Розділ 23

– Якого беня ти потягла мене за собою?! – рявкнула Блейк, згрупувавшись.

Темрява була всеохопною, єдиним джерелом світла був бур зі світлодіодами і зоряне небо на великій відстані від кратера.

– А якого беня ти штовхнула мене?! – спитала Кейн, світло від вогників бура лягало на скло її шолома, від чого бурштинові очі набували різних відтінків.

– Я ж не думала, що в тебе все так паршиво з координацією, – пирхнула Блейк.

– Ні-ні! Не перекидай це на мене! – гаркнула Кейн. – Ти штовхнула мене прямісінько у сліпу зону. Тепер ми не маємо жодного доступу до комунікації.

– І на твою думку, це я винна, так? – насмішкувато кинула Блейк.

Кейн не лишила відповіді. Очевидно, ветеранка не мала штовхати її у кратер, втім чи є сенс зараз сваритися, якщо зв’язок уже втрачено?

– Маємо вибиратися і шукати інших.

– Якщо ти раптом не знала: повітря у нас обмежене. Та і взагалі, ми навряд чи доберемось до команди.

– І що ти пропонуєш? Сидіти тут і скиглити, доки не помремо?

– А що пропонуєш ти? Йти вперед, доки не закінчиться кисень?

Кейн подумки вилаялась. Нехай Всесвіт дарує Саманті здоров’я за те, що поставила Блейк у пару до капралки!

– Що, думаєш про те, чого ти зі мною в парі? – насмішкувато кинула Блейк.

Капралка знову змовчала.

– Та, ну нам разом ще довго тут стирчати, хоч поговоримо.

– А чого це ти різко захотіла розмовляти, га?! До цього носом воротила і поводилась як стерво! Чи може тебе нарешті совість гризе, що через твою дитячу поведінку ми лишились відрізаними від команди у чорта на рогах?!

– Слухай сюди, Лавкрафт…

– Ні, це ти слухай мене, – перебила вона, зробивши крок вперед. – Слухай дуже уважно, бо я не повторюватиму: через тебе ми у сраці. Я знайду спосіб витягти нас, але ти маєш стулити свою пельку і не плутатись під ногами, затямила?

– Ким ти себе вважаєш?! – пирхнула Блейк. – Героїня, трясця! Я не просила себе витягати! 

– А яка альтернатива? Лишатись тут і сподіватись, що хтось із них роздуплиться повернутись по нас?

– Це явно ліпше ніж блукати супутником, як двійко сліпих котенят, знаючи, що кисень скінчиться у будь-яку мить! Та ж ні! Тобі просто необхідно довести всім яка ти крута, що тільки ти здатна всіх врятувати! Як же це осточортіло! 

– Що ти мелеш? – не розуміла Кейн. – До чого тут це?

– Та до всього! Мене дістав твій постійний героїзм! Кейн-те, Кейн-се, всі довкола довбні, а ти, Лавкрафт свята, гаразд? Тільки годі вже цього!

Капралка знов нахмурилась:

– Не второпаю про що ти торочиш?

– Від самого початку вони обрали тебе саме через це, – відповіла Блейк повертаючись. – Я завжди діяла як було правильно. Як мене вчили. Я дослухалася, виконувала накази. Що я отримала натомість? Нічого! А ти…Зламала систему, яку вони дбайливо вибудовували, а замість покарання отримала кляте підвищення, якого не заслуговувала!

– Трясця…знову за рибу гроші! – роздратовано кинула Кейн. – Слухай: мені взагалі ця посада не потрібна. Я стільки втратила на ній, що і ворогу не побажала б.

– Не лукав! – різко повернулась Блейк, втупивши у капралку невдоволений погляд карих очей. – Всі хочуть бути капралами, полковниками, генералами, бо це влада. Кожен хоче влади, а хто не хоче – просто бреше собі. Ти хотіла цього і маєш. І так, це відповідальність. Це непросто. Та я від початку знала, що ти не гідна цього. Ти просто переграла тест…Ти обійшла прямий протокол. Це фактично порушення наказу. І вони обрали тебе!

– Стій… – осяяло Кейн. – Це все через кляту вагонетку?

Блейк зблиснула темними очима.

– Всі ці роки ти точиш на мене зуб за один із багатьох дурних тестів, бо я пройшла його нетипово? – не вірила вона.

– Це вирішальний тест. І ти пройшла його неправильно. Формально ти взагалі не склала, – ображено кинула Блейк.

Їх завжди було троє. Влада не бачила більше нікого гідного отримати підвищення. І якщо Блейк та Кейн просто мали потенціал, Джей мав і досвід керування. Хай він був лише у ролі капітана і ментора за сумісництвом, все ж він вмів тримати увагу команди, домігся її поваги та чіткого виконання його настанов.

Попри все це, Джей не дійшов до фінального тесту. Хоч впродовж тих “перегонів” неодноразово отримував першість саме завдяки досвіду. Джей провалився у випробуванні, що мало довести вірність та вміння без осуду, думок та суперечок виконувати накази. Хоч і не явно, та Джей дав зрозуміти, що дає оцінку наказам і лише тоді виконує. Це ставило під сумнів його керівницькі здібності. Влада прагнула бачити ідеального виконавця задач, не ідейного лідера чи бунтівника.

Блейк здригнулася, відчувши тиск на плечі. Метал був холодним, її руки та ноги були скуті, зробивши її абсолютно знерухомленою. Блакитне небо, легкий літній вітер. Тремтіння рейок по обидва боки від її плечей викликали паніку. Її звісно попереджали, що симуляція тесту здаватиметься досить реалістичною, проте це? Блейк відчувала запах обсмаленої землі, іржі та металу. Рейки знову задрижали. Вона смикнулась, та нічого не виходило.