2 748
Анотація до книги "Боги з гуртожитку"
Троє випускників КНУ імені Шевченка й один молодший “нуль” з талантом наводити хаос, п’ять років будували гру-світ, де NPC мали бути не скриптами, а майже свідомими. У стартап вони вклали все, що назбирали за навчання, і купили наддорогий (для них) комп’ютер, аби запустити “неможливе”. І запустили… ну, майже.
В силу обставин після одного невинного, п’яного, але максимально впевненого натискання Enter їхній всесвіт стартує “десь там” на чужих обчислювальних потужностях — і починає жити. А на їхній станції лишається один персонаж: не “майже свідомий бот”, яких повно в цьому світі, а цифровий аватар, що “народжується” в Британій 1747 року. Він живе, навчається… помирає й знову живе, щоразу розуміючи: "я знову на старті". Так триває доти, доки до нього не звертаються Боги-“Боги з гуртожитку".
В силу обставин після одного невинного, п’яного, але максимально впевненого натискання Enter їхній всесвіт стартує “десь там” на чужих обчислювальних потужностях — і починає жити. А на їхній станції лишається один персонаж: не “майже свідомий бот”, яких повно в цьому світі, а цифровий аватар, що “народжується” в Британій 1747 року. Він живе, навчається… помирає й знову живе, щоразу розуміючи: "я знову на старті". Так триває доти, доки до нього не звертаються Боги-“Боги з гуртожитку".
“Кілька років, щоб створити симуляцію світу з нуля? Легко, якщо ти студент. Та студентські помилки мають наслідки: у світі народжується самонавчальний ШІ, приречений знову й знову проживати той самий день.”
Зміст книги: 48 глав
Останнє оновлення: сьогодні
112 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую усім, хто вирішив почитати цей твір, хто залишає коментарі і підтримує автора та героїв цього роману!
Особлива подяка рецензентам, рецензії яких ви можете почитати ось тут:
https://booknet.ua/blogs/post/427565 - Марк Лис
https://booknet.ua/blogs/post/428506 - Вень Чжулун
Дуже класне продовження. І, скажу, що видно, що тут автор не "садівник, а "архітектор"! Так продумати деталі... Не зрозумію, якщо виявиться, що цей твір не займе якусь призову номінацію. До речі, як і кілька інших. Так, є одруківочки. Ви користуєтеся інструментами ШІ. Але як Ви це робите. Це ж просто вогонь! Дуже крутий твір вийшов. Пророкую — екранізацію))) Та, хоч серіал!. Але таке не можна залишити)))
Андрей Романенко (Black Silver), ❣️✌️
Тім поступово створює парадокс. Дякую вам за проду ♥️
Дуже цікаво і детально. Я прочитав тепер від моменту чаювання з Антіповим, до отримання запрошення до Цюриха. Деталізація вражає. І хоч читати про усі ті налаштування в компанії Антіпова було трохи нуднувато, але тестування в конкурсі було дуже жвавим. Вразили цифри осібних результатів і сам підхід. Дуже круто. Ну, звісно, коли виявилося, що команда не проходить, я ніяк в це не повірив й чекав підвох і він є. Дедалі цікавіше, що ж буде з Тімом. Він же бідненький, поки всі ці налаштування, тестування, вже теж життів з 20 прожив, якщо не більше))
Ромул Шерідан, Боги дали йому напрямок і як змогли на пальцях розказали свою теорію, тож, тут вони в одній лодці :), але у кожної сторони свої задачі.
Який підступний торговець. Дякую вам за проду ♥️
Аня Осадчук, Радий що вам сподобався Блейк, але він якраз і був з самого початку частиною плану Тіма :), просто не знав про це. Тіму необхідні були його зв'язки і так би мовити "портова криша".
Саме тому глава йде від Блейка.
Як важко і страшно Тіму, аж моторошно стає. Дякую вам за проду ♥️
Аня Осадчук, Вже скоро Тім почне діяти :).
25. Цікава розмова Тіма з Марією. Кожен має свої питання. Тім хоча б отримав надію, цікавість, яка зробили яскравіші, його безрадісні, зрозумілі будні. Але чи отримала Марія, що хотіла?
Анастасія Коваленко, Не знаю як Марія, але хлопці від неї ще своє отримають :).
Дякую вам за проду ♥️
Аня Осадчук, Дякую :) за коментар.
Який чудовий батько . Дякую ♥️♥️♥️
Аня Осадчук, Дякую ❤️ за коментар.
Насправді він не такий уже й чудовий батько, бо свого часу поставив бізнес і компанію вище сім’ї, і тепер сам це поступово усвідомлює. Але саме тому ця сцена для нього важлива: він уперше за довгий час бачить не “перспективну спадкоємицю” і не сильного спеціаліста, а свою доньку, якій боляче, і розуміє, що грошима чи владою це не виправити. Тут він не чудовий, скоріш розгублений, безсилий, але нарешті поруч.
24. Цікаво, Тім висловлює думки, які думаю більшість в дитинстві відчуває так само. Виховання, як спосіб приглушити іншу думку. Як влучно сказано. Незручні питання, завжди людям не подобалися. Якщо ти не такий, як тебе хочуть бачити, ти дивний. Якщо ти розумний, але не спілкуєшся на звичайні, побутові, дурні теми, тебе стороняться. І живеш, наче серед людей, але один. В своєму особистому світі. Тім , як уособлення цього світу в кожній думаючій людині, яка живе таким чином.
А ім'я Марії, як образ Богородиці, для людини, що вивчала віру і релігію, це дійсно сильний поштовх до надії.
Анастасія Коваленко, Дякую за цікавий коментар!!! ♥️♥️♥️
Дуже крута ідея і подача.Відчувається свіжа, нестандартна концепція — поєднання історії, технології та філософії виглядає реально захоплююче. Змушує задуматися тут більше чим простий проект.
Гончарчик Мілана, Дякую! Щиро радий, що Вам сподобався твір!
Цікаво, що вони вирішать. Дякую вам за проду ♥️
Вітаю! Почав читати ваш твір і вже дістався до моменту створення героя. Але поки хочу поговорити про те, як створювався ваш всесвіт. Хід із винесенням світу на зовнішній суперкомп’ютер HELIOS-9 та створення локального «персонажа-якоря» — це блискуче архітектурне рішення! Воно дуже влучно пояснює, як такий масштабний проект може взагалі існувати.
Проте, з "технічної" сторони виникли деякі питання:
1. Енергія та тепло: Окрема лінія на 220 В — це вже солідно, але якщо на станції за $20,000 справді «прогріватимуться» тисячі агентів, лінія ризикує перетворитися на нагрівальну спіраль. Ваша гофра з вентилятором — крута деталь, але у випадку автономного режиму (fallback) вона навряд чи врятує підвал від доменної печі. Фізику термодинаміки важко обдурити навіть геніальним кодом.
2.Мережа. Щоб синхронізувати мільйон NPC із зовнішнім сервером у реальному часі, звичайного гігабітного інтернету гуртожитку може бути замало. Тут би знадобилося окреме оптоволоконно прямо від магістралі, а така «самодіяльність» миттєво приверне увагу Обленерго або міськради.
(Продовження далі)
Сергій Більцан, Але в моїй логіці цей канал не ганяє весь світ туди-сюди. Він забезпечує зв’язок між локальним “якорем”, сприйняттям Тіма частини світу, телеметрією, логами й тим, що вже обробляється на HELIOS-9. Тобто це не канал для “перекачати всесвіт”, а канал для зв’язку з ключовою точкою синхронізації.
По економіці теж є нюанс. Ігор отримав не платний комерційний тариф, а річний безкоштовний доступ до HELIOS-9 у межах розіграшу/тестового доступу. По суті, це щось близьке до альфа-тестування або раннього доступу до потужностей, які ще не працювали як нормальний масовий сервіс. Саме тому для них це не перетворилося одразу на рахунок “продайте гуртожиток, кота і свої нирки”.
По оплаті теж не все так просто: хлопці не купували комерційний тариф на симуляцію масштабу “сто років за годину”. У них залишився доступ до HELIOS-9 через акаунт AstraCore Systems, який формально вже мав бути прикритий, але фактично ще працював. Тобто це не “ми платимо за космічний трафік із кишені студента”, а напівлегальний залишок тестового/дослідницького доступу. І так, за це далі теж прилетить.
"Роздача слонів" від Марії — просто вогонь. Якби я не прочитав далі, то думав би, що братва б захотіла спекатися такого командира. Тож все ж возбухання було. Робота кропітка, але й виснажлива. Здається, "богам" ваше оптимізувати свій стиль ніж склепати новий світ з Тімом. Тож, презентація з натурою пройшла загалом успішно. Співбесіда з Сан Сергієчем — богів дякувати також пройшла гладко. От цікаво, чи довго така конструкція працюватиме і не дасть збій? Бо далі не читав. Ці всі розділи — дуже детальні і напружені. Інколи пафосно, як на мене, щоб підсилити враження від важкості ситуації. Було відчуття, що під тиском "диктатури порядку й точності" не тільки в Деміургів руки можуть опуститися. Але чаювання з Антіповим й довіра — віддали дозу сатисіакції за та поневіряння.)) Дуже цікаво що далі. Бажаю успіхів дописати, бо дедлайни тиснуть не тільки богів гуртожитків, а й богів самих богів)))
Ромул Шерідан, Дякую за такий цікавий коментар! З приводу строків, то абсолютно згоден з Вами. Тому довелось відкинути оформлення візуалів "до кращих часів" вже штук 5 глав пишу без них :). А час все йде, наступаючи на п'яти :).
Оце так загнув Ігор, пафосно. Дякую вам за проду ♥️
Аня Осадчук, Будь ласка :). Так, вирішив не просто зробити заявку, а подати їх команду концептуально. У завці тон витримано, але ШІ далеко не завжди розуміє що "концептуально" не треба сприймати дослівно. Там трохи інщі принципи роботи алгоритмів.
23. Цікаво спостерігати за реакцією Марії на розповідь хлопців. В неї свої проблеми, а тут щось дивне розказують від чого тхне кінцем світу. Але її здатність зібратися, мислити тверезо і раціонально вражає. Вона вирішила скористатися ситуацію, і правильно зробила. Команда вже є. Всі у виграші.
Цікаво, як Тім сприйме це знайомство. Це ж його, мабуть, знову поставлять на паузу.
Анастасія Коваленко, Авжеж, поставлять, адже це єдиний механізм синхронізації часу сприйняття Тіма та реального світу. Для Тіма час іде всередині системи, а для хлопців — зовні, і ці два потоки не збігаються. Якщо не зупинити світ, нормальна розмова просто не відбудеться: поки хлопці сформулюють відповідь, для Тіма може пройти день, та й не факт що фраза, розтягнута на день буде зрозумілою для Тіма. Крім того, будь-який рух у його світі створює подію, а подія запускає причинно-наслідковий ланцюг. Тому пауза потрібна щоб зафіксувати стан світу, прибрати зайві зміни й дати можливість говорити з Тімом без розсинхронізації з реальністю.
Що ж він там написав??
22. Марію просто огорошили. От тепер треба думати, що далі робити. Тепер її власний проект вже не такий складний видається. Тут вже доля людства на горизонті. Цікаво як її будуть знайомити з Тімом.
Анастасія Коваленко, Дякую за коментар!
Поламали айтішників. Дякую, вони таке можуть.♥️?
Аня Осадчук, Трохи пафосно, але якщо в тему, то чому б й не дозволити собі такий викрутасик ;).
Дякую,життєво.І добре показано процес налаштування та приєднання
Андрей Романенко (Black Silver), Дякую,чудово описали
20. У Марії дуже зручна ситуація. Їй потрібна команда. А команда, вже для неї приготовлена. Команді треба п'ята людина. Думаю, вони наймуть один одного.) Цікаво до чого призведе цей тандем.
Анастасія Коваленко, тут не тандем,а цілий автобус,до того ж пасажири все прибувають і прибувають,і ще й система їхня десь там працює,і має бути новий сеанс з Тімом
Так зробив він їх гарно. Дякую вам за проду ♥️
Аня Осадчук, ага :), враховуючи, що навіть не знав хто це такі :).
21. Як все чудово склалося. І Марія подумала про Андрія і він про неї. Сюрприз буде з обох сторін.
Вийшло дуже життєво.
Аня Осадчук, Дякую за коментар! Саме так і хотів написати, щоб проблеми були відчутними і життєвими.
Хлопці багато працювали, але дійсність саме така бентежна. То комп завис, то драйвер полетів. Читала і згадувала головне правило, якщо працює не чіпай. З Ігорем треба поговорити, щоб образа не перетворилася на гнійник, тому крафтове пиво дуже до речі.
Аня Осадчук, Щиро дякую за коментар ♥️♥️♥️! Я коли писав цю главу, то не за замовчуванням знаю, як це налагоджувати чужий комп. Коли на своєму знаєш де що і як (аж до внутрінніх налаштувань системи). А там заново майже все починаєш пізнавати, іноді робиш те, що й завжди, а воно не працює і починаєш шукати причину а перелік їх там може бути ого-го :) від неспівпадіння імені файлу до відключеної системної функції чи чого іншого. Ось з такою проблемою зіткнулись хлопці. І як це зробити для тридцяти + комп'ютерів не порушивши вже налаштовані програми і систему підприємства, адже деякі функції, що необхідні для функціонування цієї системи можуть спричинити критичну помилку в програмі, вже встановленій на комп'ютері. :)
Дякую вам за проду ♥️
Аня Осадчук, Будь ласка :). Напишіть будь ласка комент по цим главам, що сподобалось, а що не дуже :). ♥️
Вітаю :)
Як на мене, цікава подача.
Початок дуже технічний, мимоволі навіть виникло дежавю, що читаю статтю на Доу про ще один JS фреймворк :)
Читаємо далі :)
Валеріан Надмогильний, Я Вас розумію, тому трохи навіть не встигаю повноцінно дописати цю книгу :). Там ще глав 12 треба написати, щоб все встало на свої місця і вийшло туди, куди прямує з самого початку. Доведеться трохи напружитись.
Дякую вам за проду ♥️
Аня Осадчук, Будь ласка :).
Дякую вам за проду ♥️
Аня Осадчук, Будь ласка, сподіваюсь буде цікаво :)
Дякую усім, хто вирішив почитати цей твір, хто залишає коментарі і підтримує автора та героїв цього роману!
Особлива подяка рецензентам, рецензії яких ви можете почитати ось тут:
https://booknet.ua/blogs/post/427565 - Марк Лис
https://booknet.ua/blogs/post/428506 - Вень Чжулун
Персонаж виходить з-під контролю – ситуація, знайома будь-якому автору. Але набагато небезпечніше, коли самостійність отримує персонаж гри. І не просто самостійність, а свідомість, розум, бажання діяти… і шило в стратегічному місці)
Андрій з друзями явно такого не очікували, і «пофіксити проблему» виявляється набагато важче, ніж здавалось на перший погляд. Кожен розділ дивує неочікуваними поворотами. І якщо початок пригод Тіма був передбачуваним, то те, яким він став після більш ніж тридцяти повторень одного й того самого життя…
Мотивація людини вісімнадцятого століття до виживання і знань – проти сучасного програмування і технічного прогресу. Ну, це битва титанів! За цим реально хочеться спостерігати!
А ще радують гумористичні коментарі всього, що відбувається)
«молитва, ритуальний ніж і довідка від психіатра» - ааа ну це тягне на боєкомплект)))
Питання до автора: гумористичні фрази взяті з реального робочого життя програмістів?)))
Вень Чжулун, Хоча я й трохи розуміюся на програмуванні, але більше по побудові прогнозних моделей, баз даних і структурному аналізі. В ІТ-сфері я безпосередньо не працював, але вища освіта цього напряму в мене є.
Тому більшість жартів довелося вигадувати самому, просто додаючи їм специфічної спрямованості й “почерку”, який асоціюється з цією сферою. Частину, звісно, підказує загальна логіка технарського мислення, частину — спостереження, а частину вже доводиться докручувати авторськи, щоб воно звучало і впізнавано, і з дозованим градусом абсурду, який, згідно задуму не має перерости у тупий пафос :).
19. "Марія подруга" в контакті. А хвилюється так, наче це кохана дівчина, яку він соромиться запросити, або накосячив перед нею.
Анастасія Коваленко, Тут відсилка на перші глави. Хоч у них свого часу й були стосунки, усе це вже давно закінчилося і зараз у них взаємодія продовжувалась лише на рівні дружби й взаємодопомоги.
Тому його хвилювання тут не тільки про романтику. Це радше момент, де людині незручно знову звертатися до тієї, з ким колись не склалося, тим паче Андрій розуміє у що її хоче втягнути і як це буде виглядати. Тим більше, що свого часу він сам зробив вибір не на користь стосунків, а на користь своїх прагнень, проєкту й “майбутнього”, за яким біг. От і виходить, що йдеться не стільки про романтику, а про наслідки колись прийнятих рішень. Хоча романтичну складову теж ніхто не відміняв :).
Вітаю, пане Андрію, на марафоні від автора до автора питання читачів по вашому твору, забіжить на вогник, будь ласка https://booknet.ua/blogs/post/428107
Дякую вам за проду ♥️
Ігор звісно красавчик :). 29 глава вийшла дійсно кумедною. Класно.
Андрій, Дякую за коментар. Радий, що вам сподобалась ця глава.
18. Те як вони обирали кандидатів, нагадало роботодавців, яких хочеться пристрелити. Той занадто розумний, той занадто сміливий, той правильний, правильні питання задає... Ні щоб взяти людину, пояснити правила і її вигоду. Так ні перебирають ще. Хай самі тоді зроблять собі робота за п'яту людину, якщо такі розумні. Маріонетка не буде задавати питання.
Анастасія Коваленко, Дуже цікава асоціація. Так, для них вибір п’ятого члена команди принципово важливий. У їхній ситуації це вже не просто “добрати людину по вакансії”, а фактично впустити когось у дуже специфічну й небезпечну реальність, де помилка в людині може коштувати значно дорожче, ніж помилка в коді. Тому й перебирають так прискіпливо, хоч збоку це й справді трохи нагадує дуже токсичну співбесіду, яку вони фактично не проводять :).
Дякую вам за проду ♥️
Аня Осадчук, Сподіваюсь розділ вийшов сильним і цікавим :)
17. Бюрократія - біч суспільства, що тормозить прогресс і створює багато де перешкоди. Але те, що хлопці не втрачають снаги на пошуки рішень, навіть в такій системі викликає повагу. Залишилося взяти когось десь. Якщо людина потрібна лише для кількості, то, думаю, вони знайдуть когось.
Анастасія Коваленко, Дякую за коментар. Стовідсотково з вами згоден з приводу бюрократії, а ось хто стане п'ятим, це вже у наступних главах :).
Андрей Романенко (Black Silver) — (Наукова фантастика, Гумор) "Боги з гуртожитку"
Шедеврально(з поправкою--поки що)
Чудове поєднання сучасних бюрократичних та інших реалій,проблем розробників програм і технологій,зокрема,штучного інтелекту,історії,філософії.
Заворожують думки Тіма.
Ну а Марія справді великий керівник.
Тільки в 28 розділі,мабуть,обдругківка,вона Марія Олександрівна.А може її Батько не Олександр Сергійович,а Сергій,як вам зручно
Що я можу сказати...З кожним разом усе цікавіше.От тільки б не вийшло,як часто буває з подібними продуктами--як слід зробити завершення.Планка висока,система може вийти з-під контроля і знищити світ,як команда з цим упорається--це цікаво.
Я бачив багато продуктів,тут перше,що приходить у голову--це серіал lost,який я припинив дивитися вже на 1 сезоні,бо зрозумів--творці настільки заплуталися в сюжеті,що будуть далі щось накидати і так і не доведуть до кінця.Так і вийшло.
Не лізуть в голову питання,ла тільки побажання--треба як слід дописати книгу,щоби вона була такою ж цікавою,як створений студентами Тім і світ,і з кожним новим розділом зачаровувала читачів і мала логічну розв'язку.
Андрей Романенко (Black Silver), Чудово.Радий,що з lostoм ви все раніше за мене зрозуміли
Марія навела шухера. Дякую вам за проду ♥️
Аня Осадчук, Так, ця дівчина може :). Але з деякими хлопцями інакше не як, якщо потрібен результат :).
2. Окремо відзначу вставки з ілюстраціями — це додає особливого настрою (до речі, цікаво, який розмір ви використовуєте?).
Дуже відгукнувся момент із роздумами про юнаків і дівчат — про фундамент і життя «тут і зараз». Такі деталі додають тексту щирості й викликають власні спогади. Читання м’яко повернуло мене в роки студентства — і за це окрема подяка, бо справді нахлинули дуже щемкі моменти.
Якщо говорити суб’єктивно, іноді технічні описи здаються трохи перевантаженими для пересічного читача — хоч вони й додають достовірності, подекуди хочеться швидше повернутися до взаємодії між героями. Також поки що жіночі образи більше з’являються епізодично, тож було б цікаво побачити яскраву героїню, яка не поступалася б хлопцям у розумі та харизмі (але я лише на початку, тож, можливо, все ще попереду).
Загалом — це було справді захопливе й атмосферне читання.
Андрей Романенко (Black Silver), Дякую за доволі розгорнуту відповідь ❤️
1.Привіт пане Андрію з марафону від Автора до автора: Прочитала поки що тільки 20 сторінок і позначила кожну главу зірочкою — настільки захопливо автор подає матеріал. Історія динамічна, жива й у чомусь близька, мабуть, кожному. Додала твір до бібліотеки, щоб згодом обов’язково дочитати.
Ну а тепер відгук:
«Боги з гуртожитку» стали для мене справжнім зануренням у студентське життя. Під час читання я ніби повернулася в ті часи, коли в маленьких кімнатах народжувалися великі ідеї, а повітря було наелектризоване юністю та амбіціями. Текст буквально дихає цією атмосферою — межа між побутом і віртуальними світами розмивається під гул техніки, розмови на кухні й нескінченні ночі без сну. Особливо сподобалося, як описано процес створення «Франкенштейна v2.0» — настільки детально й образно, що відчуваєш запах кави, пилу й перегрітого заліза. Це не просто розповідь про технології, а справжня магія творення. Вдале поєднання тем ШІ та нейромереж із простим гуртожитським життям робить героїв живими, а не просто «геніями на папері». Діалоги звучать природно, персонажі цікаві, а сюжет читається легко й невимушено.
Цікавий задум. Сподіваємося у тому світі не виросте маленький «Скайнет»))
Дякую вам за проду ♥️
Аня Осадчук, Дуже радий, що книга вам подобається :). Діліться враженнями у коментарях, а я спробую за наступні три тижні її таки завершити. Вона якось доволі велика вийшла, але що вже поробиш, стільки подій і всі якось мають статися і це має бути епічно :).
16. Цікаво де ж студенти візьмуть гроші. В реально дивні листи. Чому не можна зробити якусь міні презентацію за кадром. Не показувати своїх облич. А зробити запис розмови з Тімом. Вони ж з ним розмовляли. І мабуть запис є.
В будь якому випадку цікаво, як вони викрутяться.
Анастасія Коваленко, Ні, адреси в них не засекречені :) Проблема не в тому, щоб знайти офіс, а в тому, щоб потрапити не до ресепшену, не до випадкового менеджера і не до людей, яких просто відправлять подивитися: “а що це за дивні типи прийшли”, а саме до тих, хто реально ухвалює рішення.
У великій компанії так не працює: якщо ти приходиш з фразою “у нас конфіденційна інформація, але деталі тільки на особистій зустрічі”, тебе найчастіше сприймуть не як перспективний проєкт, а як підозрілий квест. Спершу попросять короткий опис, потім документи, потім хоч якусь верифікацію, хто ви такі і чому взагалі вам мають виділити час. А без цього нагору тебе просто не пустять.
Плюс є ще один момент: їм потрібна була не просто розмова “з кимось у кабінеті”, а вихід саме на тих, хто може дати доступ до технологій, бюджету, лабораторій чи запуску співпраці. Бо пояснити все людині без повноважень — це максимум отримати здивоване обличчя, внутрішню перевірку і ще більше зайвих питань. Тобто двері відкриті, але от коридор до потрібного кабінету — уже зовсім інша історія :)
Наче світло в кінці тунелю. І це світло Марія. Дякую вам за проду ♥️
Аня Осадчук, Так, в неї інше сприйняття Тіма :). Якщо хлопці сприймали його більше як задачу, яку треба вирішити і вже потім, як свідомість, яку треба зберегти, то в Марії акцент змістився на внутрішню складову Тіма.
Дякуз за коментар!
Дякую. Дуже красиво і сильно. Тіму поїздили по вухах і заспокоїли. І ніякої конкретики, тільки сила Слова.
Gennady Boiko, До цього Тім був для них і “якорем”, і проблемою, і технічною аномалією, а після розмови з Марією (яка сприймає його як живу свідомість) назад у зручну термінологію вже не повернешся. Тепер це не завдання в стилі “акуратно витягти елемент із системи”, а спроба врятувати людину, яка сама себе людиною і відчуває. А отже далі кожне рішення буде важчим, бо доведеться думати не тільки про те, як це реалізувати технічно, а й про те, що саме вони роблять з живою свідомістю.
Продовження сьогодні о дванадцятій :).
Дууууже цікава вийшла розмова Тіма з Марією. Та найгірше в цьому те, що він відчуває себе людиною. І як це тепер втілити?)
Ромул Шерідан, Ну, раз хлопці створили всесвіт, то пару-трійку витівок і ще чогось натворять... ой вибачте, щось створять... можливо :), якщо вистачить божевіль... в сенсі геніальності. Так, саме так я і хотів сказати :).
Марія вирішила поговорити з Тімом. Дякую вам за проду ♥️
Аня Осадчук, Дякую за коментар. Так :), хоч вона і довіряє цім технічним розбишакам, але краще один раз перевірити та розставити усі крапки над "і", ніж якось виявити, що хлопці просто трохи схилились. :)
Успіхів книзі та натхнення автору ❤️❤️❤️
Неба Крайчик, Щиро дякую! :) ❤️
15. Деміурги створили собі проблему, а тепер не знають, як її вирішити. Ви так багато технічних моментів описуєте, що здається ви самі створили такий світ. Я не здивуюся, якщо ви програміст, що створює ігри, симуляції. Цікаво, Тім якийсь реальний персонаж створений вами онлайн? Чи поки тільки в книзі?
Анастасія Коваленко, Я не програміст, але в мене є диплом магістра з відзнакою за направленням: Комп'ютерні науки та цифровий інтелект.
А відповідно до Тіма. Я не знаю як Вам відповісти, щоб це не було спойлером, тож вибачаюсь. З часом ви самі зможете здогадатись хто він :).
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати