Ніна приїхала у стару київську кам’яницю лише за документами померлої бабусі. Але в замкненій квартирі на неї чекали мокрі дитячі черевички. І фото старшої сестри, якої, за словами родини, ніколи не існувало.
У цьому будинку люди не просто зникають. Їхні імена стираються з дверей, архівів, фотографій і пам’яті близьких. Речі залишаються. Квартири порожніють. А стіни іноді говорять голосами тих, кого вже не можна згадувати.
А ще тут живе Марко, дивний реставратор старих замків, який пам’ятає всіх, кого будинок проковтнув. І він попереджає Ніну: якщо вона шукатиме сестру, будинок помітить і її. Тільки ось Ніна вже знайшла перший запис.
І поруч з іменем зниклої сестри вписане її власне.