5 111
Анотація до книги "Монстри не питають"
Вони створювали зброю. Вона стала людиною.
У закритій лабораторії створювали ідеальну зброю.
Вона не повинна була відчувати. Не повинна була думати.
І точно не повинна була робити вибір.
Але після аварії експерименти виходять назовні.
Істота без імені.
Чоловік, якого позбавили страху.
Дитина, яка ще не знає, на що здатна.
Система не пробачає помилок. Вона знищує їх.
Та що станеться, якщо «помилки» почнуть захищатися?
«Монстри не питають» — історія про експерименти, які навчилися бути людьми.
У закритій лабораторії створювали ідеальну зброю.
Вона не повинна була відчувати. Не повинна була думати.
І точно не повинна була робити вибір.
Але після аварії експерименти виходять назовні.
Істота без імені.
Чоловік, якого позбавили страху.
Дитина, яка ще не знає, на що здатна.
Система не пробачає помилок. Вона знищує їх.
Та що станеться, якщо «помилки» почнуть захищатися?
«Монстри не питають» — історія про експерименти, які навчилися бути людьми.
“Монстри тут не ті, хто тікає. Монстри — ті, хто їх створює. Це історія, де хочеться зігріти дитину й повірити в монстра. Вона — крихка й сильна водночас. А той, хто мав бути зброєю, раптом відчуває себе батьком.”
“Дівчинка, яка виглядає безпорадно, але смертельно небезпечна. Чоловік, що заплатив непомірну ціну за своє тіло. Їх союз неочікуваний і суперечливий. Вони хочуть перемогти систему на шляху до своєї свободи.”
Зміст книги: 53 глави
92 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЦя книга в новому для мене жанрі - наукова фантастика.
Ця історія про важливі речі, і сподіваюсь вона зацікавить читачів.
Буду чекати на своїй сторінці всіх читачів з коментарями, враженнями і звісно критикою.
Додавайте книгу до бібліотеки і підписуйтесь на мене, щоб слідкувати за оновленнями.
Я вдячна кожному читачу, що ділиться своїм враженням від книги.
11.1- настільки тонко і емоційно ❣️
Любава Олійник, Дуже дякую що відчули це
Вмієте ви, авторе, занурювати… Цього разу я прокидалася разом із Хантером. Відчувати себе в нього в голові — те ще задоволення! :(
Оксана Соловій, авторська майстерність
О, добре, що у нього були якісь гроші й що він має людяність. Ми не знаємо, що було у його минулому, й іноді люди таким чином відмивають свої гріхи.
Анна Лінн, Так, йому пощастило, що мав хоч і невеликий ресурс
Який важкий початок, мабуть, такого ж важкого шляху.
Тетяна Губоній, Так. Їм доведеться подолати багато перешкод, як зовнішніх, так і всередині себе
дякую за книгу, вона чудова
Настя Шандренко, Щиро дякую за Ваш відгук. Мені дуже приємно, що Вам сподобалася моя історія
Я десь читала, що блакитні очі насправді не блакитні — у них відсутній пігмент… Думаю про Сару… Бідне маленьке кошеня…
Тетяна Губоній, Сара - аномалія. Але водночас вона дитина
От так буває — попутниками часто стають протилежності. Добре, що вони знайшли одне одного.
Тетяна Губоній, Доля звела їх не просто так
Аха, тоб то їх лише троє змогли вибратися.
Оксана Соловій, =((
Дочитав! Суперова робота! Здається, проситься продовження))))
Олексій Горбунов, Дуже рада, що Вам сподобалося. Отримати схвальний відгук від автора вдвічі приємніше. Щодо продовження подумаю - треба щоб сюжет визрів у голові. Дуже дякую!
І знову я бігла, як скажена — цього разу разом із Сарою! У вас талант передавати рух, авторе!
Тетяна Губоній, Дуже дякую за таку оцінку
Коли стосується дітей, безвихідь відчувається глибше…
Тетяна Губоній, Саме так. Але не всі переймаються долею дітей, особливо в цій лабораторії
Зворушив той момент, що Сара щиро цікавиться Робертом і його дитинством, а той щиро ділиться своїми спогадами. Він людяний, навіть попри те, як його модифікували.
Читаю щодня, але забуваю коментувати. Твір захоплює❤️
Оксана Соловій, Позаду 11 розділів, аж хочеться притормозити, щоб розтягнути задоволення від читання, але цікавість перемагає ✨
Ого, то хто ж це такий? Може то переробили так одного з її друзів у такого "робота"?
Анна Лінн, Я збережу інтригу
Дочитав вже до 35 розділу, а все ще не знаю, що ж у фіналі. Чудова робота!
Олексій Горбунов, Щиро дякую за відгук
Я так бігла разом із вашим Робертом тими миготливими коридорами, що аж задихаюся в кріслі! Авторе, ви майстер погоні!
Тетяна Губоній, Дуже дякую за ваші враження
Так‑так, випишуть тебе, бідолахо, мабуть, уперед ногами…
З таких місць інакше не виписують...
Тетяна Губоній, Вірно підмітили
Вау, а ось тут кадр зі струмом — сцена варта візуалізації!
Оксана Соловій, Та аще, я прям бачу !
Дякую авторці за глибоку історію.
Oksana Polischuk, Щиро дякую за коментар і за те що поділилися своїми враженнями
Ну ось реально знову до Stranger Things по думки вертаюся, коли шериф Од взявся виховувати, а вона й гадки не мала, як то жити звичайним життям. Ех.
Анна Лінн, Я зрозуміла. Дякую за коментар
Дуже сумна історія у Кевіна
Олексій Горбунов, Нажаль так. Він жертва експерименту
От це я зайшла! Починається як The Bourne Legacy про зміну хромосом — обожнюю цю франшизу! Буду читати як продовження. Тільки з монтрами...
Тетяна Губоній, Я не дивилася, але дякую за Ваш коментар. Сподіваюся книга сподобається
Доволі інтригуючий початок.
Христина Вілем, Щиро дякую за Ваші враження
Ну так, даж коли ви з різних світів та проти всіх - то варто мати когось поруч.
Анна Лінн, Так, дійсно, коли тебе не примає ніхто, то варто об'єднатися
Розділи 32-33 читаються на одному диханні. Така красива розв'язка...
Олексій Горбунов, Рада, що цей момент справив на Вас таке враження
10
Ідеальний солдат- загроза для суспільства чи порятунок?
Дуже глибокий аналіз його «покращень»
Любава Олійник, Чи варті цв покращення втраченого? А якщо ціна надто велика?
Успіху на конкурсі)
Юлія Богута, Щиро дякую!
Розділ 31 - дуже емоційний. Приємно бачити, як Ви розкриваєте персонажів у горі та турботі
Олексій Горбунов, Дякую за коментар і враження від прочитаного?
Сара - майже Од з Дивних діл =)
Оксана Соловій, Серіал =))
Глава 30 - справжній бойовик... сумно, але життєво
Олексій Горбунов, Щиро дякую за коментар
Ось так, пропонують врятувати, але роблять експерименти. На жаль тема дегуманізації для нас дуже у нерв часу =(
Анна Лінн, Згодна з Вами. Вірити не можна нікому
Розділ 29 нагадав чимось гру Plague Inc)
Олексій Горбунов, Зрозуміло. Дякую
Глава 28 - ідеальна "тиша перед штормом"
Олексій Горбунов, Ви праві. Шторм несеться на них швидше ніж можна очікувати
А чому саме зараз? Стільки років працювати без вагань й тут на те, чоловіка нагадав, й якась вбивча совість прокинулась. Чи там була якась ще мотивація?
Оксана Соловій, Ясно, депресивний синдром. Так іноді бувають такі випадки.
Дуже цікаво, й як він буде реалізовувати вкрадене? =)
Анна Лінн, Гарне питання. Краще б він задав його собі перед тим як крав
Розділ 27 мене порадував. Все ж цікаво, як усі лінії зійдуться в одну. Чи не зійдуться.
Невелике зауваження: в текст пробралося кілька російських літер "є" та "и"
Олексій Горбунов, Дякую що помітили помилки. Згодом виправлю. Все прийде до логічного завершення
7-9. Цікаво читати про істинність. Дівчинка не по своїх роках стала мудрою, адже якщо б вона схибила раніше, то її б уже не було.
Любава Олійник, Її виховала жорстока і байдужа середа, яка не прощає помилок
5-6. Захопливо. Відчула себе свідком і стала швидко ковтати сторінки
Любава Олійник, Дякую за Ваш відгук
4. Трохи моторошно, але дуже правдиво передані деталі. Саме завдяки цьому, розповідь набуває живих, самобутніх рис. Дуже цікаво
Любава Олійник, Рада що мені вдалося датиичмтачу відчути атмосферу
3. Наче виходила з лабораторії разом з Робертом. Напруга навколо і крижаний спокій героя
Любава Олійник, Дякую за Ваші враження
Вітаю, цікавить мене теж )
ель Маркус, ❤️❤️❤️
Розділ 26 - дуже теплий. Після похмурості попередніх подій відчувається немов ковток повітря))
Олексій Горбунов, Дякую. Іноді треба просто зупинитися і озирнутися - в деяких моментах і є саме життя
Дістався розділу 25. Досі не можу впіймати напрямок сюжету. Щойно здається, що "Ага!", авторка робить несподіваний твіст. Майстерно!
Олексій Горбунов, Щиро дякую. Нелінійні сюжети даються мені важко і це перша спроба. Але ваш коментар для мене цінний - здається мені вдалося тримати інтригу
1. Гарний початок розділу, який одразу налаштовує на серйозну ситуацію. Порятунок того, хто навіть не знає про це. Читаю далі❤️
Любава Олійник, Іноді дехто не здогадується що потребує порятунку
Пролог додає інтриги і одразу готує до напруги.
Крутий початок♥️
Любава Олійник, Щиро дякую
Дочитав до глави 5 і планую дочитати до кінця. Два "А" - Атмосферно і Автентично. Дивним чином співпало, що в книзі яку я зараз пишу, головні персонажі - Роберт і Сара, так само, як і в Вашій. Буду дуже вдячний Вам, якщо глянете мій твір та лишите рецензію. https://booknet.ua/book/ya-buv-narodzhenii-b450616
Олексій Горбунов, Щиро дякую за інтерес до моєї книги. Запрошення приймаю
Книга дуже заінтригувала! Автору творчої наснаги! А нам, читачам, задоволення від прочитання!)
Літературний змій, Щиро дякую!
О, змінили обкладинку)) Дуже гарна))
Катерина Винокурова, Щиро дякую
Ну що ж, ось і я з марафону!
Почну з того, що я не дуже люблю читати фантастику — чомусь це не зовсім моє. А можливо, просто потрібно більше читати, щоб було з чим порівняти. Але я тут, звісно, з іншої причини.
Перші ж рядки — і мене одразу затягнули і стиль автора, і темп, і сама історія. Читаю і відчуваю певні схожості або відсилання до фільмів цього жанру, які я неймовірно обожнюю. І це не означає нічого поганого, навпаки — змушує читати далі, бо вплетене все дуже вдало.
Герої одразу викликають емоції. Особливо Роберт. Не знаю... Чомусь зачепив цей кремезний чоловік)) Йому та дівчинці точно доведеться пройти через справжні випробування, адже реальні потвори будуть їх переслідувати.
Хочу зазначити, що автору чудово вдається новий жанр! Бажаю книзі успіхів і вірних читачів! ♥️♥️♥️
Катерина Винокурова, Щиро дякую за теплий відгук. Я дуже рада що мій твір справив на Вас таке враження. особливо через те що це навіть не Ваш улюблений жанр. Дякую що приділили йому час
Книга однозначно варта уваги.
Цікава історія, цікаво написана, легко читається і тримає увагу.
На жаль, не дочитав. Мені дуже часто важко зачепитись. І жанр мені близький, хоч я більше по фентезі, але і наукову фантастику теж читав. Але іноді щось зупиняє. Тут немає вини автора.
А от стосовно того, що я встиг прочитати - мені сподобалось. Чесно і обʼєктивно. Я отримав задовооення, дякую
Ерік Маєв, Щиро дякую за відгук. Мені приємно, що книга справила на Вас гарне враження
2. В один неминучий момент шляхи героїв лабораторних досліджень переплітаються — саме тоді, коли план «згори» йде не за протоколом і лабораторія опиняється на межі руйнування…
Тим, хто любить наукову фантастику, цей твір точно має припасти до душі, оскільки автор пише колоритно та динамічно. Я рада, що мені випала честь прочитати вашу роботу й зануритися в атмосферу життя героїв. Попри жанр, твір досить глибокий і порушує питання сьогодення (адже ми не знаємо, чи існують подібні лабораторії насправді… можливо, щось схоже відбувається і поруч із нами).
Ця книга однозначно варта уваги: вона добряче полоскоче вам нерви, залишить неординарний післясмак і купу тем для роздумів. Бажаю твору успіху, а автору — натхнення та справжніх пошановувачів творчості! ❤️
Ірина Бібік, ❤️ ❤️ ❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати