139 214
Анотація до книги "Усі збіги випадкові"
За місяць до п’ятдесятиріччя письменниця Ольга Пелипчук бачить у соцмережах сторіс, якої не мала побачити. Її чоловік стоїть поруч із молодою акторкою, а поряд усміхаються їхні діти. Спершу Ольга шукає для цього фото невинне пояснення. Та що далі вона гортає чужі сторінки, то виразніше бачить, що у її родини давно є життя, до якого її не запрошували.
У день ювілею Ольга сідає за святковий стіл, слухає тости й приймає подарунки. А тоді роздає конверти і йде, залишивши близьким усі слова, які вони не наважилися сказати їй за ці роки.
За пів року виходить її новий роман. Читачі сперечаються, скільки в ньому правди. Родина Ольги впізнає навіть те, про що воліла б забути. Сама авторка запевняє: усі збіги випадкові.
У день ювілею Ольга сідає за святковий стіл, слухає тости й приймає подарунки. А тоді роздає конверти і йде, залишивши близьким усі слова, які вони не наважилися сказати їй за ці роки.
За пів року виходить її новий роман. Читачі сперечаються, скільки в ньому правди. Родина Ольги впізнає навіть те, про що воліла б забути. Сама авторка запевняє: усі збіги випадкові.
зрадаскладні стосункисильна гг
Зміст книги: 51 глава
Останнє оновлення: сьогодні
89 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДорогі мої читачі!
Ви навіть не уявляєте, як мені приємно читати ваші коментарі під цим романом. Ви сердитесь, радієте, сперечаєтеся, підтримуєте героїню й одна одну. Заради такого і варто писати. Дякую!
Саме тому у мене для вас новина. Я створила Telegram-канал. Там розповідатиму, як народжувалась ця історія, ділитимусь тим, що не увійшло в книгу, і першою показуватиму, що чекає далі. Приходьте на чай, можливо каву та довгі розмови.
https://t.me/avgustabooks
Ваша Авторка!
Дякую за емоції, Оля все зробила правильно.Буде наука і рідним дітям , і тим , хто прочитає, бо ж книга вчить, як на світі жить. Хотілося б, щобнайбільше її книга вдарила по Роману, але боляче буде тим, у кого більше совісті.
Так вболіваю за Ольгу, дай боже їй пережити цю зраду, та продовжити жити. Дякую Аагусто за чудовий, дійсно життєвий роман. Натхнення вам в інших творах. Читаю дуже багато але відгуків пишу мало, але ваш твір дуже припав до душі. Дякую.
Мені здасться зараз(після 47 гл.) Ольга має проявити свій характер та принциповість і не злякатись того, на що так натякує Назар, що її так звана родина буде легко впізнаною.Накінець- то вона має обрати себе.
Лиля Винклер, Дякую Вам! Погоджуюсь з тим, що Ольга нарешті має почати жити суто для себе
Доброго дня. Чекаю з нетерпінням продовження. Так хочеться дізнатися, що почувають двійнята , чи розуміють свою зраду, якою вона є болючою. Чи для них гроші важливіше. Чому їм ніколи за ці роки не хотілося поговорити з мамою. Черстві , виходить коханка батька їм важливіша матері. Ой як хочеться, щоб вони прозріли, та покаялися. Поговорили з батьком про його зраду жорстко , відверто. Відвернулись від нього, але мабуть вони на це не здатні , бо власне благополуччя важливіше.
Вера Суницкая, Дякую Вам! У них буде час, щоб розібратись у тому, що вони насправді думають та відчувають
Тарас єдиний хто цінує матір, а не капітал батька. Роман хоче вийти з цієї ситуації чистеньким. Хочеться для нього покарання. На мою думку може до Лізи дійде що і її він обманює.
Вера Суницкая, Дякую Вам! Багато що зміниться, коли всі прочитають книгу Ольги
Діти під впливом батька, виходить бізнес важніше почуттів мами. Пригріли Лізу, підлість з їхнього боку. Прозріють, але , на мою думку, Оля не зможе таке пробачити.
