64 002
“Герої з надможливостями”
Анотація до книги "Чужинка в моєму серці"
Дівчина звела на нього погляд. Чоловікові здалося, що її очі змінили відтінок. Тепер вони були прозоро-бурштиновими.
— Нана, — представилася вона йому з легкою затримкою і швидко відвернулася назад до хворого, ніби злякалася його прискіпливого погляду.
Ось це і є сестра тієї стерви, яка забрала батька з сім'ї? Дівчина здалася Алексу зовсім юною і надто живою. Ніби торкнеш її пальцем, і вона заіскриться, ніби фонтан.
У книзі є:
#дівчина, що відчуває чужі емоції й може впливати на них,
#чоловік, що бореться з власним минулим,
#двоє малих бешкетників,
#заборонені почуття.
— Нана, — представилася вона йому з легкою затримкою і швидко відвернулася назад до хворого, ніби злякалася його прискіпливого погляду.
Ось це і є сестра тієї стерви, яка забрала батька з сім'ї? Дівчина здалася Алексу зовсім юною і надто живою. Ніби торкнеш її пальцем, і вона заіскриться, ніби фонтан.
У книзі є:
#дівчина, що відчуває чужі емоції й може впливати на них,
#чоловік, що бореться з власним минулим,
#двоє малих бешкетників,
#заборонені почуття.
Зміст книги: 48 глав
97 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯкщо вам сподобалася історія, то запрошую й до інших моїх історій:
❤️ Дівчина зі смаком снігу. Коротенький роман, що схожий за тематикою до Чужинки. Головна героїня бачить привидів і допомагає чоловіку впоратися зі страхами його маленької донечки.
❤️ Колючка для Біса. 18+ Легкий короткий роман про перше студентське кохання й шалену пристрасть.
❤️ (Не) закохані. 18+ Випадковий поцілунок перевертає два життя й пробуджує досі невідомі бажання скромної студентки й популярного хлопця.
Цікава і не звичайна книга. Незвично навіть те, що події відбуваються протягом кількох тижнів, а здається що не один рік. І хотілося би не тільки про дорослих близьнят, а й про Сашу і Нану через кілька років. Пишіть, і вас чудові історії. Спасибі.
Віта Лісова, Дякую)))) дуже зворушливі слова) а відчуття таке, бо вона й писалася протягом кількох років) до вагітності, під час і після. Важко мені далася ця книга, проте я дуже її люблю)
дякую за емоції, це ВАУ!!!!
Lilia Stefanyshyn, Дякую)))))
Така чудова, світла історія! Прочитала на одному диханні. Щиро здивувалася, коли побачила кількість зірочок, бо ця книга, як на мене, варта їх тисячі! Дякую вам, авторко, за такий приємний післясмак))
Наталя, Книга дуже довго писалася, тому так))) дякую за щирі слова ❤️
почав читать і мені сподобалось
Андрій, Дякую))
Дуже сподобалась книга! З нетерпінням чекатиму нових історій!
Olena, Дякую ❤️
Дякую за таку чудову книгу!) Цікава та тепла історія кохання, віри, надій і любові до близьких)
Анна Колесник, Будь ласка)) і вам дякую за те, що так гарно її оцінили ❤️
Дякую автору за прекрасну книгу! Залишила після себе дуже теплі і світлі відчуття! Все прекрасно, лише одне прохання - покорміть же двійняток ще чимось, окрім каші :)
Rusja Vasilevich, В книзі зазвичай описані сніданки) а на сніданок рекомендують кашу і фрукти) але слушне зауваження)))):4!
Емоційно,душевно,повчально.
Дякую Вам за Вашу працю.
Миру,здоров'я,натхнення.
Lesa Samoshkina, Дякую ❤️ вам також всього найкращого)
Якщо вам сподобалася історія, то запрошую й до інших моїх історій:
❤️ Дівчина зі смаком снігу. Коротенький роман, що схожий за тематикою до Чужинки. Головна героїня бачить привидів і допомагає чоловіку впоратися зі страхами його маленької донечки.
❤️ Колючка для Біса. 18+ Легкий короткий роман про перше студентське кохання й шалену пристрасть.
