Віталій Козаченко

28.05.2026, 18:28:29

10. Чудова глава. Дуже сподобалося, як передано атмосферу технічного колапсу на кораблі: цей старий реактор, що тримається на "чесному слові" та рожевому мареві, скрип корпусу, відмова автоматів. Діалоги живі, з легким гумором, попри смертельну небезпеку (жарт Аркадія про те, що він почувається Богом, бо в нього всі вірять — окремий плюс)

Олександра Шен

28.05.2026, 11:15:49

Як швидко все змінюється. Спочатку я подумала, що Адріан слуга системи, а тут виявляється, що він, навпаки, опозиція. Шкода, що жінка, яка має ну все, що їй забажається, ще тягнеться до абсолютної влади. Нічим гарним це не закінчиться. Тепер і наші герої мають вибрати сторону, хоча тут майже вибір без вибору.
І над всім цим панує Чорна Діра, яка може бути, як виявляється, не тільки природним феноменом. До речі, якщо Винахідник створив всю систему, він же може її зруйнувати. То Тейра дуже ризикує, причому без серйозних на це приводів.

Віталій Козаченко

28.05.2026, 12:32:22

9.2 .Опис квантових аномалій у повсякденному житті екіпажу вражає. Три руки Олександра як прояв оптичної суперпозиції та сік, що через просторові конвульсії стискається в гострий куб, — це надзвичайно круті й оригінальні знахідки! Вам вдалося передати наближення до сингулярності не через сухі графіки, а через відчуття героїв, які ловлять сніданок ротом, наче хижаки.

Єва Ромік

28.05.2026, 05:55:11

Який жах! Екіпаж заздалегідь приречено на смерть! Адмірал поводиться як справжній мафіозо. А екіпаж, на жаль, поки що не справляє враження надто компетентного.
І ще, оскільки книга подається як наукова фантасника, виникло питання: який зв'язок може бути з кораблем, що летить зі швидкістю світла? Адже час на ньому сповільнено відносно Землі в сотні разів! Тобто відповіді на запит доведеться чекати роками.

Віталій Козаченко

27.05.2026, 19:45:07

9. Напруга така, що здається, ніби обшивка корабля тріщить прямо в голові під час читання. Часові аномалії та примари, які розчиняються в повітрі, створюють неймовірний ефект дезорієнтації. Але Семен — це просто любов цього розділу! Його марення про "ліве вухо, яке заземлення просить", намагання перехрестити капітана гайковим ключем — це геніально! Гумор розряджає атмосферу в найпотрібніший момент.

Олександра Шен

27.05.2026, 08:48:32

Зараз ми зробимо тебе щасливим! А, якщо, потрібно, примусово. Співчуваю мешканцям Конкордії, щастя там давно не ночувало. Але верхівка, як завжди, в цьому цифровому ощасливленні участі не приймає. Добре, що земляне не повелись на цей фейк, і почали задавати незручні питання. А папугу шкода, летала собі птаха, а тепер що з ним буде? Також оцифрують? Ото пощастило. Добре в цьому тільки те, що є інші міста. І, дійсно, якщо повернутись неможливо, вибрати щось інше, ніж цей "роборай"

Єва Ромік

27.05.2026, 13:41:01

Цікавий задум, читатиму з задоволенням. Подобається ваш стиль.

Валентина Бродська

27.05.2026, 01:12:37

Дякую за цікаву історію ❤️❤️❤️ шкода, що капітан не зможе повернути собі своє старе життя, але тоді б він знову прожив все те і страждав

Олександра Шен

26.05.2026, 06:18:49

Вся ця лінійність, стерильність, продуманість - це не відсутність хаосу, а відсутність життя. Бо воно непередбачене, й тим прекрасне! Наможливо перемогти людину, яка мислить нелінійно, бо на всяке "неможна" в неї знайдеться своє "а я зроблю так, і чхав на ваше неможна".Але місто дивних роботів виглядає гарно.

Олександра Шен

24.05.2026, 23:29:06

Уявила собі мільярди динаміків... тепер, головне, музику підібрати нормальну) дивна планета, але й красива. А от і привітальна делегація від місцевий тут як тут. Шкода, що не всі планетяни до землян налаштовані миролюбно, і тут войнушка починається. Тримаю кулачки за наших...

Олександра Шен

23.05.2026, 23:26:56

Отже, перші кроки по планеті... і знов несподіванка - співаючі піски. І кольори, і подвійні тіні. Добив папуга, який не може існувати, але все ж існує. Є в мене здогадка, що це може бути викривлення простору, як наслідок проходу скрізь Чорну Діру. І одразу, звісно, виникає багато питань - де жити, чи залишатися на місці, що, взагалі робити? Але, спочатку, я вважаю, потрібно відпочити.

Олександра Шен

22.05.2026, 21:43:06

Дивом, просто дивом мандрівники пройшли через Чорну Діру, а потім ще здійснили таку жорстку, але все ж таки вдалу посадку. І розумію бажання одразу вийти наружу, хоча я б відпочила хоч трохи після такого навантаження. Найцікавіше, що дійсно є сонца - жовті карлики, а є і блакитні сверхгіганти, а тут вони створили пару з нашими кольорами) це так приємно. Що ж, мандрівка під двома сонцями починається!)

Ві де Рейн

21.05.2026, 19:57:59

Цікавий початок) підписалася на вас, щоб підтримати розвиток сторінки)

Олександра Шен

21.05.2026, 00:55:26

Шалено красивий опис проходження через Чорну Діру. Але в цьому випадку, я краще почитаю, бо і стрес ще той. Все ж таки Чорна діра, як засіб пересування всесвітом трішечки стрьомна. Двійники, перевантаження корабля, як би не Оксанини рослини, ще невідомо, чим би все скінчилось. Тепер перед дослідниками нова планета, ще й така гарна, це як нове життя.
Так шкода, що починається саме цікаве, а в мене декілька днів не буде доступа до інету... Але можна включити власну фантазію, та подумати, що може чекати екіпаж далі.

Gjgjf

20.05.2026, 10:10:14

Гарно і весело написано, мені сподобалося

Олександра Шен

19.05.2026, 23:40:01

"Взвод Оксан" - це круто!) І, звичайно, весело спостерігати купу двійників у себе перед очима... якщо спочатку від цього абстрагуватись трішки. Чорна Діра все ближче, її єфекти все помітніше, я б сказала, суцільні єфекти і нічого зайвого. Може, вона і на настрій людей впливає, бо всі такі спокійні, шуткують, готується смачна їжа, екіпаж продовжуює працювати. А ідея з пилком взагалі вау, якщо це працює на рослинах, то може і на всьому іншому спрацювати. Схоже, починається саме цікаве)

Анастасія Коулд

19.05.2026, 16:08:32

Прочитала вашу книгу, не дивлячись на те, що я не великий шанувальник даного жанру, але книга сподобалася. Класна тема із щоденниками, де кожен герой писав про свої враження, переживання, емоції під час завдання, це показує читачу як герої на справді думають. Цікаві наукові факти, та дійсно цікаво чи на справді у реальному житті в Чорній дірі є інший світ? Персонажі одна із ізюминок книги.

Анастасія Коулд

19.05.2026, 11:21:34

https://booknet.ua/blogs/post/432353
Відгук на вашу книгу))

Олександра Шен

18.05.2026, 22:21:00

Вкотре замислилась про рослинний світ. Скількі ж ще всього ми не знаємо. Я б таку рослинку в якості нічника собі додому б хотіла) вночі дає світло, вдень можна чаю заварити. А чай я люблю... Про фармкомпанії це суцільна правда, скільки людей вони загубили своїм втручанням, скільки ліків не створено, бо "здорова людина не буде пацієнтом". Але ще виникла думка - хтось здійснив відбір незручних людей, це велика робота, за день не робиться. Тобто, все масштабніше, ніж просто перевірити Чорну Діру. Тим більше, що Капітан взагалі не пам'ятає, хто він, і що зробив.

Ірина Скрипник

16.05.2026, 17:19:25

А взагалі, прочитала глави 1-4.3. Що я можу сказати?
1. Опис інтегрованих меблів, герметичної душової капсули, магнітних замків на холодильниках і т.д. працює чудово. Є відчуття замкненого, технологічного середовища.

2. Сцена в симуляторі описана емоційно. Вона сподобалась мені найбільше.

3. Треба трохи виправити діалоги. Не всі. Але деякі з них схожі на інфодамп. Нехай краще команда обговорює конкретні цифри чи якісь нестабільності, а не базові терміни. Вони ж космонавти і мають їх і так всі знати.

4. Я не розумію, навіщо потрібне дублювання назв глав. Це схоже на технічну помилку.

5. Заявленому жанру книга повністю відповідає. Оскільки є повноцінним представником hard sci-fi.

Щодо самих персонажів, напишу пізніше, коли прочитаю ще кілька глав. Поки з усіх героїв мені найбільше імпонує Оксана. Вона здається мені найбільш людяною.

Ірина Скрипник

16.05.2026, 16:26:29

Прочитала першу главу і маю доволі неоднозначні почуття.
— Ми летимо в Чорну діру.
— ОК.

Також команда через 5 хвилин:
— Щось стукає.
— Це стрьомно. Треба перевірити.

Мені здається, має бути навпаки. Вони мають хоч трохи попанікувати, коли розуміють, що летять кудись не туди.

Олександра Шен

15.05.2026, 23:42:00

Які надзвичайні спецефекти виникають при наближенні! Нарешті почалось. Хоча побачити себе вчорашнього та не відлетіти кукухою це потрібно мати дуже сильну психіку. Але найцікавішим для мене було те, що Чорна Діра то не смерть, а, навпаки, життя. І це відчувають навіть рослини, відгукуючись створенням світла. Кажуть же, що якщо Чорні Діри створені, то це комусь потрібно) Архітектура Всесвіту така непізнана і скільки всього незвичайного ще може відкритися за горизонтом подій!

Bogdana reider

14.05.2026, 22:41:28

Це було цікаво

Олександра Шен

13.05.2026, 21:49:49

Дуже гарно розписано про Чорні Дири, їх типи та відмінності. Отримала справжнє задоволення від такого заглиблення у науковий світ. Сюжет закручується все швидше та швидше, але трішечки романтики не завадить) вболіваю за Оксану, як жінка за жінку)) тим більше, обстановка на момент була супер романтична. А інші чоловіки нехай позмагаються за серце красуні.
Була в мене думка, що не просто так людей зібрали разом, а це такий собі спосіб прибрати конкурентів та ще й досягти своєї мети по вивченню небезпечного об'єкта. Але коли талановиті та креативні починають діяти, результат може не сподобатись злодіям. І я сподіваюсь, що так воно і буде!

Ольга Бабіч

13.05.2026, 10:30:28

Гарно написано, мені подобається...

Олександра Шен

11.05.2026, 22:50:26

Хоча Командир Дмитро тримається, як справжній чоловік, але наближення Чорної Діри, як я бачу, впливає на нього та екіпаж не в кращу сторону. Але все одно поводяться вони всі гідно. Особливо коли дізнаються, що їх все ж таки зрадили і місія зовсім не та, яка була зазначена. Хоча б не сталося роздраю на борту, бо це вб'є скоріше, ніж Чорна Діра. І ще інтрига з "темною лошадкою" - людина хотіла допомогти, а може стати цапом відбувайлом. Єдине, що не дуже дивує - поведінка залишившихся на Землі людей. Підставити, кинути, зрадити - і все це заради чергової "великої мети". Сподіваюсь, карма настигне.

Валентина Коваленко

11.05.2026, 17:04:26

Вітаю з завершенням книги.Бажаю успіхів і вірю в перемогу на конкурсі.

Уляна

10.05.2026, 11:09:40

Почала читати вашу книгу, сюжет однозначно цікавий, але трішки дивує, що з самого початку команда не злякалась, що летить у чорну діру, а сприйняла це, як те що сьогодні на обід не макарони, а гречка))) але у всьому іншому відчуваю ефект вау❤️

Lena Sich

10.05.2026, 00:06:24

Мені подобається читати , гумор і неймовірні пригоди всієї команди захоплюють.

Лана Сетман

09.05.2026, 22:25:49

Чудова книга, успіхів. ♥️♥️♥️

Олександра Шен

06.05.2026, 23:40:28

Читаю далі, все цікавіше та цікавіше. Дайте покроковий рецепт блюда "Чорна Діра", будь ласка) Не чула, що є рис такого кольору))Гарна ідея зі щоденником, бо людська пам'ять річ ненадійна, а папір все збереже. І, до речі, питання - а чи є на кораблі автопілот? Чи штучний інтелект? Бо поки що бачу, шо екіпаж вирішує проблеми самостійно, але ж прокладання курсу це така робота, що людина не дуже справляється, залучають компьютери. Чи це можна зробити тільки с Землі? А там команду вирішили кинути... Засада.

Вікторія Берлі

05.05.2026, 18:04:57

Книга прочитана повністю, проте я сподіваюсь, що колись буде продовження. Зізнаюсь - не дуже любила наукову фантастику. бо вона часто була перевантажена термінами і від того в мене втрачалося розуміння самого сюжету. Але в даному творі наука і фантастика поєднані надзвичайно вдало! До того ж книга пронизана гумористичними лініями, що робить її легкою для читання. Цікаво подана інформація про складні фізичні процеси, явища; всі терміни виділені окремим шрифтом, до них іде просте і зрозуміле пояснення, як на мене - ідеально! В певний момент я захотіла перевірити, чи достовірне пояснення термінів, і вибірково "загуглила" - інформація правдива і спрощена для кращого розуміння. Приємно вражає!
Зміст книги структурований, глави - невеликі за обсягом, що дуже зручно для читання.
Сюжет - цікавий: можливо, колись, вивчення чорних дір наблизить до розгадки коду Всесвіту. Особливо сподобався фінал історії : минуле можна змінити, але залишити спогади у вигляді кінострічки (а, можливо і Ваша книга з часом трансформується в сценарій до однойменного фільму). Дякую за цікаву історію і бажаю успіхів у конкурсі!

Олександра Шен

05.05.2026, 21:44:00

Гумор - це перше, що помічаєш у книзі. Так гуморити на порозі смерті не кожен зможе. Команда підібралась - красунчики, летять собі, та на чорну діру чхати хотіли, бо більше їх цікавлять проблеми сантехніки) А от те, що це не випадковість, а результат дії фанатичної людине, це прикро. Сам то він не поліз у чорну діру, підставив інших людей. Але, я думаю, команда впорається з цим викликом, та гідно пройде скрізь усі іспити!

Bogdana reider

03.05.2026, 19:00:57

Стае цікавще

Bogdana reider

03.05.2026, 10:49:22

«Що мені найбільше сподобалося, це, як я вже казала, сам екіпаж, який не втрачає надію, силу духу та гумор навіть у такій складній ситуації. Не сподобалося, що їх так підставили з координатами, змінивши напрямок їхнього польоту. Єдине, що я не зрозуміла, — чому Алекс опинився зв'язаним на кораблі. Може, я щось пропустила?»

Bogdana reider

02.05.2026, 16:33:31

Це цікаво мені сподобалось, що екіпаж не втратив надії . Буду читати що буде далі.

Сергій Оріанець

28.04.2026, 10:56:37

Ваша історія справді чіпляє, чекаю на продовження.

Лана Сетман

28.04.2026, 22:24:54

Як я нервувалася доки дочитувала , неймовірна книга♥️♥️♥️♥️♥️

Ромул Шерідан

28.04.2026, 21:22:41

Не втримався я і дочитав історію. І вже не вперше ловлю себе на думці читаючи конкурсні роботи, що читаю переможній. Ну дуже круто. Не дивлячись на одруківки й деякі технічні моменти — твір дуже класний. Закінчення неочікуване. Сюжет дуже цікавий. Розв'язка вимагає замислитися. І так практично куди не ткни в авторів, які мають мізер прочитань й малий рейтинг. Навіть інколи думаю: ну не має права цей твір не зайняти якогось призового місця! Я про себе навіть не кажу. Я не в списку. Взагалі, часто думаю, що покину діяльність тут залишаючи простір більш талановитим. Але ж — аби побачили Вас. Щиро вболіваю!

Ромул Шерідан

28.04.2026, 18:56:12

27-28 Який молодець цей Келім. Ну, він геть не простий винахідник. Він, очевидно — геніальний винахідник. Ті кури дійсно йому можуть не пробачити. А всі негаразди списати на прибульців. Тож для них не все гладко. Плюс вдома списали)) Чудово тут обіграна тема бозона Хігса. Ну а завдання досить неординарне для команди. Дуже цікаво, як вони викрутяться.
Вітаю з завершенням книги. ✨

Валентина Коваленко

28.04.2026, 13:15:07

Гарний будиночок у Винахідника. Мені сподобався.Рівень маскування вражає.

Валентина Коваленко

28.04.2026, 12:26:01

Нарешті Дмитро та Оксана зустрілися з Винахідником. А конференція - це супер.Журналісти , що хотіли ( монстрів) , те і отримали. Чекаю продовження.

Лана Сетман

27.04.2026, 23:20:31

Чекаю продовження, дуже цікаво чи повернеться команда♥️♥️♥️

Валентина Коваленко

27.04.2026, 16:48:46

гл.21 Наші друзі побачили та дізнались багато чого цікавого для себе.: які країни існують на цій планеті, і кожна країна має своє направлення розвитку. Цікаво, що буде далі.

Оксана Маркова

26.04.2026, 21:42:01

Робот на іншій планеті, який прийшов, аби виписати штраф команді))) оце сміх))
Але враховуючи, що сталося в наступному розділі, то героям явно не до сміху. Цікаво, хто ж вистрілив в робота та навіщо...

Лія Лореляйн

26.04.2026, 20:53:29

Марафон, який закінчився вчора)))
Повторювати анотацію тут не буду, скажу лиш, що сюжет - цікавий, гумор, щоденники - однозначно плюс. Але особисто моє сприйняття - потребує редагування, бо є багато місць, де слова ніби українські, але українською так не кажуть. Один з прикладів - неправильне відмінювання (множина, місцевий відмінок, проблема з родовим відмінком: кого? адмірала, а не адміралу. Й чого адмірал/капітан з великої раптом?). Коми не скрізь на місці. На жаль, не можна скопіювати, щоб показати. Звертання то є, то немає (я про кличний відмінок)... Якби прибрати все ось це, історія б тільки виграла, бо вона справді класна)

Лія Лореляйн

26.04.2026, 20:13:00

Привіт з марафону. Вже є відгук: https://booknet.ua/blogs/post/428107
Якщо будуть питання, можна в особисте))

Ростислав Щуренко

26.04.2026, 20:34:50

Одним словом: ого.
Прочитав цю історію і досі намагаюся впорядкувати думки. Знаєте, бувають книги, які нібито про далекий космос, а насправді — про ту внутрішню безкрайність, яку ми носимо в собі. Мені бракує слів, щоб описати, що я відчуваю .

Питання: Чи є у героїв реальні прототипи серед ваших знайомих, чи всі вони — плід чистої уяви?

Андрій Романенко

26.04.2026, 15:11:19

Глави 14-15 було цікаво почитати :). Вони вийшли атмосферними. Сподобалось, що після всього хаосу герої не побігли світ за очі в пошуках пригод, а реально починають досліджувати базу свого виживання: повітря, пісок, світло, температуру, умови зовнішнього середовища. Це додає відчуття, що вони не випадкові туристи в новому світі, а люди, які намагаються жити головою.
Мені ще хотілося б побачити окремий акцент на мікрофлорі — бактеріях, спорах, якихось місцевих мікроорганізмах. Бо придатність атмосфери для дихання — це лише пів справи, а от чи не “крякне” біосфера планети дослідників уже на перших кроках, це не менш важливо. Тим паче на борту є Оксана, а значить такий момент можна було б подати не лише логічно, а й дуже природно для сюжету.
Якщо цього ще не було, то, як на мене, це був би сильний хід для наступних сцен. А якщо далі ви якраз до такого аналізу підведете, то це тільки підсилить відчуття, що новий світ у вас небезпечний не лише великими очевидними речами, а й тим, що не видно неозброєним оком.

Лана Сетман

26.04.2026, 11:24:33

Команда стільки нового дізналася і спостерігає за дивами світу в якому опинилися. цікаво , що Келім буде їм розповідати. Дякую за продовження.