20. Алекс

Юляська говорила і говорила, а Нана лише кивала головою й інколи усміхалася. Навіть ніби щиро. Алекс помітив, що дівчині незручно, проте не захотів відпускати. Пора вчити її стояти за себе й переживати ненайкращі миті з високопіднятою головою!

Юля одразу зрозуміла, що відбулося в машині. Побачив це по її погляду. Жінка вдивлялася в його очі без жодної емоції, та варто було вийти Нані почала усміхатися як пришелепкувата. Ніколи не міг розгадати цю руду…

Ловив задумливий ніби затуманений погляд Нани у свій бік і усміхався. Після того, що сталося сьогодні, Алекс точно зрозумів чого саме він хоче. І від дівчини, і від себе! Ніколи так ясно не уявляв собі майбутнього як у ту мить, коли притискав до себе струнке дівоче тіло і вперше поцілував. Ніяких блискавиць перед очима і грому у серці не було, лише тепло. Звичайне людське тепло, що повзло по тілу і навіть зачепило душу. Ще ні з ким такого не відчував…

Юля вийшла біля дому і ненавʼязливо, проте твердо потягнула до себе випити кави.

Нана йшла поряд з нею під руку і знову стиснулась, ніби зменшуючись у розмірах, та коли наткнулася на його погляд підібралася й розправила плечі, чим викликала щиру усмішку. Дівчинка росте!

Завжди дивувався порядку й теплим тонам у будинку цієї рудої дикої кішки. Те, як поводила себе Юля, ніяк не вʼязалося з її затишним і світлим будинком без особливих вражаючих прикрас. Скоріше такий дім підійшов би Нані. У грудях стало затісно. Згадав свій будинок з купою дитячих речей і іграшок, проте присутність самої дівчини в ньому була така непомітна. Треба забрати з їх минулого дому і її речі також.

Юля увімкнула музику, зробила каву й підтанцьовуючи відпила. Поводила себе розкуто і впевнено, як завжди. Нана шарілася й губилася на її фоні. Алексу навіть захотілося доторкнутися й впевненою рукою підійняти їй голову, аби не лише під ноги дивилася.

— В мене є подарунок для тебе, — підскочила раптом Юляська і зникла у кімнаті.

За мить дівчина повернулася з пакунком і протягнула його Нані. Алекс трохи спохмурнів. Руда не робила нічого просто так.

Нана зазирнула і трохи шоковано глянула на Юлю.

— Це що, білизна?

— Ага. Там ще й туфлі на зручному каблучку є. До твого завтрашнього наряду. Подумала, що ми не встигли нічого купити, а ти маєш вразити усіх наповал!

Руда дивилася в очі Алексу і з викликом посміхалася, доки Нана розгублено розглядала вміст пакунку. Її щоки зашарілися і чоловіку й самому закортіло глянути що ж там за білизна така.

— Ем… Дякую!

Раптом мала усміхнулася, чого ніхто не очікував, навіть вона сама.

— Знаєш, мені ще ніхто такого не дарував! А сама я не дуже вмію обирати такі речі.

Юля задоволено кивнула і знову кинула хитрий погляд.

— Навчишся ще! Або хтось навчить… А зараз їдьте вже, я ще хочу попрацювати!

Юля була художницею і часто малювала полотна на замовлення, та Алекс розумів, що зараз робота була лише приводом. Ніколи йому не збагнути цієї жінки…

Вдома Нана одразу ж втекла, як тільки він зупинив автомобіль. Це не дуже сподобалось Алексу, адже хотілося з нею поговорити. Це він і планував зробити, та плани порушили незвані гості.