4.2

4.2

Після сніданку команда зібралася на містку для наради.

─ Шановні члени екіпажу. Всі ви в курсі тієї ситуації, в якій ми опинилися. Хотів би вас почути. Можливо у вас є якісь ідеї, як виправити ситуацію, якщо завтра нічого не зміниться, ─ звернувся Капітан.

─ Я ось що подумала. А що, якщо Чорна діра може мати нестабільний горизонт подій. Тоді може з’явитися вікно для маневру. І пілот зможе вручну скерувати корабель так, щоб ми оминули небезпеку, ─ поділилася думкою Оксана.

─ А як це можна дізнатися, чи стабільний, чи ні горизонт подій? ─ запитав Дмитро.

─ Капітане, я для цього можу проаналізувати викривлення простору, пошукати закономірності. Також радила б пілоту потренуватися на симуляторі, запрограмованому на характеристики Чорної діри.

─ Оксано, ви нам даруєте надію, ─ звернувся до неї Капітан. ─ Аркадію, а що ти думаєш про її пропозицію?

─ Я думаю, що це непогана ідея. Я можу на симуляторі спробувати різні траєкторії ухилення, ─ погодився пілот.

─ А я перевірю всі системи корабля, особливо двигуни та захисні екрани, ─ додав Семен. ─ Не знаю, чи зможу відремонтувати чорну діру, але наш корабель має бути готовий до всього.

Команда трохи засміялася.

─ А що таке, горизонт подій, про який я вже не раз чув? ─ звернувся Семен із запитанням.

─ Горизонт подій ─ це умовна межа навколо чорної діри, за якою вже неможливо повернутися назад: навіть світло не може вирватися назовні. Все, що перетинає цю межу назавжди зникає для зовнішнього спостерігача, ─ розтлумачила Оксана.

─ А! То нас перестануть бачити родари з землі? То ми можемо летіти потім куди хочемо і робити, що хочемо і вони нам нічого не зроблять? Оце круто! Ми станемо невидимками! ─ захопливо вигукнув Семен.

─ Так. В цьому є свої плюси, ─ підтримав Аркадій. ─ Але й у тому, щоб нас бачили, теж є своє переваги.

─ А я можу спробувати підбирати паролі, щоб отримати доступ до системи для зміни координат. Може нам пощастить вгадати, ─ запропонував Олександр.

─ Ну от, я у вас не сумнівався. Ми команда! Ми впораємося! ─ підсумував Капітан, хоча всередині відчував страх, тиск підвищився і відбивався у скронях. Він знову відтягнув трохи свій комірець.