Вера Суницкая, Дякую Вам! Так. На жаль, для багатьох гроші стоять набагато вище у пріоритетах, ніж сімʼя...
Дуже сподобалося читати. Вдячна Тарасові, що він такий син, яким можна пишатися. Їхня зустріч, мене так вразила, що я весь час , поки читала, не могла зупинити сліз, а коли Тарас, ще й став на коліна перед Ольгою, це мене так вразило, я просто ревіла, як він її любить. Слова Ольги, що він назавжди залишиться її сином. Натхнення Вам, писати і на далі.
Татьяна Гончар, Дякую Вам! Мені неймовірно приємно читати такий теплий відгук!
Вітаю! Зазирнула на вашу сторінку, дуже зацікавила ваша історія! Підписалася, буду рада взаємній підтримці та дружбі сторінками. Натхнення вам і вдячних читачів!
Міра Гранд, Дякую! Навзаєм!
Найбільше убиває фраза,що Оля покинула дітей,цим дітям вже час своїх дітей мати. Може я занадто емоційно до цього
ставлюся,просто у моїй сім'ї була подібна ситуація (у батьків) і я знаю скільки пліток довелося пережити,а головне,що завжди звинувачують жінку .
Татьяна Приходько, Дякую Вам! На жаль, такі ситуації доволі поширені...
Дякую.Пізно пити "Боржомі"Ірино.
Татьяна Приймак, Дякую Вам!
Як же вигідно та зручно було Роману усі ці 5 років!!!Брехав усім: дружині, дітям, коханці.Не зміг знайти сміливості та вирішити по- чоловічому свої проблеми, і цим показав усе своє" живе" нутро. Мені не зрозуміло де ділась перша дружина, мати Тараса.Може ця уся "гниль" тягнеться ще з першого шлюбу, а Ольга, як надто молода(20 років)не зуміла роздивитись його душу?
Я тільки сьогодні знайшла цей твір — він потрапив мені в рекомендації TikTok, і, чесно кажучи, такого спектра емоцій я давно не відчувала! Дякую автору за настільки захопливу історію, яка точно не залишає байдужою. Читати — одне задоволення, навіть попри всі переживання та емоції.
Бажаю автору натхнення й успіхів у написанні! І найбільше сподіваюся, що фінал буде справедливим: кожен отримає саме те, на що заслуговує, без чергових солодких і сопливих хепі-ендів. А головній героїні хочеться побажати нарешті обрати себе, перестати терпіти, відпустити минуле, забути тих, хто завдав їй болю, і почати жити заради власного щастя. ❤️
Я повністю підтримую Тараса. ,якось Роман поступає дуже дешево , Ольга віддалилася від сім'ї і дітей ( з його слів) ,це при тому,що жінка займається творчістю і майже завжди дома,а діти (дорослі діти) взагалі живуть окремо,у них свої інтереси,своє життя,свої справи. А Роман такий весь порядний,встигає кругом і на роботі (навіть коханку на роботу приводив,і не один раз ), і свята.для коханки влаштовувати , і супи коханці варити,і діток робити ,ще й своїх дорослих дітей втягнув і всі ці не зовсім чесні діла. Але ж він білий і пухнастий,ой і дітей не покинув. Оооох,емоції зашкалюють
Августа Умбра, Це точно і при цьому розповідав і Лізі дітям,що Оля все знає...
Пані Авторко, дякую за ваш літературний твір, сюжет якого не відпускає. Хочеться прочитати швидше цю психологічну драму, вона дуже повчальна з точки зору сімейних стосунків. Чомусь думаю, що Ольга на всі питання дасть відповідь у своєму романі, котрий так важко пишеться. Бажаю Вам натхнення!
Людмила Бабенко, І Вам мирної ночі!
Щемливо до сліз , в душі все згоріло
Світлана Казмірчук, Дуже Вам дякую!
Боляче за Олю: колишній мудак, діти в батька - нерішучо - байдужі..Добре, що є Тарас - мамин захисник, рідний не по крові, а душевно.
Алла Козаченко, Дякую Вам! Так, Тарас для неї справжній син!
Чому діти такі сліпі. Так довіряли батьку. І як можно так з мамою, за ці роки ні про що не спитати. А Ліза, 5 років бути коханкою, виходить її він теж обманював. Хоча яка дурепа вірить одруженому чоловіку. Так хочеться, щоб діти і коханка прозріли, і в них хоч трохи заговорила совість. А де те прозріння. Тарас молодець.
Вера Суницкая, Дякую Вам! Можливо, їм було так зручніше. Вони не хотіли бачити сварки і тим паче стати тими, хто був би втягнутим в погані звістки. А так, вони просто адаптувались
Роман прямо такий герой-герой , аж . тошнить.Ольга сильна людина,хоча я розумію,як це тяжко,отак одного разу узнати,що твій коханий чоловік,уже й не зовсім твій,або зовсім не твій? Трохи не зрозуміла,чого Андрія так хвилює питання з будинком? Ольга ж теж співвласниця ? І має право на будинок? Дякую ❤️
Татьяна Приходько, Дякую Вам! Так, будинок їх сімейний і вважається спільно нажитим майном, тому Ольга теж претендує на його частину. Тільки от після всієї грязі, яка відбувалась в тому будинку він їй став непотрібним
цікавий розклад . розваги з коханкою а побут з дружиною . прямо взірцевих самець...
лутшые розказы, Дякую Вам! Ну так, йому здавалось це ідеальним рішенням
Роман продовжує свою брехню і совість не мучить , правда всерівно вилізе і що ж тоді заспіває
Таня Гасюк, Дякую Вам! Так, правда завжди ставє відомою
Ну от і зробили Ольгу зрадницею. Цікаво, що заспіває Роман, коли правда випливе на поверхню.
Tetyana Holiba, Дякую Вам! Я думаю, що він не дуже вірив в те, що завжди спокійна Ольга зможе щось зробити, тому й повів себе саме так
Як зручно подається в пресу коментар від Романа - ніби він турботливий чоловік, який завжди підтримував дружину, а вона балувана письменниця, яка раптом з дурного розуму покинула сім'ю. І ні в одному місці ніхто не згадує, що він 5 років мав коханку. От же ж г....н противний!!!!
Корецька, Дякую Вам! Ну, що тут скажеш. Він явно не хотів показувати цю свою сторону, тому просто прикриваючись правильними словами вирішив зіграти таку роль
Дякую.Ось і карма їх наздогнала.Біль завданий Ользі повертається того хто його причинив.Бізнес буде руйнуватися.Андрій, мені неподобається жадібний до грошей.
"Що посієш те й пожнеш" Романе.
Татьяна Приймак, Дякую Вам! Так, карма завжди повертається та роставляє всі точки над "і", як то кажуть
Роман хотів на двох стільцях всидіти. Хотів у своїй зраді бути білим і пухнастим. Так само і Ліза сприймала сабе . А зара їхня зрада виходить на людський огляд.
Tetyana Holiba, Дякую Вам! Усе вірно. Чоловіку просто було так кофортно
Зрозуміло, чому Роман брехав Олі: міг постраждати бізнес. Як банально. Так їм і треба. На брехні важко будувати і бізнес і стосунки.
Алла Козаченко, Дякую Вам! Так, Роман дуже дорожить репутацією та бізнесом...
Дякую.Тарас,хвилювався за Ольгу,а вона якась холодна та суха сьогодні.
Татьяна Приймак, Дякую Вам, та їй просто складно розібратися з собою… У неї занадто багато емоцій, і вона не хоче, щоб вони вийшли з-під контролю...
дуже цікаво
Оксана Кудабаева, Дякую Вам!
Подобається книга до сліз. Я й ридаю, коли берусь за читання. Автору здоров"я та наснаги.
Лідія Прокопець, Моя подяка Вам! Буду продовжувати!
Така напруга...і такий біль головної героїні, відчутний через всі речення твору, викликає сльози і шалене співчуття (може це тільки я так реагую?) А відношення Тараса до Ольги заслуговує на ЩИРУ повагу.
Лиля Винклер, Безмежно дякую Вам! Я дуже стараюсь передати те, що могла відчувати кожна людина, яка пережила такі подіі і тоому такі Ваші слова дають мені сил та натхнення продовжувати!
Кожного ранку з нетерпінням чекаю нову главу. Чудовий психологічний роман. Дуже боляче за Ольгу, така зрада. Тарас неймовірний, чудовий син, а за двійню ... Це підло нема їм прощення. Хочеться для них покарання. Про Романа та Лізу, чомусь
Вера Суницкая, Я неймовірно тішусь від Ваших слів! Дякую! Старатимусь, щоб і далі історія також трималася на достойному рівні! А за дітей... Так. Вони просто зробили свій вибір...
глава дуже коротка))
лутшые розказы, Перепрошую) я стараюсь писати не дуже довгі, як тут рекомендують більш досвідчені автори, щоб була змога швидко прочитати розділ, поки є 5 хвилинок вільного часу)
Історія зачепила....неймовірно. Читаю і серце просто вистрибує від емоцій. Щось подібне було і в моїх батьків, знали друзі, родичі - тільки дружина та ми (діти )були не в курсі іншої сім'ї...
Не знаю, які відносини будуть між героями твору, але я не змогла прийняти ситуацію та пробачити батькові брехню і приниження мами. Хоча пройшло вже 30років.
Дякую, успіхів у творчості!
Марина, Дякую Вам за коментар! Мені прикро, що Вам довелося таке пережити… Я в свій час теж не змогла пробачити зраду близької людини, тому, можливо, ця історія у мене і виходить такою життєвою…
Дуже емоційно.Книга захоплює.Дуже сильна героїя.Сподобалась книга
Марія Василечко, Неймовірно вдячна Вам!
Дякую.Яким буде подальше життя,що готує
доля Ірині,Андрію,Роману та його куртизанці. .Тарас,самий найрідніший син.Автору легкого пера и музу.
Татьяна Приймак, Безмежно влячна за такі слова підтримки!
Подобається дуже!
Валентина Тимченко, Неймовірно дякую Вам!
Який,все ж хороший син Тарас, справді рідніший рідного. А Роман - нема слів,щоб описати мої почуття.до нього,все таки скільки років разом прожили ...не міг нормально поступити з Ольгою, головне мене бісить, що він не вважає себе винним , а Оля винна,бо пішла від нього ( не за його планом) , повинна ж була діждатись коли він її залишить?
Татьяна Приходько, Дякую! Думаю, що він просто не думав, що вона все ж зможе це зробити... йому було комфортно жити в його світі
Боже!!! Зрада- це так боляче...це зможе зрозуміти лише той, хто через цей кошмар пройшов.Через це самокопання, нервові сплески та постійне переживання ..Щоб про таке написати - треба самому в цьому поваритися
Лиля Винклер, Дякую Вам.. На жаль, багато хто з нас переживав зраду в тому чи іншому форматі...
Оля була гарною мамою для Тараса, любила його щиро, тому він так хвилюється за неї. Я просто не розумію Романа. Як можна так знецінити брехнею те добре і світле , що було у їхньому житті.Йому дорожчий бізнес, закінчення проекту, ніж почуття зрадженої дружини. І Андрій викапаний батько. Та й Іра .....
Алла Козаченко, Дякую Вам! Так... вони вирішили забути минуле і зручно замінити його виправданнями свого комфорту...
Так реалістично,що відчуваю біль Ольги,як свій власний і образа на дітей в душі не минає,я б теж не змогла з ними спілкуватись...особливо з Іриною ...
Татьяна Приходько, Дякую Вам за ці слова. Мені дуже приємно бачити, що вдалося передати усе, що відчуває Ольга!
Дуже емоційно ,з нетерпінням чекаю продовження,наснаги
Ірина Федчук, Дуже дякую за підтримку! Мені неймовірно приємно!
Дорогі мої читачі!
Ви навіть не уявляєте, як мені приємно читати ваші коментарі під цим романом. Ви сердитесь, радієте, сперечаєтеся, підтримуєте героїню й одна одну. Заради такого і варто писати. Дякую!
Саме тому у мене для вас новина. Я створила Telegram-канал. Там розповідатиму, як народжувалась ця історія, ділитимусь тим, що не увійшло в книгу, і першою показуватиму, що чекає далі. Приходьте на чай, можливо каву та довгі розмови.
https://t.me/avgustabooks
Ваша Авторка!
важко бути інтелігентною. я б свого вже прибила б .
розумію що вигадка , але чомусь співчуваю ...
Татьяна Приймак, Дякую Вам бкзмежно! Мені дуже приємно!
Книга не відпускає. Я от думаю, про можна було думати готуючи мамі в подарунок "сімейний" альбом? Яке ж це лицемірство. Може треба було відразу вагітну коханку туди вклеїти
Тетяна Бідна, Дякую! Ну... Так, думаю, що якби у них не лишалось нічого людського, то вони могли і таке зробити
Якась сімейка зрадників. Роман інфантильний брехун, а близнюків все влаштовувало
Тетяна Бідна, Дякую Вам за Вашу думку!
Сьогодні почала читати ваш роман, відірватися неможливо
Такі емоції,аж мороз по шкірі...Так виходить,що Тарас самий.рідний син і найбільше хвилюється за маму, впевнена,що Тарас ніколи не пішов би вітати батькову коханку з днем народження. Роман зрадник,але йому було зручно жити на дві сім'ї, мабуть ще щось з бізнесом пов'язано,не хотів ділити, а Ірина та Андрій зрадники, ще більше,ніж Роман. Андрія зараз хвилює питання, що буде з фірмою,бо з'явиться,ще один спадкоємець. Фуххх, емоції б'ють через край. Дякую за таку чуттєву і реалістичну життєву історію
Татьяна Приходько, Дякую Вам дуже! Мені неймовірно приємно читати такі теплі слова! Надіюсь, що ваші емоції залишуться з Вами до кінця історії!
Дуже рада за те, що Тарас її розшукує, адже свого часу, вона віддала йому частинку свого серця, а свої діти, зустрічалися на вечірках з коханкою батька і разом з нею веселилися. Чим далі читала, тим більше не могла зупинити сльози. Натхнення Вам і на далі. Мені дуже сподобалося.♥️♥️♥️
Татьяна Гончар, Неймовірно дякую Вам за такі теплі слова! Я буду старатись, щоб історія залишалась в вашому серці до кінця! І щоб наступні теж вам сподобались!
Цікаво.
Люба Любов, Дякую Вам!
Молодець Тарас.Сльози в мене котяться, але він єдиний зробив це по людські.
Августа Умбра,звісно,з рідною матір'ю і батьком краще.Але ж ви писали,що мати загинула від нещасного випадку.У такій ситуації батько зобов'язаний забезпечити сину комфорт.І не вплутувати в свою родину якихось сторонніх жінок.А якщо ще на 19-річну дівчинку сина скинув,то це вже ницість
А мені чомусь жаль всіх. Дітей і чоловіка що жили з обманом, Олю що всі її обманювали. Тарас тільки не зміг. Признався за лампу. Дуже сумна історія. А як чоловік буде радіти новому життю після всього?
Пацюк Червоній, Я не буду це коментувати. Прочитавши ваші повідомлення мені складно зрозуміти навіщо ви взагалі продовжуєте розводити цю полеміку. Якщо для вас ця історія виглядає так… що ж… кожен має право на власну думку.
Мені чомусь завжди боляче читати про зраду. Захоплююся Олею - сильна жінка, попри біль пішла гарно, Тарас вразив, все правильно сказав, не вичікував три роки, щоб назвати речі своїми іменами.
Алла Козаченко, Дякую Вам! Так, для мене Ольга теж приклад людини, що зуміла з гордо піднятою головою прийняти правду, навіть, коли та виявилась такою страшною
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати