2 207
Анотація до книги "Віллоу"
Молодий чоловік, на ім'я Олексій, саджає до свого авто випадкову попутницю. Вродлива незнайомка одразу справляє приємне враження, але чому вона як найшвидше воліє залишити передмістя та від кого тікає? Вирішивши підвезти загадкову брюнетку до найближчої станції метро, хлопець ще не здогадується, що за лічені години його життя зміниться назавжди.
Друзі, якщо Вам сподобалася історія, будь ласка, підтримайте автора підпискою та вподобайкою, аби цю книгу побачило якомога більше людей, а Ви не пропустили появу нових історій. За бажанням діліться своїми думками у коментарях та переходьте до аудіовізуальної версії романа у Буктрейлері. Бути добру!
Друзі, якщо Вам сподобалася історія, будь ласка, підтримайте автора підпискою та вподобайкою, аби цю книгу побачило якомога більше людей, а Ви не пропустили появу нових історій. За бажанням діліться своїми думками у коментарях та переходьте до аудіовізуальної версії романа у Буктрейлері. Бути добру!
“Це динамічна фентезі-подорож, де випадкова зустріч із загадковою незнайомкою перевертає життя Олексія догори дриґом. Яскраві персонажі, магія, небезпеки та міжсвітові мандри чекають на кожного читача! Рекомендую!”
Зміст книги: 57 глав
30 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю із завершенням, нехай шириться аудиторія цього чудового твору!
Дякую Вам, Ніку, за цю цікаву роботу і подорож, у яку нас, як читачів було ласкаво запрошено) ❤️✨
Кайла Броді-Тернер, Дуже-дуже дякую вам добрі слова та привітання, Кайла! Мені надзвичайно приємно! ✨
О! щойно побачила нову чудесну обкладинку! Підчитую потихеньку, дякую за чудову роботу, пане Нік, натхнення та успіхів!
Кайла Броді-Тернер, Щиро дякую Вам за увагу до книги та добрі слова, Кайла! Дуже-дуже приємно!
Вітаю! Початок книги дуже заінтригував. Мені, взагалі, подобаються історії, де головна героїня самодостатня і сильна духом. Проте часу на все катастрофічно не вистачає. Тож, чи не можете ввімкнути озвучення книги у застосунку, щоб можна було слухати під час якоїсь роботи, або у дорозі?
Аграфена Осіння, ❤️
А ще класно що ви вказали що її магія має обмеження. Бо якщо їх нема то все стає дещо передбачувано.
Golden Wolf, Дякую. Так, якщо сили були не вичерпні, а героїня всесильна усі випробування та пригоди друзів втрачали б сенс. Спасибі, що ділитесь думками.
Тобто відьмочка не з нашого світу і в україну потрапила бо втікала від переслідувачів? Мені сподобалось як ви описали її будинок. Там точно дуже затишно.
Golden Wolf, Так, усе вірно. Дуже приємно, що вдалося передати затишок будинку. Спасибі за Ваш відгук із враженнями!
Яка вихована відьмочка, дуже приємний персонаж. Уже очікую на їхні стосунки!!!
Golden Wolf, Щиро дякую за відгук та Ваші враження!
8. З одягу видно, що простір, в якому опинився Олексій, ну й де будинок Віллоу розташований, ймовірно, середньовічний чи щось таке. А Олексій вправно стріляє! Невже йому ці навички в подальшому знадобляться?
Дякую за цікаву історію) Після марафону ще загляну)
Ханна Трунова, Так, набуті навички дійсно стануть в нагоді Олексієві, адже справжні пригоди в іншому світі розпочнуться, як тільки вони з Віллоу за лишать за спиною її будинок. Дякую Вам за цей марафонський шлях та добрі слова!
