Розділ 27

– Дайте їй простір. Коли довкола натовп ще гірше, – голос Блейк звучав з якимось надломом. Та Кейн не бажала їй співчувати. Її переповнювали емоції. Вона була за крок від смерті, застрягла у вакуумі з людиною, що завжди була їй неприємна. Тоді дізналась, що ця людина – її рідна сестра, яку вона колись дуже любила. А на додачу, що колишній хлопець тієї ж сестри, який був і лишався найближчим другом Кейн – про все знав і не сказав.

Команда розступилась, не відриваючи схвильованих поглядів від капралки.

– Нам зачекати, чи…– почав Селлеґ.

– Йдіть вперед, – мовила Кейн. – Я наздожену. 

Саманта із сумом поглянула на капралку, та все ж повела команду вперед. Блейк рушила за нею, та все одно кілька разів озиралась, аби впевнитись, що з Кейн все буде гаразд. Джей натомість не зрушив з місця.

– Йди! – рявкнула капралка.

– Я не лишу тебе у такому стані.

– О, то тебе зацікавив мій стан? Щось не бачила, щоб ти про нього думав, приховуючи від мене правду!

– Ви б постраждали обоє, – зітхнув він. – Я не міг так вчинити.

– Трясця! Увімкнув би мозок замість…того, що в тебе нижче! Якби загроза існувала насправді, Блейк би не зізналась тобі. Аби і тобі нічого не загрожувало! Натомість вона зробила тебе відповідальним за цей клятий секрет і ти мовчав, не сказавши мені!

– Думаєш, вона збрехала?

– Я не знаю. Це Блейк! Груба, вайлувата, нестерпна, брехлива й нелогічна, бляха Блейк! 

– А ще це Ейбл. Ти мусиш прийняти це.

– Я не можу прийняти це, Джею. Її поведінка, її постійне намагання відштовхувати…Це хто завгодно, та не Ейбл. Моя Ейбл прагнула підтримувати і допомагати. Вона любила мене. А це…Це не вона.

– Дай їй шанс.

Кейн підняла очі на друга.

– Дати шанс? Як в тебе все, трясця, легко! Просто дати шанс. Просто забити на твою і її брехню і жити у спокої! Це вже дзуськи! Надто довго я зносила її закиди. Більше цього не буде. Хай лише зачепить мене…

– Ти не зашкодиш їй. Вона – твоя сестра.

– То я вчитиму її по-сестринськи. І тебе, якщо не замовкнеш негайно.

Джей опустив очі. Кейн підвелася, відчуваючи, як боляче було вдихати  повні груди. Біль неначе пострілом прошивав її від грудей до лопаток.

– Доєдную спазмолітик, – сповістила Ноубл. 

– На біса мені спазмолітик? – хрипіла Кейн і задихнулась від нового пострілу болю.

– Кейн, тобі зле?

– Йди вперед, Кліфф-Торне! – процідила крізь зуби Кейн.

– Ноубл, проскануй її. 

– Сканування проведено, любий. Я ліпше за тебе знаю, що потрібно Кейн. Тож закрий свій симпатичний ротик і відійди вбік.

Капралка пирхнула від сміху. Обличчя Джея видовжилось.

– Це що зараз було?

– Тебе цікавить це чи результати сканування? – спитала Ноубл, не приховуючи глузливого тону.

Джей роздратовано зітхнув.

– Ноубл, повідом результати сканування, будь так ласкава.

– Ой, хоч до рани прикладай! – кинула Ноубл.

Капралка знову спробувала засміятись і скривилась від болю.

– У Кейн виявлено ураження периферійних нервів. Воно проявляється раптовими та інтенсивними нападами  болю вздовж нервового стовбура. Я вже ввела знеболювальне, за хвилину Кейн відчує полегшення.

Капралка заплющила очі, чекаючи на те омріяне полегшення.

 – Кейн? – Джей уважно стежив за подругою.

– Йди вперед.

– Тобі може знадобитись допомога.

– Ні, не може, – бурмотіла вона.

– Ноубл, чи потрібна допомога Кейн дістатись команди, коли знеболювальне подіє?

– Ноубл, не смій, – застерегла капралка.

– Пробач, люба. Та після стресу, пережитого організмом за останні шістдесят чотири хвилини, на додачу до знеболювального – тобі потрібен нагляд.

– Ну, ти ж наглядаєш за мною?

– Я можу помʼякшити падіння, а не утримати від нього. А цей, без образ, бовдур може згодитись для таких простих задач.

Джей здійняв брову. Кейн смачно вилаялась, а тоді мовчки рушила вперед, змусивши друга плестися за нею. Уже на підході до команди, Кейн відчула полегшення. І справді: біль відступив. Чарівне відчуття. Капралка не могла насолодитися ним. Одразу промайнула думка, як мало вона цінує ті моменти, коли її нічого не турбує.

– Все добре, кицю? – зустріла її Саманта.

– Ліпше не буває, – бурмотіла Кейн.

Джей та Блейк похмуро на неї поглянули.

– Мітка зі скарбом у ста чотирьох кроках. Я пропоную розділитися і рушати з трьох флангів.

Кейн та Блейк інстинктивно переглянулися. Невже Сем за час їх відсутності навчилась чітко аналізувати ситуацію?