Глава 4. День другий.
4.1
Оксана прокинулася і потягнулася у ліжку. Воно було невелике, біля голови був розкладний стіл, де був прикріплений ноутбук і лежав щоденник. Тому коли вона потягнулася, то вдарилася рукою об стіл.
─ А-а-а! Що це таке? ─ ще не прокинувшись остаточно, пробурмотала вона.
Потім вона потроху піднялася, сіла на ліжку, розплющила очі і подивилася на кімнату, де їй доведеться жити останні дні. Це було невелике приміщення, але досить функціональне. Ліжко було прикручене до стіни, як і розкладний стіл над головою. Угорі висіли прикручені до стіни шафи, для особистих речей. Під ліжком були вбудовані висувні ящики також для зберігання особистих речей астронавтів ─ одягу, книг, невеликих інструментів, сувенірів. Ці ящики інтегровані в каркас ліжка і відкриваються як шухлядки.
Каюта також мала власну маленьку прозору душову герметичну капсулу.
─ Як добре, що у кожного є свій душ, ─ радісно потягнулася Оксана і пішла помитися.
Тим часом Семен, який прокинувся першим, вже орудував на загальній кухні і готував всім сніданок. Тож коли Оксана вийшла зі своєї кімнати аромат кави і чогось смачненького стояв у коридорі. Вона попрямувала до туалета. На кораблі – це спільний туалетний модуль для всього екіпажу.
Всі члени команди вже потроху прокинулися і почали входити у ритм нового життя. Оксана стояла в черзі у туалет. Капітан та пілот вже займалися у тренажерному залі. Семен вийшов із кухні і повідомив, що чекає усіх через десять хвилин на сніданок.
Кухня являла собою компактний технологічний модуль. Уздовж правої стіни розташувалися звичайні компактні електричні плити, духовка, мікрохвильовка та кавоварка. Над плитами була витяжка. У центрі ─ робоча поверхня з рукомийником. Уздовж лівої стіни ─ вертикальні шафки і холодильники, але з додатковими замками і магнітами, щоб дверцята не відкривалися під час маневрів корабля.
Обідня зона мала стіл з кріпленнями для посуду та кілька стільців навколо, як у маленькій їдальні.
На стінах також базувалися екрани, де відображалися запаси їжі й температура. Для декору були металеві панелі з підсвіткою для сучасного вигляду.
Таким чином кухня нагадувала компактну земну кухню, але де все було продумано для безпеки і функціональності у межах обмеженого простору.
Команда зайшла до кухні і побачили вже сервірований стіл, на якому красувалася у кожного не звична страва.
На тарілках був гарнір чорного кольору, а посередині яйце пашот.
─ Що це? ─ запитав командир екіпажу.
─ Це я вас приготував Чорну діру. Схоже? ─ засміявся Семен.
─ Чорну діру? ─ почухав голову пілот.
─ Це чорний рис і яйце. Чорний колір символізує космічний простір. А яйце ─ виступає тут як контраст, жовта частина – це символ енергії мабуть чи «акреційний диск». Це оригінально і в тему, ─ висловила захоплення Оксана.
─ Чудово вийшло? Вам подобається? ─ засяяли очі Семена.
─ Так. Особливо в нашій ситуації. Крім того, на цей витвір можна подивитися по іншому. Наприклад чорний фон – це Чорна діра. А біле яйце – це біла діра, як шлях порятунку, ─ додала дослідниця.
─ А у вас у двох гарна фантазія, ─ зауважив Капітан. ─ Сподіваюся це смачно, а не тільки креативно.
«Ну от, капітан похвалив і дослідницю і механіка, а я поза бортом. Почуваю себе менш значимим. Щоб такого придумати, щоб виділитися? ─ подумав пілот. ─ Невже інженер – механік розумніше і креативніше мене?»
─ Семен, а який з двох варіантів, що запропонувала Оксана ви мали на увазі, коли створювали цей сюжет? ─ поцікавився Аркадій. ─ Ви бачили як виглядає Чорна діра?
─ Я вчора попросив, щоб наша дослідниця показала мені на моніторі, що таке Чорна діра. Я хотів розуміти, як те явище виглядає. І як зміг, так і зобразив. До речі, а що таке акреційний диск? ─ звернувся він до Оксани.
─ Акреційний диск – це газовий диск, що створюється навколо масивного об’єкта (наприклад чорної діри чи зорі) з речовини, яка падає на нього, але має момент обертання. Він складається із розжареного газу і плазми, що обертаються по спіралі всередину до центру. Саме через акреційний диск чорна діра поглинає речовину і збільшує свою масу, ─ пояснила дослідниця.
─ Ну що, з’їмо ту кляту Чорну діру? Краще ми її, ніж вона нас. Поглинемо її навипередки, ─ сміючись відповів Семен.
Команда сіла за стіл та почала коштувати шедевр.
─ А це смачно, ─ прожувавши повідомив Олександр.
─ Так, дійсно, ─ підтвердили інші члени команди майже одночасно.
─ До речі, як вам спалося на новому місці? ─ запитав Капітан, звертаючись до всіх присутніх.
─ Незвично, ─ промовив Олександр, ─ Я ніколи не думав, що опинюся в космосі.
─ Це просто зміна обстановки викликає таке відчуття, ─ додав Аркадій. ─ я важко засинаю на новому місці. Але згодом, це ввійде в звичку і буде засинати легше.
─ А мені сподобалося, що тут досить затишно, є де покласти речі, багато шухлядок. І головне, що є особистий душ у кімнаті, ─ поділилася враженнями Оксана.