнуть пилинки в повітрі, й застигне кожен рух))) Сподіваюся, Деміурги вийдуть за це коротке життя бодай раз на зв'язок))))
Ромул Шерідан, Дякую за цікавий коментар :).
Насолоджувалась кожною сторінкою. Несподівані повороти, навіть у фіналі. Ідея як на мене свіжа і цікава. Дякую!
oksana fozykosh, Дуже дякую Вам за зворотній зв'язок і за такий приємний коментар до моєї книги!
Неочікуваний і цікавий фінал.
Дякую!
Дід Сірко, Щиро дякую за Ваш коментар і зворотній зв'язок :). Дуже радий, що Вам сподобалась ця історія.
Чесно кажучи, зміг якось прочитати перші 3 розділи книги і мені вистачило: якщо це технічний опис якогось програмного продукту, то дуже поверхово, а якщо літературний, то більшість читачів нічого не зрозуміє. Мабуть, цікава книга, але не читається
Віталій Гулько, Дякую за коментар :). Дуже прикро, що мат. частина стала тим самим босом, на якому закінчилося проходження ?. Хоча тут, мабуть, усе залежить від досвіду й сприйняття: для когось технічні моменти – це шум, а для когось саме вони додають світу відчуття реальності. Але нічого, можливо книга просто вирішила провести невеличкий stress test для читача.
Незвичайне закінчення історії, а може новий початок. Дякую вам за неможливість відірватися.♥️♥️♥️♥️
Аня Осадчук, Дякую Вам за кожен Ваш коментар і вашу безцінну підтримку, яка надавала мені натхнення творити! ♥️♥️♥️
Вау! Не очікувала такого повороту в останньому епілозі. Дякую за таку чудову книгу. Кожен день чекала на продовження від початку книги. Натхнення вам для написання нових творів! Дякую, Авторе
Регіна Маеліс, Дякую за коментар :) і за те, що були весь час з героями цієї книги.
І так, тут цей момент прослідковується у діалогах персонажів протягом усієї книги, тут як в фільмі "Бійцівський клуб", ніби весь час це показується, але через перемикання акцентів стає очевидним лише коли підкреслюється напряму.
Ще раз дякую за Ваш коментар.♥️
Нова обкладинка більше дає вайб твору )
Анна Лінн, Дякую :). Готую буктрейлер, тому довелось робити так, щоб персонажі на обкладинці повністю відповідали і візуалам і буктрейлеру!
Бачитиму Тимофія — потисну обов'язково йому руку.))) Чудові епілоги. Здається, останній буде від особи автора.
Ромул Шерідан, Дякую за коментар! Ви майже вгадали. :) Але саме останній епілог буде написаний не від моєї особи.
Проте ви абсолютно праві в тому, що за мною залишиться і останнє, і перше слово водночас. Як це можливо? Це епіграф, який народився вже після того, як книга була повністю завершена.
Адже цей роман для мене — як своєрідне художнє дисертаційне дослідження. :) А в дисертації, як відомо, спочатку пишеться сама основна праця, і лише потім до неї дописуються вступна ідея, мета та наукові положення. :)
Дякую вам, ♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️
Аня Осадчук, Дякую за вашу підтримку і коментарі! Завтра виходить остання частина. Фінальний епілог :).
Дякую ♥️♥️♥️
Дякую вам за можливість доторкнутися до легенди.♥️♥️♥️♥️
Аня Осадчук, Дякую що продовжуєте читати цей твір :). Залишився буквально фінальний аккорд.
Дякую ♥️♥️♥️
Аня Осадчук, І Вам дякую за підтримку!
Бачу, залишилося зовсім трішки. От, не зрозумію, якщо ця історія залишится поза призом. Це просто бімба, що тут твориться. Коли Тім отримав тіло — їй-богу я аж відчув якесь розчулення на межі з ейфорією. Після напруження від того зіпсутого похорону Декстера й повільної смерті — це було контрастно й дуже круто.
Ромул Шерідан, Дякую величезне! ❤️
Радий, що Ви дочитав уже майже до кінця, і що цей момент з Тімом так сильно «зайшов». Для мене це один із найважливіших емоційних піків у цій частині — після всього що відбувалося хотілося дати читачеві саме такий контраст. Але переступити межу - це знов таки лише початок шляху :), а що буде далі - це вже в епілогах, там найсмачніша частина усього роману.
Це страшенно символічно -фраза яка пояснює весь фурор. Дякую вам за проду ♥️
Аня Осадчук, Дякую за коментар :).
Короп, вдалося!!!!. Дякую вам за проду ♥️
Андрей Романенко (Black Silver), Вибачте, Ура а не короп
Важкі розділи, морально важко. Втрачена надія, яка освітлювала його існування, помилка дружини це зламало Тіма. Дякую вам за проду ♥️ і його світлий відхід.
Аня Осадчук, Будь ласка :). Сподіваюсь сподобались ці глави :).
Тім майже вирвався. Дякую вам за проду ♥️
Аня Осадчук, Будь ласка :).
Дуже класне продовження. І, скажу, що видно, що тут автор не "садівник, а "архітектор"! Так продумати деталі... Не зрозумію, якщо виявиться, що цей твір не займе якусь призову номінацію. До речі, як і кілька інших. Так, є одруківочки. Ви користуєтеся інструментами ШІ. Але як Ви це робите. Це ж просто вогонь! Дуже крутий твір вийшов. Пророкую — екранізацію))) Та, хоч серіал!. Але таке не можна залишити)))
Пацюк Червоній, Дякую :). Дуже радий що Вам сподобалась ця історія і мій авторський стиль подачі!
Дякую вам за проду ♥️, підготовка до похорону і не тримати дружину морально тяжко, сподіваюся Тім це розуміє.
Аня Осадчук, Так, але він вже за стільки життів звик до втрат, хоча і все це розуміє.
Підготовка йде масштабна. Дякую вам за проду ♥️
Аня Осадчук, Будь ласка :).
Парад абсурду! Браво!
Gennady Boiko, Дякую за коментар :). Але ж як він витончено виглядає в очах усіх спостерігачівдля кого був організован. ;)
Тяжко доводиться Тіму. Дякую вам за проду ♥️
Аня Осадчук, Ця глава не стільки про нього самого, як про те, ким він є в очах людей.
Так, відповідальності у команди побільшало. Дякую вам за проду ♥️
Аня Осадчук, Ага, вони ще й організаторів в куточок акуратно притиснули :).
Діло зрушило з місця. Дякую вам за проду ♥️.
Аня Осадчук, Дякую за коментар :). Так, справа потроху добігає кінця, як і історія про цих дивовижних персонажів.
Цікаво, що буде далі. Дякую вам за проду ♥️
Аня Осадчук, Дякую за коментар. Наступна глава буде класною, Вам сподобається. :)
сподобалось
Валерій Кампов, Дякую за коментар :).
Вони прямо працюють над вирішенням своєї посуті задачі.
Так, серйозні конкурси такого рівня здебільшого організаторами проводяться з цілком конкретною власною метою, а не лише заради учасників :). У тексті це якраз поступово й розкривається: організатори не просто “перевіряють розумних студентів”, а через етапи конкурсу збирають рішення для свого великого проєкту LUMEN.
Тобто учасники тут фактично працюють над частинами однієї великої задачі самих організаторів. Хлопці, коли обирали свій шлях, розуміли, що це за конкурс і що за ним стоїть не лише грошова винагорода і престиж. Вони побачили, що їхній досвід із симуляціями та агентними системами може бути корисним і саме через це стали для них цікавими :).
Коли хлопці вибирали собі шлях для вирішення їх задачі, то знали що це за конкурс, але не очікували, що цілі організаторів можуть бути настільки близько до їхньої.
Дякую вам за проду ♥️
Аня Осадчук, Будь ласка, сподіваюсь буде цікаво :).
одразу видно скільки всього тримається на людському факторі і "бо раніше так було")
Вень Чжулун, Нормально практика сьогодення, яка мене доволі сильно дратує :).
Таке починається, коли люди тримаються за звичне старе, а не переходять до нових рішень, крокуючи в ногу з прогресом.
технічний монастир!))) це просто аааааааааааа)))
Вень Чжулун, Дякую за коментар, :). Так з тими графіками, що влаштувала їм Марія, це саме так і мало працювати. Так би мовити, створила умови для "відмолювання" своїх цифрових грішків :).
26. Тім на Марію справив таки враження. Вона взялася за хлопців. Влаштувала їм режим.)) А той її монолог, де цілий абзац звиличувально принизливих слів - це геніально. Передає стан між глобально дурною ідеєю, але наче має певні масштаби геніальності незаурядного мозку, але може дорого коштувати для людства.
Анастасія Коваленко, Ну ось така вона весела дівчина :). Хоча хлопцям від цього хоч і не весело, але ж без нормальної людини в команді (хоча Марія теж по своєму не дуже нормально), там взагалі можна описати лише хаос серед хаосу, а так хоч і не ідеальний порядок, а більш-менш структурований хаос :).
Що в їх ситуації теж непогано.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати