Розділ 44

– Ноубл? – покликала її Кейн, коли очікування стало занадто довгим.

– Щось мені це не подобається…– сказала Сем.

Кейн схвильовано озирнулась. Неонова сітка купола терапевтичного центру, що лишилась далеко  позаду капралки, злегка тріпотіла на тлі чорноти космічного простору. Ветеранка здригнулась, відвернувшись.

– Маршрут прокладено, відправляйтесь до корабля.

– Це була не Ноубл, – помітила Блейк.

Голос сестри зараз дратував капралку як ніколи.

– Це інтерфейс скафандра, – зітхнула Кейн, повертаючись. – Ноубл, схоже, дала вказівки.

– Вимикаю штучну гравітацію. 

Кейн відчула як тіло стало легким, руки та ноги здригнулися у порожньому просторі. Капралка заплющила очі, намагаючись дихати рівно.

– Вмикаю прискорювачі. Курс задано.

До корабля Кейн долетіла приблизно за півтори хвилини. Щойно шлюз зачинився, капралка зітхнула, очікуючи коли захисні клеми шолома розблокуються. Почулося клацання, та шум випущеного повітря. Капралка зірвала з себе шолом і заплющила очі, вдихаючи на повні груди.

– Все добре, кицю? – погладила її по плечу Саманта.

– Вона тут? – не розплющуючи очей, спитала Кейн.

Сем покосилась на Блейк, що була навдивовижу тихою.

– Так…

– Добре, – Кейн розплющила очі, що раптово засяяли неначе рідке золото. Навіть у  рукавицях вона відчувала, як видовжились її кігті. Капралка стягнула їх з рук і різко повернулась.

– Серйозно? – покосилась на сестру Ейбл. – Влаштуємо бій на кораблі?

– Щоб надерти тобі дупу мені особлива локація не потрібна, – рявкнула капралка, штовхаючи сестру.

– Кейн! – скрикнула Сем.

– Як ти могла вчинити таку дурість?! – кричала Кейн, схопивши сестру за комір костюму. – Як?!

– Це нічого не дасть, – намагалась відтягнути її Саманта. – Годі!

– Ми можемо обговорити це деінде? – хрипіла Блейк.

– Ні. Бо я більше не хочу тебе бачити.

В очах Ейбл щось на мить промайнуло. Вона зітхнула і заплющила очі. Кейн відпустила її та підвелась.

– Борт, скільки ще до Індиґо-352? – спитала вона.

– До завершення подорожі три хвилини і десять секунд.

– Чи є ознаки того, що нашу відсутність виявлено?

– Ознаки відсутні. Офелія Ґарденс повністю затоплений. Влада кинула всі сили на ліквідацію катастрофи, та блокування Сітки, що активно втручається у їх алгоритми.

– Чи є постраждалі? – спитала Саманта.

– Близько десяти постраждалих, та без серйозних травм.

– Ноубл скоро повернеться?

– Невідомо. Інтеграція у процесі.

– Скільки це займе?

– Невідомо. Влада має чимало протоколів безпеки, система багаторівнева, містить багато розгалужень. Аби сітка мала змогу проникнути в кожен, Ноубл має провести її кожним рівнем. Це займе час.

Кейн зітхнула.

– Приземлення заплановане через сорок сім секунд. Рекомендую зняти скафандри.

Кейн, стягла з себе ненависний костюм і кинула його на сусіднє крісло. Вона відкинула волосся назад і торкнулась розпашілого лоба. Блейк та Сем лишались мовчазними. Капралку, аж трусило від бажання закричати.

– Корабель знаходиться на критій стоянці.

– Що? – здивувалась капралка. – Хіба ми не мали повернутись на місце зльоту?

– Виявлено оперативну групу захоплення, що прямує до місця зльоту. Потрібно непомітно залишити стоянку.

– І як ми це зробимо непомітно?

– Прийміть препарат, за десять секунд корабель буде стиснуто для перебудови.

– Якої ще перебудови?

– Цей корабель оснащено маскувальною системою, – пояснила Сем. – Вона перебудовує його у інший транспорт. Але оскільки трансформація відбуватиметься з нами на борту, ми маємо прийняти стабілізатор.

Кейн скривилась:

– Хто це придумав?!

– Взагалі-то Маккензі… Перший функціональний зразок, взагалі-то мав би мати дещо інший вигляд…

– Перший зразок?! Ми поперлися в космос на необкатаній тарантайці?! – обурилась Блейк.

– Агов! Ви просили транспорт який вони не відслідкують! Зразки непогоджених проєктів – єдиний незадекларований транспорт!

– А якби ми розбилися? Якби ця штука заглухла у вакуумі?!

– Зв’язалась би зі своєю любою Владою, щоб врятувала твою зрадливу дупу, – пирхнула Кейн.

– Ти злишся на мене – гаразд, я заслужила, втім навіть ти маєш розуміти, як ми всі ризикували! Ми могли не долетіти! Не кажучи вже проте, щоб загинути там!

– Ну, ми ж долетіли?! І взагалі, я не бачила ваших ідей щодо транспорту та скафандрів, тож не завадило б просте дякую, – склала руки на грудях Сем.