2 894
Анотація до книги "Боги з гуртожитку"
Троє випускників КНУ імені Шевченка й один молодший “нуль” з талантом наводити хаос, п’ять років будували гру-світ, де NPC мали бути не скриптами, а майже свідомими. У стартап вони вклали все, що назбирали за навчання, і купили наддорогий (для них) комп’ютер, аби запустити “неможливе”. І запустили… ну, майже.
В силу обставин після одного невинного, п’яного, але максимально впевненого натискання Enter їхній всесвіт стартує “десь там” на чужих обчислювальних потужностях — і починає жити. А на їхній станції лишається один персонаж: не “майже свідомий бот”, яких повно в цьому світі, а цифровий аватар, що “народжується” в Британій 1747 року. Він живе, навчається… помирає й знову живе, щоразу розуміючи: "я знову на старті". Так триває доти, доки до нього не звертаються Боги-“Боги з гуртожитку".
В силу обставин після одного невинного, п’яного, але максимально впевненого натискання Enter їхній всесвіт стартує “десь там” на чужих обчислювальних потужностях — і починає жити. А на їхній станції лишається один персонаж: не “майже свідомий бот”, яких повно в цьому світі, а цифровий аватар, що “народжується” в Британій 1747 року. Він живе, навчається… помирає й знову живе, щоразу розуміючи: "я знову на старті". Так триває доти, доки до нього не звертаються Боги-“Боги з гуртожитку".
“Кілька років, щоб створити симуляцію світу з нуля? Легко, якщо ти студент. Та студентські помилки мають наслідки: у світі народжується самонавчальний ШІ, приречений знову й знову проживати той самий день.”
Зміст книги: 49 глав
Останнє оновлення: сьогодні
115 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую усім, хто вирішив почитати цей твір, хто залишає коментарі і підтримує автора та героїв цього роману!
Особлива подяка рецензентам, рецензії яких ви можете почитати ось тут:
https://booknet.ua/blogs/post/427565 - Марк Лис
https://booknet.ua/blogs/post/428506 - Вень Чжулун
Вітаю на конкурсі! Дуже сильний текст, який балансує на межі техно-нуару, студентської сповіді та філософського трилера. Автор не просто розповідає про код і NPC — він показує, як п’ять років безсоння, кави та жадоби «зробити неможливе» перетворюють групу хлопців з гуртожитку на богів, які самі не до кінця розуміють, що саме народили.
Особливо вражає, як буденно і водночас моторошно описано перехід від «просто проєкту» до моменту, коли створені персонажі починають мати власну історію, образи, здатність брехати й пам’ятати травми. Це вже не про програмування — це про етику, відповідальність і той класичний франкенштейнівський жах: а що, якщо воно справді ожило?
Стиль живий, іронічний, місцями болісно щирий. Чекаю продовження з надією, що «Боги з гуртожитку» не забудуть своїх створінь… або принаймні не вимкнуть сервер без попередження. Бо знаєте, як воно буває: натиснеш Enter — і вже не ти головний у цій історії))
Лія Оскар, Дякую за такий глибокий і уважний коментар — дуже приємно, що Вам сподобалась зав’язка.
Але найцікавіше, якщо чесно, тільки починається.
Сподіваюсь, Вам буде цікаво дізнатись: що станеться зі свідомістю, яка проживе 1, 5, 10, 20 і більше життів, кожного разу починаючи майже з початку? Як вона захоче змінити світ, коли знатиме, що буде завтра? Як змінюватиметься її світогляд і саме сприйняття реальності?
І що буде, коли вона отримає від “богів” завдання — незрозуміле, надскладне і більше схоже на жарт, ніж на щось осмислене. Але ж шляхи “богів з гуртожитку”, як то кажуть, незбагненні ? Адже вони вже починають розуміти, що їхнє творіння доволі скоро може не витримати всього цього, якщо нічого не змінити.
Бо, зрештою, якщо ти став творцем — ти береш на себе відповідальність за свідомість, яку породив. Навіть якщо власні моральні принципи ще тільки формуються.
Успіху Вам, сил і натхнення у творчості. Дуже зацікавила назва книги і анотація. Обов'язково читатиму:))
Сніжанна Четверт, Щиро дякую за такий теплий коментар :).
Вітаю на конкурсі, дуже красна обкладенка.
Дуже оригінальна й захоплива ідея, що поєднує науку, гумор і філософські роздуми про свідомість та реальність. Після такої зав’язки хочеться читати далі й дізнатися, як розвиватиметься цей незвичайний всесвіт.
Підтримую підпискою на конкурсі, та запрошую на свою сторінку, підписатися та познайомитися з моїми книгами.
Стас Вольвач, Звісно, я на вас підпишусь і, при нагоді ознайомлюсь з Вашою творчістю. :)
Вітаю з проходженням модерації ⚡ Бажаю успіхів у написанні й коді всесвіту ✨
Ромул Шерідан, Назваєм :). Ваші візуали до твору "У пошуках життя" дійсно класні, мені подобаються :).
3. Цей розділ чудово передає той самий момент перед запуском, коли архітектура вже "підозріло красива" на папері, але все впирається в реальне залізо, яке ось-ось має приїхати. Тут гарне поєднання безсонних ночей, кави, пельменів та грандіозної мрії, яку герої хочуть втілити. Подивимося, що в результаті вийде в реальності.✨
Віталій Козаченко, Щось таки вийде, але результат цього щось буде доволі сильно відрізнятись від першочергового задуму, хоча масштаб збережеться :). Як заведено у таких книгах, все пішло не за планом.
2. В цьому розділі Ви дуже влучно передали той рідкісний момент, коли абсолютно чужі люди за лічені години стають «своїми». Це стан, коли герої ще нічого не знають один про одного, але їх думки вже працюють у резонансі. Візуали мені сподобались.✨✨✨
Віталій Козаченко, Дякую за коментар :).
Ідея неймовірно новітня й цікава. Коли почула назву, думала, що буде історія, де боги живуть між людьми, але те, що ви вигадали, ще краще. Я цікавлюся програмуванням, тому історія мені подобається. Правда, ви дуже часто використовуєте порівняння двічі, а то й більше разів підряд звучить трохи дивно, але не заважає насолоджуватися історією.
Мені більше сподобався стиль написання Гри синаксиса. Думаю, цю історію треба буде допрацювати, але ідея чудова.
Golden Wolf, Відправив вам редакцію по "Брехуну", сподіваюсь вона буде корисна.
Якщо вам подобається програмування і комп'ютерні технології, то третя глава Вам , сподіваюсь, дуже сподобається.
Вітаю з новою історією! Успіхів автору.
Стейсі Мур, Щиро дякую :).
1. Поки не вимкнули світло, встиг прочитати початок історії. Анотація та сам сюжет обіцяють бути неймовірно цікавими! Текст читається досить легко, а візуал додає естетики сюжету та допомагає краще уявити образ головного героя.
Дуже цікаво спостерігати за цим контрастом: з одного боку — серйозна академічна школа, а з іншого — реальне життя з підробітками "на дім" та відчайдушними спробами не спалити проводку в підвалі. Андрій Ковальчук здається дуже приземленим і зрозумілим героєм, йому хочеться співпереживати.
Зізнаюся, деякі технічні моменти особисто для мене були не зовсім зрозумілими, адже я не великий фанат комп'ютерних ігор (окрім футболу на планшеті нічого не тримаю). Тож про "GPU-дівчину" та деякі інші терміни довелося трішки почитати, щоб бути в темі. Але це навіть плюс — дізнався для себе щось нове! Для тих, хто "в темі", це взагалі сприйматиметься на одному диханні. Початок інтригує, чекаю на продовження!
Віталій Козаченко, Щиро дякую за розгорнутий відгук по першій главі :). І розшифровку абривіатури GPU додам у текст, щоб читачу було зрозуміліше :).
Вітаю з новинкою! Успіхів книзі.
Віталій Козаченко, Дякую.
Вітаю з новинкою! Успіхів!
Ава Роуз, Дякую за підтримку :).
вітаю з новинкою)
Соланж Седу, Щиро дякую, сподіваюсь що книга знайде свого читача :).
Вітаю з новинкою! Успіхів ❤️
Крісті Ко, Дякую :).
Вітаю з новинкою ❤️
Лірія Маєр, Щиро дякую :).
Вітаю з новинкою!
MargFed, Дякую :).
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати