161 794
Анотація до книги "Міняю шило на мило, або пара лорда дракона"
Терпіти.
Пробачати.
Ставити чужі потреби вище за власні.
Бути сильною, коли хотілося, щоб хтось просто запитав: «Ти як?»
Вісім років вона жила для інших.
Чоловік. Дитина. Дім. Борги. Безкінечні компроміси й життя, у якому власні бажання завжди були останніми.
І от Доля вирішила дати їй ще один шанс. Цього разу вона більше не дозволить нікому використовувати себе.
Спочатку—вона сама.
Потім—усі інші.
Пробачати.
Ставити чужі потреби вище за власні.
Бути сильною, коли хотілося, щоб хтось просто запитав: «Ти як?»
Вісім років вона жила для інших.
Чоловік. Дитина. Дім. Борги. Безкінечні компроміси й життя, у якому власні бажання завжди були останніми.
І от Доля вирішила дати їй ще один шанс. Цього разу вона більше не дозволить нікому використовувати себе.
Спочатку—вона сама.
Потім—усі інші.
другий шанспопаданкаістина пара
Зміст книги: 55 глав
161 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиКовтнула моментально.Смачно,цікаво,тримає до останньої крапочки.Отримала задоволення.Дякую!!!!
Загалом історія наче ок, але є нюанси, які псують враження: 1) якщо героїні не було коли поїсти, як вона набрала 70 кг? Певно з повітря. 2) в 30 років ще немає зморшок, 3) як пошуківці шукали пару дракона, якщо він єдиний відчув запах і лише його? За якими критеріями шукали і як він розумів, що знайдені відьми не його пара? Загадка. 4) Кая ж вже віддала синьо-жовтий килимок в дитячу, що ж вона через 2 сторінки знову його плете? Амнезія? 5) граматичні і лексичні помилки. Їх не багато, але в очі кидаються. Коректору та редактуру б цьому твори і був би значно кращий.
Татьяна Турик, Ви знаєте, ці ляпи впливають на сприйняття книги загадом. Але, якщо ви вважаєте, що немає що покращувати то ваше право.
Дякую
Дивне враження справила книга. Вродіби і читається легко і впізнаєш себе як і багато жінок але всеодно бісить головна героїня. Так багато граматичних помилок, повторів непотрібних, але навіть не це кинулося в очі. Вот поясніть мені як можна так лагідно і ніжно в кінці описувати сина але абсолютно зовсім забути про донечку десь там далеко. Ну тобто так вона вже нічого зробити не може але хоч трошки невже вона не думає про неї, не переживає . Так її чоловік йолоп який обрав собі не дружину а робочу кобилу , але хоч трошки любові до дитини можна було описати.А так я бідна сирота , а її дитина ким там залишилася??? Автору дякую за книгу і бажаю удачі в справі. Можливо сама ще не є матір'ю , і їй трошки важко зрозуміти як інколи жінки переживають, коли йдуть на роботу а маленька дитина чи садочку чи з нянею. Тому коли беретеся за цю складну тему краще добре подумаєте. Всього вам найкращого
Оксанка Матейко, Дякую за відгук :)
У цієї книги насправді дуже особиста історія. Я почала писати її для подруги, яка була у важких стосунках, і все йшло до розлучення. Надсилала їй шматочки в телеграмі — жартома, щоб вона могла відволіктися й хоча б трохи перестала ненавидіти себе. Тоді я взагалі не планувала публікувати цю історію. Жанр і стиль для мене теж були незвичними.
Через рік, коли розлучення вже було оформлене, саме подруга переконала мене показати історію іншим.
Я теж мама. Лінію доньки я справді недостатньо розкрила й розумію, чому це зачепило вас. Помилки й повтори також є — дякую, що звернули на них увагу.
Але пам’ятаю, як ми сиділи на кухні й говорили: що було б, якби можна було повернути час назад? Змінити своє життя, отримати другий шанс, як у книжках… Просто обнулитися.
З цієї розмови й народилася історія. З бажання хоча б у фантазії перепочити від постійного «ти повинна», від необхідності все тягнути на собі. На мить знову відчути себе дівчиною, якій можна бути наївною, закохуватися й хотіти чогось для себе.
гарна книга про людину яку можна сказати що перетравило життя але інше життя її знайшло дякую дуже цікаво і досить гарно написано
Дякую❤️ Ця книга настільки тепла, проста і життєва. Читала з якоюсь душевною легкістю, тепло йшло по тілу. Наче дійсно як від рук Каї.
Буду з нетерпінням чекати продовження. Переконана, воно буде не меньш цікавим. Натхнення!!!
Дякую! Дуже емоційна історія, не змогла відірватися, продовження чекатиму з нетерпінням! Натхнення та наснаги автору.
Дякую.Ваша книга настільки тепла, проста і життєва. Буду з нетерпінням чекати продовження.Переконана, воно буде не меньш цікавим .Ще раз дякую!!!
Дякую за неймовірно цікаву історію. Прочитала на одному диханні.
Дякую, неймовірно цікавезна книга!! Безмежного натхнення Вам й надалі!!
Щиро дякую,читала на одному диханні!Чекатиму наступних історій з нетерпінням! Натхнення вам!
дякую за таку незвичну,нестандартну книгу:прочитала на одному диханні-таке все близьке,до сліз, дякую,і будемо з нетерпінням чекати Ваших нових книг!Книга,як казкова країна,цілий світ-читається з задоволенням і такі яскраві типажі,щирі,аж справжні .Цікавий сюжет!
Господи, нарешті адекватна героїня. Дякую.
Дякую за чудове фентезі.Успіху, миру.
Дякую за насолоду, яка зігріває в непрості часи. За силу, що росте із усвідомлення помилок. За теплий і затишний післясмак.
Дуже тепла, спокійна й по-домашньому затишна книга. Читається легко, ніби сидиш увечері з чашкою чаю й слухаєш цікаву історію від близької людини. Але без перчинки не обійшлося — є моменти, які додають емоцій і не дають книзі стати надто солодкою. Після прочитання залишилося приємне, тепле відчуття. Мені сподобалося ❤️
Дякую за гарну книгу.Автору натхнення.
Чудова книга. Дякую.
Ставлю вподобайку, цікавий сам світ у який потрапила головна героїня, цікава подача знайомства, світосприйняття. Мені сподобалося що інтимне залишилося інтимним, а акцент йшов на внутрішній світ героїв, десь відгукувалося до сліз.
Автору бажаю натхнення на продовження, адже Олівер з найкращою подругою ще без пар ?
Дуже цікавий, чудовий твір. Дякую.
щиро дякую за дуже гарну історію, вона вчить ніколи не здаватись.
Щодо Ореста і Вієни - спочатку йде опис, що вони не встигли втекти від бабусиного гніву, і що цим ранком в селі на двох поганих людей стало менше ( хоча в тому селі ніхто не жив, так? ), і слово "менше" в реченні пропущено, а тепер пишеться, що був суд за викрадення пари? над ким, якщо бабуся їх наче вбила, чи вони воскресли?
Коментар видалено
"я згадала суд, коли Райнер, тоді ще чужий мені лорд..." - чого це він на суді був їй чужий?
Цікавий оригінальний твір, але потребує ретельного професійного редагування. Зустрічаються речення, де за змістом слів не вистачає.
Дуже забагато і часто повторюється про "мені/мене ніхто за вісім років ніколи нічого". Точно як і з боку героя - "за триста років перший раз ...'
Дуже тепла історія. Гарно написано, потрібно завжди вірити в себе і берегти себе. Автор молодець.
Дякую за таку захопливу історію! Прочитала на одному подиху. Сподіваюсь що буде ще продовження про Юстину. Єдине, що трохи не вкладається, це те, що головна героїня не сумує за дочкою і згадує про неї як додаткові обов'язки.
гарний твір гарні герої дякую автору
чому це вона "удова при живому чоловікові"??
♥️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️♥️♥️ Дякую вам за віру в жінку. ♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️❤️❤️❤️❤️
Дуже сподобалось фентезі. З великим задоволенням прочитала. Авторці натхнення в подальшій праці
Цікаво, динамічно та фантастично.Гарний післясмак. Дякую за отримані емоції та духовну підтримку образу жінки в житті.
Почала читати. Боюся продовжувати. Бо якщо автор розділила маму і дитину, я цього не виконаю.
Руслана, в житті всяке буває.
От вона йому в 36 главі розказує що була чиєюсь дружиною, а в 37й вже ніби цього не говорила ?
Після прочитання в середині відчуття затишку. Були моменти коли сльози котились просто, без причини. Дякую.
це щось неймовірне.дракони,люди,все дуже чудернацьке,але гарно.дякую.
Надія Станкевич, Фентезі ))
дякую. дуже цікава та повчальна історія. натхнення Вам.
дякую....дякую за теплу, сповнену добра, гумуру та розуміння, історію.....деякі моменти відгукувались настільки, що я плакала....дякую...наснаги вам!
дякую. Дуже мило і тепло. Єдиний дисонанс: мати жодного разу не згадала про дитину, що залишилася без матері, яка, як виявилося, була лише тягарем, який не посів жодною думкою у спогадах матері. А от жалівся щодо себе аж занадто
Дуже тепла та затишна історія. Дякую ❤️
Прочитала, не відриваючись, за один день. Дякую!
Дуже цікава книга. Про нашу долю жіночу. Про затишок , який жінка створює сама , своїми руками.Дякую за книгу.
Розчулили до сліз. Дякую Автору і неймовірному Таланту!
Дякую, зацікавили...
дякую! життя - складна штука...
Дякую! Дуже хороша, тепла історія!
Цікава у вас анотація)
Чудова, світла історія. Читається на одному диханні.
спасибі за цікавий твір,отримала задоволення від прочитаного,відпочила душею,автору легкого пера і творчої наснаги
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати