Код Всесвіту: Чорна діра

Ромул Шерідан

22.04.2026, 18:32:15

21-22 А дуже цікаво. Знайшли Адріана і він наче людина. Цікавий загалом у них світ. Нормально, що хто є, що відмовився від оптимізації й вирішив жити в гармонії. Дійсно, навіть якщо виявиться шанс повернутися на Землю, чи варто? А я думаю — так. Бо вони будуть героями. Навіть попри те, що їх списали. У нас завжди ж так на Землі)) Цікаво, що то за папуга? Може ще хтось проник через діру? Але беручи до уваги, що вони тут клеплють ці діри, то нехай чекають не тільки папуг))

Лана Сетман

22.04.2026, 18:03:05

♥️чекаю продовження,

Анна Лінн

22.04.2026, 17:10:35

❤️❤️❤️

Лана Сетман

21.04.2026, 22:42:08

Чекаю продовження... все цікавіше.

Валентина Бродська

21.04.2026, 20:11:23

Все цікавіше і цікавіше! Адріян наче не хоче зла Дмитру і Оксані.

Валентина Коваленко

21.04.2026, 16:08:00

Накидки з фольги, "лабутени" та кепки зі стрічками, якраз те , що потрібно в пустелі .Класний прикид у рятувальної команди. Чекаю продовження.Успіхів.

Валентина Коваленко

21.04.2026, 15:01:39

Дуже цікава планета : два сонця, пісок з пєзо електричним ефектом, перша істота- робот Модуль-7, політ з роботом.Неймовірні враження від опису фізичних явищ. Оксана і капітан опинились в заручниках електронних существ планети.Звісно є якийсь страх невідомості, але жарти капітана вводять у ступор патрульних, що їх супроводжують
( процесор зависає).Дуже цікаво, що ж буде далі.

Ромул Шерідан

20.04.2026, 21:02:56

18-20 Які захоплюючі розділи! Піскоходи виявилися дуже корисним винаходом. Уявляю їх у тих піскоходах з тими блискучими пончо й чалмами на головах)) Все рівно поки що не дуже зрозуміло куди вони потрапили. І що ще взагалі за світ. Але ті плоди — супер. Цікаві захисні відбиваючі властивості мають не тільки плоди тут, а й птаство. Ну й ті роботи. Цікаво, чи й люди такі? І взагалі — чи люди? От а наші "порушники" вже трохи більше бачать про цей загадковий світ. І згадую тут попередній свій коментар, де я робив припущення про викривленість нашої реальності перекосом в якийсь бік. В тут те, на що може нас очікувати. Штучна оптимізація, постійне перебування в мережі, а на покупки ходить аватар. А людей, що заблукали з чорної діри — стрічаюь роботи і не знають, що з ними робити. В яку темницю їх садовити. Дуже цікаво ✨

Лана Сетман

20.04.2026, 20:57:08

Ох , і про що чоловік у костюмі , буде з ними говорити... чекаю продовження.

Валентина Бродська

20.04.2026, 19:25:27

Шкода, що Дмитро і Оксана не долетіли до Винахідника

Валентина Бродська

20.04.2026, 19:25:00

Цікавий світ на новій планеті

Валентина Бродська

20.04.2026, 19:24:48

Сподіваюся, що Семен полагодить Модуль 7

Андрей Романенко (Black Silver)

20.04.2026, 11:49:58

13. Глава дуже вдала саме через деталізацію: кажуть, диявол криється в деталях, але тут ви його поклали на обидві лопатки :). Синій пісок, що скрипить під ногами, дві тіні від людей, кристали, схожі на уламки скла, зелена лінія вдалині, проби повітря, обережні перевірки, пошкоджена обшивка корабля, спроба мислити не “вау, краса”, а “а чим ми тут дихатимемо, що їстимемо і хто нас першим з’їсть” — усе це дуже добре розставляє крапки над “і”. Особливо сподобалось, що герої поводяться не як туристи з путівкою “екзопланета all inclusive”, а як люди, які щойно впали невідомо куди й нарешті згадали, що виживання — це не фотосесія на фоні красивого горизонту. А фінал із величезною тінню над кораблем взагалі чудовий: тільки всі трохи видихнули, як місцева фауна чи що воно там тактовно нагадала — “розслабились? дарма”.

Андрей Романенко (Black Silver)

20.04.2026, 11:41:51

12. Глава читається дуже бодро. Посадка вийшла не “сіли й пішли гуляти”, а реально аварійна: корабель сиплеться, системи відмовляють, усі нервують, а Семен знову тягне половину ситуації на собі, ще й через біль та струм. Про це цікаво читати, бо після всіх космічних чудес історія повертається до конкретного виживання: є корабель, є пошкодження, є невідомий світ за люком — і тепер треба якось не вмерти вже на першій прогулянці та бажано зібрати зразки, щоб про всяк випадок перевірити світ на наявність смертельно небезпечних бактерій і т.п., тим паче спец на кораблі є.