7. Нарешті ми отримали деякі відповіді. Значить, все-таки відьма...) Вайб зі всіма жінками відьмами заграв по-новому...) А Олексій все небайдужий до Віллоу, от тільки вона його обламала! Хехе) І все-таки якось він легко все сприймає, без паніки та страху. Так,тут була думка про чай, та все ж... Підозріло)
Ханна Трунова, Дякую Вам, що поділилися враженнями від усіх прочитаних розділів! Так, Олексій дійсно відчуває симпатію до Віллоу. Магічний еліксир покликаний зберегти свідомість Олексія, адже він потроху усвідомлює, що навіть дуже реалістичний сон не ладен так довго. В можливо він й дійсно має певну стійкість, в можливо й приховані таланти. Ще раз спасибі за відгук!
6. Гм, а от дійсно, чому чари незнайомця в чорному не діють на Олексія? Може, він теж не звичайний смертний? Та й Віллоу інтерес до нього наче має. Або ж просто переживає, що втягнула в усю цю катавасію. І де ж вони опинилися, в якому такому небезпечному місці? Інтрига...)
Ханна Трунова, Ви усе вірно відчули, щодо Олексія ) У нього також є власна таємниця про яку він й сам не здогадується. А щодо Віллоу, вона дійсно переймається тим, що втягнула до недавно незнайому людину до небезпечної подорожі. Відчуває відповідальність за його життя. Ще раз спасибі за Ваш час та роздуми у відгуках!
5. Теж люблю каву) За згадку кавусі плюсик))) А квартира в Олексія цілком відповідає його образу. І знову той переслідувач... Чого йому треба? Може, Віллоу взагалі якась небезпечна злочинниця? Не здивуюсь)
Ханна Трунова, Дякую! Також не байдужий до кави, як у книгах так і в реальному житті ) Незабаром гонитва переслідувача таки дійде розв'язки. Доречі цікаве припущення щодо Віллоу. Адже, якщо поглянути з іншого боку, сюжет міг би спрямуватися й у протилежному напрямку. Спасибі, що читаєте та ділитесь враженнями у коментарях!
4. Ось і перепочинок (аби не перед бурею, хіхі). Олексій втомився, події карколомного дня його здорово вимучили, тому перепочинок просто необхідний. Але мені дечого не вистачає... Здається, зараз був той самий момент, коли можна було Віллоу розпитати, хто вона така та що коїться навкруг, бо Олексій здається...занадто спокійним. Можливо, в нього просто такий характер...) Бо я не заснула, поки максимум з тої пані не витиснула..))
Ханна Трунова, Щиро дякую, що ділитесь думками! Згоден, Олексій поки аж занадто спокійний. Трохи згодом відкриється секрет, що допомогатиме йому залишатися при здоровому глузді й надалі ) Невдовзі у Віллоу та Олексія таки з'явиться нагода усе з'ясувати, а саме у главі, яка так і називатиметься: "Відповіді" ) Дякую, що терпляче просуваєтеся сюжетом, попри доволі затягнути інтригу з головною героїнею та її секретами.
Загальне враження від твору неймовірне! Читається напрочуд легко і дуже затягує. Персонажі цікаві, розкриття кожного поступове, як того вимагає сюжет. Темп помірний, присутня динаміка, що чудово. Немає незручних пауз, заткнутих описами чи монологами(що я нерідко бачу і у "знаних" світових письменників), автор не сповільнює темп, затягуючи, і навпаки не прискорює його надмірно, все сприймається згідно до подачі: доступно, динамічно, зрозуміло. Текст пропрацьований, хочеться дізнатись, що буде далі. Бази з 8 розділів мені цілком достатньо, щоб книгу тримати у пам'яті і бібліотеці та перейти до повного занурення, щойно завершу всі справи зі своєю роботою.
Дякую за чудову книгу, бажаю збільшення аудиторії, творчої наснаги та сил!
Микола Давидкін, Дякую Вам за чудову історію, неодмінно дочитаю до кінця! ✨
О, цього моменту я чекала! Те, що характер Олексія передбачає геройські вчинки не викликало у мене сумнівів від початку. І от він, лицар із "трояндою" із пляшки. Я хвилювалась, що він може постраждати, адже на опонента така зброя явно б не подіяла. Та друге камео копів врятувало ситуацію і дало можливість парочці ефектно зникнути, лишивши незнайомця із носом.
Думки Олексія про нічне небо були дуже близькими для мене, бо це також мій улюблений час для натхнення. Тож його роздуми відгукнулись і мені.
І от тут, нарешті, Олексій вирішив запитати Віллоу те, що турбує мене і всіх читачів від самого початку "що ж у біса коїться, насправді?!" Маю віддати герою належне, він спокійний, терплячий, чітко усвідомлює, що найкраще для нього буде мовчки покластись на Віллоу. Він не істерить, не влаштовує труднощів, не скандалить. Це насправді чудовий персонаж, який навіть у складні, цілком не зрозумілі йому моменти намагається тримати голову холодною. Але комзол?! Тут навіть я дар мови втратила, вкотре знімаю капелюха перед самовладанням Олексія.
Віллоу як справжня жінка: граючи тренує Олексія володіти зброєю зі срібними кулями. Певна, що це вміння неодмінно знадобиться йому впродовж історії)
Кайла Броді-Тернер, І знову усе вірно ) Дякую Вам, що прониклися історією та відчули її!
Гонитва продовжується! Вкотре переконуюсь, які часом ненадійні сусіди)) Здадуть з усіма брудними(і не дуже) секретиками, тільки запримітивши ксиву.
Олексій чи то справді ще вірить, що бачить сон, чи направду міцний горішок! Щоб так спокійно сприйняти всі ці події треба мати силу духу.
Турбота Віллоу приємна, одразу розумієш, що вона на додачу до сильного характеру ще й чуйна.
Взагалі сама думка про повернення до оселі Олексія мене насторожила. Одразу відчувалось, що ідея не найкраща, а надто після того як загадковий гість оббивав пороги квартири напередодні. Втім, головні герої про це, звісно, не знали. В цілому підозрілим все було від початку подорожі. Відчуття Олексія біля колодязя, відсутність води та світла... Я готувалась до присутності гостя, та чомусь на моменті увімкнення і зникання світла, на шкірі виступили сироти. Бо навіть той короткий момент був достатньо моторошним, щоб підготувати мене до подальшої сутички. І хоч самого бою поки формально не було, розділ тримав у напрузі до самого свого завершення. Опис гонитви сприймався дуже реалістично, а паніка головного героя передалась і мені...
Кайла Броді-Тернер, Ви знову усе вірно відчули! Повністю погоджуюсь з Вами щодо Олексія. Також свого часу неоднарозово чув думку колег, що він усе ж занадто спокійно сприймає увесь масив подій до яких потрапив. Навіть для реалістично сну він надто довго залишаються врівноваженим. Завдяки цим порадам у подальшому, коли паралельно починав писати другу книгу із цієї серії, врахував цей момент від початку. Також приємно, що вдалося передати момент з темною кімнатою. Дякую, що приділили свій час! Це дуже-дуже цінно!
Другий розділ зустрічає нас зміною кута огляду. Направду, обожнюю такий прийом у творі де є кілька головних осіб. Подача сюжету з перспективи Віллоу мені подобається тим, що дозволяє швидше зануритись у сюжет і отримати відповіді на встановлені на початку питання.
Пізніше я помітила, що автор подає кут бачення персонажів певними "перебивками", розділ починається із Віллоу, потім за кілька абзаців ми читаємо про плани Олексія. Теж цікавий прийом, але маю дещо призвичаїтись)
Ох...Кінцівка розділу наповнена швидкими подіями, що призвели до вибуху, бідний Олексій. Що ж, сподіваюсь Віллоу знає, що робить!
Взагалі, сама по собі Віллоу цікавий персонаж, вона розумна, розважлива, безперечно любить тримати все під контролем. Словом, якщо Олексій це знайомий нам усім архетип (бо більшість з нас є саме такими у побуті), то Віллоу поки більше нагадує той, яким більшість хотіла б бути. І такий контраст дуже вигідно підкреслює різницю між цими персонажами і думаю, так само в майбутньому підкреслить те, у чому вони будуть схожі.
Кайла Броді-Тернер, Спасибі Вам! Дуже приємно, що відчули персонажів. Наперед скажу, ви насправді абсолютно вірно відчули героїв та історію. Дякую за розгорнутий коментар і що ділитесь думками щодо історії!
Таак, ну початок задає чудовий тон оповіді!
Не зважаючи на те, що весь розділ фактично повністю складається із діалогу, завдяки ньому ми одразу ж знайомимось із героями, це дозволяє твору одразу налаштувати читача на динамічний лад.
Авторська мова ненав'язлива, читається легко, описи не надмірні й при тому достатньо інформативні, допомагають уяві одразу ж змалювати картинку.
Віллоу загадкова, не дивно, що Олексій зацікавився такою цікавою особою, та що там: я зацікавилась! Із головним героєм згодна: може і не варто було відпускати її саму, хоч щось підказує мені, що Віллоу про себе може подбати)
Олексій себе ще думаю покаже, на початку він поданий як ми усі: звичайна середньостатистична молода людина із моральними цінностями і тверезим ставленням до світу. Та, все ж щось підказує мені, що він підготував для нас ще кілька сюрпризів)
Поява таємничого незнайомця наприкінці розділу змушує якомога скоріше перейти до наступного і дізнатись, хто ж він такий, яку силу має і як себе проявить у цій інтригуючій історії.
Кайла Броді-Тернер, Дякую Вам за такі розгорнуті враження! Читав Ваші коментарі до інших творів марафону, й спіймав себе на думці, що помічав ті самі речі, зазначені Вами. Я до того, що пишите те, що бачите, відчуваєте і це особливо цінно! Прочитав усі Ваші коментарі під Віллоу, потроху відповідатиму. Ще раз дуже дякую за такі змістовні враження!
Вітаю! Прочитала анотацію, заінтригували)
Задоволено потираю руки і переходжу до прочитання!
Кайла Броді-Тернер, Щиро дякую Вам! Дуже-дуже приємно!
Тепер усе стало на свої місця. І навіть мені захотілося такої кави, яка трохи заспокоює
Взаємодія героїв дуже мила — вони не граються словами, а звучать як справжні друзі. Подекуди закрадається думка, що Олексій теж не такий простий пересічний незнайомець, і сподіваюся, надалі це розкриється більше.
Віллоу зачаровує характером: доброзичлива, співчутлива й надійна. Акцент на срібних кулях дає надію, що міфічний світ буде розширюватися.
Історія тримає інтерес і поступово занурює у дивовижний світ. Дякую!
Ірина Мельник, Дякую Вам за Ваш час і враження )
3. Переслідувач не збавляє оборотів. Видно, що він теж не промах, володіє навіюванням чи як це правильно назвати. Поки нічого не зрозуміло, якщо чесно, але, думаю, далі стане все зрозуміліше)
Ханна Трунова, Усе гаразд, я Вас розумію ) Адже тікають герої дійсно доволі довго. У розділі де їм випаде нагода трохи перепочити, Олексієві, як власне і всім читачем, нарешті відкриється мета переслідувача.
2. А авто за що??? Шкода Олексія...
Погоджуюсь з коментарем нижче, що дійсно відчувається вайб всіх жінок відьом. Цікаво, які ще є здібності в Віллоу та від кого ж все-таки вона втікає?..
Ханна Трунова, Дякую Вам, що ділитесь враженнями та асоціаціями! Авто дійсно шкода, Віллоу була вимушена знищити його задля того, аби так би мовити засісти сліди. Спасибі, що ділитесь думками!
Який поворот із переслідувачем! Звісно, я розуміла, що рано чи пізно він їх наздожене, але й гадки не мала, що він виявиться таким непробивним.
Дуже гарно описаний будинок Віллоу — атмосфера спокою перед неминучим вибухом погоні передана надзвичайно вдало.
Фраза «змиєш з себе більше ніж потрібно та перетворишся на привида» — влучний акцент, що змушує головного героя ще гостріше відчути інакшість цього світу.
Історія тримає темп і зацікавленість, тож вирушаю читати далі!
Ірина Мельник, Щиро дякую Вам, що відчуваєте ці моменти та ділитесь враженнями! Дуже-дуже приємно!
Мені подобається, як поступово в історію заходить магія. Переслідувач трохи лякає своєю силою — у моїй голові він зараз виглядає справжнім мисливцем за головами. А Олексій тішить своєю спокійністю навіть серед усієї цієї дивини. Події розвиваються швидко, не встигаєш занудьгувати. Одне тільки питання крутиться: чому він назвав Віллоу "білою пані"? Ця фраза явно має якийсь підтекст. Йду далі читати
Микола Давидкін, Дякую за пояснення)
Бідолаха Олексій — хотів познайомитися, а вийшло зовсім інакше ) Дуже сподобалось, як описано момент із Віллоу: аж уявила, як вона зморщила носа й втягнула голову в плечі, кажучи тихе "вибач" перед вибухом. Сюжет тримає інтригу: хто за нею женеться і що буде далі? Йду читати!
Ірина Мельник, Ще раз дуже дякую Вам за враження! Дуже приємно, якщо вдається зберегти інтригу. Поступово таємниця щодо того хто і навіщо переслідує Віллоу відкриється читачеві. Спасибі за Ваш час та відгуки!
Вітання з марафону! =)))
1. Доволі інтригуючий початок: негода, загадкова дівчина з незвичним ім'ям, Віллоу, розмова в таксі... Щось мені підказує, що жарт про мітлу геть не жарт. Занадто чистий в неї акцент, вгадала вік, думки ніби читала, вродою причарувала... Чудасія)) А отой момент в кінці з літерами та чоловіком теж цікавий. Здається, Віллоу розшукують, тому вона й нача від когось втікала. От тільки чому?..
Ханна Трунова, Щиро дякую Вам за відгук! Спасибі, що ділитесь враження та за Ваш час!
Марафонець стартував )
Початок книги одразу затягує: таємнича дівчина, подорожі, невимовна атмосфера. Віллоу — справжня загадка, і хочеться розгадати її. А поява чоловіка в дорогому авто під кінець розділу додала гостроти й напруження.
Згадка про літання на мітлі відразу викликає посмішку)
Читаю далі з азартом!
Ірина Мельник, Щиро дякую Вам за розгорнутий відгук та враження! Дуже приємно!
Сюжет і подача як скрипт для серіі на нетфлікс. Ритм дуже жвавий.Прочитавши перші 5 розділів склалося враження що я подивився епізод Рівердейлу чи Всі Жінки Відьми.
Думаю, жіночій аудиторіі зайде Віллоу набагато краще
Марк Лапкін, Щиро дякую за відгук! Ви усе вірно відчули. Дуже приємно, що вдалося передати ритм. Свого часу, коли починав писати Віллоу, дійсно був у доброму сенсі приціл на жіночу аудиторію, оскільки тоді викладав книги саме на Букнет. Хотілося створити максимум динаміки, й при цьому зберегти пригодницький дух та водночас утриматися від прямої лінії кохання. Колись починав викладати з цієї платформи, десь через чотири роки видалив усі твори, і ось нещодавно прийняв спонтанне рішення повернутися. На рахунок Нетфлікс у мене також виникали подібні асоції. Власне коли почав озвучувати книгу, особливо передалося відчуття серіального формату. Дякую за Ваш час та чесну думку. Приємно було почути враження.
Миколо, рада, що Ви почали публікувати «Віллоу» й тут! Дуже скучила за персонажами!
Повідомте мені, будь, ласка, якщо вже є/чи коли будуть нові розділи. Обов'язково прийду читати!)
Творчої наснаги та натхнення Вам, і успіху Вашій книзі!*\0/*
Микола Давидкін, Дякую Дякую!
Мій ❤️ книзі!
Автору успіхів та вчасної Музи!)
Тая Бровська, Щиро дякую Вам за теплі слова та побажання! Дуже приємно. Вам також натхнення, легкого пера й творчої наснаги!
Вітаю з новинкою! З мене лайк і підписка... Бажаю щоб книга знайшла своїх читачів=) Успіхів та натхнення)))
Жанна Рей, Дуже дякую Вам за підтримку і теплі побажання! Усі добрі слова навзаєм!
Вітаю з публікацією! Успіхів автору та книзі.
Лана Рей, Щиро дякую Вам за підтримку та добрі слова, пані Лана! Дуже приємно.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати