Стійкий до майбутнього [futureproof]

Ньюбі Райтер

18.02.2026, 18:59:39

Вітаннячка з марафону Бук-Коннект!) Зізнаюся, зачиталася Вашою книгою і продовжуватиму читати, адже з перших 5 розділів неясно ще, куди рухатиметься сюжет і це не може не радувати. Чи буде зроблений акцент на стосунках Кейн з Джеєм, чи дружба з малим і постійно голодним сусідом-швершком, чи це буде щось і зовсім глобальним? Хтозна! Ось тому і цікаво, бо змушує читати далі і розкривати для себе цей таємничий майбутній світ. Окрема дяка за популярні згадки, типу "тамагочі" та "Аркейн" (не звідти надихалися ім'ям Кейн випадково??) та гуртів, типу "Горіллаз")) Ех, війнуло в мене ностальгією! Тому продовжуйте писати, дуже цікаво!!!

Віталій Козаченко

18.02.2026, 16:52:51

29. Цей розділ вражає контрастом між технологічною досконалістю світу Влади та внутрішньою спустошеністю ветеранів. Ви майстерно передаєте відчуття «золотої клітки», де кожен крок героїв контролюється, а кожна милість від системи сприймається як чергове приниження або витончена маніпуляція.❤️

Сніжанна Четверт

18.02.2026, 12:34:00

Вітаю! Додала до бібліотеки цей крутезний роман! Успіху Вам у конкурсі і вдячних читачів:))❤️❤️❤️

Ромул Шерідан

17.02.2026, 23:12:17

39 Дуже зворушливий розділ! Стільки підтримки отримала Кейн. Це дуже добре.І Ейбл, і Саманта, і Джей і Реймі, й Купер висловлюють велику підтримку. Це дуже щімливо. Кейн розуміє, що її люблять й чекають. Звісно, це дуже добре, така підтримка. Але, я думаю, що інколи доля підкидає такі виверти, щоб зрозуміти, що ти потрібен. Хоча з іншого боку, невже треба, щоб щось сталося страшне на межі, щоб зрозуміти цінність тоого, хто поруч? Дуже цікаво про участь Ноубл. Здається в сюжеті вона не тільки інтерфейс, що став другом. А й дещо більше.

Ріна Март

17.02.2026, 20:28:49

Сподобався пролог - така собі передмова до основних подій, це спонукає читати щоб дізнатися, як до цього дійшло. Хороший емоційний гачок. Ретельно описані побут та навколишня дійсність. У розділі 2 посміхнулась при згадці про шакшуку, бо теж її готую )) Загалом, сюжет розвивається поволі, занурюючи у життя головної героїні, тим самим розкриваючи її характер та спосіб життя. Однак, при цьому залишає відчуття, що от-от має щось статися. Сподобалось як в діалогах між Кейн та Джеєм розкривається тема стосунків з собою та протилежною статтю. Незважаючи на засилля ШІ, головній героїні вдалося зберегти свою "людскість", якщо можна так сказати. Читаючи далі, підтвердила здогадки - спокій оманливий, як затишшя перед бурею - вже з 5 розділу історія несподівано набирає гостроту, тож дуже цікаво дізнатися що станеться з героїнею далі і як вона буде вибиратися з халепи. Поціновувачам наукової фантастики однозначно зайде ця історія, так як вона має доволі несподівану цікавинку, про яку писати не буду щоб зацікавити потенційних читачів ))

Віталій Козаченко

17.02.2026, 18:40:20

28. Цей розділ чудово підкреслює жорстокість світу, в якому живуть герої. Тімбілдинг, що більше схожий на виживання, і "Влада", яка не зупиняється ні перед чим, щоб довести команду до межі. Ноубл, яка вколює енергетик замість того, щоб дати відпочити — це водночас і турбота, і вирок. Дуже цікаво спостерігати за внутрішньою ламкою Кейн та її реакцією на зміни.✨

Ромул Шерідан

16.02.2026, 02:28:51

38.От добре, що Мартін нагодився вчасно. Бо то недолуге чудовисько звісно прийшло не гратися. Ну а Брайан також отримав по заслузі. Макензі тут молодець. І Ноубл нарешті повернули. Взагалі, думаю, задіяно більше осіб. Бо і Джей і Купер і Блейк — усі загрожені й мали ті чи інші неприємні ситуації. Тішить зближення Кейн й Блейк. Взагалі, несподіваним було дізнатися, що Ейбл в дитинстві була м'якшою, чутливішою, емпатичною.