Фінал із підготовкою до виходу теж сподобався. Єдине, щодо двох “сонць”: скоріш за все, тут одне з них справді може бути зіркою, а друге — молодою планетою або великим розпеченим небесним тілом, яке теж обертається навколо цієї зірки, але ще не охололо й тому світиться. Такий варіант навіть цікавіший, бо додає світу фізичної дивності: повітря наче нормальне, показники дивні, за люком невідомість — і одразу хочеться зрозуміти, що це за система така й наскільки вона взагалі стабільна.

Олексій Горбунов

20.04.2026, 08:45:45

М-м-м! Так слив свіжих захотілося...

Олексій Горбунов

19.04.2026, 08:46:24

Під Вашу книгу так чудово снідати! Відчуваю себе голодним десантником))

Лана Сетман

18.04.2026, 22:14:47

Яка крута команда, ще й стиль свій придумали, Лабутенам - окремий "респект".

Андрей Романенко (Black Silver)

18.04.2026, 21:15:29

11 глава цікава. Після хаосу з чорною дірою добре відчувається різкий перехід: розбитий корабель, проблеми з живленням, повітрям і керуванням — а потім нова система, два сонця й планета попереду.

Сподобалось, що порятунок не виглядає легким. Семен витягує ситуацію руками, знаннями й нервами, а команда не просто радіє, а одразу думає, як посадити корабель і вижити далі.

Олексій Горбунов

18.04.2026, 17:36:20

Так, гумор рятує навіть у безвихідних ситуаціях))

Ромул Шерідан

17.04.2026, 20:59:02

16-17 О, як цікавезно! Цей робот — точно не наш. Але чий?. І великого папугу не знає. Чи знає тільки великим? Взагалі, чому ми вирішили, що така планета і без населення? Не знаю, але поки мені видаються ці залізно щелепові — не надто привітними, хоч і латиною володіють. Передчуваю, що це якийсь світ навиворіт. Або якась така версія де все викривлено в інший бік, ніж на Землі. Вгадав? )) До речі, забув минулого разу написати — у 15 главі є слово "лєжбіще". Краще замінити на "лігво". І кличну форму Модуле -7 замінити на Модулю -7. Бо він не модул, а модуль. Це, як з моїм ніком. Ромул — Ромуле. А на французькій манер Ромуль — Ромулю))

Олексій Горбунов

17.04.2026, 19:18:02

Ого, латиняни в космосі

Лана Сетман

17.04.2026, 09:34:01

«Тамада на весіллі», гарне порівняння. Гумор , що супроводжує всю книгу, окреме емоційне забарвлення ♥️♥️♥️

Андрей Романенко (Black Silver)

16.04.2026, 15:12:10

десята глава:

Глава вийшла так, ніби Ви взяли загальну теорію відносності, підкинули туди міст Ейнштейна—Розена, трохи квантової піни Вілера і добряче струснули все це в одному реакторі :). Відчуття космосу тут моторошне й величне — як простір, де матерія, час і сама людська свідомість починають втрачати звичну форму.Через це сприймається чимось близьким до реально можливого розвитку ситуації. 5*

Андрей Романенко (Black Silver)

16.04.2026, 15:03:28

Дев'ята глава:
Цікаво все обіграно і мені сподобалось як у цій главі поєднуються тривога, науково-фантастичний збій реальності й майже театральний абсурд побутових сцен. Особливо добре працює Семен: він одночасно і джерело гумору, і людина, на якій фактично тримається вся аварійна логіка епізоду. А ще тут класно витримано відчуття, що корабель уже не просто ламається — він починає жити за іншими законами, і саме це дозволяє сприймати все що відбувається за реалістичну картину здвигу реальності (як би це своєрідно не звучало).

Оксана Маркова

16.04.2026, 13:51:44

Сподобалась іронія, коли один із героїв вирішив чорну діру приготувати)))
Дочитала до моменту, коли герої дізнаються, що не просто так їх все ж відправили усіх на цьому кораблі. Як вправно вони їх прибрали, що наче і питань не виникає.

Олексій Горбунов

16.04.2026, 08:33:56

Здається,цифра 7 Ваша улюблена)

Лана Сетман

15.04.2026, 23:44:10

Ситуація команди напружена, але їх мор і віра в краще - неймовірні...

Олексій Горбунов

15.04.2026, 10:20:11

14 розділ знову ставить питання) цікаво, що ж буде далі

Ромул Шерідан

14.04.2026, 23:48:49

13-15 Цікава планета з цим п'єзо піском. От, добре, що тут далі уточнено, що саме за бінарна система трапилася. Безперечно, що опис підходить під R клас. Ну не легко команді. А цей гігантський папуга — взагалі натякає, що планета має купу сюрпризів. Цікаво, чи не потрапили часом герої в такий собі "антисвіт"? Де буде вдосталь всього, що не підлягає поясненню. І взагалі — звідки взявся той робот? Дуже цікаво ✨

Валентина Коваленко

14.04.2026, 15:30:57

Корабель скрипить, яєчня літає, кульки апельсинового соку літають разом з командою. Видовище кумедне.Стан на кораблі напружений., але вони жартують.і не відають, що їх чекає попереду.Дуже цікаво. Чекаю продовження.

Валентина Коваленко

14.04.2026, 14:27:05

Дізналась багато цікавого , в доступній формі зрозумілі пояснення про чорну та білу діру. Стає зрозумілим чому Оксану та Семена відправили у цю подорож.Вона була загрозою мільярдних прибутків корпорацій.а Семена - як свідка.Система корабля пошкоджена, але рослини Оксани стали щитом для всієї команди. Герої не панікують.,а навпаки - жартують. Читати цікаво. Натхнення та успіхів у написанні подальших подій.

Олексій Горбунов

14.04.2026, 10:07:29

Нова реальність це круть! А епізод з папугою це взагалі бомба)) В мене живе такий тираноптах, але маленький. І я теж фантазував на тему, що буде, якщо було б, якби він був більший за мене))

Валентина Бродська

13.04.2026, 19:25:02

Цікаво дізнатися про результати аналізів повітря і піску, дякую.

Очерет

13.04.2026, 10:43:32

Гаразд, обіцяв написати розгорнутіше - пишу розгорнутіше))
Як я вже й казав - книга весела й ненапряжна. Більш того, вона певною мірою... підбадьорююча якась, чи що)) Непробивний оптимізм героїв, для яких смерть - це коли "остаточно ламається кавоварка", а поламаний зореліт можна полагодити скотчем, заряджає та мотивує.

З часом картинка змінюється, персонажі починають вже щось підозрювати й трохи напружуватись, проте загального позитивного настрою це не збиває.

Крім того, хоч місцями виглядає як чисто гумористичний твір - це все одно наукова фантастика. Написано явно зі знанням теми - бо згадуються такі нюанси, як "горизонт подій" і те, що існують ще й білі діри, окрім чорних (я раніше не знав про них).

Бажаю вам успіху з продовженням, а Аркадію - повернутись додому і таки стати президентом хх))

Анна Лінн

13.04.2026, 09:34:46

Загалом, книга справила доволі приємне враження. Читається легко, місцями навіть дуже захоплює, особливо завдяки динаміці подій і живим діалогам. Герої, щоправда, здалися трохи занадто оптимістичними — іноді їхня віра в краще виглядає навіть трохи нереалістичною =)) Але якщо сприймати твір саме як комедію або легке розважальне читання, то це радше плюс, ніж мінус — такий настрій добре працює на атмосферу.
Окремо хочеться відзначити деякі літературні прийоми, які додають історії глибини. Наприклад, зміна фокусу в часовій лінії оповіді дозволяє краще розкрити події з різних сторін і тримає цікавість. Також вдало використано формат щоденників — через них герої отримують можливість говорити більш відверто, і це допомагає краще зрозуміти їхні мотиви та внутрішній стан.
У підсумку — приємна, місцями дотепна історія, яка добре підійде для відпочинку і не претендує на надмірну серйозність, але при цьому має свої цікаві знахідки.

Олексій Горбунов

12.04.2026, 09:45:39

Розділ 12... Семен... Частина команди - частика корабля! Я не очікував цього))))

Ірина Бібік

11.04.2026, 20:02:46

Вітаю з марафону від автора до автора! Як і обіцяла, прочитала Вашу книгу першою, щоб Ви не хвилювалися (прочитала всі 15 сторінок згідно з правилами — до розділу 3.3).
Сюжет мені сподобався — події розвиваються динамічно. Герої привертають увагу тим, що, попри всю складність і серйозність ситуації, не панікують, а натомість жартують. І це справді круто, бо додає родзинки та розряджає гнітючу атмосферу. Текст читається легко, діалоги живі й природні, тому все сприймається на одному диханні.
Єдине, що я не зовсім зрозуміла: вони самі погодилися на цю місію чи вже згодом дізналися, куди їх направив адмірал? Цей момент я, мабуть, пропустила — варто перечитати ще раз уважніше.
Загалом — цікаво, мені сподобалося. Бажаю натхнення і гарного весняного настрою!

