Джей нахмурився.
– Ти певна?
– Так, – Кейн кивнула другу, всівшись у крісло, вона кивнула на сусіднє. – Ходи.
Джей зітхнув, рушивши до дівчини і вмостився у крісло.
– Що тобі відомо?
– Зв’язок із попередніми десятьма ітераціями Індиґо не відновився.
– Вони посилали когось?
– Ну, звісно, Кейн. Та зв’язок перекривається уже при сходженні на орбіту. Всі дослідницькі зонди було заблоковано. Безпілотні екстренні групи теж не повернулись, дані не передаються.
– Отже, вони не можуть перевірити що там.
– Так. І тому зібрали всіх ветеранів тут. Щоб не сіяти паніки раніше часу і підготувати вас.
Кейн зітхнула. Вона і так про все це здогадувалась.
– Вони нас не тренують. Копирсаються у спогадах і все.
– Подумай ліпше, Лавкрафт.
Кейн поглянула на Джея, що здійняв брову.
– Вони контролювали нашу фізичну активність впродовж десяти років. Слідкували за харчуванням, сном і станом здоров’я. Фізично ми всі досі витривалі та треновані. А ментально?
– А яке їм діло до ментального? Наші думки їх цікавлять виключно для того аби ними…оу…– зрозуміла нарешті Кейн. – Вони збираються поліпшити техніку навіювання.
Джей кивнув.
– Їх цікавить яким чином вони здатні чинити вплив на мозок керуючись тригерами. Я сподівався, що в тебе не так багато важелів впливу. Та вони є. Я бачив програму, Кейн.
– І що там? Не кажи, що побачив щось нове, – закотила очі вона.
– Твої батьки. Твоя сестра. Я. Реймі. Твоє відчуття провини за ліквідацію анімонів. Твоя провина перед іншими ветеранами. Ти несеш в собі забагато хвилювань і провини. Вони це використають.
– І чого ти хочеш від мене? Якщо на нас чекає чергова війна, я просто кину зброю. Мені нема чого боронити. Ти зробиш так само, я ж знаю.
– А Реймі? Ти його не залишиш і їм це відомо.
– Може підірвати всі центри Влади?
Джей важко зітхнув, закривши долонею очі.
– Ні, справді, взяти квантову вибухівку, начинити нею всі капітолії і бабах!
– Ти можеш бути серйозною?
– З тобою? Ніколи. Я втомилась від цього. Реймі справді треба захистити. Та це потребує певної підготовки.
– Підго…– його очі розширились. – Не кажи, що вже вигадала дурнуватий план який нас всіх поховає!
– Як давно ти спілкувався з братом?
Джей нахмурився.
– Кілька місяців тому. Коли отримав чергову дебільну відео-листівку. Але до чого тут Майк?
– Мене цікавить не скільки Майк, скільки його робота на дослідницькій базі у Тейкілоррі.
Джей відкинувся на спинку крісла.
– Ти серйозно про це думаєш?
– Чому б і ні?
– Ми не зможемо провернути це самотужки.
– Так, твоя правда. Нам потрібно ще кілька людей.
– І кому ти готова довіряти?
– Наразі? Мені доведеться довіряти навіть тим, кому я не хочу. Та спершу, треба поговорити із Сем. Її наречений все ж у Владі. Він може допомогти зробити все непомітно.
– Так, і як ти сказала: він у Владі. То з якого переляку він має нам допомагати?
– Над цим і треба подумати. Та спершу переконати Сем. Вона дуже м’якосердна. Буде рюмсати всю ніч, а тоді вмовить Маккензі підписатись на нашу авантюру.
– Так, а ще треба переконати Сем тримати свого довгого язика за зубами. Вона піде і розтриндить все комусь на кшталт Блейк і тоді все пропаде.
Кейн здійняла брову.
– Та ну! Не кажи, що тобі треба і вона!
– Блейк волонтерить у “дитячих” центрах. Вона має певні рівні доступів, що можуть нам допомогти.
– Це не спрацює, – хитнув головою Джей. – Блейк ніколи не піде після Влади.
– Переконай її.
– Що?
– Вона тебе хоче ще з початку захоплення Індиґо, – реготнула Кейн. – Спокуси її.
– Ти здуріла?
– А що? Хочеш сказати вона тебе не приваблює? Благаю,– закотила очі Кейн. – Ця жінка здатна привабити навіть мене, а я простий собі стійкий гетеро. Та і ти після ув’язнення певно скучив за жіночою ласкою. Ходи розважся.
– Я не можу в це повірити…
– Ой, та не грай у невинність. Ви завжди були близькими, часу минуло досить. Помиріться і буде нам всім щастя.
– Я не вірю, що ти серйозно! Звідки така жорстокість, трясця?!
Кейн не знала. Може то лиха її частина прагнула вкусити Блейк якомога сильніше. Ветеранка зловтішно всміхнулась.
– Агов, Кейн! Це не про тебе! Ти не така!