Ромул Шерідан

15.02.2026, 01:44:11

37. Ну в'язниці й через тисячоліття в'язниці. Бесіда Кейн з Джеєм вийшло більше ніж продуктивним. Настукування шифром під пісню дало обговорити купу питань. Ні, ну Блейк так і немає. Але з Сем щось коїться. Вона якась в депресії, чи що. Панічні думки про смерть, темна полоса з Макензі — напевно винуватці такого настрою. Тож тут Кейн та хто дає підтримку і першому й другій. Ну а сюрприз у вигляді качка, що проігнорував малого, який його назвав батьком — не віщує доброго.

Віталій Козаченко

14.02.2026, 20:57:44

27. Мені сподобалося, як детально прописана технічна складова: робота штучної гравітації, обмеження скафандрів та взаємодія з інтерфейсом Ноубл — це додає світові реалістичності . Стосунки між персонажами теж чіпляють. Кейн виглядає справжнім лідером, а її «перепалки» з Ноубл додають тексту живої іскринки. Фінал розділу вийшов емоційним — це вибуття Кейн було неочікуваним і змушує одразу гортати далі, щоб дізнатися, як команда впорається без неї.

Віталій Козаченко

13.02.2026, 20:53:37

26. Я просто в шоці від цього повороту! Весь час відчував, що між Кейн та Блейк є якийсь особливий зв'язок, але щоб такий... Тепер зрозуміло, чому Блейк була такою нестерпною — вона просто хотіла, щоб старша сестра її помітила, хотіла довести, що вона теж чогось варта. Неймовірно боляче за Кейн, яка відчуває себе зрадженою найближчим другом. Джею буде дуже важко повернути її довіру.

Ромул Шерідан

13.02.2026, 20:05:24

35-36 Ні ну Браян реально слизький тип. От він типовий прихвостень, що радий вислужитися перед можновладцями. Але і сам Реймі засвідчив і запис залишений Каміллою. Напевно, що Реймі бачить у Кейн тепло матері, яке не отримав від власної. А Кейн у ньому — своє нездійснене материнство. Вона піклуються, купує продукти. Найкращі. Ноубл звісно була незамінним помічником. Другом. Її забрали. Але є Реймі. О, а ті чарівні кишеньки — взагалі мрія. Купер — знахідка людина. І не тільки тому, що вміє знаходити. Але, здається, Кейн потрапила в повну немилість. І відсутність відповіді від Блейк — дзвіночок.

Віталій Козаченко

12.02.2026, 18:09:42

25. Сильний вчинок Кейн та несподіване повернення до життя завдяки Ноубл — справжній емоційний атракціон. Дуже радію, що Ноубл встигла втрутитися — Кейн точно заслуговує на життя після всього, що вона пережила.

Віталій Козаченко

12.02.2026, 18:00:01

24. Вражаюче поєднання твердої космічної фантастики та глибокої драми. Опис роботи скафандрів, модифікацій тіла та технічних деталей «бура» створює дуже переконливий світ. Але головне тут — характери. Динаміка між Кейн та Блейк у критичній ситуації виписана майстерно. Те, як Кейн аналізує свою смерть через призму логіки та водночас занурюється у галюцинації минулого, створює дуже потужний ефект. Дуже сильна сцена, яка тримає в напрузі до останнього слова.

Ромул Шерідан

11.02.2026, 15:14:37

34. А це вже дуже схоже на "підставу"! Брайан в цьому здається напряму задіяний. От давно не подобається їм Лавкрафт своїми випадами. Ось вони й зайшли підходячи й випадок. Камілла навряд чи мала умисл. Але, як тепер викрутитися Кейн — цікаво. Хоча Реймі не три річна дитина. Тож може й сам сказати, вкрали його чи ні.

Ромул Шерідан

11.02.2026, 14:53:11

33. Ну, претензії до представника влади в будь-якому випадку доречні. Навіть попри дружні, чи любовні відносини. А от щодо Каміли — сумно. Мало того, що Бріон тойво, то ще й вона. Її риторика, щодо Кейн — типова маніпуляція. І взагалі, це ницо хизуватися тим, що тобі дано природою за замовчуванням. Свої слабкості таким не вимірюються й не виправдовуються. Шкода малого.

Віталій Козаченко

10.02.2026, 21:07:32

23. Дуже сильна сцена! Те, як через конфлікт у кратері розкривається минуле героїнь, тримає в напрузі до останнього слова. Блейк можна зрозуміти — її образу на "несправедливе" підвищення Кейн відчуваєш майже фізично. Але Кейн вражає своєю винахідливістю: її нестандартне рішення в тесті з вагонеткою — це геніально! Вона не просто пройшла тест, вона зламала систему. Чекаю, чи вдасться їй так само "зламати" обставини й зараз, щоб врятувати Блейк.

Ромул Шерідан

10.02.2026, 01:48:02

32. Це плавання в басейнах з дітьми — разючої контрастності інша обстановка, ніж ті тімбілдінги й войнушки. Це напевно те, чого їй не вистачало, як людині, жінці, матері. Це природний потяг до того, що закладено природою. Не войнушки, а саме те, що відчула Кейн. Та навіть Блейк здається відчула. І взагалі, Блейк не тільки борчиня за справедливість проти влади, а й та, що раптом відчула сім'ю. Відчула глибше Реймі, відчула Ейбл. І навіть нагримала на Джея. А це вже геть інший вимір.

Віталій Козаченко

09.02.2026, 18:56:00

22. Дуже цікаво спостерігати за динамікою в команді. Кейн видається найбільш розсудливою та досвідченою, такою собі «опорою», хоча її внутрішні роздуми про людство як «рак Всесвіту» додають персонажу глибини й легкої меланхолії. Конфлікт між Блейк та іншими членами групи створює напругу — це робить історію живою, бо в екстремальних умовах люди не завжди поводяться як герої, вони помиляються і проявляють характер. Дякую за таку деталізацію!

Ромул Шерідан

08.02.2026, 21:25:18

31. Отже, Блейк у грі! А й дійсно, їй також є що захищати. І таким чином вониз Кейн в одному човні. Макензі наче й свій, але водночас довіра до нього з пересторогою. От дійсно, атщо з іншими версіями Індиго? Чому це секрет? Але, якщо секрет, то значить справи кепські. І Кейн це зрозуміла. Реймі для Кейн, як син. Він також відчуває прихильність до неї. Здається, ми бачимо материнські інстинкти в якості рушійної сили проти свавілля влади й тотальної несправедливості. Назви ліків від гніву й агресії — просто вогонь.)) Ну а те, що влада себе гарно береже — це факт. Владні еліти завжди подбають про себе загальним ресурсом на 80%, а решта — подачка з барського плеча.

Ромул Шерідан

07.02.2026, 22:21:48

30. Ну купальники з голограмами — це взагалі вогонь. Гадаю, Ви намагалися вмовити зробити ШІ ті візуалізації. Було б цікаво глянути, безперечно. Взагалі, тут наче справжній рай. І дійсно, у такі моменти думаєш про рідних. Кожен про своє тут думав. А Кейн теж думала. Про Реймі. Ні, ну добре, що Сем вмовила її піти до того басейну й трохи розслабитися. Джей напевно не той про кого варто думати. Вони з Блейк мають більше спільного. Коли з'явився Макензі — я вже здогадувався, що буде сюрприз. І він приємний для Кейн. А от щодо зчитування емоційних піків — Кейн добре вловила суть. Я теж думаю, що ведеться подвійна гра.

Віталій Козаченко

08.02.2026, 19:01:12

21. Цей розділ тримає в неймовірній напрузі від першого до останнього слова! Вражає те, як тонко Ви прописали перехід від фізичної люті дикого звіра до усвідомлення людської відповідальності. Момент, коли Кейн, будучи в подобі, відчуває прохання Джея не вбивати Бріона через маленького Реймі — це просто до мурашок. Саме тут проявляється справжня сила героїні: здатність вчасно зупинити внутрішнього звіра заради дитини, якій вона не хоче завдавати чергової травми.

Віталій Козаченко

07.02.2026, 20:46:07

20. Кейн намагається бути стратегом, шукати союзників серед Маккензі та Саманти, але життя знову кидає її в епіцентр чужого болю. Сцена нападу Бріона описана настільки детально, що фізично відчуваєш ту задуху та паніку. Те, як голос маленького Реймі вириває її з "іскри" ненависті та нагадує, що вона не вбивця — це неймовірно сильний момент. Кейн вкотре доводить, що попри всі модифікації та навіювання Влади, вона зберегла в собі людину.

Віталій Козаченко

07.02.2026, 20:21:29

19. Я в захваті від того, як у цій главі розкривається тандем Кейн та Ноубл! Поки Влада вивчає вразливості ветеранів, Кейн будує свою мережу довіри. Дуже показовий момент у вбиральні: допомога Ноубл дозволяє Кейн не просто врятувати куртку, а вистояти у психологічній дуелі з Блейк. Те, що ШІ стала для героїні "тилом", дає Кейн сміливість навіть на такі відчайдушні кроки, як спроба переконати Саманту. Це вже не просто співпраця, це справжня командна гра проти системи!

Віталій Козаченко

07.02.2026, 20:04:32

18. Як же приємно бачити, що в цьому контрольованому Владою світі Кейн нарешті знайшла справжню союзницю в особі Ноубл! Те, що ШІ не просто виконує протоколи, а обрала собі ідентичність «друга» і навіть створила безпечний простір для конфіденційних розмов, дає таку необхідну надію. Візуалізація образу Донни Ноубл — це окрема насолода, тепер їхні діалоги відчуваються ще живішими. Здається, цей тандем ще здивує систему!

Віталій Козаченко

07.02.2026, 19:38:56

17.Те, як Бріон зірвався на Кейн, викликає справжній дискомфорт — ти відчуваєш його розпач, але водночас і несправедливість його звинувачень. Розмова з Селлеґом нарешті проливає світло на те, що сталося насправді, і це усвідомлення просто розбиває серце. Кейн тепер несе на собі тягар провини за те, чого навіть не пам’ятала... А фінал з появою Джея — це просто вибух емоцій! Невже він справді тут, чи це чергова гра розуму?

Ромул Шерідан

06.02.2026, 21:58:22

29. Отже, поспати не вдалося нікому. Ні, ну коли ти ледве стоїш, а ліжко від тебе в стіні заховалося — це ще те випробування. А дійсно тімбілдінґ завершився? Просто відчуття, що команду довели до виснаження, щоб потім дати в нагороду кістку, як голодному собаці. Добре поїсти гарно дали. Візуали з блогу доповнили картину зали з голограмами. Ну винагорода — ну так собі, якщо чесно. Кейн звісно рада, але, тебе забрали, примусили виживати, ти була на грані смерті, щоб отримати нагороду — повернутися додому після реабілітації, яку потрібно через випробування. Усе в стилі — "господар і підлеглий". Тож війна Кейн ще не скінчилася.

Віталій Козаченко

06.02.2026, 21:11:46

16. Дуже відгукується цей внутрішній конфлікт Кейн — її намагання бути 'зручною' та слухняною, яке врешті розбивається об жорстоку реальність минулого. Те, як вона нарешті дала відсіч Блейк, викликає щире захоплення. Кейн не просто ветеранка, вона людина, яка зберегла в собі емпатію там, де інші її випалили. Гарний розділ.

Дронослав Завальний

06.02.2026, 13:42:06

Вітаю. military sci-fi з сильним драматичним і філософським присмаком, де головна героїня потроху повертається до себе через дитину і через усвідомлення, що вся ця «велика експансія» — шлях у прірву. Підписався додав до бібліотеки. Буду вдячний підписки навзаєм.

Віталій Козаченко

05.02.2026, 21:26:42

15. Це неймовірно потужний розділ! Мене вразило те, як тонко Ви описуєте фізичні відчуття Кейн — цей "пекучий біль" у грудях і стан загнаної тварини відчуваються майже на фізичному рівні. Дуже сильний контраст між динамічним початком і тихим, але напруженим фіналом у невагомості. Момент, де вона усвідомлює, що не хоче повертатися в спогад, навіть ціною життя, пробирає до мурашок.❤️❤️❤️

Ромул Шерідан

05.02.2026, 19:14:43

28. Дійсно, після цих апгрейдів та тімбілдінґів Кейн геть виснажена. Й після тривалого кисневого голоду. Здається, Кейн має скепсис щодо нагород на Атласі. Тож відпочинок, душ і сон в м'якій піжамі — я б теж обрав. Забутися від тих емоційних гойдалок й відкритої правди про Ейбл й Джея. Ноубл, звісно, підштовхує до правильного рішення — поповнитися поживними речовинами на банкеті. От цікаво, що за нагороди отримають ветерани? Але здається їм не дуже сподобається))

Ромул Шерідан

04.02.2026, 23:42:10

22-23 ці два розділи — суцільна психологія стосунків. Багатошарова й багаторівнева. Але ж у цьому й полягав сенс експеременту й випробування — випробувати на міцність і єдність. Припущення Лавкрафт є більш ніж правдиве. Але є психологія. Тут і конфліктність від вибору відповідальності й можливості співіснування. Відчувається і внутрішня напруга, що межує з ненавистю. Підколки й насмішки мають тут інший характер, ніж у нормальній не екстремальній ситуації. Тут це радше можливість тримати притомність, ніж приниження, чи домінування. Це чітко проявилося в суперечці Кейн з Блейк вже вкотре. І це все перед лицем смерті.Але навіть і тут є місце для пошуку краси й ностальгії. Це появилося у деталях. Там, де немає і натяку на красу, чи щось світле — обов'язково знаходиться єлемент, який видається красивим, як тригер згадати справжню красу. Це проявилося в зверненні уваги на непримітні рослини, які викликали ностальгію за рослинністю на Індиго. До речі, а Ви не думали взяти участь у конкурсі дарк-роману? Стільки психологічних діалогів глибинних занурень, як у Вас, здається немає ніде.))

Ромул Шерідан

05.02.2026, 00:29:49

27. Отже Джей усе знав. І звісно ж знав. Тепер Кейн вчитися знову жити в новій реальності. Зрештою вона відчула на собі всю важкість Джея, коли він вибув. Стрілянина наче пейнтбол. Але у космосі.

Ромул Шерідан

05.02.2026, 00:07:39

25 - 26 Віддати кисень компаньйонці, з котрою наче на ножах і взагалі опинитися поруч з тим, кого ти ще хвилину тому ненавиділа. А ці спогади, марення про сестру — це теж підвалини психіки до яких апелює свідомість у критичні хвилини. От задаюсь постійно питанням: як можна так писати?.. Глибоко. Вправно.

Можливо тепер Блейк буде трохи інакшою після цієї події. Наче у свідомості Блейк відбулися зміни. Добре, що Кейн все ж оклигала. Але.!!! Що!?? Блейк і є Ейбл? Тобто Блейк! Оце так поворот! О, скільки тут всього полилося тепер... Це катарсис для обох...

Віталій Козаченко

04.02.2026, 16:39:36

14. Цікава концепція "тотемних звірів" як результату модифікацій. Вражає те, як Ви описуєте ціну цих змін: не просто надздібності, а глибока психологічна травма та відчуження. Кейн викликає щире співчуття — особливо в момент її дитячого спогаду, де вона почувається покинутою в тому попелястому лісі.♥️♥️♥️

Віталій Козаченко

04.02.2026, 16:02:45

13. Неймовірно атмосферний розділ, де побутова сцена вечері перетворюється на шпигунську гру. Дуже сподобався фрагмент про навчання шифруванню — це додає глибини стосункам героїв. Деталі про «терапію» та втрату зв’язку з ітераціями «Індиґо» звучать по-справжньому зловісно. Ви майстерно тримаєте інтригу, залишаючи Кейн та читача з небезпечною таємницею в руках.✨♥️✨

Віталій Козаченко

03.02.2026, 19:26:40

12. Це надзвичайно сильний і похмурий розділ, який б'є у саму ціль своєю актуальністю. Ви чудово показали, як працює механізм завоювання: солдатам вкладають у вуха казки про «загрозу» та «крихкі тіла» ворога, щоб перетворити їх на безжальну зброю. Але за фасадом наказів завжди ховаються справжні трагедії, гори трупів і зламані долі тих, хто повірив у цю брехню. Моторошно усвідомлювати, що навіть у далекому майбутньому тактика агресора не змінюється, а істина залишається заблокованою «аварійними протоколами». Ваша історія змушує замислитися над тим, якою ціною дається «перемога» в чужій війні. ✨✨✨

Віталій Козаченко

03.02.2026, 19:04:45

11. Дуже напружений розділ, сцена з Джеєм біля прірви — справжня перевірка на міцність. Методика тренування екстремальна, але ефективна, щоб змусити Кейн прийняти свою іншу частину. Браян додає тривоги: його «кисла усмішка» та транквілізатори наглядачів не обіцяють нічого доброго. Ідея з «активним сном» та залученням звіриної сутності звучить дуже перспективно для сюжету. Це цілком логічно, оскільки зараз людина і звір у них — це одне ціле. ✨✨✨

Віталій Козаченко

03.02.2026, 18:53:09

10. Дуже сподобалося, як передана атмосфера в їдальні та опис цих незвичних «ню-фруктів». Діалог із Самантою вийшов живим і додав історії класної іронії, незважаючи на роздратування Кейн. Спогад про маму та Сонце-3 дуже атмосферний, він круто розкриває минуле героїні. Фінал із Джеєм заінтригував — відчувається, що попереду на Кейн чекають непрості випробування.✨✨✨

Віталій Козаченко

02.02.2026, 21:19:32

9. Дуже сильний момент у розділі. Для ветерана, як Кейн, атмосфера абсолютної тиші, спокою та «штучної» довіри часто є набагато більшим стресом, ніж марш-кидок чи бойова тривога. Коли ти звик до постійної готовності, ця надмірна лагідність Амаль та цифрова ілюзія виглядають підозріло, майже як загроза, яку неможливо ідентифікувати. Сприйняття Кейн дуже зрозуміле: у світі, де все занадто ідеально, підсвідомо чекаєш на удар. Саме цей контраст між її внутрішньою напругою та солодкуватою атмосферою ретриту створює неймовірний саспенс. Вам вдалося чудово передати цей дискомфорт від "тиші, що тисне".❤️✨

Віталій Козаченко

01.02.2026, 20:24:32

8. Ваш стиль письма неймовірно живий! Сцена зустрічі Кейн та Бріона в капсулі просто іскрить. Дуже боляче було читати про її дитинство в академії та те, як жорстоко з нею поводилися інші діти. Але те, як вона зараз ставить Бріона на місце одним лише поглядом та випущеними кігтями — це викликає захват. Вона справді сильна ветеранка, яка пройшла через пекло. Чекаю на момент, коли цей "ведмідь" нарешті зрозуміє, з ким має справу!❤️

Віталій Козаченко

01.02.2026, 19:27:20

7. Наскільки ж Кейн і Реймі схожі у своїй самотності! Розповідь про її сестру Ейбл та причину модифікації пояснює все те заціпеніння, яке вона відчуває зараз. Це неймовірно боляче — усвідомлювати, що її власна сім'я віддала її як 'зброю' через почуття провини та брак коштів. Реймі неймовірно мудрий для свого віку, його слова про те, що вона була б гарною мамою, і цей останній обійм — найсильніші моменти. ❤️

Віталій Козаченко

01.02.2026, 19:23:34

6. Неймовірно сильний розділ! Опис Кейн у подобі гепарда настільки живий, що буквально відчуваєш цей хрускіт під лапами та напруження м'язів. Дуже вдало передано контраст між її тваринною формою та людським усвідомленням. Операція по захопленню була описана дуже майстерно.
Але найбільше чіпляє те, як хлопчик запав Кейн у душу. Система явно розглядає такі моменти як слабкість і засіб тиску, що робить ситуацію ще гострішою. Сцена з Браяном додає градуса напруги — цей персонаж викликає щиру тривогу своєю підступною ввічливістю. Подивимося, чим закінчиться це їхнє "поговоримо і відпочинемо". Чекаю на продовження!❤️❤️❤️

Ромул Шерідан

31.01.2026, 15:10:52

Вітаю! Відрекомендував Вашу книгу;)

Ромул Шерідан

29.01.2026, 19:34:22

>>>>Питання справжньої дружби — наступне. Тут добре показана дружба. Окрім підтримки Джея, й емпатії самої Кейн — вразив вчинок Ноубл. Це поза розсягом алгоритмів. І в цьому сила. Бо так і має бути. А ключовим як на мене. Принаймні наразі — питання гуманності загалом. Тут ви просто поставили під лупу це питання. Ті, що самі не тільки буквально а й метафорично є найагрествнішими заірями — винищують тих милих анімонів, які нічим не загрожують тупо заради ресурсів. Це ж поточний наш діагноз! А є ті хто проявляє емпатію. Хто намагається вийти з системи пишучи цифрову абетку. Тут не тільки емпатія, як на мене, тут і материнский інстинкт, чи щось таке, він відчувається й по відношенню до Реймі. Також вразило протистояння з Бріоном. Не знаю, чи випадково, але метафора з ведмедем і іншими хто став на захист Кейн — теж дуже символічна. Ви використали загалом, як символ невидимого антагоніста Владу. І тут не просто про владу. Це про відповідальність. Бо більше виходить так, що влада у володінні влади. І вона зацилена на уьому. А хтось наче має її обслуговувати. Тож Кейн зробила дуже правильні й висновки про підготовку до нової війни. Тож читатиму далі й залишатиму коментарі.

Ромул Шерідан

29.01.2026, 19:12:18

Не знаю, чи розпочнемо якісь марафони, але я читаю конкурсні роботи і Вашу в тому числі. Наразі все прочитав/слухав, і комплект зірочок кожному розділу, якщо не пропустив)) Вражаюче , як завжди Ви закрутили інтриг, також дуже подобається авторський світ і питання, які на кону. Взагалі, думаю питання ветеранів дуже актуальне. І хоч тут фантастика, Ви зачепили цілу низку важливих аспектів. Це і власні травми, як фізичні так і психологічні. Ми бачимо, як Кейн вчитися заново сприймати себе, зрозуміти і прийняти. Ви чудово передали її внутрішній конфлікт між собою, що виконує безапеляційно накази й собою, що хоче бути людяною, вразливою й чутливою. Вона вирізняється поміж інших. І це викликає наступний аспект — несприйняття "зграєю". Особливо це гарно проявилося з Блейк і не тільки. Взагалі, питання взаємовідносин ветеранів — теж дуже щепетильне, так би мовити. Ви гарно описали стан декого з них, які настільки в справі, що втратили відчуття розвитку,мй схожі на підлітків з своєю зухвалістю й максималізмом. І це третій аспект. Далі — що можна вважати достойним служби ветерана. Контроль? Допомога? Контрольована, в негативному сенсі, реабілітація з нав'язливим й підозрілими менторами? >>>>

Віталій Козаченко

25.01.2026, 11:25:00

5. Цей розділ про тотальний контроль відгукнувся мені найбільше. Я дуже добре розумію, про що тут ідеться. Коли за тебе вирішують буквально все: що їсти, що дивитися і як жити — така "турбота" стає схожою на в’язницю, де стіни стискаються з кожним днем. Завжди дивувало, чому хтось вважає, ніби знає краще за іншу людину, що їй потрібно в конкретний момент. Якби кожен займався власним життям, проблем у світі було б значно менше. Щось мені підказує, що ветеранка думає так само. А отже, це рано чи пізно призведе до великого вибуху. Такой контроль ніколи не проходить безслідно, і за нього доведеться платити. Чекаю на момент, коли цей нарив нарешті прорве!

Лія Оскар

20.01.2026, 20:54:42

Вітаю з новинкою! Успіху на конкурсі!

Віталій Козаченко

20.01.2026, 20:18:59

4. Сцена зі спогадами Кейн про «жінку в масці» та холодні коридори лікарні дуже сильна. Тепер стає зрозуміло, чому вона так цінує свободу і чому їй так важко довіряти людям. Модифікації зробили її сильнішою, але ціна за це була надто високою. Її спілкування з Реймі виглядає дуже зворушливо — два поранених серця, що намагаються знайти розраду в маленьких радощах на кшталт цукерок.

Вікторія Вовк

19.01.2026, 00:06:00

вітаю з новою книгою...)
Кайла, скажіть вже чесно ви - вампірка?)

Маргарита Норд

18.01.2026, 18:18:46

Вітаю з новинкою! Дуже цікава історія, затягує з перших рядків. Підписалася на вас, буду стежити за оновленнями. Буду дуже вдячна за взаємну підписку та підтримку моєї творчості! Успіхів вам і натхнення!