❤️ (Не) закохані. 18+ Випадковий поцілунок перевертає два життя й пробуджує досі невідомі бажання скромної студентки й популярного хлопця.
Пишете напрочуд цікаво, але так повільно... Бажаю міцного, здорового та довгого сну вашій дитині, щоб ви мали змогу побільше творити.
Віліна Дяволюк, Останнім часом дитина навіть вдень перестала спати на руках, то ж тепер намагаюся писати кожного дня) це була найдовша для мене книга. А вночі нам сон поки лише сниться)) дякую ❤️
Щира. вдячність за Ваш труд ,адже писати книгу ,це теж труд
Головне ,що На на і Саша зрозуміли хто вони один до одного ,зрозуміли свої почуття і емоції і стали справжньою сім'єю.
Lydmila, І вам дякую, що читаєте ❤️
Прочитала сьогодні одним махом, чудова, щемлива, ніжна та така, ніби, тендітна історія життя та кохання! Емоції головної героїні так передані просто неперевершено, ніби сама те все прожила. Але в кінці виявилось, що історія незавершена і повільно оновлюється ((( Люба авторко, чи плануєте найближчим часом завершувати історію, дуже б хотілось дізнатись, як справились з почуттями та емоціями Сашко та Нана?
Liubov Opatska, Так, планую. До фіналу ще трохи лишилося. Оновлюється повільно, бо маленька дитина й ця історія мене емоційно виснажує, проте спробую знайти сили зробити фінальний ривок) дякую, що читаєте ❤️
я б теж у такому будиночку пожила б)) ех, аж на море захотілося.
компромат на Жука це добре) буде чим шантажувати, якщо почне брудно гратися
Selene Evance, Скоро вже кінець історії) тож має згодитись найближчим часом)
Алексову маму можна зрозуміти, але ж не зганяти злість на геть чужій людині та дітях. Її біда не дозволяє їй поводитися так негідно( А Алекс повівся справді молодцем. Захистив і себе, і сім'ю посутньо
Selene Evance, Вона більше себе пробачити не може, тому зривається. Свої помилки визнавати важче
Оце так, неждано-негадано, я навіть якось і не подумала, що в Алекса є мама)))
Selene Evance, Дякую за підтримку ❤️
ех, які ж вони милі, прямо не можу. І Алекс такий джентельмен, не став соромити дівчину))
Наталія Косенко, мабуть, на краще))) доросліший та виваженіший) справжній чоловік, а не хлопчисько, що біжить на емоціях)
Нана розумняшка))) відпустила себе й інших й дозволила просто відпочити) й Алекс теж не став надокучати чи лекції читати)
Наталія Косенко, я все розумію й цілком підтримую, скільки можу))
Розумію страхи Нани)) я б теж страшилася хоча б тому, що чужі люди можуть ранити, а від того ніяк не врятуєшся.
Наталія Косенко, Завжди рада :) чекаю на нові розділи завжди) Нана прекрасна, чимось навіть близька)
По-перше, у мене купа радощів, що я таки дочекалася нового розділу!! Вважаю, це свято)
А по-друге, те, що сказав Алекс, — вже перемога! Усе палає, палає, палає, палає (сподіваюся, так палатимуть вуса противного жука Васі). Стільки ніжності годі було очікувати від Алекса)
Selene Evance, Згодна))
А я все ще чекаю) Думала якось навіть видалити додаток, бо треба ще вчитись, але рука досі не піднялась. Тому все ще тут і все ще чекаю на продовження))
Olha Myslynska, теж так думаю))) дякую)))
Стомилася чекати на продовження, тому прощаюся з вами, нехай для мене ця історія закінчиться на тому, що вже є. А вам побажаю натхнення.
Ельша, Дякую) коли вона буде дописана висітиме тут безкоштовно, зможете дочитати, якщо буде бажання)
Вусатий жук це точно! Краще й не опишеш. Мені він геть не подобається, а з кожним розділом це відчуття ще й посилюється. Щось задумав, точно кажу!