Оксана Маркова

11.04.2026, 19:05:31

Тааак, оце начальство підклало свиню команді, а точніше, відправили досліджувати чорну діру. На них прям наче ставлять експеримент: вийде чи ні.
Персонажі подобаються, + ви майстерно вплели усі наукові пояснення, їх не надто багато і завдяки цьому, коли читаєш, ніби відпочиваєш)).
По мірі читання, буду ще залишати коментарі))

Лана Сетман

11.04.2026, 12:10:48

Що ж буде далі. Люк відкрився і далі чекаю...

Олексій Горбунов

11.04.2026, 11:09:01

Залишив коментар на марафоні https://booknet.ua/blogs/post/428107
Одним словом --------------- Сингулярність --------------------
Твір має величезний потенціал! Є звісно, деякі занози в тексті, але це ніколи не пізно усунути. Це всі, я гадаю, зрозуміють, тим паче, що тиск часу на конкурсі майже дорівнює гравітації чорної діри. Що надихає мене в цьому творі: бачення авторки, легкість персонажів, те що авторка не боїться шукати наукові пояснення та намагається зручно викласти їх читачеві. Гадаю, ще трохи тексту, трохи шліфовки і вийде чудова іронія на тему "Інтерстеллара" в стилі Террі Прачета.
Питання до авторки: Я правильно зрозумів Вашу творчість?

Олексій Горбунов

11.04.2026, 10:22:34

Мені так подобається Ваш Семен))) В нього є прототип у реальному житті?

Лідія Марко

10.04.2026, 22:36:32

Цікаве поєднання фантастики і гумору. Зацікавлена початком, додаю до власної бібліотеки. Бажаю успіхів у конкурсі.

Ромул Шерідан

10.04.2026, 21:36:06

12. Отже, бінарна система. Цікаво було б побачити подвійне світло. Хоча це проблемно, насправді. Планета дуже цікава. Надто ідеальна здається. Чи то вони після пилку й чайку Оксани. Ну, що ж, якщо тут нікого немає, то можна жити))

Ромул Шерідан

10.04.2026, 21:31:26

10-11Цікаве щось коїться з кораблем. Здається, дроти проводки загубилися десь десь в акреційному диску). Напевно, все може пройти через чорну й білу діру, окрім тверезого розуму. Дуже важко зберегти тверезе мислення пройшовши через такі випробування.

Ромул Шерідан

10.04.2026, 21:11:07

Г9 А тут відчуваются нотки абсурду від того, що відбувається з командою через гравітаційне викривлення. Ті безкінченні двійники, зайві кінцівки, їхні слова — це дійсно ті елементи, які ймовірно очікують людину в таких умовах, якщо не більше. Лікбез від Оксани — завжди вау, як і шедеври кухаря. От, мушу зауважити, Анастасіїє, наскільки текст зажив новими фарбами, коли Ви почали вживати кличний відмінок. Сашко, Семене, Аркадію — це так гарно й гармонійно сидить. Взагалі, текст ці останні розділи через дуже насичений елементами.

Валентина Бродська

10.04.2026, 20:07:19

Дякую, вітаю з приземленням!

Ганна Листопад

10.04.2026, 08:06:22

Чорна діра замість планети — жорстокий поворот долі, але, схоже, сюрпризи на цьому тільки починаються. Чекаю на розвиток сюжету!

Андрей Романенко (Black Silver)

10.04.2026, 00:20:47

Восьма глава мені дуже сподобалась і з наукового, і з поведінкового боку. Особливо цікаво показано команда продовжує діяти: не як єдиний механізм, а як жива група людей, де кожен по-своєму намагається зрозуміти природу аномалій. Саме це й додає сценам правдоподібності.

Щоправда, їхні здогадки, як на мене, поки трохи не влучають у саму суть, хоча напрям у них правильний. Складається враження, що до розуміння лишилось буквально пів кроку. Особисто мені це виглядає вже ближче до теорії струн: ніби йдеться не про окремі явища, а про взаємодію кількох просторово-часових шарів, їх локальне нашарування, що не є порушенням часового простору, а лише відбиттям його варіаційності.

А люмінесцентність рослин у такому разі теж могла б мати цікаве пояснення: як наслідок міжпросторового зв’язку, коли жива матерія починає накопичувати, пропускати або навіть перевипромінювати енергію із суміжного середовища (що в принципі й відбувається). Тому глава вийшла не просто цікавою, а такою, що реально провокує будувати власні версії. А це вже показник цікавого твору, коли читач залучається до книги, а не просто "їде по сюжету" :).
Я міг би продовжувати, але й так вже наспойлерив. :)

Очерет

09.04.2026, 15:40:03

Перший розділ називається "Щось не так" - і це, в принципі, визначає весь перебіг подій)
Загалом, весела й ненапряжна книга. Цікаво, чи є життя за Чорною Дірою))