2 168
Анотація до книги "Диво. Всупереч долі"
Її життя — ніби довгий кадр без монтажу: красиво, рівно, але ніби не про неї. Усе змінюється, коли вона дозволяє собі почути — що всередині порожньо.
Це не історія великого вибуху, а повільного світла, яке пробивається крізь стіни.
І про тремтіння моменту, коли вперше не відводиш очей — від себе.
Це не історія великого вибуху, а повільного світла, яке пробивається крізь стіни.
І про тремтіння моменту, коли вперше не відводиш очей — від себе.
Зміст книги: 68 глав
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиУривок випромінює світло й теплоту — це ніжна ода Києву, місту, де переплітаються мрії, спогади й тиха надія. Атмосфера весняної ночі передана з любов’ю: від сяйва зірок над Дніпром до аромату квітів, що огортає місто. Київ тут — не просто місце, а живий організм, який надихає, підтримує й нагадує про силу вибору. Образ дівчини гармонійно завершує цю картину — вона уособлює молодість, спокій і віру в те, що навіть після дощу обов’язково сходить зоря.
Віслон Веймер, Дякую за такі коментарі)
Цей розділ дихає теплою, майже камерною атмосферою, немов крізь прозоре вікно ранкового сонця ти спостерігаєш, як народжується момент. Він повністю тримається на емоціях — ніжних, уважних, замріяних. Тут немає драматичної напруги чи конфлікту, але є глибока інтимність, спокій, натхнення й захоплення.
Злата постає не як «просто дівчина», а як живий витвір мистецтва — вона сидить у кріслі, світло лягає на волосся, книга у руках, рука на животі — образ лагідності й жіночності. Ярослав сприймає її не поглядом чоловіка, а очима художника й закоханого — у ньому змішується благоговіння, вдячність, натхнення й невимовна ніжність. Він дивиться на неї, немов на картину, яку хочеться торкнутися очима, але боятися зруйнувати. Саме це «завороження моментом» дає читачеві відчуття святості сцени.
Віслон Веймер, Дуже вдячна за коментар)
Ваш розділ справляє дуже живе й емоційне враження, Ви зуміли створити атмосферу зимового дня, у якій навіть повітря іскрить від напруги зустрічі з минулим. Опис Злати виглядає яскравим і світлим, це добре підкреслює її внутрішню зміну й силу, а сцена з Дімою насичена справжньою драматикою – у ній відчувається гіркота втраченого й холодна впевненість героїні у своєму теперішньому житті. Діалог звучить природно, читач вірить у ці репліки, і це дає сцені правдивість. Особливо сильним є момент, коли Злата усвідомлює, що більше нічого не відчуває – ця тиша в середині героїні читається дуже виразно. У Вас вийшла переконлива і емоційно напружена зустріч, яка одночасно відкриває минуле й підкреслює, що героїня вже в іншій точці свого життя.
Віслон Веймер, Дякую за такі розлогі коментарі)
Опис зачепив. Особливо фраза про 'довгий кадр без монтажу' — дуже влучна! Мені подобається, що тут є і психологія.
Крута обкладинка і глибокий опис. Автору бажаю натхнення і чекаю на продовження!
Ася Рей, Дякую)
Гарного натхнення!))
Мелені Матхевен, ❤️❤️❤️
Підтримала вас вподобайкою та підпискою ❤️
Буду рада за взаємність!
Наталія Гарден, Взаємно❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати