Соломія любить писати історії, які ніхто з її однокласників ніколи не читав. Вона ховається за псевдонімом і викладає свої розділи на літературній платформі, де серед сотень читачів є лише один, на чий коментар вона чекає найбільше.

Він завжди з’являється першим.

Вони не знають справжніх імен одне одного, не бачили облич і домовилися не ставити зайвих запитань. Їхнє спілкування почалося зі звичайного коментаря, але поступово стало найважливішою частиною кожного дня.

Та є одна проблема.

У реальному житті вони щодня проходять повз одне одного шкільними коридорами, навіть не здогадуючись, що людина, якій вони довіряють свої думки, мрії та страхи, зовсім поруч.

Іноді найсильніші почуття народжуються не з першого погляду, а… з першого коментаря.