Але й Алекс ніби фори йому не дає, теж знає, як класно провести день. Взагалі дивно, що вони досі змагаються за дітей, видно, що перевага на боці Нани та Алекса.
Наталія Косенко, Сподіваюся, з боку Алекс та Нана навіть збоку виглядають як справжня закохана парочка, що й не підкопаєшся))
Дякую вам за продовження! Чекала його з нетерпінням!! Дуже цікаво читати та спостерігати за цими героями та їхніми почуттями.
Olha Myslynska, Дякую дуже за відгук)))
Вони такі милі поряд. Алекс аж ніжнішає поряд з Наною, з нього падає його шкарлупка непробивна, вона дістається до його серця. І він дуже гарно до неї ставиться. Так чуттєво, можна від цього розтанути)
Наталія Косенко, О, точно, все для фіналу)
Мені Юля подобається. Навіть попри те, що мені бажалося б, щоб Алекс був з Наною, Юля чудова людина, чудова подруга і взагалі) такий прекрасний, вільний, розкутий персонаж, від якого просто кайфуєш, коли читаєш)
Незвані гості. Здогадуюсь хто, але поки тримаю себе в руцях. Коли побачила, що є прода, ледь зі стула не звалилася на радощах) тому чекаю ще! *згодна чекати, скільки там треба*
Selene Evance, Дякую ❤️❤️❤️
Ох, все можна, звісно , пережити...
Але... Але...
Наталка Черешня, Сподіваюсь, що пережити можна справді все)
Нана сама як маленьке сонечко для Алекса) така мила і тендітна. Не знаю, що він бачить і чим керується, але сподіваюся, що вона для нього більше ніж тітка для малят і сестра найненависнішої жінки у його світі.
Selene Evance, Він ще сам сумнівається, та думаю знайде відповідь)
Щиро рада за Алекса, що переміг (ну хоч частково) свою образу на батька!
Як він переглядає подарунки і при цьому відчуває позитив - дуже відновлююче почуття!)))
Lyudmila Sokolova, Він ще не зовсім пробачив, проте потроху відпускає образу. Сестру Нани він ще поки терпіти не може, а от до батька почуття трохи змінилися.
Ще трохи незрозуміла позиція Юлі, та її ставлення до Іванни. Що значить її фраза "я віддячую Сашкові його монетою"!?
Lyudmila Sokolova, Далі буде видно))))
Ох, Нана накручує сама себе, такий собі комплекс меншовартості)
Думаю, що вона впорається з допомогою близьких людей та друзів!
Lyudmila Sokolova, теж на це сподіваюсь)
15-2 дуже цікавий настрій склався - тумба з подарунками, як символ несправджених надій, реакція Алекса, емоції Нани...
Lyudmila Sokolova, Ледь не плакала, коли писала цю главу. Бо довго налаштовувала себе на цю тумбу. І не дарма вона біля самого виходу з будинку, аби спогади були поряд, проте не проникли далі в життя і в будинок.
13-2 так щемко описані почуття Нани, і світло і трохи сумно, дякую, Наталіє, за творчість!
Lyudmila Sokolova, А вам за коментарі дякую! Дуже тішить, що вам подобається)))
Вражена історією Нани, таке маленьке і такі важкі події в житті! Шкода дівчат та їхню маму!
Lyudmila Sokolova, Їхня мама зробила свій вибір, а от дівчаток мені було справді дуже шкода. Вони були малими і не могли обирати...
Пані авторко, на сторінці 5-1 добряче невичитаний шмат тексту трапився)))
Ну я здогадалася по розповіді про що там, але краще поправити)
Lyudmila Sokolova, Я була б дуже-дуже вдячна, якби ви детальніше трохи написали, що саме вам здалося заплутаним і невичитаним. Переглянула і в тексті все, як і задумувалося) Але думка ваша мені справді цікава, тому чекатиму на відповідь)
Цікава розповідь, непрості стосунки вимальовуються у Алекса та Нани, йому важко не переносити на неї свою неприязнь до її сестри та дитячої травми в стосунках з батьками...
Але сподіваюся на краще)
Lyudmila Sokolova, дякую за інтерес до книги) теж сподіваюсь на краще)
Коментар видалено
Я так давно чекала на продовження, що аж не повірила. Такий сумний розділ... настрій у Нани такий, як і у мене, мені її так шкода, зараз почну хлюпати носом. Геть не знаю, що вона задумала і чому хоче попрощатися з Алексом. Може, вона думає, що йому краще лишитися з Юлею та близнюками самому, без неї? Але так ще сумніше. Я про таке навіть думати не хочу, ех.
Наталія Косенко, А як буде світло, я завтра прочитаю. Дякую ❤️
О, прийміть найщиріші вітання!!!
Така сумна частина, що надії зовсім мало залишилося на їхнє порозуміння...
Kateryna Shepukhova, далі все буде добре. Вона про інше. Скоро буде продовження і там все вирулиться в ліпшу сторону
Вона ось так просто залишить Алекса?..
Анні Ксандр, так і було задумано)
Нарешті!
Anna Pobegay, Можете привітати мене зі скорим поповненням у сімʼї)) тому і пропадала.
Привіт. Пропоную дружити сторінками. Якщо згодні відстежуйте
Ірен Васильєва, Привіт) залюбки
Ох, а це вже інша справа! Справді, дуже приємна і шокуюча відмінність від першої книги, і я просто зачарована)) чекаю на продовження з нетерпінням:)
Наталія Косенко, Ахах, а я почекаю на продовження :)
На самому цікавому місці )))
Наталка Черешня, Сподіваюсь таких місць буде ще чимало)) дякую)
Теж дуже чекала продовження, та за купою навчання все забуваю написати якийсь коментар. Одужуй і більше не хворій)
Olha Myslynska, Дякую)) дуже рада, що читаєш і чекаєш продовження ❤️
Як же я чекала продовження! Дякую!
Анні Ксандр, Дякую ❤️
Мирного неба ! Думаю що приїхала мати Алекса, яку викликав дядько . Як же так , можливі гроші спливають з рук , та і можна підкласти "свиню" Алексу : він бере опіку над дітьми шльондри , що позбавила його батька . А раптом виявиться, Нана могла навіяти почуття до Аліни ? Вона була дитиною , дуже любила свою сестру і не навмисно "прив'язала" батька Алекса до неї . Це тільки мої припущення , з задоволенням чекаю на продовження !
Любовь Зыгало, Ви так точно підгадали)) тільки це буде трішечки пізніше)) поки що це зовсім інший гість))
Де ж продовження?Я ж так завжди чекала!
Anna Pobegay, Сьогодні буде) прийшло сповіщення, бо редагую книгу й обʼєдную розділи.
Дочитала до кінця доступних розділів... Дивовижна історія... А за подарунки взагалі аж сльози навертались за Алекса та Нану... Дуже чуттєво, дякую.
Наталія Косенко, Чекаю))
Батько просить сина про важкі речі, і я цілком розумію Сашу і його ненависть та не пропрацьовані травми, що ще не скоро відпустять “зраджену дитину”. Бо ми завжди діти своїх батьків.
На мою суб'єктивну думку описи одягу та риси героїв можна розкидати по книзі і видавати читачам опосередковано, щоб не перебивати емоцію та відчуття горя героїв.
Прохоренко Вікторія, Я над цим ще попрацюю) Дякую за думку. Для мене одяг багато чого говорить про стан душі людини, тому акценту увагу, але згодна що не у всіх так і це може трохи збивати.
Діти це окрема любов!
В авторки чудова гра слів, та почуття ритму, чи як це зветься в тексті.
Цитати це окрема історія, ось лише кілька з них:
1)“Жменями до кишень збирав жіночі серця”.
2)“Рак точить зуб на мене вже давненько”.
3)“Сама почувала себе старим черевиком, який забули викинути”.
4)“Будь стійкою, а не розкисай наче желе біля кривдників”.
5)Йде до дідька семимильними кроками.
Сцена з лікарнею дуже чуттєва, а почуття героїв і їх емоції змушують співпереживати. Не могла відірватися, а на кінці другої глави плакала.
Прохоренко Вікторія, Ця історія справді емоційно складна, проте буде щасливий кінець)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати