7. Алекс. Несподівані почуття

Пив каву і зовсім не відчував смаку. Спустився пригостити безсоння улюбленим солодким напоєм, а в результаті пригостив себе очманілим виглядом тендітного гарного тіла. Дівчина ніби світилася якимось недоступним сяйвом. Поза, вираз обличчя, задумлива м'яка усмішка — все це боляче било під дих!

Рот відразу наповнився слиною. Стояв заворожений і просто дивився, як з часткою незворотності невинна дівчинка руйнує засади його світу легкими нахилами голови. Залип на довгих кілька хвилин. Ледь знайшов у собі сили не підійти до неї, а опуститися на сусідній стілець.

Дівчина вловила запах кави і, з заплющеними від задоволення очима, піддалася в його бік. Ніби кішечка потяглася за ласкою до руки господаря.

Вперше бачив її такою. Безтурботною, розслабленою, задоволеною. Алексу на секунду здалося, що він готовий зробити абсолютно все, аби бачити її такою й надалі. Щасливі жінки мають незаперечну магію!

Сам не зрозумів, коли підсунув чашку до її рук. Жадібно спостерігав, як тонкі пальчики гладять чорні боки, як тягнеться до чашки її симпатичне обличчя, як роздмухуються крила тонкого носа, вбираючи в себе терпкий аромат, як невагомо заділи пухкі уста обідок перед ковтком.

А потім Нана розплющила очі і усміхнулася. Йому! Насичене смарагдове світло сяяло зсередини. Вона ніби стала більш матеріальною, набралася кольором та життям. Хіба можуть бути такі разючі зміни?

Він ніби про щось питав, але не чекав відповідей. Просто дурів від того, що відбувалося, і ніяк не міг з собою порозумітися. Коли футболка оголила тонке плече гормони ніби божевільні помчали до паху.

Як Нана опинилася на колінах, не зрозумів зовсім. Щойно була напроти! Вона сама огорнула себе його руками, поклала голову на груди і притулилася всім тілом. Заговорила щось про дитинство та подарунки. Не зовсім в'їхав у суть. Головне, що дівчина говорила і не звертала увагу на те, як сильно пульсувало його серце.

Почав гойдатися, щоб якось відволікти думки. Дівчина в руках була маленькою і тендітною, ніби дитина. Хотілося пригорнути її до себе щільніше, чи навіть розчинити у собі. Така жага лякала.

А потім нестерпне дівчисько намололо ще якусь херню і змилося... Відчув себе обдуреним. Ніби пообіцяли смачний торт, дали облизати вилку та забрали! В роздумах просидів ще хвилин зо двадцять. Ніяк не приходив до тями аж поки не задзвонив телефон.

Їх не буде аж до вечора. Хм… Окей! Йому якраз треба зайнятися документами. Оповіщення з опіки надійшло ще вчора. Начебто треба буде пройти перевірку і все таке. Необхідно надіслати копії юристу!

Ближче до обіду з'явилися Вадик із Валерою. Прийшли удвох ґвалтувати його бідний мозок... Поки другий залип у барі, вибираючи напої, Вадик почав істеричити.

— Тендер уже за місяць, а у нас з ідей хрін на паличці. І той не крутиться... Доведеться працювати у вихідні. Сьогодні середа. Тебе майже три тижні не було! Ми ніфіга не встигнемо!

Алекс сидів у кріслі напроти Вадика і пильно того розглядав. Завжди одягнений з голочки, він і зараз виглядав так, ніби після салону. А волосся йому перукар сама язиком зализала... Знаючи те, як по цьому телепню течуть баби, зовсім би не здивувався.

— Можна вже зараз забити хрін на цей тендер і просрати купу грошей! Все одно жодних ідей! У хлопців там повна нісенітниця і нуль від бублика… Якби не той придурок Сергій, що вкрав нашу ідею, ми б…

Валера підійшов і подав Алексу чашку холодного чаю. Таку саму подав і Вадику. Потім спокійно сів на диван до напарника і зробив довгий повільний ковток.

— Хлопці з мого відділу сконцентрувалися на молодій аудиторії. Молодняк зазвичай на курортах витрачає більше і пробує багато різних приколів. Ми пропонуємо зробити готель ультрасучасним! Ніби вирваним із майбутнього. Використовувати хай-тек в оформленні, останні літери техніки, молодіжні приколи у стилі квест-кімнат, басейнів на даху, оформлених зон під тематичні вечірки.

Алекс продовжував мовчати, що напружувало першого напарника і ніяк не зачіпало другого.

— Так, я вже краще. Дякую, що запитали, какафони...

Це був жарт. Усі розуміли. Але Алекс замислився. Кому взагалі не посрати в цьому світі як він там почувається? Якщо це не торкається нічиїх фінансових інтересів? Навіть мати дзвонить тоді, коли грошей потрібно більше.

— Ми всією фірмою за тебе переживаємо, ти ж знаєш. Але незабаром тендер. Нині це головне!

Алекс замислився про те, чи хтось із них знає, що в нього помер батько?

— Ти дуже млявий, — подав Валерій голос і пішов прибрати за собою склянку. Педант до мозку кісток.

— Слухай, Алексе, ти нам дуже потрібний на роботі. Свіжий, натхненний та повний ідей! Ми привезли твій комп, щоб ти міг попрацювати вдома ці дні, поки ще не зовсім прийшов до тями.

Вадик теж підірвався. Як завжди, вони поспішають. Час є лише на роботу. Хоча саме він їх до цього й привчив.

Хлопці швидко покинули вітальню, залишивши по собі ноутбук та хвору голову. До вечора Алекс залип у просторах інтернету. Шукав інфо, вивчав, дивився рішення інших популярних архітекторів у цій галузі.

Коли закінчив, була восьма вечора. Зиркнув на телефон. Юрист надіслав документи з позначками та лист. Тільки тоді він згадав про Нану та малих. Вже пізно. Ну і де вони?

Згадав, що так і не лишив дівчині свій номер. Набрав водія. Той обіцяв бути вже за десять хвилин.

Алекс потирав шию стоячи на порозі вітальні, коли двері відчинилися. Почувся веселий гавкіт щеняти. Малі наввипередки тараторили про дельфінів, про воду і про риб. Тільки зараз зрозумів, як тихо й порожньо було в домі до їхнього повернення. Зараз усі порожні та тихі вечори обрушилися на свідомість відчуттям непідйомної тяжкості у грудях. Чорт!

Алекс пішов на звук і побачив, як Нана допомагає близнюкам зняти курточки та шапки. При цьому вона м'яко посміхалася водієві і тихо сміялася з якоїсь його репліки. Знову бліда та прозора, як і завжди. Фарби вицвіли, ніби вона їх приглушила.