Розділ 45

Кейн повернулась до своєї квартири і повільно сіла на канапу. Було незвично тихо і порожньо. Вона вже забула про це відчуття. Подумати тільки! Ноубл стала їй другом менш як за місяць, а до того більше десяти років вона була виключно голосом з комунікатора, на який капралка ніколи особливо не зважала. Хіба можливо зав'язати такі дружні стосунки з кимось всього за місяць? І хіба можливо так сумувати за ними?

Почулось клацання проєктора, Кейн смикнулась, останні крихти надії, що Ноубл змогла якось повернутись, прискорили серцебиття. 

– Ноубл?!

– Вітаю, капралко. Мій порядковий номер 02476_ТІ. Я – твій новий інтерфейс. Бажаєш дати мені ім’я? 

Від стандартного голосу диктора Кейн відчула, як все всередині обірвалось. Вона розуміла, що не мала права сердитись на новий інтерфейс, та все одно сердилась.

– Ні. Залиш мене.

Проєктор згаснув, квартира знову занурилась у тишу. За кілька хвилин у двері постукали.

– Реймі та Купер чекають на дозвіл увійти. Мені їх впустити?

Кейн проігнорувала інтерфейс та підвелась, повільно крокуючи до дверей, аби відчинити.

– Привіт! – просяяв хлопчик. – Я радий, що ти вже вдома!

Капралка всміхнулась.

– Що робили?

– Збирали новий голографічний програвач! – захопливо щебетав хлопчик. – Ти знала, що перші голограми виготовляли на записувальних пластинах, що вставляли до приймача із лінзою та виводили на тло завдяки цифровізованим хвилям? 

– О! Цікаво, – всміхнулась Кейн, пропустивши малого до квартири.

Реймі зняв наплічник і захопливо продовжив:

– Взагалі, принцип роботи частково запозичили із перших голографічних проєкторів. Вони були трохи не такими як зараз, але основна різниця в тому, що вони були не автоматичними! Уявляєш? Їх треба було заводити, як ті… – хлопчик почухав потилицю, – як вони… у мультику ще були….

– Грамофони? – припустила капралка.

– Так!

Кейн всміхнулась, хоч на душі її було гірко, та ветеранку тішило, що хлопчик у гарному настрої. Вона підвела очі на Купера. Той кивнув, всміхаючись:

– Ну як справи? Порядок?

Капралка кивнула. Чоловік помітив її настрій, та вирішив не ставити запитань у присутності хлопчика.

– Залишишся на вечерю? – спитала вона.

Купер хитнув головою.

– Маю справи у магазині.

– Дякую, що побув з ним.

– Я залюбки! – всміхнувся продавець і простягнув руку Реймі.

Хлопчик натомість його обійняв, чим викликав скрипучий сміх чоловіка. Той лагідно погладив Реймі по голові.

– Ще побачимось.

– Дякую, Купере!

Коли за продавцем зачинились двері, Кейн ще певний час замислено на них витріщалась, неначе чекаючи, що хтось постукає знов.

– Ти ще сердишся? – спитала вона у хлопчика.

Реймі, проігнорував запитання і впав на канапу, озирнувшись:

– Може щось подивимось?

Кейн зустрілась з ними поглядами.

– Звісно, обирай, що хочеш.

– Ноубл, увімкни, будь ласка, “Темні матерії”. – Реймі поглянув на капралку, – Ти дивилась? 

– Оригінальний двадцятих чи ремейк сорокових? – спитала у нього капралка.

– Оригінальний. Купер порадив, казав дуже класний серіал! У ремейку уже генерували акторів через ШІ.

Кейн кивнула, сівши поруч.

– Вмикаю серіал “Темні матерії” 2019-го року, режисера Тома Гупера.

Реймі повернувся до капралки.

– А де Ноубл?

– З певних причин, вона більше не може бути моїм інтерфейсом.

– Заперечую. Алгоритми Ноубл тепер входять до кожного інтерфейсу, частково я все одно вона.

– Я не дозволяла втручатися у наш діалог, – роздратовано бурмотіла Кейн. – Ти – інтерфейс, просто асистент, що приймає та обробляє запити.

– Але Ноубл брала участь у обговореннях.

– Ти – не Ноубл, – процідила Кейн. – Раджу не забувати про це.

Хлопчик потягнувся до капралки і притулився до її плеча. Тим часом вже розпочався серіал, та думками Кейн поринула кудись далеко за межі сюжету на екрані.

Раптом перегляд перервав терміновий випуск новин, від чого і Кейн, і Реймі підскочили.

На екрані з’явилось ідеальне обличчя ШІ-ведучої, вбраної у темно-синій костюм.

– Стався масивний вибух у дитячому центрі Індиґо-352, внаслідок якого обвалився дах та десять поверхів. Причини інциденту наразі з’ясовуються, на місце прибула слідча оперативна група та служба надзвичайної допомоги. Нижні дванадцять поверхів встигли евакуювати, втім травм зазнало більше двох тисяч дітей. Пошукові роботи під завалами наразі тривають. Далі пряма мова губернатора Сайтфілда з місця трагедії.