Розділ 38

Кейн озирнулась до хлопчика, взявши його за плечі:

– Реймі, біжи на верхній поверх, симетрично до моєї – квартира Мартіна. Скажи йому, що Бріон тут. Хай потримає тебе у себе і нікого не пускає, чув?

– Ні, не лишайся з ним! – кричав хлопчик.

– Все буде гаразд, – запевнила його Кейн. – Йди.

– Ні, я лишуся.

– Ти не лишишся! Йди, бігом.

– Годі вже! – встрягнув Бріон. – Ти йдеш додому, Реймі. Твоя мати повертається до мене. І ти теж.

– Я не повернуся туди, – хитав головою хлопчик. – Мама залишила мене.

– Кейн тебе викрала, залякала твою матір, настільки, що вона не хоче навіть висувати обвинувачення!

– Це неправда! Я чув запис.  

– Йди, – обірвав його Бріон. – Нам з Кейн треба поговорити. Лишися тут – я тобі всиплю. Моє терпіння не безмежне. Я обіцяв твоїй матері не чіпати тебе більше, та якщо ти негайно не залишиш цю халупу, я таки порушу обіцянку.

Хлопчик поглянув на Кейн, його очі набралися сліз.

– Я тебе не залишу з ним, – хитав головою хлопчик, ставши перед нею. – Не чіпай її!

– Зі мною все буде гаразд, – Кейн повернула його до себе. – Йди до Мартіна, чуєш?

– Ні, ти йдеш додому! – рявкнув Бріон, наблизившись.

Капралка завела Реймі собі за спину, здійнявши підборіддя. Ветеран вже нависав над нею, темні очі метали іскри.

– Кейн…– схлипнув хлопчик, стискаючи її руку.

– Годі вже скиглити! – гаркнув Бріон. – Як ти плануєш стати чоловіком, якщо весь час рюмсаєш?!  Казав я твоїй матері, годі так труситися, виростила слабкодухе дівча!

Хлопчик тягнувся до капралки:

– Не лишайся з ним, будь ласка!

– Реймі! Швидко виходь з квартири і йди до Мартіна! Я не повторюватиму!

Хлопчик трохи відступив, губи його тремтіли. Це вперше. Кейн дозволила собі підвищити на нього голос. Хлопчик озирнувся і побіг сходами. 

– Трясця…

– Що, не так легко з ними, коли справа йде до слухняності? – реготнув Бріон. – Досить зручно називати батьків поганими, коли сама дітей не маєш.

– Що ти робиш у моєму домі?

– А не ясно? Єдиний спосіб позбутися тебе – вбити. Ти дістала не лише мене. Перейшовши дорогу Брайану, ти нажила собі ворогів серед Влади. Вони погодились достроково звільнити мене від терапії, аби я тебе усунув.

– Схоже на агонію, якщо для вбивства ворога Влади до мене відправляють залежного кретина, замість елітної групи чистильників.

– Забагато честі.

– Так, для тебе. Отже, Влада тут ні до чого. Просто Брайан наробив у штанці і знайшов собі двометрового хлопчика на побігеньках. Що ж гаразд, – вишкірилась Кейн, похрустівши кістяшками пальців.

– Ти ж розумієш, що тоді ти вижила виключно через втручання інших? Тепер ти сама і я зроблю так, що ніхто й ніколи не дізнається куди ти поділась. Брайан дуже допоміг, вилучивши твій інтерфейс. Тікати тобі нікуди.

– А чого мені тікати? Я не боюся тебе, Бріоне.  Мені тебе шкода.

– Залиш цю браваду для передсмертної записки.

– Це вже навряд.

– Справа твоя. Зникнення безвісти навіть краще.

Почувся тріск розірваної тканини. Крісло перекинулось, щойно масивні лапи гризлі опустились на підлогу, шарпнувши її кігтями. Він заревів, вишкірившись.

Кейн обернулась, опустившись, напівприсядки. Її хвіст неспокійно рухався з боку в бік. Вона вишкірилась, облизавши носа. Кігті були напіввипущені, гепард готувалась до стрибка. Бріон махнув лапою, відкинувши кофейний столик. Той влетів у стіну, розсипаючись на уламки. Кейн стрибнула, вдаривши ведмедя в груди і вони разом перевернули канапу. Гепард вгризалася у його шию та плече, лишаючи криваві сліди.

Ведмідь ревів, увігнавши кігті їй під ребра. Кейн задихнулась від болю і зашипіла, відштовхнувши його. Вона кинулась вперед відчуваючи як поранений бік заважає координації. Гепарда хитнуло, вона випустила кігті вдаривши лапою морду ведмедя, а іншою лишила криваві подряпини на його грудях.

Бріон відступив на крок і заревів ще сильніше. Він шарпнув її кігтями по стегну і відкинув з усієї сили. Гепард влетіла у телевізор, відчувши тріск за спиною. На мить від спалаху болю вона не розуміла, то тріщала розбита техніка чи її хребет. У голові запаморочилось. Кейн впала на підлогу. Уламки телевізора боляче падали на її голову та поранений бік. 

Перед очима пливло. Вона намагалась підвестись, та лапи не слухались, роз’їжджаючись. Бріон кинувся на неї, замахнувшись лапою. Він гарчав, шматуючи її, його кігті блищали від крові. А погляд чорних очей виражав повний тріумф. Біль був нестерпним. Кейн не була певна, що може навіть зітхнути. Весь світ неначе смикнувся, перетворюючись на білі та червоні спалахи, а тоді враз почорнів.

– Ти одужаєш?

Кейн поглянула на молодшу сестру, що схвильовано розглядала гіпс на її правій руці. Грошей на ренегеративну капсулу у родини не було, тож і лікування було доволі старомодним: недорогі операційні втручання, що розтягують реабілітаційний період на кілька місяців. Дівчинка знизала плечима і поморщилась. Клята Келсі…однокласниця, що штовхнула Кейн на іграшковий конструктор. Тепер її руку зламано, а Келсі навіть не перепросила і взагалі налаштувала інших дівчат проти неї.